170513

Вчені прогнозують 4 роки аномальної спеки

Згідно роботі, проведеної дослідниками на чолі з науковим співробітником з Саутгемптонського університету (Англія) і з Лабораторії фізики океану і дистанційного зондування в Університеті Західної Бретані (Брест, Франція) Флоріаном Севеллеком, наступні кілька років будуть такими ж аномально жаркими, пише Зерно.

Використовуючи новий метод під назвою Procast (імовірнісний прогноз), вчені, що опублікували своє дослідження в виданні Nature Communications, демонструють, що на глобальному рівні період з 2018-го по 2022 рік може бути ще більш спекотним, ніж очікувалося.

Система, розроблена дослідниками з Національного центру наукових досліджень Франції (CNRS), Університету Саутгемптона і Метеорологічного інституту Королівства Нідерланди, застосовує статистичний метод для пошуку кліматичних симуляторів 20 і 21 століття з використанням кількох еталонних моделей для пошуку аналогів існуючих кліматичних умов і виведення майбутніх можливостей. Точність і надійність цієї системи виявилися, щонайменше, еквівалентними нинішнім методам, особливо для моделювання глобального потепління на початку цього століття.

За допомогою нового методу вчені склали прогноз, згідно з яким стало відомо, що середня температура поверхні землі і моря по всьому світу може бути аномально високою між 2018 і 2022 роками. Це явище ще більш помітно по відношенню до температур поверхні моря. Підвищення температури поверхні моря може збільшити активність тропічних штормів.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

На українських прилавках домінує імпортна риба сумнівної якості

Про це повідомляє прес-служба Асоціації рибалок України.

Імпортна риба не завжди навіть задовільної якості, стверджують експерти Асоціації, а часто є сурогатом, небезпечним для здоров’я.

«Це перемороженная риба, невідомо коли і ким виловлена», — говорить Олександр Чистяков, голова Асоціації.

На його думку, до цього призвела відсутність в Україні механізму підтвердження легальності походження риби та системи моніторингу комерційних операцій з водними біоресурсами.

Вісім років, як в країні не введений сертифікат походження риби. До того ж штрафи за незаконний вилов риби надто низькі.

Як наслідок на ринку багато нелегальної продукції. Це близько 50% (32 тис. т) в промисловому вилові і 60% (12 тис т) в аквакультурі. Фахівці оцінюють тіньовий ринок 6 млрд. гривень.

Причому сюди входить як риба, незаконно виловлена в Україні, так і імпорт, завезений за «сірими» та «чорними» схемами.

Причому відхід у тінь українських компаній Чистяков пояснює масштабною корупцією в державних рибних відомствах.

За його даними, 30 років тому Україна була в ТОП-5 рибодобувних країн світу. 1989-му рибалки тодішньої УРСР виловили 1,1 млн. т водних живих ресурсів, або 24 кг рибопродуктів в рік на українця.

До 1994 року вилов впав майже в чотири рази, а до 2014-го — ще більш, ніж втричі, до 91,5 тис. т. У 2017 році Україна виловила близько 82 тис т біоресурсів.

Джерело: agroday.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Більша частина зібраного врожаю фуражної якості

Про це повідомляє консалтингова компанія Аgritel, пише landlord.ua.

«Експортери, які оперують обсягом експорту пшениці в кампанії на рівні 16 млн. тонн, підкреслюють той факт, що більша частина зібраного врожаю зернової є фуражної якості.

За даними аналітиків, експортні відвантаження реєструють зниження в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Зазначається, що Міністерство аграрної політики та продовольства України оцінює виробництво пшениці на борошно у 2018 році на рівні 13 млн тонн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Європейці їстимуть українські м’ясні напівфабрикати

До списку постачальників м’яса птиці увійшли дві птахофабрики “МХП” (Наша Ряба), “УПГ Малинівка”, “УПГ-Інвест”, “Птахофабрика Снятинська Нова”, “Птахокомплекс Губин”, “Комплекс Агромарс”, пише 1NEWS.

Дозвіл на поставку м’ясних виробів в ЄС мають завод “Легко”, який входить в структуру “МХП” і “Торговий дім Левада”.

Постачати м’ясні напівфабрикати європейцям дозволено тільки заводу “Легко” (МХП).

Також в ЄС обмежили ввезення бразильської курятини, замінивши її на українську.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермери звинувачують Volkswagen у спричиненні посухи

Про це повідомляє Taipei Times, пише mind.ua.

За їх словами, на заводі Volkswagen встановлено «градобійні гармати» – пристрої, які за допомогою запуску звукових ударних хвиль руйнують процес утворення граду в атмосфері. Компанія їх встановила, щоб град не зміг пошкодити нові автомобілі, які стоять поблизу заводу.

Тим не менш, фермери стверджують, що завод із використанням своїх суперечливих технологій викликав посуху, через яку вони втратили 2000 га сільськогосподарських культур.

Видання зазначає, що вчені сумніваються в ефективності таких «градобійних гармат», але місцеві аграрії говорять, що пристрої працюють настільки добре, що розігнали не лише град, а й усі опади, починаючи з травня, коли мав початись сезон дощів.

Повідомляється, що фермери вимагають компенсацію у розмірі понад 70 млн песо (близько $4 млн) від автовиробника.

Volkswagen намагався залагодити конфлікт, пообіцявши активувати гармати, лише при потенційному граді, однак це лише ще більше розгнівало місцевих.

«Неприйнятно, що вони продовжують використовувати ці гармати навіть в ручному режимі. Вони не враховують прохання своїх сусідів остаточно припинити використовувати градобійні гармати. Вони діють, як хочуть, – сказав Рафаель Рамірез, головний місцевий чиновник з екології. – Volkswagen стверджує, що вони є екологічно чистою компанією, але вони цього не показують».

Коли вони запускають гармати, «небо буквально очищається, і дощ просто не йде», додав він.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скорочення держдотацій виробникам негативно позначиться на ціні продуктів харчування

Таку думку у коментарі УНН висловив економічний експерт Олександр Охріменко.

“Щодо державної підтримки аграріїв — вона у нас надмала, мізерна. Умовна, якщо коротко. І ця крихітна держпідтримка аж ніяк не допомагає втримати ріст цін. Треба говорити не про її зменшення, а навпаки — про збільшення. Тоді вона б покрила і компенсувала зростання вартості кормів, які закладені в ціну м’яса, птиці зокрема, молока”, — сказав експерт.

Охріменко також розкритикував аргументи прихильників скорочення держпідтримки для птахівників через начебто монополію на ринку.

“Оці заяви про монополію на ринку птахівництва... Ну яка монополія? За даними Держстатистики, у нас аж 4 великих підприємства.

Близько 40% продукції цього ринку виробляють малі виробники. Не треба шукати проблему там, де її не існує.

Треба збільшувати державні дотації. А не кидати заяви про те, що у нас немає на це грошей”, — сказав він.

На фоні скорочення держдотацій та зростання вартості кормів експерт зробив невтішні прогнози щодо вартості продукції птахівництва.

"У нас все залежить від закупівельних цін на зерно в Україні. Поки що новий урожай не пішов, підстав для паніки немає. Якщо ціни зростуть відсотків на 10-15% — це не критично, а от на 30%, про що зараз говорять деякі експерти, — це вже критично. Тоді на м’ясо та молоко зростуть дуже суттєво“, — заявив експерт.

Нагадаємо, найбільшому виробнику курятини в Україні, компанії “МХП” суттєво скоротили держдотації. Якщо у минулому році компанія отримала 1,4 млрд грн, то цього року — лише 187,5 млн або 8% від загальної суми.

Це в свою чергу може змусити “МХП” переорієнтувати виробництво на користь експорту, вважають експерти.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview