Вчені розробляють мобільний комплекс з вирощування грибів

Фонд сприяння інновацій на розвиток проекту виділив грант в 2 млн рублів, пише agro-smart.com.ua.

Пробна партія грибів вже була вирощена на базі хімічного факультету університуту, зараз вчені працюють над пересувною версією.

Це буде мобільний контейнер з системою зволоження, підтримання тепла, контролю внутрішнього середовища, тобто всім, що необхідно для створення комфортних кліматичних умов для грибів. При доступі до електрики будь-який бажаючий зможе встановити її у себе у дворі. В першу чергу проект спрямований на фермерів.

В якості субстрату для вирощування грибів розробники комплексу пропонують використовувати відходи зернових та олійних культур, які вирощуються в регіоні у великих обсягах.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Криму китайці хочуть вирощувати осетра і форель

Про це в Сімферополі розповів начальник департаменту по рибальству  «міністерства сільського господарства» в окупованому Криму Андрій Дедюхін, пише blackseanews.net.

«Основний морський об'єкт промислу в Криму — це хамса. Також є надія на розвиток аквакультури. У нас є перспективи вирощування осетрових, креветок, форелі, мідій і устриць. Це основні види, які в перспективі, з'являться у нас на ринку», — пояснив Андрій Дедюхін.

«В кінці року приїжджали китайські інвестори. Вони досить довго вивчали наші кліматичні умови, брали проби води і грунту. За їх словами в Криму унікальна ситуація, умови позитивні і розташування до розміщення виробничих потужностей. Також вони готові створити тут науковий центр, який дозволить застосовувати останні наукові технології», — розповів Андрій Дедюхін.

В кінці минулого року глава окупаційної «влади» Криму Сергій Аксьонов зустрівся з китайськими інвесторами, які планують створити в Криму центр аквакультури.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні «перезавантажать» галузь тваринництва

Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк на своїй сторінці у Facebook, пише milkua.info.

За словами першого заступника, тема тваринництва надзвичайно важлива та болюча для України, яка зараз стоїть на початку довгого та складного шляху перезапуску цієї колись потужної галузі.

Мартинюк зазначив, що в галузі тваринництва є три однаково важливих складових на глобальному та національному рівнях:

    соціальна (ця галузь забезпечує роботою понад 1,3 млрд людей по всьому світу. 97% з яких мешкають у країнах, що розвиваються);
    економічна (обсяг глобальної торгівлі молочними продуктами в 2017 році склав 71,8 млн тонн еквіваленту молока, м'ясом — 32 млн тонн);
    екологічна (тваринництво генерує найбільші викиди метану).

«Всі вони враховуються українським урядом при забезпеченні системної цільової підтримки тваринницької галузі, на яку в держбюджеті на 2018 рік закладено безпрецедентні 4 млрд гривень. За рахунок надання гравцям ринку доступного ресурсу в різних форматах ми розраховуємо вийти на впевнені показники зростання як поголів'я, так і обсягів виробництва молочної та м’ясної продукції», — розповів перший заступник.

І додав, що загалом такі міжнародні заходи — корисна, хоч і доволі напружена, внаслідок жорстких лімітів часу та щільності зустрічей, можливість отримати інформацію щодо останніх трендів глобального продовольчого ринку.

«Також зауважу, що українське сільське господарство настільки значна складова аграрної складової світової економіки, що ми не лише перебуваємо під впливом загальносвітових тенденцій, а й значною мірою формуємо їх самі», — підсумував Максим Мартинюк.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як завдяки Житомирщині виготовляють найвідоміші солодощі світу

Про це повідомляє Національний промисловий портал.

Середня заробітна плата на підприємстві становить 13400 грн.

Нині тут працює 170 осіб. У планах – розширення штату до 250-300 працівників. У 2018 році «Даніко» планує запустити найпотужнішу в Україні лазерну установку, побудувати 2 цехи для збірки готової продукції, а також побудувати сонячну електростанцію потужністю 1,5 МВт.

Основним замовником у підприємства «Даніко» є датська компанія «Астед», яка займається випуском ліній з виробництва шоколаду. Частка у готовій продукції цієї компанії комплектуючих з Черняхова – близько 20%. Такі лінії виготовляють M&M’s, Kinder, Snickers, Bounty, Mars та ін.

На Житомирщині, та й в Україні загалом «Даніко» – це унікальне підприємство, оскільки все, що отримує підприємство від своєї діяльності, вкладається у виробництво. Лише за 2017 рік інвестиції в обладнання, будівництво і нові технології склали близько 20 млн грн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Птахівники заявили про безпідставний тиск збоку АМКУ

У СПУ просять уникати подібних методів тиску на виробників, оскільки будь-які необґрунтовані заяви негативно впливають на ринкову ситуацію та  можуть призвести до падіння споживчого попиту, скорочення виробництва, і як наслідок - погіршення соціальних настроїв через скорочення робочих місць та подальшого зростання цін, повідомляє УКАБ.

Об'єктивно аналізуючи ситуацію, Союз птахівників враховував ряд чинників, які вплинули на споживчі ціни в минулому році. Це в першу чергу зростання цін на корми на 17%,  на комунальні послуги на 10%, на паливно-мастильні матеріали на 30%, підвищення заробітних плат в секторі більш ніж на 25%, знецінення національної валюти по відношенню до євро за рік склало більше 20%, а це прямий вплив на вартість ветеринарних препаратів, вітамінів, кормових добавок, обладнання, яке закуповується переважно у європейський виробників.

Птахівники також зазначають, що на тлі інших видів м'яса, м'ясо птиці протягом року залишалося найдоступнішим продуктом, а зростання цін було найменшим серед усіх видів м’яса. Отже, необхідно або визнати аналогічні порушення законодавства про економічну конкуренцію у виробників свинини і яловичини, або ж забрати свої поспішні публічні висновки назад.

Якщо ж схилятися до думки, що зростання цін на м'ясо птиці сталося не через ринкові фактори, а через певні домовленості, то необхідно долучити до зазначеної підозри АМКУ і постачальників палива, електроенергії, виробників зернових та технічних культур, продукти яких формують 80% собівартості м’яса.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Мінагрополітики хоче збільшити мінімальні ціни на цукор

Міністерство аграрної політики та продовольства запропонувало збільшити мінімальні ціни на цукор на новий маркетинговий рік (з 1 вересня 2018 року до 1 вересня 2019 року) на 19% до 10 тис. 907,61 грн за тонну (без урахування ПДВ). Про це йдеться у додатку до проекту постанови, розміщеного на офіційному сайті Мінагрополітики, передає УНН.

Згідно з проектом постанови, запропоновано встановити мінімальні ціни на цукор на рівні 10 тис. 907,61 грн/тонну (без ПДВ), а на цукрові буряки — 753,04 грн/тонну (без ПДВ).

У той же час граничний розмір квоти на виробництво цукру для внутрішнього ринку встановлено обсягом 1,6 млн тонн.

Нагадаємо, 18 січня 2017 року Кабінет міністрів України затвердив проект постанови про державне регулювання виробництва цукру та цукрових буряків на 2017/2018 маркетинговий рік, а саме з 1 вересня 2017 року до 1 вересня 2018 року, відповідно до якого мінімальні ціни на цукор збільшено до 9172,57 грн/тонну.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview