178171

Вчені виявили, що з гною можна робити папір

До такого висновку прийшли вчені в Національному хімічному співтоваристві США (American Chemical Society), пише milkua.info.

У регіонах з великою кількістю сільськогосподарських тварин використання гною для виробництва паперу може стати доступним і екологічно безпечним методом для утилізації відходів.

Ідея проекту прийшла вченому Олександру Бісмарку, доктору наук, коли він був на Криті і побачив там кіз, які жують траву. «Я зрозумів, що в підсумку виходить частково переварена рослинна маса, там повинна бути і целюлоза», — згадує він.

«Тварини їдять низькосортну біомасу, яка містить целюлозу, пережовують її, потім вона ферментує в шлунках, і на виході ми отримуємо гній. Все залежить від тварини, але на 40% цей гній складається з целюлози, і до неї є простий доступ», — сказав Бісмарк. Для того, щоб використовувати цей матеріал знадобиться менше енергії і хімічної обробки, ніж у випадку з натуральною деревиною, зауважив він.

Після роботи з козячим гноєм Бісмарк з університетом Відня разом з аспірантами стали вивчати відходи коней, корів і слонів. На думку науковців, парки в Африці, а також великі скотарські господарства в США та Європі щодня виробляють тонни гною.

Дослідники обробляли гній гідроксидом натрію. Це видаляє лігнін, який потім можна використовувати як добриво або паливо, а також білки і мертві клітини. Для повного відділення лігніну матеріал обробляли гіпохлоритом натрію. Отримана целюлоза вимагає невеликого розмелювання на нановолокна для підготовки до виробництва паперу.

«Вам буде потрібно багато енергії, щоб подрібнити деревину і отримати целюлозу, але з гноєм ви можете отримати вихідний матеріал за меншу кількість кроків, тому що тварина вже жувала рослину, опрацювала його кислотами і ферментами, виходить що ви можете отримати целюлозу з такими ж або навіть кращими властивостями, ніж у випадку з деревиною, але при цьому ви витратите менше енергії і хімікатів», — сказав Маунтер, доктор наук, який працює над дослідженням разом з Бісмарком.

Речовину, яка виходить з гною, можна використовувати в якості фільтрів для очищення води, сказав Бісмарк. Команда вчених працює разом з промисловим співтовариством для того, щоб вивчити подальші можливості застосування гною.

Дослідники також вивчать можливість стійкої обробки гною. Вони розраховують, що у них вийде спочатку отримати біогаз із гною, а потім витягти целюлозу. Біогаз може бути використаний для виробництва електроенергії або тепла.

На Львівщині данські інвестори побудують ферму і фабрику з виготовлення кормів

Про це повідомляє прес-служба Львівської ОДА.

Очільник області ознайомив інвесторів із інвестиційним кліматом області, агропромисловим розвитком і запевнив, що Львівщина – безпечний регіон для ведення бізнесу.

"За три роки у нас не було фактів, які б свідчили про несприятливий інвестиційний клімат. Якщо ви вирішите розвивати бізнес тут, усі питання, щодо дозволів, виділення землі та інше за нами. Щодо працівників, то в області є кваліфіковані кадри. В регіоні функціонує ветеринарна Академія, яка є найкращим вузом не лише в Україні, але й Європі"- зазначив Олег Синютка.

Власник компанії Медс Расмусен розповів про діяльність своєї компанії і намір побудувати тваринницьку ферму в Україні.

"Ми хочемо створити тваринницьку ферму в Україні, нам потрібна площа 22 гектари, на цьому місці збудуємо першу ферму, як тільки ми її запустимо, розпочнемо будівництво другої. Також ми хочемо запустити фабрику, яка буде займатись виготовленням кормів для тварин. На одній фермі зможемо працевлаштувати до 130 працівників. Ми можемо брати на роботу людей, які мають низький рівень освіти", – зазначив Медс Расмуссен.

Відтак, Львівська ОДА надала перелік земельних ділянок необхідної площі.

Моніторинг цін на молоко у березні

Про це повідомляє аналітичний відділ Асоціації виробників молока.

Офіційна статистика показує зростання виробництва молока за підсумками перших двох місяців на рівні 3,6% — 432,6 тис. т. Звіту за березень поки ще немає, але продовження зростаючого тренду очевидне.

Крім того, стабілізації гривні по відношенню до долара грали не на руку експортерам і, як наслідок, виробникам — закупівельні ціни на молоко опустилися.

Середня ціна по ринку на молоко екстраґатунку становила 9,56 грн/кг (з урахуванням ПДВ). Загалом діапазон коливався в межах 8,76−9,80 грн/кг.

Ціна на молоко вищого ґатунку була в межах 8—9,50 грн/кг. Середньомісячна ціна становила 9,13 грн/кг. Перший ґатунок відпускали в середньому по 8,84 грн/кг.

Лише ближче до кінця березня світовий ринок молока почав демонструвати ознаки стабілізації. Середня комбінована ціна на молоко у світі (дані IFCN) становила 31,9 дол./100 кг ЕСМ, що відповідає показникам грудня минулого року.

Рушійними факторами, які вплинули на стабілізацію ринку було скорочення виробництва молока в Новій Зеландії та Європі через несприятливі погодні умови та зростання імпорту з боку Китаю.

Зростання цін на нафту та покращення світової економіки спонукають аналітиків робити позитивні прогнози на другу половину року.

Крім того, попит на масло залишається на досить сильному рівні, а відкочення ціни назад в кінці 2017 року збільшує зацікавленість до продукту. Запаси продукту в Європі практично на нулі і вже зараз експерти говорять про те, що в другій половині 2018 року варто очікувати рекордних цін на нього знову.

У квітні ціноутворення на українському ринку молока буде знаходитися під тиском зростання виробництва молока та залежатиме від валютних коливань.

Скільки коштує сало в різних регіонах України

Теґи: 

Ціна на сало в Україні в різних регіонах коливається майже на 100 відсотків. Про це заявив директор економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, передає інтернет-видання UA1.  

За його словами, найвищі ціни на сало саме у столиці. Більш-менш нормальне сало можна купити за 110-115 грн за кілограм. Тоді як таке саме сало в Івано-Франківській чи Тернопільській областях коштує 60-70 грн.

"Можна сказати, що зараз цінова ситуація в Україні стабілізувалась. Але, очевидно, що перед Великоднем ціни виростуть", – зазначив Пендзин.

За його словами, ціни в Україні практично досягли європейських. Деякі продукти у нас коштують дорожче, ніж у наших сусідів – країнах східної Європи. Це в першу чергу стосується молока та курятини. Соняшникова олія в Україні дорожча, ніж в Іспанії практично на 10 відсотків. При чому ця тенденція тримається порядку півроку.

"По всім останнім позиціям у нас продукти дешевші. Але варто враховувати, що в нас значно менші прибутки. Якщо в українців середня зарплата становить близько 240 євро, то у Польщі більше 1100 євро", – додав експерт.

Вчені наблизилися до створення нетоксичних для бджіл та джмелів пестицидів

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на Sciencedaily.

Потенційний вплив неонікотиноїдів на здоров'я бджіл є предметом інтенсивних досліджень і значних протиріч, оскільки Європейський союз обмежив використання їх на врожаях, які приваблюють бджіл.

Проте, як бджоли, так і джмелі до різних видів цього класу інсектицидів мають різну чутливість. Дослідники прагнули зрозуміти причину цього явища, щоб допомогти розвитку пестицидів, які нетоксичні для них.

Так само, як і в інших організмах, токсини у бджіл можуть бути зруйновані ферментами, званими цитохромами P450. У дослідженні було виявлено однин підклас цих ферментів у бджіл - CYP9Q - і було встановлено, що він відповідальний за швидке руйнування деяких неонікотиноїдів.

«Ідентифікація цих ключових ферментів надає цінні інструменти для скринінгу нових пестицидів на ранньому етапі їх розвитку, щоб побачити, чи можуть бджоли їх руйнувати», - сказав професор Кріс Басс, який очолював команду в Університеті Ексетера.

«Для створення єдиного пестициду може знадобитися десятиліття і 260 мільйонів доларів, тому ці знання допоможуть нам уникнути витрати часу і грошей», - додав він.

На думку д-ра Ральфа Науена, токсиколога і одного з провідних дослідників Bayer, ці знання також допоможуть їм і регулюючим органам краще зрозуміти, чому деякі інсектициди мають високий ступінь безпеки для бджіл.

«Деякі неонікотиноїди за своєю природою дуже токсичні для бджіл, а інші мають дуже низьку токсичність, але в публічних дебатах вони, як правило, піддаються однаковій критиці», - додав професор Лінь Філд, завідувач відділом біоінтерпретаціі і захисту рослин в Rothamsted Research.

«Кожен інсектицид потрібно окремо розглядати за його ризиками і перевагами, а не тільки за назвою», - підсумував він.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Державний агрогігант знайшов новий закордонний ринок

Про це повідомила прес-служба ДПЗКУ, пише НВ.

Такої домовленості досягнуто між керівництвом ДПЗКУ і однією з найбільших компаній агропромислового комплексу Катару Hassad Food Hassad Food в ході переговорів на Міжнародній сільськогосподарській виставці Qatar International Agricultural Exhibition-2018 в Досі минулого тижня.

"Ринок Катару для ДПЗКУ – це можливість підвищення попиту на високоякісну продукцію корпорації, розширення географії експорту як зернових культур, так і готової продукції", - йдеться в повідомленні.

Крім того, урядом держави Катар була виявлена ​​неабияка зацікавленість в імпорті українських зернових, зокрема ячменю та кукурудзи. З цією метою наступним кроком в реалізації головного стратегічного напрямку діяльності держкорпорації - експорту зернових, стане початок процедури акредитації для участі в державному тендері на поставку зернових культур до держави Катар.

У травні очікується візит представника катарської Hassad Food в Україні для більш детального обговорення умов експортних поставок і формування комерційних пропозицій.

Державна продовольчо-зернова корпорація України створена урядом України в серпні 2010 року. 100% випущених акцій ДПЗКУ перебувають у державній власності. До її складу входить розгалужена мережа філій - лінійні та портові елеватори, млини, комбікормові та круп'яної заводи. Сумарно 53 підрозділу-філії ДПЗКУ можуть зберігати 3,75 млн тонн зернових. У тому числі сумарні потужності з перевалки на експорт Одеського та Миколаївського портів становлять близько 2,5 млн тонн зернових вантажів на рік.