174499

Вченому дали десять років в’язниці за крадіжку ГМО

Федеральний суддя в штаті Канзас виніс вирок Вайцян Чжану 5 апреля: 121 місяць тюремного ув’язнення, пише agroday.com.ua.

Чжан, якому зараз 51 рік, отримав вчений ступінь кандидата сільськогосподарських наук від Університету штату Луїзіани і працював розробником ГМ-рису, який має цінні білки для використання в медицині.

У суді прозвучали докази того, Чжан вкрав сотні ГМ насіння рису і зберігав їх у своїй резиденції на Манхеттені, Канзас.

Влітку 2013 року він приймав співробітників науково-дослідного інституту рослинництва Китаю у своїй манхеттенської резиденції і влаштував їм тур в Айову, Міссурі і Огайо. Коли гості доктора зібралися покинути країну, митна і прикордонна охорони знайшли насіння, що належать компанії, в багажі.
За словами судді, справедливе покарання Джану покаже всім, хто мав намір вкрасти комерційну таємницю, якими можуть виявитися наслідки.

Ще більше ускладнює ситуацію те, що вчений намагався розкрити комерційну таємницю саме Китаю, якому Трамп нещодавно оголосив “торговельну війну”.

Ваш вибір 'Цікаво'.

Посівна-2018: Зерновими та зернобобовими засіяно 2,1 млн га

Зокрема, посіяно:

- ярого ячменю – на площі 1,4 млн га (90%);

- вівса – на площі 173 тис. га (84%);

- пшениці – на площі 149 тис. га (84%);

- гороху – на площі 394 тис. га (93%).

Окрім того, продовжується посів кукурудзи, який проведено на площі 1,5 млн га або 32% до прогнозу, цукрового буряку посіяно на площі 253 тис. га, або 84% до прогнозу, соняшнику – на площі 2,5 млн га, або 45% до прогнозу.

Триває посів сої, який проведено на площі 262 тис. га, або 14% до прогнозу.

Підживлення озимих культур на зерно проведено на площі близько 7,2 млн га або 99% до прогнозу та повністю завершено у 16 областях. Крім того, майже завершено підживлення озимого ріпаку, яке проведено на площі 977 тис. га або 97% до прогнозу.

Довідково:

Озимі культури на зерно під урожай 2018 року посіяні на площі 7,3 млн га або 101% до площ посіяних під урожай 2017 року в тому числі: пшениці – 6,3 млн га або 103%, ячменю – 0,8 млн га або 94%, жита – 149,4 тис. га або 88%. Крім того, озимий ріпак на зерно посіяний на площі 1,0 млн га або 112%.

 
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Овочева галузь гине в Україні

Овочева галузь гине в Україні. Так вважає депутат обласної ради, директор сільськогосподарського підприємства "С-Росток" Тахір Садрідінов, про що розповів у коментарі виданню "АгроЮг".

Компанія «С-Росток» була провідною овочевою компанією не тільки в Україні, але і в Європі. Але на даний момент ситуація така, що підприємство скорочує виробництво овочевих культур і більше переходить на технічні та зернові культури.

«На жаль, на сьогоднішній день відбувається стагнація і ми йдемо вниз. Піке таке, що ми напевно не вирулимо цей момент. Йдемо на соняшник, зернові. Ми стали такими ж традиційними сільськими господарниками, ніж городниками. Овочева галузь гине в Україні», – заявив Садрідінов.

Однією з причин занепаду овочівництва є державна політика, оскільки ціни масово ростуть і мати велике виробництво економічно не вигідно.

«Це коли є хороша машина, але немає бензину. Так і у нас. Ми побудували величезний термінал, найбільший в Україні, але, на жаль, він наполовину порожній, а тарифікація, оренда землі, послуги, електроенергія ростуть. Це все потрібно утримувати, що економічно дуже важко», – коментує директор підприємства.

Друга причина – це масова міграція кадрів. Багато спеціалістів їдуть закордон, де їм пропонують значно кращий оклад. Сільськогосподарські підприємства України не можуть конкурувати в цьому питанні.

«У нас сьогодні фахівець вищої кваліфікації не отримує 30 тисяч гривень, може десь на 17-18 тисячах він зупиняється. На сьогоднішній день все працює проти нас. Тому хотілося б, щоб швидше всі ці політичні негаразди закінчилися і економіка диктувала як людям жити. Це був би правильний підхід», – зазначає Садрідінов.

Садрідінов вважає, що незабаром близько 70% великих овочевих підприємств зникнуть і перекваліфіковуються. Оскільки не вигідно утримувати таку інфраструктуру. І щоб це запобігти потрібні квоти, дотації і нові «шовкові шляхи» для овочівників.

«Зерноводство у нас в Україні було завжди. А овочівництво це нововведення, яке впроваджували на промисловому рівні десь з 1965 року. Одним з основоположників цього напряму був мій батько. Ми більше 25 років збирали команду об'єднавши 5-6 колишніх колгоспів. А зараз ми знищуємо своїми руками. За рахунок політики, нераціонального бачення і економічної складової. Міністр сільського господарства повинен думати про сільське господарство: домагатися квот, дотацій...», – резюмував миколаївський аграрій Тахір Садрідінов.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Як українські гриби зробити європейським брендом

Теґи: 

До цього Стасик самостійно займався збором грибів в Карпатах, сушив їх і продавав великими партіями, пише agroday.com.ua.

«В наших краях багато людей, які ходять у гумових чоботях по селу, але мають талановиті руки і душу,— каже Стасик. — Вони створюють унікальний продукт, який не потрапляє до нас — втрачається у тих селах, горах. Або люди просто починають спиватися від безвиході і втрачають бачення майбутнього».

Зрозуміло, що всі мрії впираються у фінансування, підкреслює підприємець, а альтернатива натуральним продуктам в Україні — лише супермаркети, які Стасик вважає «обдурюванням» людей.

Тому він вирішив поставити карпатський грибний бізнес на цивілізовані рейки. Зараз у Стасика консалтингова компанія, яка займається аутсорсингом продажів. У тому числі, її айтішники працюють над створенням тренд-платформи, яка б продавала не лише гриби, а й інші продукти, зібрані і перероблені у Карпатах.

Ми приймаємо гриби від збирачів, миємо їх, чистимо, маринуємо в банках, але в основному сушимо і пакуємо. “Одну партію на експорт в Європу вже відправили в Німеччину та Австрію, разом зі своїми знайомими, які возять туди ягоди, — розповідає Стасик. — І вона продалася”.

Поки він відправив гриби як сировину, але зараз налагоджує виробництво під вже зареєстрованим брендом ZKARPAT, розробив маркетинг, упаковку.

В переробку грибів, зібраних від населення у Карпатах, так, щоб виробництво відповідало європейським стандартам якості, потрібно приблизно 500 тис. євро, стверджує підприємець.

Ваш вибір 'Цікаво'.

3D-принтер пристосували для друку їжі

Про це пише propozitsiya.com.

Головною відмінною рисою є те, що на першому етапі відбувається кріогенне розмелювання, що дозволяє з продуктів при температурі близько 100 градусів за Цельсієм отримати мікрочастинки вуглеводів і білків. Точний склад і властивості цих аморфних мікрочастинок можна потім контролювати за допомогою перекристалізації в різних умовах.

Після цього порошки, що складаються з таких вуглеводно-білкових частинок, з'єднуються зі сполучною полімерною речовиною, і з отриманої суміші за допомогою 3D-друку отримують пористу плівку заданої форми. За допомогою пошарового друку і полімеризації з масиву таких плівок потім збираються харчові блоки, у яких точно задані форма, внутрішня пориста структура і вміст поживних речовин.

В майбутньому ця технологія може бути використана як в домашньому, так і в промисловому виробництві.
 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Основні імпортери українського вершкового масла

У січні-березні цього року Україна експортувала 9 тис. тонн вершкового масла на загальну суму 38,6 млн дол., передає УНН із посиланням на дані ДФС.

За підсумками 3 місяців цього року, основним імпортером українського вершкового масла була Туреччина. У січні-березні Україна поставила до Туреччини даного продукту на 9,8 млн дол.

Друге місце у списку найбільших країн-імпортерів українського масла посідає Марокко. За 3 місяці Марокко імпортувала даного продукту на 8,8 млн дол.

 

Південна Африка посідає третє місце у списку найбільших країн-імпортерів українського вершкового масла із показником у 3,1 млн дол.

Також зазначається, що за підсумками 3 місяців Україна імпортувала 297 тонн вершкового масла на загальну суму 1,8 млн дол.

 

Тим часом Україна нарощує експорт вершкового масла за кордон на тлі зменшення виробництва олії та тваринних жирів, а також на тлі значного збільшення імпорту пальмових жирів.

 

Така тенденція, на думку народного депутата Сергія Тригубенка, може свідчити про дискримінацію українського споживача з боку вітчизняних молочників.

 

"Наші молочники відправили на ринки, переважно Марокко, Туреччини та Нідерландів, 30,5 тис. тонн цього продукту. В цей же проміжок часу показники імпорту пальмової олії в Україну також зросли - вдвічі. Мова йде про близько 78 тис. тонн, що стали рекордними за останні сім сезонів.

Я хочу помилятися, але така статистика наводить на сумні висновки... Схоже, наш вітчизняний виробник, вибравши експортну стратегію, найбільш якісну продукцію (оскільки вершкове масло з пальмою купувати ніхто не буде) відправляє за кордон, а на внутрішній ринок продає максимально здешевлений і шкідливий продукт?" - зазначив Тригубенко.

 

 

Ваш вибір 'Подобається'.