178171

Вчений назвав ціну 1 га землі в Україні

 Отже, ціна 1 га ріллі через капіталізацію орендної плати при депозитній ставці 15% річних (1640:15х100) складе 10933 грн, або ж 428 дол. (за курсом 25,55 грн за долар США).

Про це у своїй статті для DT.UA пише Олександр Шпичак, д. е. н., академік НААН. За його словами, окремі дослідники стверджують, що ціну землі до зняття мораторію не слід прогнозувати взагалі, її визначить ринок.

"Не можу з цим погодитися. Зауважу, що в світовій практиці, як і у нас, навіть при функціонуванні традиційних ринків сільськогосподарської продукції та продовольства (пшениця, цукор, молоко, м'ясо тощо) систематично проводяться аналітичні роботи з визначення прогнозного рівня цін. Тоді чому ми в Україні, оголосивши, що йдемо на ринок, самоусуваємося від прогнозу цін щодо такого надважливого і унікального товару, як земля?", — запитує вчений.

За його розрахунками, щоб купити 1 га землі, у Франції необхідно працювати 2,1 місяця, в Чехії — 3,5 місяці. Якщо взяти для України середній по зазначеним країнам термін в три місяці, то ціна української землі, враховуючи нашу реальну оплату, складе 609 дол.

"Також особливої уваги заслуговує власний досвід України на початку ХХ ст. На функціонування ринку землі, ролі в цьому процесі відповідних земельних банків і надання ними позики на купівлю землі, рівнем цін на землю. При такому підході та в умовах 2016 р. ціна 1 га землі, виходячи з нинішньої середньої ціни тонни озимої пшениці на рівні 3938 грн, в Україні склала б 13780 грн, або 539 дол. (за курсом 25,55 грн/дол.)", — зазначає академік НААН.

Вчені виявили, що з гною можна робити папір

До такого висновку прийшли вчені в Національному хімічному співтоваристві США (American Chemical Society), пише milkua.info.

У регіонах з великою кількістю сільськогосподарських тварин використання гною для виробництва паперу може стати доступним і екологічно безпечним методом для утилізації відходів.

Ідея проекту прийшла вченому Олександру Бісмарку, доктору наук, коли він був на Криті і побачив там кіз, які жують траву. «Я зрозумів, що в підсумку виходить частково переварена рослинна маса, там повинна бути і целюлоза», — згадує він.

«Тварини їдять низькосортну біомасу, яка містить целюлозу, пережовують її, потім вона ферментує в шлунках, і на виході ми отримуємо гній. Все залежить від тварини, але на 40% цей гній складається з целюлози, і до неї є простий доступ», — сказав Бісмарк. Для того, щоб використовувати цей матеріал знадобиться менше енергії і хімічної обробки, ніж у випадку з натуральною деревиною, зауважив він.

Після роботи з козячим гноєм Бісмарк з університетом Відня разом з аспірантами стали вивчати відходи коней, корів і слонів. На думку науковців, парки в Африці, а також великі скотарські господарства в США та Європі щодня виробляють тонни гною.

Дослідники обробляли гній гідроксидом натрію. Це видаляє лігнін, який потім можна використовувати як добриво або паливо, а також білки і мертві клітини. Для повного відділення лігніну матеріал обробляли гіпохлоритом натрію. Отримана целюлоза вимагає невеликого розмелювання на нановолокна для підготовки до виробництва паперу.

«Вам буде потрібно багато енергії, щоб подрібнити деревину і отримати целюлозу, але з гноєм ви можете отримати вихідний матеріал за меншу кількість кроків, тому що тварина вже жувала рослину, опрацювала його кислотами і ферментами, виходить що ви можете отримати целюлозу з такими ж або навіть кращими властивостями, ніж у випадку з деревиною, але при цьому ви витратите менше енергії і хімікатів», — сказав Маунтер, доктор наук, який працює над дослідженням разом з Бісмарком.

Речовину, яка виходить з гною, можна використовувати в якості фільтрів для очищення води, сказав Бісмарк. Команда вчених працює разом з промисловим співтовариством для того, щоб вивчити подальші можливості застосування гною.

Дослідники також вивчать можливість стійкої обробки гною. Вони розраховують, що у них вийде спочатку отримати біогаз із гною, а потім витягти целюлозу. Біогаз може бути використаний для виробництва електроенергії або тепла.

Ваш вибір 'Цікаво'.

У Раді хочуть встановити вимоги до виробництва та обігу органічної продукції

Про це повідомляє на своїй сторінці у Facebook один із авторів законопроекту, голова земельного підкомітету Аграрного комітету ВРУ Олег Кулініч.

«Ми багато говоримо про популяризацію виробництва органічної продукції в Україні і про необхідність напрацювання системної державної політики у цьому напрямі, але законодавча база, яка б визначала основні принципи і поняття органічного виробництва, особливості обігу такої продукції, її розповсюдження, маркування і т.д – недостатньо дієва і неповна», - зазначає депутат.  

Зі слів Кулініча, запропонованим законопроектом встановлюються  засади державного регулювання у сфері виробництва та обігу органічної продукції і повноваження центральних органів виконавчої влади, що здійснюють управління та контроль у зазначеній сфері.  

Законопроектом №5448-д визначено права та обов’язки суб’єктів ринку органічної продукції, зокрема, операторів ринку, органів сертифікації і т.д., встановлено основні засади процедури сертифікації органічного виробництва з деталізацією за галузями.

Також цим законопроектом пропонується запровадити чіткий та прозорий механізм реєстрації органів сертифікації, операторів ринку та органічного насіння.

Зареєстрованим депутатами проектом Закону визначається механізм державного контролю (нагляду) за діяльністю суб’єктів ринку органічної продукції та встановлюється відповідальність за порушення законодавства у цій сфері. Ним встановлено вимоги до переліку речовин, які дозволяється використовувати у процесі органічного виробництва, визначено процедуру, за якою вони можуть бути дозволені до використання.

Окремо визначаються вимоги до зберігання, перевезення,  реалізації, декларування та маркування  органічної продукції.

«Вважаю законопроект №5448-д «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» дуже актуальним для сучасного етапу розвитку агропромислового комплексу в Україні. Він також направлений на гармонізацію законодавства України до законодавства Європейського Союзу у зазначеній сфері і сприятиме нарощуванню експортних потужностей України. Нам є що запропонувати світу, який зараз все більше переходить на органічну модель виробництва, тож ми повинні підтримати цей процес на законодавчому рівні і направити його в потрібне русло!», - резюмує Олег Кулініч.   

 

Ваш вибір 'Цікаво'.

На Львівщині данські інвестори побудують ферму і фабрику з виготовлення кормів

Про це повідомляє прес-служба Львівської ОДА.

Очільник області ознайомив інвесторів із інвестиційним кліматом області, агропромисловим розвитком і запевнив, що Львівщина – безпечний регіон для ведення бізнесу.

"За три роки у нас не було фактів, які б свідчили про несприятливий інвестиційний клімат. Якщо ви вирішите розвивати бізнес тут, усі питання, щодо дозволів, виділення землі та інше за нами. Щодо працівників, то в області є кваліфіковані кадри. В регіоні функціонує ветеринарна Академія, яка є найкращим вузом не лише в Україні, але й Європі"- зазначив Олег Синютка.

Власник компанії Медс Расмусен розповів про діяльність своєї компанії і намір побудувати тваринницьку ферму в Україні.

"Ми хочемо створити тваринницьку ферму в Україні, нам потрібна площа 22 гектари, на цьому місці збудуємо першу ферму, як тільки ми її запустимо, розпочнемо будівництво другої. Також ми хочемо запустити фабрику, яка буде займатись виготовленням кормів для тварин. На одній фермі зможемо працевлаштувати до 130 працівників. Ми можемо брати на роботу людей, які мають низький рівень освіти", – зазначив Медс Расмуссен.

Відтак, Львівська ОДА надала перелік земельних ділянок необхідної площі.

Моніторинг цін на молоко у березні

Про це повідомляє аналітичний відділ Асоціації виробників молока.

Офіційна статистика показує зростання виробництва молока за підсумками перших двох місяців на рівні 3,6% — 432,6 тис. т. Звіту за березень поки ще немає, але продовження зростаючого тренду очевидне.

Крім того, стабілізації гривні по відношенню до долара грали не на руку експортерам і, як наслідок, виробникам — закупівельні ціни на молоко опустилися.

Середня ціна по ринку на молоко екстраґатунку становила 9,56 грн/кг (з урахуванням ПДВ). Загалом діапазон коливався в межах 8,76−9,80 грн/кг.

Ціна на молоко вищого ґатунку була в межах 8—9,50 грн/кг. Середньомісячна ціна становила 9,13 грн/кг. Перший ґатунок відпускали в середньому по 8,84 грн/кг.

Лише ближче до кінця березня світовий ринок молока почав демонструвати ознаки стабілізації. Середня комбінована ціна на молоко у світі (дані IFCN) становила 31,9 дол./100 кг ЕСМ, що відповідає показникам грудня минулого року.

Рушійними факторами, які вплинули на стабілізацію ринку було скорочення виробництва молока в Новій Зеландії та Європі через несприятливі погодні умови та зростання імпорту з боку Китаю.

Зростання цін на нафту та покращення світової економіки спонукають аналітиків робити позитивні прогнози на другу половину року.

Крім того, попит на масло залишається на досить сильному рівні, а відкочення ціни назад в кінці 2017 року збільшує зацікавленість до продукту. Запаси продукту в Європі практично на нулі і вже зараз експерти говорять про те, що в другій половині 2018 року варто очікувати рекордних цін на нього знову.

У квітні ціноутворення на українському ринку молока буде знаходитися під тиском зростання виробництва молока та залежатиме від валютних коливань.

Скільки коштує сало в різних регіонах України

Теґи: 

Ціна на сало в Україні в різних регіонах коливається майже на 100 відсотків. Про це заявив директор економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, передає інтернет-видання UA1.  

За його словами, найвищі ціни на сало саме у столиці. Більш-менш нормальне сало можна купити за 110-115 грн за кілограм. Тоді як таке саме сало в Івано-Франківській чи Тернопільській областях коштує 60-70 грн.

"Можна сказати, що зараз цінова ситуація в Україні стабілізувалась. Але, очевидно, що перед Великоднем ціни виростуть", – зазначив Пендзин.

За його словами, ціни в Україні практично досягли європейських. Деякі продукти у нас коштують дорожче, ніж у наших сусідів – країнах східної Європи. Це в першу чергу стосується молока та курятини. Соняшникова олія в Україні дорожча, ніж в Іспанії практично на 10 відсотків. При чому ця тенденція тримається порядку півроку.

"По всім останнім позиціям у нас продукти дешевші. Але варто враховувати, що в нас значно менші прибутки. Якщо в українців середня зарплата становить близько 240 євро, то у Польщі більше 1100 євро", – додав експерт.

Ваш вибір 'Подобається'.