Вчені вивели кукурудзу з поживністю м'яса

Дослідники заявили, що відкриття може принести користь мільйонам людей в світі, для яких кукурудза є основною культурою, а також знизити витрати на корм для тварин, пише superagronom.com.

«Ми поліпшили поживну цінність кукурудзи, наймасовішої продовольчої культури. Велика частина кукурудзи використовується як корм для тварин, але у ній відсутній метіонін — ключова амінокислота, і ми знайшли ефективний спосіб її додавання», — говорить Томас Лейстек один з авторів проекту, професор кафедри біології рослин Університету Рутгерса.

Він зазначає, що сірка, яка входить до складу метіоніну, захищає клітини від забруднюючих речовин, уповільнюючи процес старіння клітин і має важливе значення для поглинання селену і цинку.

За словами Лейстека, новий метод включав введення бактеріального гена кишкової палички в геном рослини. Фермент бактерії впливав на виробництво метіоніну в листках рослини, при цьому рівень амінокислоти в зернах кукурудзи збільшилася на 57%.

Вчені, що годували курей генетично модифікованою кукурудзою, дійшли висновку, що харчова цінність рослини збільшилася. Вони вважають, що буквально через декілька років дана технологія може завоювати неабияку популярність.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-5 областей з найбільшим валом зерна

Так, за оперативними даними з регіонів вже намолочено 52,5 млн тонн зерна з площі 13,0 млн га або 89% до прогнозованих площ (14,6 млн га), з яких:

- гречки намолочено 191 тис. тонн з площі 175 тис. га або 96% до прогнозу (181 тис. га);
- проса зібрано 81 тис. тонн з площі 55 тис. га або 98% до прогнозу (56 тис. га);
- кукурудзи обмолочено 14,4 млн тонн з площі 2,9 млн га або 65% до прогнозу (4,5 млн га).

Крім того, проводиться збирання соняшнику – зібрано 11,2 млн тонн з площі 5,7 млн га або 96% до прогнозу (5,9 млн га), намолочено сої – 3,3 млн тонн з площі 1,7 млн га або 87% до прогнозу (2,0 млн га) та накопано цукрових буряків – 10,9 млн тонн з площі 246 тис. га або 78% до прогнозу (318 тис. га).

Найбільший вал зерна в Одеській обл. – 4,3 млн тонн, Вінницькій обл. – 3,7 млн тонн, Харківській обл. – 3,6 млн тонн, Дніпропетровській обл. – 3,5 млн тонн та Полтавській обл. – 3,3 млн тонн.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна цього року суттєво наростила імпорт азотних добрив

Про це повідомляє "Інфоіндустрія"

Зокрема, за вісім місяців експортовано 311,48 тис. тонн карбаміду, що на 70% нижче за показник аналогічного періоду минулого року.

Експорт аміачної селітри склав 0,136 тис. тонн, що становить всього 0,6% від експортного обсягу в 2016 році.

Найменше скоротився експорт аміаку – до 120,68 тис. тонн, що на 10%, ніж у січні-серпні 2016 року.

Водночас Україна імпортувала 238,55 тис тонн аміаку, що в 4,5 рази більше порівняно з аналогічним періодом торік.  

Імпорт нітрату амонію за рік виріс на 138% – до 192,39 тис тонн, а карбаміду подвоїлися – до 370 тис тонн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Укрзалізниця не була готова до збільшення зерноперевозок на 200%

Про це на конференції «Експорт зерна з України 2017» сказав президент Української зернової асоціації Микола Горбачов, пише elevatorist.com.

«Держава, яка повинна сприяти розвитку позитивної динаміки на зерновому ринку у збільшенні врожайності та експорту, пішла іншим шляхом. Не надавши ніякої альтернативи з доставки зерна в порт, була введена заборона на рух автотранспорту з перегрузами. Хоча традиційно співвідношення доставки зерна з регіонів в порт було на користь автотранспорту. Як би ми не розповідали, що «Укрзалізниця» стала працювати гірше, що там неправильний менеджмент, вдумайтеся, приріст не 2%, а понад 200%. Звичайно, вони не в стані з цим справитися»,— говорить Микола Горбачов.

Він також вважає, що в погіршенні ситуації з розподілом вагонів в останні два місяці, неправильно звинувачувати автоматизовану систему розподілу вагонів. Негативні тенденції, які призвели до такого стану, склалися набагато раніше.

За його словами, у складі «Укрзалізниці» працює 250 тис. співробітників. Регіональні залізниці мають різні підходи до роботи і свою клановість, що не дає центральному апарату ефективно координувати всі перевезення.

«Вагонів «Укрзалізниці» стало більше, ніж у минулому році. Темпи експорту зменшилися, порівняно з минулим роком. Здавалося би, ситуація повинна бути більш м'яка. Але якщо торік у листопаді щодня вантажилось близько 1700-1800 вагонів, то в цьому, 1000-1200. Таке скорочення на 50-60% спричинено кількома факторами: і саботажем, і недоліком локомотивної тяги, і так далі. Трапляються ситуації, коли поїзди, завантажені зерном, просто стоять. Звичайно, це велика проблема»,— вважає президент УЗА.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Хвороби пшениці та ячменю, які перешкоджають експорту

Про це повідомив Владислав Седик, президент фітосанітарної асоціації України на конференції «Експорт зерна», пише propozitsiya.com.

Також В. Седик навів дані по досліджених експортних партіях. Список хвороб пшениці очолює сажка тверда (частка зараження складає 42%), за нею йде сажка карликова (24.48%), альтернаріоз (33%) та фузаріоз (14%), ріжки (2,8%). А в випадку виялення цих хвороб пшеницю забороняють до ввезення в таких важливих імпортерах українського зерна, як Індонезія, Китай, Єгипет, Сирія, Вірменія.

По засміченості пшениці бур’янами ситуація краща. Проте проблеми теж виникають, оскільки виробники часто економлять до доочистці, оскільки під час цього процесу збільшується кількість битих зерен та втрати збіжжя. Основні бур’яни - амброзія (7,4%), гірчак повзучий (2,8%), мишій сизий (24,2%).

Ячмінь найчастіше вражає: гельментоспоріоз (9,6%), фузаріоз (6,4%) та сажка карликова (40%). Буряни, які знаходять в ячмені наступні: мишій сизий (51,6%), сівсюг звичайний (51,6), березка польова (51,6%), гірчак березковидний (51,6%).

Ще одна перепона для продажу зерна за кордон – претензії покупців до фумігації. «Основна проблема неякісної фумігації – економія на ній», - наголосив В. Седик. Зараз вона особливо актуальна для поставок в Індію, яка наголошує на обробці зерна бромистим етилом, що не зареєстровані в Україні. Вітчизняне зерно обробляється фосфіном.

Експерти вважають, що дана вимога Індії фактично є не тарифними перепонами. Ольга Трофімцева, заступник Міністра АПК та продовольства, та Володимир Лапа, голова Держпродспоживслужби, обіцяли відстоювати інтереси вітчизняного бізнесу під час запланованої поїздки до Індонезії, проте закликали сільгоспвиробників піклуватися про чистоту посівів ще на полях.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

"Аграрний фонд" закупив у Ostchem міндобрива на 1,6 мільярда гривень

Про це повідомляє "Інтерфакс Україна" з посиланням на голову правління ПАТ Андрія Радченка.

"Ми оплатили покупку мінеральних добрив на 1,6 млрд гривень, з них 600 млн - це наші тимчасово вільні власні кошти, решта - це кредитна лінія Укргазбанку", - сказав він.

За словами Радченка, річний цикл черкаського і рівненського "Азоту", що входять в групу Ostchem, становить приблизно 9 млрд гривень. Станом з травня до кінця жовтня в обороті Ostchem пройшло приблизно 4,2-4,5 млрд гривень.

"Ми вклали 1,6 млрд гривень. Власник заводів вклав приблизно стільки ж оборотних коштів." Плюс "зробили закупівлі дистриб'ютори добрив - приблизно на 1 млрд гривень. Всі ці ресурси дозволили запустити хімзаводи", - пояснив керівник "Аграрного фонду".

Радченко додав, що у хімзаводів Ostchem немає боргів перед "Аграрним фондом", хімкомпанія поставила трохи більше продукції, ніж оплатило ПАТ, - на 25 млн гривень.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview