178171
182818

Велика приватизація: 111 державних аграрних підприємств виставлять на продаж

Про це в інтерв'ю для AgroPolit.com повідомив перший заступник міністра економрозвитку Павло Кухта.

Він повідомив, що загалом у країні понад 3700 державних підприємств, з яких тисячу визначено на приватизацію, 530 – передано торік у Фонд держмайна. За два роки на продаж має піти 111 аграрних підприємств – сільське та рибне господарство.

«Наприклад, у межах малої приватизації буде продано «Житомирський лікеро-горілчаний завод» у спиртовій галузі, племрепродуктор «Степове», шовкорадгосп «Знам’янський», рибне господарство «Галицький», Тульчинське виробниче підприємство з племінної справи у тваринництві, низку об’єктів великої приватизації. Думаю, що половину, можливо, третину, продамо цього року. Загалом за 2-3 роки проведемо масову приватизацію та ліквідацію того, що не працює, це час на наведення порядку, звуження державного сектору до того реального, яким займатиметься держава», — зазначив Павло Кухта.

За його словами, всі великі підприємства в Україні приватизуються з інвестиційним радником, який допомагає вирішити проблеми заборгованості. 

«Майже кожен з об’єктів страждав від корупції, щодо кожного були певні інтереси, які намагалися смикати за підприємства, використовувати їх незаконним чином. Вирішувати треба в індивідуальному порядку», — зазначив Павло Кухта. 

Він додав, що усі великі підприємства приватизуються з інвестиційним радником. Радник знаходить певні опції, як можуть вирішити ті чи інші проблеми, щоб рухатися далі.

Якщо говорити про проблеми заборгованості – можуть бути і домовленості з кредиторами, і розподілення, створення системи, коли борги беруться на баланс окремої компанії, такі принципові способи вирішення цього питання, а далі можна рухатись», — зазначив Павло Кухта. 



Як змінилися ціни на продукти харчування

Найбільше зросли ціни на овочі – 6,6%, молоко 0,4% та хліб – 0,3%. Про це УНН повідомляє з посиланням на дані Держстатистики.

“На споживчому ринку в січні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 0,5%. Найбільше (на 6,6%) подорожчали овочі. На 1,4–0,3% зросли ціни на кисломолочну продукцію, яловичину, продукти переробки зернових, молоко, сири, безалкогольні напої, хліб. Водночас на 1,5–0,3% подешевшали яйця, цукор, свинина, рис, риба та продукти з риби, соняшникова олія”, — йдеться у повідомленні.

Вказано, що ціна на молоко в січні 2020 року, порівняно із груднем 2019 року, виросла на 0,4%, із січнем 2019 року — 6,2%.

Підвищення вартості хліба в січні 2020 року, порівняно із груднем 2019 року, становила 0,3%, із січнем 2019 року — 9%.

Вказано, що вартість яєць в січні 2020 року, порівняно із груднем 2019 року, знизилась на 1,5%, із січнем 2019 року — на 15,5%.

Вартість цукру в січні 2020 року, порівняно із груднем 2019 року, знизилась на 1,1%, із січнем 2019 року — зросла на 0,7%.

Вартість олії в січні 2020 року, порівняно із груднем 2019 року, знизилась на 0,3%, із січнем 2019 року — на 2,1%.

Додамо, дані наведено без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.



Ожеледиця і снігопади: зимові шини «в дії»

Ось і випав довгоочікуваний сніг, якого українці цієї аномально теплої зими чекали так довго. Одні зразу ж почали радіти зимовій погоді, інші ж – нарікати на затори, що паралізували рух транспорту. А редакція Аgroreview.com вирішила перевірити, як працюють зимові шини «в дії» та виїхала на засніжені дороги та поля.

Яким би досвідченим водієм хто не був, але закони фізики ще жоден не переміг. Зчеплення з дорогою значно гірше на обледенілій трасі. Звідси і більш довгий гальмівний шлях, як мінімум. І менш хвацький водій, але який перевзувся у якісні зимові шини, зупиниться швидше у неочікуваній ситуації, ніж автомобіліст на неякісній гумі.

Врахувавши порівняльні тести автомобільних ЗМІ, наш редакційний автомобіль ми «взули» у зимові шини Nokian WR SUV 4 розмір 225/60 R18, які на сьогодні кращі з точки зору поведінки на снігу та показали себе ідеально на засніженій поверхні. 

Проїжджаючи столичними заторами та подекуди зовсім нерозчищеними комунальними службами ділянками доріг, ми власноруч переконалися у відмінному зчепленні з дорогою та  чудовій тязі на виходах з поворотів. Наш автомобіль швидко гальмував в інтенсивному потоці транспортних засобів та легко підіймався й спускався на крутих підйомах та схилах. Машину не заносило навіть на слизьких, а подекуди й небезпечних  ділянках дороги. 

Зауважимо, що зимові шини для кросоверів Nokian WR SUV 4 являють собою типову «євро-зиму»: направлений малюнок протектора з широкими канавками служить для відведення води, талого снігу, крижаної крихти. Численні ламелі-прорізи з пилкоподібним профілем призначені для поліпшення зчеплення на снігу і на льоду. 

До того ж,  зимова шина Nokian WR SUV 4 має посилені арамідним волокном боковини. Це рішення здорово знижує шанси прорізати шину об гострі краї чергової ями, що для нашої країни є дуже актуальним на зимових розбитих дорогах. У цьому ми переконуємося на шляху від Києва до одного з господарств у Черкаській області.

Тут варто відзначити, що на відміну від столичних доріг, місцеві автошляхи подекуди були вкриті значним шаром снігу. А на деяких ділянках шляху наш автомобіль взагалі був «першопрохідцем». 

Але й тут зимові шини Nokian WR SUV 4 нас не підвели: відмінний розгін і гальмування на снігу (зубці і кромки забезпечили хороший рівень зчеплення в поздовжньому напрямку), зрозуміла і прогнозована поведінка транспортного засобу, досить хороша паливна економічність (завдяки зниженню опору коченню).

Ми вирішили продовжити наш тест-драйв, тому з радістю прийняли пропозицію агронома господарства та виїхали з ним в поле, щоб перевірити стан озимини, а також пересвідчитися у надійності «зимового взуття»  нашого автомобіля. Оскільки шини мають висоту профілю 60%, ми з легкістю дісталися до засніжених полів без жодних труднощів та ускладнень, а гума витримала випробування грубими дорогами, забезпечуючи при цьому високий рівень зчеплення і стабільну роботу.

Загалом, після перевірки та обкатки зимовими дорогами, можемо з упевненістю констатувати, що зимові шини Nokian WR SUV 4  – це ефективне керування автомобілем, контроль за рухом і траєкторією, мінімальний гальмівний шлях, економія палива. Словом, шини забезпечили нам впевнену їзду на слизькій дорозі і не спасували в снігу.

І не забувайте, якісні зимові шини є головною запорукою комфортної та безпечної їзди в холодну пору року.

 


Український мед з’явився на ринку Саудівської Аравії

Про це Kurkul.com повідомила прес-служба компанії.

Саудівська Аравія стала 18-ою країною світу, куди компанія експортує мед-крем для роздрібного ринку, серед них: США, Канада, Сінгапур, Ірак, Катар, а також країни Європи.

Керівник відділу експорту компанії «Асканія-Пак» Ольга Стадник розповіла, що наприкінці  2019 р. компанія взяла участь у першій торговій місії з України в Саудівську Аравію. Участь у заході допомога українським виробникам зрозуміти, що лінійка крем-медів з ягодами, фруктами та горіховими пастами подобається закордонному споживачу.

«Ми давно помітили, що споживачу подобається корисний і натуральний продукт, але ніхто не любить, що мед кристалізується і його стає незручно споживати. Це підштовхнуло нас до виробництва мед-крему з додаванням різних ягід, фруктів, горіхів та насіння. Щоб його створити нам знадобилося немало часу, і найскладнішим етапом розробки технології виробництва було створення стабільної, максимально зручної для споживання консистенції», —  коментує Ольга Стадник. 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Українці все більше їдять імпортних сирів

Україна у січні 2020 року імпортувала 2,8 тис. тонн сирів.

Про це свідчать дані Державної миної служби.

У грошовому еквіваленті імпорт сирів за перший місяць цього року склав $12,3 млн.

Сири ввозили в Україну переважно з Польщі (48,4%), Німеччини (16,4%), Нідерландів (9,6%).

Натомість обсяг експорту українських сирів за січень 2020 року у 8,4 раза менший від імпорту – 330 тонн.  

У грошовому еквіваленті експорт за січень – $1,2 млн – більше ніж удесятеро менше від суми, яку Україна витратила за цей період на закупівлю сирів на зовнішніх ринках.

Головними покупцями вітчизняного сиру у січні були Молдова (51,5%), Казахстан (36,2%) і Грузія (4,4%).

Нагадаємо, що у 2019 році експорт сиру був на  рівні 7,2 тис. тонн – на 13,8% менше, як порівняти з 2018 роком. На цьому Україна заробила $26,9 млн, що на 12,8% менше показника 2018 року.

На імпорт 23,7 тис. тонн сиру (+73% до 2018 року) торік Україна витратила $108,9 млн (+63% до 2018 року).

Джерело: AgroTimes

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Українські картоплярі не зацікавлені в зростанні виробництва

Українським картоплярам не вистачає стимулів, щоб продовжувати і розвивати виробництво, вони вважають необхідним, щоб держава повернула програми підтримки галузі.

Про це на прес-конференції повідомила директор Української асоціації виробників картоплі Оксана Руженкова, пише УНІАН.

"Висока собівартість виробництва і боязнь ринку землі можуть вплинути на те, що український ринок картоплі фактично загине. Будь-яких стимулів триматися за картоплярство в українських виробників немає", - сказала вона.

За її словами, боротися за галузь підприємці не намагаються – значно легше перейти на зернові та олійні культури, які можна продати за валюту. При цьому один гектар під вирощування картоплі потребує 75 тисяч гривень вкладень, а кукурудзи - 12 тисяч гривень. Вирощену картоплю підприємствам ніде зберігати – все сховища промислових господарствах України вміщають близько 300 тисяч тонн, а внутрішнє споживання картоплі в країні становить 4 мільйони тонн на рік.

"Для того, щоб прожити цикл з осені й до травня на картоплі, необхідно мати промислові сховища щонайменше для 1,5 мільйона тонн. Це дозволить забезпечити всього-на-всього супермаркети та оптові сільгоспринків, решта буде торгуватися, як заведено у нас, на базарчиках, з землі", - додала Руженкова.

У зв'язку з цим представники галузі закликають повернути програми підтримки картоплярства за такими напрямами: компенсація вартості будівництва картоплесховищ, відшкодування вартості вітчизняної техніки для зрошення і техніки для доопрацювання продукції (сортування і миття). Аналогічні програми держпідтримки існували лише у 2011-2012 роках.

Як вважає власник фермерського господарства "Аделаїда" Сергій Рибалко, Україні також потрібно ввести дзеркальні квоти на імпорт для захисту вітчизняного ринку картоплі. "Ми говоримо не про обмеження імпортної продукції, а про проходження нормальних карантинних умов, які існують в Європі та Росії стосовно української продукції, такі ж мають з'явитися й у нас для ввезення імпортної картоплі в країну", - сказав експерт.

Він додав, що проходження через митницю білоруської картоплі забирає лише один день, а українським виробникам складно отримати дозвіл на переміщення продукції усередині країни, не кажучи вже про експорт.