150670

Великий німецький інвестор йде з України через бюрократію в дозвільних органах

Транснаціональна корпорація "Peter Cremer GmbH" (штаб-квартира Гамбург) заявила про бажання вийти зі складу засновників терміналу "Термінал-Укрхарчозбутсировина" у зв’язку з неможливістю ведення бізнесу в Україні через складні та непрозорі методи ведення бізнесу і затягування процедур з боку дозвільних органів, пише 112.ua.

На думку її представників, більшу частину часу підприємець витрачає на узгодження, на отримання підписів, на те, щоб потрапити до якогось кабінету, що врешті може тривати роками.

За словами голови компанії "Термінал-УХЗС" Дмитра Фалька, старт багатомільйонного інвестпроекту за участю німецької компанії триває вже роки через бюрократичні та юридичні перешкоди з боку дозвільних органів.

"На відведення земельної ділянки під під'їзну залізничну гілку в нас пішло 7 років! Я маю підписи всіх прем'єр-міністрів і виконувачів обов'язки за цей період, включаючи Гройсмана. Наступною інстанцією може бути тільки президент Порошенко. Про яке будівництво можна говорити, коли в XXI столітті потрібно витратити 6-7 років на оформлення землі? Це робить нас неконкурентоспроможними як країну", – заявив Дмитро Фалько.

Як повідомляється, проект передбачає будівництво трьох перевантажувальних комплексів, розвиток залізничного господарства, створення підхідного каналу та операційної акваторії. Інвестиції тільки на першому етапі можуть становити понад 60 млн дол., що дасть можливість збільшити вантажообіг до 3,5 млн т на рік, створити додатково 300 робочих місць. При цьому відрахування до бюджетів усіх рівнів зростуть на понад 80 млн грн на рік.

Згідно з дослідженням Європейської бізнес-асоціації 58% інвесторів незадоволені бізнес-кліматом в Україні, а 28%  планують розширювати потужності в Україні.

Керівник департаменту регіонального розвитку Європейської бізнес-асоціації Юлія Краснова зазначила, що "Термінал-УХЗС" офіційно не звертався за допомогою до Асоціації, але про проблеми компанії там відомо.

"Ми прекрасно знаємо ситуацію, ми маємо ще кілька прикладів наших членських компаній у Миколаєві, які стикалися з подібними проблемами. Компанія вважає, що держава свідомо їм перешкоджає. Вони мають проблеми в отриманні ліцензій від рибгоспу, також хочуть відкликати ліцензію на оренду земельної ділянки. Ні логічно, ні юридично це не обґрунтовано. Ми чекаємо звернення від компанії до нас і будемо діяти. Зробимо все можливе, всіма легальними способами, щоб допомогти компанії", – сказала Юлія Краснова.

В Європейській бізнес-асоціації впевнені, що південь України завжди був привабливим для інвесторів, але мають бути однакові правила гри.

"Але поки бізнес, на жаль, не бачить кроків української влади до подолання корупції", – констатувала Юлія Краснова.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які країни купують українські яйця

Даний показник перевищує минулорічний в 1,85 рази. У січні-квітні нашу продукцію активно купували Катар, Ірак і Об'єднані Арабські Емірати, пише zerno-ua.

У структурі експорту яєць з України Катар зайняв третє місце ($2,94 млн), Ірак - друге ($5,79 млн), лідером закупівель стали ОАЕ, де придбали нашої продукції навіть більше, ніж Катар та Ірак разом узяті на $ 9,79 млн.   Європа також спробувала нашу продукцію: з початку поточного року Україна опинилася в числі найбільших експортерів яєць до  країн Європейського Союзу (тільки в січні було закуплено 874 тонни яєць і яєчних продуктів). Наша частка яєчної продукції склала 38%, і навіть перевищила показник США.  

Слід зазначити, що в лютому поточного року на внутрішньому ринку яйця подорожчали на 50,9%. У звіті Антимонопольного комітету України (АМКУ) за минулий рік йдеться про те, що незважаючи на конкуренцію, структура ринку курячих яєць багато в чому близька до олігополії. Основні виробники яєць в Україні: корпорація «Інтер-АГРОСИСТЕМА», а також агрохолдинги «Овостар Юніон» і «Авангард».    

 
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На ринку гречки встановлено надійний бар’єр для неякісного імпорту з СНД

Теґи: 

Зокрема, Головним Управлінням Держпродспоживслужби у Дніпропетровській області через виявлення карантинного організму затримано вантаж гречаної крупи із Казахстану. Обсяг партії, що надійшла на митницю призначення ВМО № 1 митного поста «Спеціалізований» Дніпропетровської митниці ДФС 14.05.2018 року складав 68 тон. Під час здійснення фітосанітарного контролю крупи гречаної було виявлено гербологічний карантинний організм – Ambrosia artemisiifolia L.

Засмічений вантаж повернено до країни експорту, про що повідомлено нотифікацією Національну організацію з карантину та захисту рослин Казахстану.

Як відзначають учасники ринку, останнім часом почастішали спроби заміщення вітчизняного товару неякісними імпортними аналогами. Тому цій товарній категорії спеціалістами  Держпродспоживслужби буде приділено особливу увагу, щоб не допустити спотворення ринкової кон’юнктури під час проведення польових робіт під врожай 2018 року.

Посівні площі під гречкою прогнозуються на рівні 150,9 тис. га, що на 4% більше ніж в минулому році (145 тис. га). Станом на 15 травня посіяно 52,3 тис. га або 35% до прогнозу.

Рентабельність виробництва гречки є циклічною і у сільськогосподарських підприємствах (великих та середніх) становила у 2013 році – -1%, у 2014 році – 29,5%, у 2015 році – 100%. У 2016 році почався процес зменшення рівня рентабельності і зараз слід очікувати переходу на цикл збільшення привабливості виробництва гречки. Для зменшення собівартості виробництва гречки для фермерів запропонована державна підтримка – компенсація 80% вартості закупленого насіння української селекції.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вітчизняні експортери агропродукції мають можливість посилити свої позиції на ринку ЄС

При цьому додатне для нашої держави сальдо склало 845 млн дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, у І кварталі відбулося збільшення як імпорту – до 669 млн дол. США (+27%), так і експорту – до 1513 млн дол. США (+15%), порівняно з відповідним періодом 2017 року.

Найбільшими торговельними партнерами для України в ЄС залишаються шість країн – Іспанія, Нідерланди, Італія, Польща, Німеччина і Франція. Їх сукупна частка в обороті агропродукції перевищує 72%.

Основні обсяги поставок до Європи Україна забезпечує за рахунок зернових та олійних культур, а також соняшникової олії та макухи.

В свою чергу, Україна імпортує з країн – членів Європейського Союзу переважно зернові культури, насіння олійних, какао-боби і шоколад, різні харчові продукти, відходи переробної промисловості, спирт і алкогольні напої.

За три місяця 2018 року вітчизняні експортери вже повністю використали безмитні квоти на пшеницю, кукурудзу, мед, яблучний і виноградний соки, солод, квартальну квоту на м’ясо птиці, а також піврічну – на вершкове масло, зауважив Микола Пугачов. Водночас по більшості інших продуктів середній відсоток використання квот є досить низьким.

2018 року планово зростають квоти на окремі товарні позиції. Серед них, зокрема, цукор, крохмаль, соки, висівки, ячмінна крупа, пшениця, кукурудза, баранина тощо. Крім того, діють додаткові преференційні квоти для України на 8 товарів: мед, виноградний сік, ячмінну крупу, оброблені томати, овес, пшеницю, кукурудзу і ячмінь, нагадав експерт.

Таким чином, цього року вітчизняні експортери агропродукції мають можливість посилити свої позиції на ринках країн – членів ЄС, підсумував Микола Пугачов.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Піднебесна зацікавлена в імпорті української черешні

Про це йдеться в повідомленні Державної служби з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів, пише agroinsider.com.ua.

У зв’язку з цим голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа закликав виробників черешні, які зацікавлені в експорті своєї продукції до Китаю, звертатися з відповідною інформацією у відомство і профільні асоціації.

Відзначається, що завдяки плідній роботі всіх зацікавлених центральних органів виконавчої влади за останні 2 роки Україна і КНР досягли серйозного прогресу в розвитку двосторонніх відносин, зокрема в аграрній сфері.

Так, Китай відкрив свій ринок для української яловичини. Україна отримала право експорту молочної продукції в КНР, і зараз вже 27 операторів ринку мають право експортувати молочну продукцію в Китай. У 2017 році також були підписані протоколи фітосанітарних та інспекційних вимог щодо експорту шроту соняшникового та жому бурякового з України в КНР.

Разом з тим, ринок Китаю відкритий для української кукурудзи, ячменю та  сої. Зараз компетентні органи обох країн працюють над розширенням номенклатури рибної продукції, яка може імпортуватися на китайський ринок, постачанням української яєчної продукції, продукції птахівництва, лохини тощо.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Яким буде урожай фруктів і ягід у 2018 році

Про це повідомляє прес-служба Асоціації «УКРСАДПРОМ.

За оцінками експертів, у разі сприятливих погодних умов, валовий збір зерняткових, кісточкових, ягідних та горіхоплідних культур у промислових господарствах може сягнути середнього показника для останніх років на рівні 400-500 тис. тонн. Урожай-2018 може перевищити минулорічний показник на 10-30%.

«Нагадаємо, що минулого року втрати врожаю фруктів через несприятливі погодні умови оцінюється на рівні 0,5 млн. тонн, – зауважив голова Асоціації «УКРСАДПРОМ» Дмитро Крошка. – Однак і цього року погода залишається основним фактором ризику, через який більшість виробників не поспішають оцінювати майбутній врожай. Так, внаслідок різкого весняного потепління спостерігається занадто швидкий термін цвітіння (5-10 днів замість 2-3 тижнів), одночасна активізація різноманітних шкідників і хвороб, пришвидшення дозрівання окремих плодів і ягід, дефіцит вологи. Вирішальне значення в оцінці врожаю фруктів для садівників матиме червневе опадання зав’язі, коли стане зрозумілим, скільки плодів насправді виросте на деревах і, відповідно, яким буде валовий урожай».

Ліліана Дмітрієва, директор розсадника «Брусвяна», що на ринку ягідних культур буде кілька факторів, що впливатимуть на обсяги врожаю. В першу чергу, збільшиться площа під насадженнями у плодоносному віці – цього року почнуть давати врожай плантації, закладені три роки тому, коли спостерігався підвищений інтерес до закладання ягідників. Крім того, помітно збільшуються площі, на яких ягоди вирощуються у тунелях, що дозволяє дещо знизити негативний вплив несприятливих погодних умов, а також збільшити «період перебування українських ягід на полицях магазинів». Втім, за словами Л.Дмітрієвой, очікувані гради можуть завдати значної шкоди врожаю-2018.

Олег Китаєв, канд. с.-г. наук, ст. науковий співробітник Інституту садівництва НААН України, уточнив, що в Україні в період вегетації багаторічних насаджень була нижчою в 2-2,5 рази за середньокліматичну норму. «З урахуванням того, що восени йшли дощі по листу, такі значні перепади зволоження значно підвищують ризик пошкодження плодових дерев під час різких перепадів температур. На щастя, зниження температури взимку було поступовим». Негативним фактором впливу на плодові дерева в період вегетації, за словами експерта, окрім короткого періоду цвітіння, також в деяких регіонах стали потужні вітри. «Вітер підсушує приймочку, від чого погіршується зав’язування. Однак, дійсно ще рано прогнозувати врожай кісточкових і зерняткових культур, оскільки попереду ще три хвилі опадання зав’язі. Остання буде в червні, після чого вже можна робити більш точні прогнози», – підкреслив О.Китаєв.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview