Вчені розробили новий біопестицид широкого спектру дії

Нещодавно дослідницька група професора Ся Юйсяна з Чунцінського університету (КНР), яка розробила комплексний інсектицидний metarhizium OD, виконала всі вимоги, пов'язані з реєстрацією, і отримала дозвіл на реєстрацію технічних матеріалів і продуктів для складання рецептури, а також дозвіл на виробництво, пише Зерно.

У 2003 році дослідницька група Ся Юйсяня розробила перший в світі біопестицид-метаризіум в Піднебесній, який був використаний для застосування в 10 регіонах Північного Китаю, де спостерігалося нашестя сарани, довівши свою ефективність на 90% у боротьбі з комахами-шкідниками.

Завдяки багаторазовим дослідженням вчені змогли ідентифікувати metarhizium anisopliae (вид ентомопатогенних грибів із родини Clavicipitaceae, що живе в грунтах по всьому світу і викликає захворювання у різних комах) великого спектру дії з більш ніж 1000 інсектицидних мікробіологічних штамів. З 2011 року за підтримки Міністерства сільського господарства Китаю були проведені демонстраційні випробування в основних районах виробництва рису в провінціях Хубей і Хунань, де було створено близько 100 демонстраційних майданчиків.

Випробування показують, що біопестицид не тільки володіє високою ефективністю і широким спектром дії, але він також простий і зручний у використанні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які яблука та груші вирощують вітчизняні садівники

Їх значно простіше експортувати, тому що закордонні споживачі до них звикли. Тим не менш, частину площ рекомендовано відводити під вітчизняні сорти, оскільки вони є більш пристосованими до ґрунтово-кліматичних умов України.

Про це розповіла президент Академії органічного садівництва «Екогарден» Валентина Лановенко Агробізнесу Сьогодні.

Лідером за вирощуванням у світі є добре відомий у нас сорт Голден Делішес. Він має чудовий смак, привабливий зовнішній вигляд та хорошу лежкість. Ще один досить популярний у світі сорт – славнозвісний Ренет Симиренка, який вважається одним із найбільш популярних сортів зелених яблук.

"Однак в Україні сьогодні найпоширенішими є сорти родини Джонаголд, у якої є понад 40 клонів, а також Гала та Фуджі. В промислових садах у нашій країні вирощується багато клонів, які успішно культивуються, а продукція реалізується на експорт. Це червоні зимові яблука, що мають привабливий зовнішній вигляд та чудовий смак", - зазначає Валентина Лановенко.

За її словами, до найбільш популярних належить Ред Джонапринц, що чудово зберігаються і дуже смачні та ароматні. Так само поширеним є сорт Джонагоред Супра (Горець), який користується на експортному ринку найвищим попитом. Слід згадати також і про ще один відомий та затребуваний сорт яблук – Чемпіон. Його особливістю є низькорослість. Навіть на підщепі М9 максимальна висота дерев не перевищує 3 метрів. Яблуні сорту Чемпіон можна висаджувати на відстані 60 см одна від одної. Таким чином загущеність на 1 гектарі становитиме близько 5 тисяч дерев. Це дає змогу збирати щонайменше 60 тонн яблук за 1 га.

"При виборі сортів велике значення має якість та характеристики підщепи. Саме вона визначає більшість показників, передусім стійкість дерев. Найбільш поширеними є підщепа М9 для яблунь і Айва S1 – для груш", - підкреслює експерт.

На думку Валентини Лановенко, не зовсім правильним рішенням є вибір нетрадиційних для України сортів яблук, оскільки необхідно не менш аніж 5 років для того, щоб зрозуміти наскільки добре вони забарвлюються, яка їх лежкість тощо.
 

Один із найпопулярніших в Україні і світі сортів груш – Конференція, яка має англійське походження. Скажімо, в Бельгії та Нідерландах під цей сорт зайнято 90% площ усіх грушевих садів. Це ранньозимовий сорт із плодами подовженої форми і насиченим смаком.

"Цікаво, що в цих країнах, де присутня висока культура вирощування груш, цей сорт висаджують із густотою до 8 тисяч дерев на 1 га, що дає змогу збирати по 80 тонн продукції. Конференцію можна висаджувати із міжряддями 2,5 м із відстанню 50 см в ряду. Хочу зазначити, що ґрунтово-кліматичні умови України є набагато сприятливішими для вирощування груш, оскільки у нас немає таких частих затяжних опадів, що забезпечує значно кращий смак та аромат", - зауважує Валентина Лановенко.

Ще один популярний сорт груші, що має молдавське походження – Ноябрська або ж Ксенія, яка користується у вітчизняних садівників заслуженою популярністю. Це осінньо-зимовий сорт із досить крупними плодами, вагою до 250-300 г. Ноябрська є лідером за площею вирощування у наших садах. Її висаджують із міжряддями 3,5 м та із відстанню між деревами 80 см. Для цього сорту використовують підщепу Айва S1, а густота посадки становить 3,5 тисяч дерев на 1 га, із яких можна зібрати 40-45 тон плодів.

"Раджу звернути увагу також на чудовий вітчизняний сорт груші Яблунівська. Це зимовий сорт із плодами вагою до 300 г із чудовим смаком. Загалом певний відсоток у структурі насаджень мають займати саме українські сорти, оскільки вони краще пристосовані до наших ґрунтово-кліматичних умов", - резюмує експерт.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Агровиробників залишили без держпідтримки у перші місяці 2018 року

Провідні аграрні асоціації звернулися до прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з проханням про особисту зустріч для обговорення «аграрної частини» Державного бюджету України на 2018 рік, зокрема, нових програм державної підтримки сільгосптоваровиробників та залучення провідних громадських організацій АПК до участі у розробці відповідних порядків використання коштів бюджетної підтримки.

Відповідне звернення підписали громадська спілка «Всеукраїнський аграрний форум», ГС «Аграрний союз України», ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада», Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, ВГО «Українська аграрна конфедерація», Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу».

«Відсутність проектів порядків використання та розподілу коштів державної підтримки означає, що як і в минулому році, агарний сектор втратить як мінімум два місяці, коли державна підтримка надаватися не буде. А авральне ухвалення відповідних нормативних актів без глибокого та всебічного обговорення з аграріями, загрожує виникненням нових перекосів у розподілі коштів або блокуванням їх фактичного використання, як це фактично сталося з програмою часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва у 2017 році», - наголошується у листі.

У зверненні також зазначається, що з початку 2017 року провідні аграрні асоціації, а також Громадська рада при Міністерстві аграрної політики та продовольства України неодноразово звертались до Уряду щодо необхідності доопрацювання Порядку розподілу бюджетної дотації розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції, так званої «квазіакумуляції ПДВ». Проте зауваження так і не були враховані, що призвело до перекосів у розподілі дотації в 2017 році.

Профільні асоціації нагадали, що саме виділення коштів на фінансування бюджетної підтримки і відновлення відшкодування ПДВ при експорті зернових і технічних культур були компенсаторами, обіцяними Урядом і Парламентом українським аграріям на заміну скасованого спеціального режиму ПДВ. Натомість нещодавно прийнятим Законом України «Про державний бюджету України на 2018 рік» скасовано фінансування бюджетної дотації та запроваджено норми щодо невідшкодування ПДВ при експорті сої з 01.09.2018 року і свиріпи або ріпаку  - з 01.01.2020 року.

Джерело: УКАБ

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чому молоко може зіпсувати відносини України з ЄС

Таку думку висловив Михайло Дяденко, керівник Центру правового аналізу та дослідження політичних ризиків, пише agroday.com.ua.

«Україна не готова до переходу на нові стандарти, оскільки у нас і технології, і культура споживання, особливо в дрібних господарствах, абсолютно не та, яку вимагає стандарт. Але з іншого боку, подальша відстрочка стандарту може зіпсувати наші відносини з ЄС», — відмічає експерт.

За його словами, план по прийняттю законів, необхідних для виконання угоди про асоціацію з ЄС у 2017 році виконаний лише на 14%. «Уряд допустив абсолютний провал у прийнятті законопроектів, що мають імплементувати угоду про ассоціацію», – говорить Дяденко.

Він також додав, що уряд прагне захистити селян, але не захищає споживачів, які мають право споживати продукт більш високої якості.

Нагадаємо, що Мінагрополітики відтермінувало до липня 2018 року введення нового стандарту, що направлений на підвищення вимог до якості молока та дозвіл використання молока другого ґатунку лише в визначених цілях.

Водночас прем’єр-міністр Володимир Гройсман на засіданні в середу зробив різку заяву про те, що ніхто не буде забороняти населенню продавати молоко.

До слова, молока другого сорту за різними оцінками в Україні виготовляється до 75%. Із такої сировини заборонено виготовляти продукцію у більшості країн світу

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Рішення для аграріїв: хвилі на заміну супутнику

Про це пише “Агро-Центр” з посиланням на Agrohub.

Голландський стартап VanderSat працює в галузі точного землеробства через аналіз супутникових даних. Але він працює використовуючи інший підхід: інформацію про температуру та вологість ґрунту він отримує з мікрохвильових датчиків, а не зі знімків супутника.

Це вирішує одну з ключових проблем при роботі з супутником — хмари. Тепер візуальна недоступність ділянки не є перешкодою.

Друга технологія з використанням хвиль пов’язана з просушкою бобових та зерна. Американський стартап DryMax готовий вивести на ринок низькотепловий радіохвильовий процес сушки.

Під час цього процесу не використовується нагрівання. Всю роботу виконують довгі радіохвилі. При потраплянні в молекулу вони витісняють воду.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Зростання вартості залізничних перевезень підвищить ціни на цукор - Укрцукор

«Таке підвищення пояснюється поточною різницею орендної плати між власними і приватними вагонами. Тобто, якщо Укрзалізниця "вирівнює" орендну  плату за свої вагони до ринкового рівня, то різниця автоматично перенесеться на тариф – мінімум плюс 20% до існуючої ціни», - прокоментувала керівник аналітичного відділу НАЦУ «Укрцукор» Руслана Бутило.

За її словами, для перевезення цукру, цукрових буряків, технологічних та інших матеріалів по Україні експедитори, з якими співпрацюють більшість цукрових компаній і цукрових заводів, використовують парк критих вагонів Укрзалізниці, тому таке підвищення беззаперечно вплине на собівартість виробництва цукру.

«Найбільш затратними в структурі собівартості виробництва цукру є витрати на енергоносії на логістику готової продукції, тому такі зміни понесуть за собою і пряме підвищення собівартості виробництва», - пояснила експерт.

Станом на 19 січня в Україні вироблено 2,042 млн т цукру та перероблено 14,22 млн т цукрових буряків. З початку виробничого сезону працювало 46 цукрових заводів, з яких ще 3 продовжують варити цукор.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.