Вчені придумали, як зробити екологічно чистий дизель

Вчені кажуть, технологія може бути легко масштабована до промислових обсягів протягом наступного десятиліття. Іншими словами, скоро на такому паливі зможуть їздити всі дизельні автомобілі, трактори та інша техніка, пише agrarii-razom.com.ua.

Для створення дизелю використовують спеціальні елементи - каталізатори. Вони прискорюють хімічні реакції, перетворюючи нафту, з якої робиться дизель, в паливо, яким ви згодом заправляєте машину. В процесі виробництва молекули палива взаємодіють з каталітичними матеріалами. Зазвичай каталізатори розміщують якомога ближче один до одного, що спрощує переміщення вихідних речовин між ними.

Але вчені вирішили спробувати помістити їх ще ближче. Дослідники виявили, що якщо розташувати компоненти на відстані в кілька нанометрів один від одного (0.00000001 міліметра), то в результаті реакції буде отримано набагато більш екологічно чисте паливо.

Щоб переконатися в правдоподібності своїх висновків, вчені тричі перевірили отриманий результат. Ми повторили експеримент три рази, щоб прийти до спільного висновку: сучасна теорія є помилковою. Відстань між компонентами всередині каталізатора має бути мінімальною. Це суперечить тому, чим займається індустрія останні півстоліття, - заявили вчені.

За словами дослідників, це відкриття може мати великі наслідки. Техніка, що працює на більш чистому дизелі, будє викидати в атмосферу набагато менше шкідливих речовин. Це є дуже актиальним для сільського госопдарства, так як більшість техніки, що працює в цій сфері, є дизельною.

Результати дослідження були опубліковані в журналі Nature. Це не перші спроби зробити чистий дизель. У 2015 році перша фабрика по виробництву синтетичного палива розпочала свою роботу в місті Дрездені під управлінням німецького стартапу Sunfire. Основа нового палива носить назву «блакитна нафта» і починається з вилучення електроенергії з поновлюваних джерел (вітер, сонце і ін.).

Отримана електрика використовується для отримання водню з води за допомогою оборотного електролізу. Водень змішують з вуглекислим газом, який був перетворений в новий газ за допомогою двох хімічних процесів. В результаті виходить рідина, яку і називають «блакитна нафту».

Саме з неї і виробляється синтетичне паливо E-Diesel. Поки що завод виробляє по 160 літрів синтетичного палива на добу - цього не вистачить, щоб повністю заправити навіть три автомобілі. Новий спосіб виробництва, запропонований вченими з Бельгії і Нідерландів, орієнтований на великі обсяги палива, тому саме він може стати основою переходу на «екологічний» дизель. Хочеться сподіватися, що він буде впроваджений раніше, ніж заявляють вчені.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

"Аграрний фонд" неправомірно реалізовує державний цукор

Про це повідомляє прес-служба НАЦУ "Укрцукор".

Ціна реалізації цього цукру склала 0,9 грн за 1 кг  (900 грн/т), в той час як ринкова оптова ціна цукру  у 2018/2019 рр. становить 12-13 тис. грн/т, а вартість лоту за ринковою ціною - 298-322 млн грн. Різниця в вартості, навіть по нижчому варіанту цін становить не менше 270 мільйонів грн.

У зв'язку з цим, Національна асоціація цукровиків України просить НАБУ та ГПУ звернути увагу на дану ситуацію та вжити заходів із розслідування заниження цін реалізації державного цукру. Протокол електронних торгів доступний за посиланням.  

Окрім того, ще шість аукціонів відбулось в травні. В ході кожного було реалізовано по 4,5 тис. т цукру (всього 27 тис.т) за ціною 1,5 тис грн/т. В ході аукціону був реалізований цукор, термін придатності якого закінчився у 2014 році.

За інформацією НАЦУ "Укрцукор" даний цукор продається на ринку за ціною в 5-6 раз вищою, ніж ціна аукціону.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціни на молоко активно зростають

Так, екстраґатунок додав 38 коп. і наразі в середньому коштує 9,87 грн/кг. При цьому збільшується розрив між екстраґатунком та нижчими сортами.

Про це повідомляє Володимир Андрієць, аналітик Асоціації виробників молока, пише milkua.info.

На даний час різниця екстра-вищий складає 75 коп. і є найбільшою у поточному році та вищою на 25 коп, ніж у липні 2018 року, що свідчить про зростання попиту на якісне молоко.

Ціна вищого ґатунку зросла на 19 коп. і встановлена на рівні 9,12 грн/кг. Перший ґатунок подорожчав на 16 коп. і зріс в середньому до 8,87 грн/кг. Різниця між вищим і першим ґатунками наразі стабільна і становить 25 коп., тоді як у липні минулого року вона сягала 45 коп. Зміни в ціновому діапазоні між ґатунками, набувають нових обрисів і така тенденція буде закріплюватися надалі у зв’язку з новими вимогами щодо гігієни молока та молочних продуктів.

Середньозважена ціна молока у липні склала 9,17 грн/кг, що на 69 коп. вище (+8,1%), ніж у липні 2018 року.

На зростання ціни нині тиснуть ряд факторів. Головний з них ― нестача молока. У поточному році відмічається неповноцінність сезону «великого молока», що зумовлено зменшенням чисельності дійного поголів'я корів в Україні. Інший і не менш важливий ― вплив зовнішньої торгівлі, активність якої зараз несподівано посилилася у зв’язку з появою нового «вікна можливостей» для експорту молочних продуктів у країни СНД, контракти на поставки яких уже підписані. Ще один несподіваний фактор ― відсутність запасів сухого молока у великих операторів ринку, що створює додатковий попит на внутрішньому ринку.

Активна фаза підвищення ціни на молоко зберігатиметься до середини серпня, а надалі сповільнить темпи зростання. Висхідний ціновий тренд зберігатиметься орієнтовно до жовтня місяця.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Що буде з еко-лавками в Україні після прийняття «органічного закону»?

В рамках обговорення впровадження законопроекту, експерти задались питанням, що стане з магазинами, які позиціонують себе як органічні і в своїх назвах використовують приставки «біо-», «еко-» та інше.

За словами голови Держпродспоживслужби Володимира Лапи, перехід до органічного виробництва займе певний проміжок часу. І контроль за реалізацією органічної продукції в Україні розпочнеться тоді, коли будуть затвердженні уніфіковані форми акту.

— Контроль за цим розпочнеться тоді, коли будуть затверджені уніфіковані форми акту конкретно на перевірку відповідності по закону про органічну продукцію. Такі уніфіковані форми акту розробляються, але вони залежать від правил органічного виробництва. Тобто, спочатку повинні бути затверджені правила, а потім уніфіковані форми акту, – виступив він і в той же час наголосив, що не очікує появу форми акту раніше, ніж кінець поточного року.

— Затвердження уніфікованих форм акту дозволить, по-перше, планувати контроль і використовувати планові заходи контролю. По-друге, дозволить будь-якому споживачу зробити скаргу до нашої служби, після чого інспектори виїжджатимуть на перевірку. Там, де вони будуть помічати будь-яку невідповідність, інспектори її засвідчать і призначатимуть штрафні санкції. Це не десятки гривень, а тисячі чи десятки тисяч. Тому інструменти, щоб розчистити цей ринок є, – прокоментував Лапа.

Натомість, генеральний менеджер «Агропорт Південь Херсон» Дмитро Титаренко зазначає, що такі еколавки вводять в оману людей, продаючи будь-яку продукцію як органічну. Його в цьому підтримала і в.о. міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева.

— Я теж вважаю, що питання щодо вивісок магазинів треба врегульовувати. Потрібно, щоб було встановлено яка частка продукції має бути сертифікованою і органічною у всіх точках продажу. Але тут треба домовитись. Якщо багато хто хоче залишити еко-лавки – чудово. Але я заходжу туди і 90% продуктів – взагалі не органічна, не сертифікована продукція, – зазначає Трофімцева.

На це Володимир Лапа відповів, що магазинам неможливо одразу почати реалізовувати виключно органіку.

— Якщо ми спробуємо зараз зробити, щоб еко-магазини реалізували тільки еко-продукцію, вони не зможуть повністю це зробити. Я не думаю, що еко-магазини можуть зробити бізнес виключно на еко-продукції. Треба просто зрозуміти, як ця модель повинна працювати, а вже потім як її регулювати. Тому поки що регламентується маркування продукції, а не назва магазинів,– підкреслив голова Держпродспоживслужби. — Зараз ще ніхто нічого не порушує, закон ще не набув чинності. Для чого ж цей закон проводили. Повірте мені, він теж не так просто проходив через ВР. Ми проводили цей закон для того, щоб навести порядок. Ні у кого не повинно бути ілюзій, що через тиждень цих еко-лавок не стане.

Джерело: agro-yug.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Високі ціни та низька врожайність: що відбувається на ринку картоплі

Такими даними поділилась директорка Української асоціації виробників картоплі Оксана Руженкова. Також фахівчиня прокоментувала ситуацію на ринку бульби.

Високі ціни на картоплю (17-20 грн/кг), низька врожайність культури та згортання професійного картоплярства — ось основні тенденції сезону 2019. 

«Постійні перепади температур, які спостерігались в усіх регіонах України, сприяли поширенню хвороб картоплі. У поєднанні із посухою в одних областях та з паводками в інших цього року прогнозуємо низьку врожайність культури. Через це ціна на картоплю вдвічі вища, ніж у 2018 році. Гуртова ціна на рівні 10-12 грн/кг, роздрібна доходить до 20 грн/кг.

На високі ціни впливає також неврожай картоплі в Європі. Через аномальну спеку та низьку врожайність західні сусіди змушені закуповувати бульбу у Молдові та Україні», — коментує експерт.

Щодо прогнозів, то говорити про дефіцит картоплі на українських ринках зарано. Бо близько 90% другого хліба вирощується на присадибних ділянках населенням. Але у промисловому картоплярстві спостерігаються негативні тенденції. Так за останні 3 роки площі під промисловими плантаціями картоплі скоротились з 70-80 до 20-26 тис. га.

Також Оксана Руженкова зазначила, що фермери відмовляються вирощувати столову картоплю, перепрофільовуючись на вирощування сортів для переробки (крохмальна, для чіпсів чи фрі).

Джерело: kurkul.com

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Єдиний цукровий завод на Сумщині демонтують

Як стало відомо Kurkul.com із власних джерел, єдиний цукровий завод Сумщини розпочав демонтаж обладнання.

Наразі проводяться роботи із викорчовування плит та вивезення устаткування.

Як повідомлялося раніше, єдиний в Сумській області цукрозавод, що в Миколаївці Білопільського району, закінчив минулий рік із понад 100-мільйонними збитками й досі не розрахувався з боргами.

Директор Департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Олександр Маслак, розповів, що цукрозавод цієї осені не працюватиме. Про демонтаж обладнання раніше не повідомлялось.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview