182818
178171

Вчені створили пиво з молока

Дослідницька група під керівництвом Сема Алкейна, доцента кафедри дослідження харчових продуктів університету Корнелл в штаті Нью-Йорк, створила алкогольний пивний напій з кислої сироватки, пише vlasti.net.

Якщо досліди будуть успішними, і якщо продукт вийде смачним, це буде означати створення нового типу алкогольного напою.

Це також допоможе вирішити проблему утилізації кислої сироватки, побічного продукту при виробництві  йогурту на підприємствах штату Нью-Йорк.

Як повідомляється в прес-релізі університету, кисла сироватка має дуже обмежені можливості вигідного застосування. З нею мають справу такі компанії, як Chobani і Fage, де при виробництві  йогурту з високим вмістом протеїну відокремлюють сироватку.

Алкейн, колишній менеджер по розробці продуктів компанії Miller Brewing Co., сподівається, що молочна кисла сироватка може приєднатися до списку інших сільськогосподарських продуктів, з яких виробляють алкогольні напої. До них відносяться ячмінь, кукурудза і жито (для пива і спиртних напоїв), виноград, яблука та інші фрукти для сидру і вина.

"Виробництво пива крутиться саме навколо цих продуктів, але молочні продукти взагалі не згадуються в цьому списку. Якби ми могли перетворити сироватку в те, що люди хотіли б пити, це відкрило б абсолютно нові економічні можливості для підприємців і пивоварів, а також для вивчення і впровадження інновацій", – заявляє Алкейн

До теперішнього часу Алкейн і його колеги успішно зробили сироваткове пиво з низьким вмістом алкоголю з кисло-солоним смаком, схоже на один з німецьких сортів пива. У ньому всього 2,7% алкоголю, це приблизно половина того, що міститься в стандартному американському лагері, такому як Budweiser. Зроблено також напій, схожий на смак на пульке, традиційний мексиканський напій з агави.

Дослідникам в Корнелл доводиться долати деякі перешкоди, наприклад, з'ясовувати, як перетворити цукор кислої сироватки, лактозу, в спирт. Традиційні пивні дріжджі не працюють, тому Алкейн і його команда експериментують з іншими методами, щоб зробити кислу сироватку ферменованою.


Проте, Алкейн вважає, що молочний алкоголь може з'явитися на ринку протягом декількох років.



На українських ринках продовжують дешевшати огірки

Про це повідомляє “Інфо-Шувар”, згідно даних власного щоденного моніторингу цін на найбільших гуртових ринках країни.

Так, згідно даних цього моніторингу, станом на 18 квітня 2018 року, середня ціна на вітчизняний огірок на торгових майданчиках найбільших гуртових ринків країни зафіксувалася в діапазоні 28-35 грн/кг (0,87-1,09 EUR/кг).

На найбільшому в Західній Україні оптовому ринку “Шувар” у Львові сьогодні вітчизняний огірок пропонується по 32- 35 грн/кг (0,99-1,09 EUR/кг), така ж ціна встановилася і на ринку “Столичний” у м.Києві. У Херсоні на ринку “Нежданний”, станом на сьогодні, наявна пропозиція огірка за ціною 28-35 грн/кг (0,87-1,09 EUR/кг).

Варто зазначити, що в сусідній Польщі поточна ціна на огірок практично зрівнялася із цінами на українськиих ринках - 3,75-4,5 zl/кг (0,9-1,08 EUR/кг).

Як пояснюють фахівці “Інфо-Шувар”, причиною зниження цін є той факт, що дрібні виробники з Закарпаття і Півдня вже почали збирати врожай, відповідно, і пропозиція продукції на ринку помітно зростає.

Слід згадати, що в минулому році ціни на огірок обвалились в останній тиждень квітня. Тоді всього лише за кілька днів огірок подешевшав удвічі до 20/22 грн/кг (0,75-0,82 EUR/кг).

Ваш вибір 'Цікаво'.


ЄС ввела законодавчу заборону на "подвійні стандарти" якості продуктів

Про це пише УНН з посиланням на EurActiv.

Законодавчі зміни є реакцією ЄС на вимоги Центральної та Східної Європи.

"Ми будемо активізувати боротьбу з "подвійними стандартами" якості продуктів. Ми вже внесли поправки до Директиви про недобросовісну комерційну практику, тим самим заборонивши компаніям поставляти на ринки ЄС товари подвійної якості. Це дасть національній владі повноваження контролювати питання на законодавчому рівні. Як сказав пан Юнкер у вересні минулого року, в ЄС не можуть бути громадяни другого сорту", - зазначила європейський комісар з питань юстиції, прав споживачів і гендерної рівності Віра Юрова.

Питання складу і якості одних і тих же продуктів хвилює Східну Європу не перший рік. Останні випадки харчового шахрайства в ЄС були пов'язані з фальсифікацією оливкового масла, вина, меду, риби, молочних продуктів і м'яса птиці.

В Україні тим часом, за оцінками експертів, фальсифікований чи не кожен другий продукт.

За даними нещодавно проведеної експертизи, наприклад, 75% сиру не відповідають нормам і стандартам якості: замість тваринних жирів в продукції експерти виявили пальмову олію.

Не краща ситуація і з вершковим маслом. Згідно з повідомленням ГО "Громадський контроль захисту прав споживача", 74% цього продукту на споживчому ринку країни фальсифіковано.

Раніше критичну ситуацію з якістю продуктів і товарів в Україні публічно визнали і в Держпродспоживслужбі.

Паралельно в службі констатували рекордну кількість харчових отруєнь серед українців (протягом 2017 року).

За словами депутата ВР Сергія Тригубенка, такому стану справ "сприяли": мораторій на перевірки бізнесу і реформа в Держпродспоживслужбі, за результатами якої частина підрозділів і функцій контролюючого органу були скасовані.

Додамо, що активісти ГО із захисту прав споживачів пригрозили, що будуть блокувати роботу вітчизняних виробників фальсифікованих продуктів харчування.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Україна диверсифікує експорт зернових за 3 напрямками

Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева на конференції «Black Sea Grain», пише propozitsiya.com.

Так, першим з них стане розширення експортних позицій, наприклад, у перелік будуть додані бобові культури. Другим напрямком, за словами О. Трофімцевої стане те, що займатися експортом будуть не тільки великі агрокомпанії (передусім міжнародні), але і менші українські виробники.

Третім інструментом процесу диверсифікації стане відкриття нових ринків в Азії та Африці. О. Трофімцева вже раніше зазначала, що країни Південно-Східної Азії є стратегічним напрямком експорту для українських аграрних виробників.

А нещодавно, по результатам зустрічі першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Максима Мартинюка з делегацією міжпарламентської групи дружби з Україною Палати представників Національних зборів Йорданського Хашимітського Королівства, йорданська сторона виявила зацікавленість у поставках української пшениці, окрім того, що королівство взагалі може розглядатися як своєрідні «ворота» для просування української продукції на ринки інших арабських країн.

Також О. Трофімцева озвучила прогнози Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо валового збору зернових у 2018 році. Так, за розрахунками відомства обсяг урожаю становитиме 61,9 млн тонн, з яких на експорт піде 41-42 млн тонн.

Ваш вибір 'Подобається'.


Найбільший вітчизняний виробник курятини збільшив продажі і ціни

Про це компанія повідомила на Лондонській фондовій біржі, передає НВ.

Середня ціна реалізації цієї продукції за рік зросла на 23% - до 38,8 грн/кг.

Крім того, ціни на курятину в першому кварталі на внутрішньому ринку збільшилися також на 23% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Експортна ціна зросла на 17% в результаті зміни продуктового міксу і зростання продажів на більш прибуткових ринках.

Експортні продажі МХП зросли в першому кварталі на 28% - до 63,1 тис. тонн, а обсяг продажів на внутрішньому ринку скоротився на 4% - до 72,2 тис. тонн в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

"МХП направив на експорт курятину до 53 країн світу. Експортні продажі склали близько 47% від загального обсягу продажів курятини в першому кварталі 2018 року. Протягом звітного періоду, слідуючи експортної стратегії, компанія розвивала свій експорт головним чином в країнах Близького Сходу, Північної Африки і ЄС", - повідомляють в МХП.

Миронівський хлібопродукт (МХП) - найбільший виробник курятини в Україні. За оцінками самої компанії, вона займає 55% українського ринку курятини. Агрохолдинг також займається виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м'ясопереробки. На українському ринку МХП представлений брендами Наша Ряба, Легко, Бащинский тощо.

На європейський ринок МХП поставляє охолоджені напівтуші курей, які переробляються, в тому числі на його підприємствах у Нідерландах і Словаччині.

Засновником і мажоритарним акціонером МХП є український бізнесмен Юрій Косюк, якому належить близько 65% акцій компанії. Решта 35% перебувають у вільному обігу на Лондонській фондовій біржі.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Дрони можуть внести у список компенсації вартості техніки

Народними депутатами України було зареєстровано законопроект №8275 щодо внесення змін до Закону України «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу», яким додаються до переліку техніки і обладнання для агросектору дрони (безпілотні літальні апарати).

Про це повідомляє УКАБ.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) підтримує основну ідею законопроекту, яким розширюється перелік техніки і обладнання для агросектору, додавши до нього БПЛА і готова надалі продовжувати надавати експертну підтримку в цьому напрямку.

Застосування безпілотних літальних апаратів у сільському господарстві – є одним з напрямів, що бурхливо розвивається, а доступ до інноваційних технологій відкриває можливості для покращення діагностики, точного внесення добрив, ЗЗР, або здійснення поливу та низки інших можливостей для агровиробників.

«Аграрна галузь перспективна, але інтенсивне ведення сільського господарства передбачає використання новітніх технологій, систем, обладнання, та відповідно, інвестування значних коштів, що особливо складно для малих і середніх гравців ринку - фермерів, кооперативів, невеликих і середніх сільгосппідприємств», - зазначив Олег Нестеров, координатора комітету техніки УКАБ.

Рішення внести дрони до переліку техніки та обладнання, надасть законні підстави виробникам інноваційних технологій, безпілотних літальних апаратів та обладнання для точного землеробства працювати через програми державної підтримки АПК, що паралельно відкриє доступ аграріям до інновацій.

«На даний момент, дозволити придбати безпілотник за 2-3 тис. доларів може далеко не кожний фермер. Проте, якщо дрони будуть реалізовуватися через програму часткової компенсації вартості с/г техніки та обладнання вітчизняного виробництва, агровиробник може розраховувати на компенсацію 25% ціни БПЛА. Виробники ж такого обладнання отримають поштовх до розвитку за рахунок збільшення попиту», - прокоментував Олег Нестеров, координатора комітету техніки УКАБ.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.