178171
182818

Вчені створили пивні дріжджі, які замінять хміль

"Рецепт" їхнього вживання був опублікований в журналі Nature Communications, передає Depo.ua.

"Створюючи ці дріжджі, ми сконцентрувалися на тому, щоб змусити їх виробляти весь набір "хмільних" молекул, а не максимізувати вироблення лише однієї з них. Завдяки цьому наші дріжджі стабільніші за своїми смаковими характеристиками, ніж традиційні концентрати хмелю, які додають в сусло, а для їхнього розмноження не потрібні хімікати ", - пишуть Джей Кіслінг з університету Каліфорнії в Берклі (США) і його колеги.

Пиво вважається сьогодні одним з найдавніших спиртних напоїв, які існують на Землі. Перші його сорти, як свідчать розкопки в Стародавньому Єгипті і в Китаї, з'явилися понад чотири тисячі років тому, і відтоді пивовари винайшли тисячі різновидів цього хмільного напою.

Незважаючи на великий набір можливих інгредієнтів, пиво виготовляється приблизно однаковим способом у всіх регіонах світу. Вихідну сировина у вигляді солоду різних злакових культур поміщають в спеціальний чан, де її подрібнюють, заливають теплою водою, перетворюють в сусло і додають туди хміль, і тільки потім майбутнє пиво починає бродити.

Як правило, хміль і його аналоги додаються в пиво для надання йому характерного гіркуватого смаку і стабілізації. Великі пивоварні компанії, як пояснює Кіслінг, використовують з цією метою не реальні шишки цієї рослини, а концентрований екстракт з них, який можна додавати в майбутнє пиво на будь-яких стадіях його варіння і витрачати на його обробку менше часу.

Молекулярні біологи вирішили, що можна позбутися і цієї простої процедури, розробивши такі пивоварні дріжджі, які могли б синтезувати дві ключові летючі речовини, які містяться в хмелі - ліналоол і гераніол.

Зробити це, як зазначає Кіслінг, не так просто, оскільки в клітинах дріжджів відсутні ферменти, які відповідають за виробництво "заготовок" для цих молекул і роботу більшості стадій "хімічного конвеєра", який збирає їх в клітинах хмелю. Проблему ускладнювало й те, що вчені спочатку гадки не мали, які саме ферменти відповідають за остаточну збірку "молекул смаку" в шишках, і діяли фактично наосліп.

Для прискорення цього процесу вчені взяли кілька десятків генів, які беруть участь у складанні схожих молекул в клітинах інших рослин, пересадили їх у дріжджі і простежили, чи можуть вони перетворювати найпростіші "заготовки" ароматичних молекул рослин в "хмільний" запах.

Діючи таким чином, вчені зібрали повний ланцюжок синтезу ліналоолу і гераніолу, використовуючи гени рослин і самих дріжджів, і виростили кілька десятків експериментальних сортів пивних дріжджів, які можуть самостійно виробляти ці молекули, використовуючи лише цукор і кисень.

Експериментуючи з цими грибками, біологи поступово підібрали такий рівень активності їхніх "хмільних" генів, який відповідав максимально природному і якісному аромату майбутнього пива. Пиво, приготоване на основі цих дріжджів, отримало лише позитивні оцінки від добровольців, які погодилися взяти участь в дегустації кількох сортів "трансгенного" і звичайного хмільного напою.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Випускників яких вишів у галузі АПК цінують найбільше

Теґи: 

За результатами опитування, найбільш кваліфікованими на думку вітчизняних аграріїв є випускники НУБіПу.

Уже п'ятий рік поспіль журнал «Гроші» оцінює навчальні заклади, які готують фахівців у сфері сільського господарства.​ Видання провело опитування серед аграріїв з метою визначити, випускників яких вітчизняних вишів у галузі сільського господарства цінують найбільше, пише superagronom.com.

Кожному з навчальних закладів роботодавці могли поставити одну з чотирьох оцінок:

    0 — роботодавець швидше за все не візьме на роботу випускника даного вишу;
    2 — роботодавець згоден прийняти випускника на зарплату нижче середньоринкової для даної категорії фахівців;
    5 — в тому випадку, якщо роботодавець не проти такої кандидатури і може взяти на зарплату, рівну середньоринкової для даної категорії фахівців;
    10 — роботодавець готовий взяти на роботу випускника на зарплату вище середньоринкової для даної категорії фахівців.
Оклад молодим фахівцям пропонують, як правило, на рівні середнього по ринку або дещо нижчий. Все залежить, по-перше, від посади, і по-друге, від затребуваності спеціальності на ринку праці.

 

ВузСередній бал
1Національний університет біоресурсів і природокористування України6,71
2КНУ ім. Тараса Шевченка5,00
3Донецький національний університет (переміщений)5,00
4Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана4,40
5Дніпропетровський державний аграрний університет4,33
6Білоцерківський державний аграрний університет4,29
7Херсонський державний аграрний університет4,14
8Луганський національний аграрний університет (переміщений)4,00
9Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського4,00
10Уманський національний університет садівництва3,80
11Вінницький державний аграрний університет3,43
12Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва2,57
13Сумський національний аграрний університет2,29
14Одеський державний аграрний університет

«Рівень зарплати визначається в залежності від ваги посади і її впливу на бізнес-процеси підприємства. Кандидати проходять відбір, в рамках якого оцінюються їх компетенції, які могли бути отримані в виші, на попередніх місцях роботи, додаткових тренінгах, освітніх програмах», — розповіли виданню в прес-службі компанії Kormotech.

Роботодавці зазначають, що ім'я вишу і його «престижність» в сільському господарстві особливої ролі не грають. Компанії більше дивляться на знання, амбіції здобувача і його бажання розвиватися, досягати результату.

«Близько 5-10% наших нових співробітників — це випускники вузів. Особиста співбесіда, інтереси, мотивація, отримані навички за період навчання можуть оцінюватися навіть вище, ніж «червоний» диплом», — наголошує  Андрій Жарій, генеральний директор «Аурум Груп».

Ваш вибір 'Подобається'.


Ринки курятини та олії визнані найбільш організованими в Україні

Про це на своїй сторінці у Facebook написав голова Асоціації Олексій Дорошенко, передає УНН.

Він пояснив, що сьогодні найвища вартість тушки курячої фіксується у Чернівецькій області - 57,5 грн за кілограм продукту. Середня вартість продукту по Україні - 53,7 грн за кг. А отже, різниця в ціні становить всього 3,8 грн або 7%. На ринку соняшникової олії цей показник становить 6%.

"Чим менша різниця у вартості продуктів між регіонами, тим більш організованим є ринок цього продукту. Серед усіх продуктів найменша різниця між регіонами на ринках курятини та соняшникової олії. Саме в цих галузях доля окремих гравців є високою, якщо не ключовою. А найбільша різниця в цінах - по картоплі та салу, що є продуктами, які виробляються практично лише в домогосподарствах. Тому й ціноутворення є хаотичним", - пояснив наведену статистику експерт.

У порівнянні із курятиною, ціноутворення на ринку свинини та яловичини є менш організованим. До прикладу, найвища вартість свинини - у Закарпатській області - 123,2 грн за кілограм продукту. Середня вартість продукту по Україні - 107,9 грн за кг. А отже, різниця в ціні становить всього 15,3 грн або 14%. А на ринку яловичини цей показник становить 11%.

Нагадаємо, за даними Держстатистики, торік курятина залишалася найдешевшим видом м'яса.

У новому році м'ясо курки продовжує тримати пальму першості за найменшими ціновими показниками. Минулого місяця українці могли придбати 1 кг курятини в середньому за 41,4 грн, кілограм свинини - за 65,1 грн. А яловичина обходилась українцям в середньому у 70 грн за кілограм продукту.

Також минулого року Україна стала лідером з експорту м'яса птиці в ЄС, наростивши річний експорт продукту на 41,9%.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Виробництво свинини цьогоріч скоротиться, а сало подорожчає

Але це не прогноз, це лише сподівання, пише на своєму Facebook Андрій Панкратов, аналітик сільськогосподарських ринків ФАО, повідомляє agroday.com.ua.

В 2018-му можливостей для збільшення виробництва, чи, принаймні, повторення торішнього результату, в ФАО не бачать. Навпаки, очікується, що галузь просяде на цілих 6%.

«Це означає високі ціни, імпорт і продовження зміни структури споживання на користь курятини», — пояснює фахівець.

За його словами, зазвичай у свинарському бізнесі простежується циклічність. З трьох-чотирирічною періодичністю зростають і падають обсяги виробництва, ціни та інвестиційна активність в секторі. Збільшуються і вартість м’яса — росте прибутковість, як наслідок — ціни починають падати, поголів’я скорочується, і так по колу.

Але що виходить на практиці? Пік поголів’я свиней в Україні прийшовся на 2014 рік. І вже варто було б очікувати нового піку, але спостерігається лише зниження.

У вересні 2017 року порівняно з вереснем 2016-го промислове поголів’я впало на 10,4%, в березні 2018 року порівняно з березнем 2017-го — на 5,4%.

У секторі особистих господарств ситуація гірша. На початок березня падіння поголів’я оцінюється в 10%.

Паралельно з цим все більше імпортується племінних та товарних свиней з Європи. Тільки за четвертий квартал 2017 року було імпортовано 5 тис. голів, тоді як за три попередніх квартали – менше 3 тис. За січень-лютий 2018-го імпорт вже сягнув майже 2 тис. голів і, скоріш за все, зростатиме далі.

Інвестиційна привабливість сектору все ще невисока — через ту ж АЧС, говорить Панкратов. Отже якщо під кінець цього року і вдасться наздогнати минулорічний показник кількості свиней в сільгосппідприємствах, то середньорічне поголів’я буде нижчим, ніж торік. Торішніх показників забою теж досягти не вдастся, прогнозує фахівець.

До слова, за оцінками Асоціації свинарів, в другій половині березня ринок живця в Україні дещо пожвавився. Сировину закуповують по 46-47 грн/кг, тоді як раніше вартість була на рівні 45 грн.



На Львівщині виробники органічної продукції створили кооператив

У складі кооперативу можна значно швидше вирішувати спільні проблеми, — переконані органіки Львівщини, пише Високий замок.

А вони у нас — рухливі, передові, молоді, перспективні. Ініціатором створення органічного ягідного кооперативу став власник органічної ягідної ферми Андрій Калиняк, який розповів: «Процес створення кооперативу розпочався. Працюємо над установчими документами. Спочатку до нього увійдуть п’ятеро учасників, які займаються виключно органічним виробництвом. Це достатньо, аби перевірити, як він працюватиме. Головна мета — формувати більші партії, щоб легше вийти на ринки збуту. Надалі плануємо розширювати площі і під інші культури. Можливо, буде і ревінь».

Журналіст «Високого Замку» була присутня на зустрічі львівських органіків, а також їхніх консультантів, яку організували у департаменті агропромислового розвитку Львівської ОДА, де започаткували ягідний кооператив, а також обговорили розвиток органічного виробництва у Львівській області.

А розвиток справді є. Хоч і проблем вистачає. Цьогоріч аж на 10 новеньких операторів органічного стало більше у нашій області. Вони вирощують, окрім малини та суниці, смородину, порічки, зернові, равликів, виготовляють молоко, сир, ковбасні вироби… Їх реалізовують у Польщі, Німеччині і навіть у Кореї.

Почався органічний рух років десять тому, тоді наші фермери отримали перші сертифікати. Одним із першопрохідців був Богдан Костів — фермер зі села Поляни Золочівського району. Богдан розповідає про власну технологію і пропонує замінити іншомовне слово «органічне» українським відповідником «життєдайне». Ще 2006 року він почав проходити сертифікацію на виробництво органічної продукції за стандартами ЄС. Але пішов далі — почав виробляти оригінальну життєдайну органічну продукцію. На площі 33 га за власною технологією він вирощує амарант, гречку, звичайні та голозерні овес і ячмінь, голомшу, пшеницю, зокрема й орнозерну, гуньбу, чорнушку, а також столові буряки, картоплю, капусту, петрушку, пастернак тощо, які також є в органічному сертифікаті. У нього є чорна пшениця, буде вирощувати і фіолетову.

Має великий досвід органічного виробництва голова ФГ «Соломея» Тетяна Яремчук. У цьому фермерському господарстві виготовляють продукцію за давніми рецептами. Це м’ясні вироби, тушонки. «Сьогодні органічна продукція — це тренд. І, без сумніву, необхідно популяризувати своє рідне, те, що корисне і натуральне», — переконана Тетяна Яремчук.

Окрім того, вона наголошує, що цю продукцію повинні споживати наші люди, львів’яни. На підприємстві роблять усе, щоб їхня продукція була доступна. Адже ні для кого не секрет, що органічна продукція завжди є дорожчою від традиційної. Тетяна Яремчук запропонувала, аби влада посприяла у відкритті у Львові магазину, де можна було б реалізовувати органічну продукцію.

Розмова була цікава, емоційна і пізнавальна. Під час неї обговорили можливі напрямки підтримки органічних виробників з обласного бюджету. «У департаменті ми опрацьовуємо пропозиції, які висловили наші органіки. Вони ляжуть в основу заходів з підтримки органічного виробництва, які ми пропонуватимемо на затвердження сесії Львівської обласної ради», — розповів начальник управління розвитку сільськогосподарського виробництва, продовольства та аграрного ринку департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА Ігор Вус.

Ваш вибір 'Цікаво'.


В Африці розвивають соцмережу для фермерів

Гроші виділили True Ventures із Силіконової долини, Skype, засновник Atomico Ніклас Зеннстрьом (бізнес-ангел, що інвестує в особисту продуктивність), засновник WordPress Метт Малленвег, генеральний директор Blue Bottle Coffee Брайан Михан та фонд Norrsken, пише agroday.com.ua.

Wefarm – перша в світі краудсорсирувана мережа для офлайнових спільнот. Вона дозволяє дрібним фермерам світу, багато з яких живуть у віддалених районах без доступу до Інтернету, об’єднатися один з одним для вирішення проблем, обміну ідеями та поширення інновацій.

Через Wefarm фермери можуть задавати будь-які питання на своїй рідній мові про сільське господарство: від боротьби з хворобами сільськогосподарських культур або ураження шкідниками, до кращих методів вирощування товарних культур, таких як кукурудза, помідори, кава і чай. Wefarm використовує машинне навчання і знання спільноти, щоб забезпечувати найкращий контент для мережі з понад 660 тис. фермерів, навіть за допомогою SMS.

Зараз Wefarm працює в Кенії та Уганді і планує швидко поширитися на інші райони Східної Африки та райони Африки на південь від Сахари.

«Ми вважаємо, що фермери часто є найкращим і найбільш важливим джерелом інформації і досвіду для інших фермерів», – говорить Кенні Еван, засновник і головний виконавчий директор Wefarm.

Wefarm буде використовувати отримане фінансування для розробки комерційних продуктів і створення нового набору функцій. Одна з таких особливостей, яка узгоджується з бажанням Wefarm поставити фермера на перше місце, – це Project Farmlog від Wefarm – інтерактивний «розумний помічник з фермерства», який працює навіть на найпростіших мобільних телефонах. Він буде використовувати машинне навчання для розумної підтримки фермерів як протягом вирощування певних культур, так і під час догляду за домашньою худобою, виходячи з питань, які задає фермер.

Моделі даних Wefarm зможуть відстежувати і прогнозувати ключові проблеми, такі як хвороби, проблеми в період дозрівання, дефіцит поживних речовин, посуха, грунтові умови, характеристики ферми і багато інших важливих моментів. Завдяки цим даним підприємства зможуть покращити управління логістикою і безпеку, оцінити ключові тенденції і проблеми, підвищити стійкість і прозорість.

Wefarm є соціальним підприємством. Використовуючи новітні технології машинного навчання, сервіс Wefarm працює як в Інтернеті, так і через SMS. Знання, поширювані у Wefarm, можуть допомогти фермерам виробляти продукти вищої якості, підвищувати врожайність, отримувати інформацію про ціни, вирішувати проблеми наслідків зміни клімату, купувати найкраще насіння, добрива та брати вигідніші кредити, диверсифікувати сільськогосподарські інтереси і багато іншого.

З моменту заснування у 2015 році Fast Company назвала Wefarm однією з найбільш інноваційних компаній Африки, а також серед інших отримала нагороди Impact Challenge Award від Google, Europas Tech for Good Award від TechCrunch, Ideas from Europe prize від Комісії Європейського союзу.

Штаб-квартира компанії знаходиться в Лондоні, а її офіси розташовані в Найробі і Кампалі.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.