178171
182818

Великий український виробник вершкового масла вийшов в Азію

Про це повідомила прес-служба компанії, пише НВ.

Крім того, вказується, що група компаній також продовжує поставки в Китай сухих молочних продуктів з метою розвитку мережі дистрибуції в цій країні.

"Цей контракт є важливим кроком групи на зростаючий ринок молочної продукції Китаю. Ми продовжимо зусилля з пошуку нових клієнтів і просуванню нових продуктів на цьому ринку", - зазначив директор Мілкіленд Інтермаркет Сергій Кисельов.

Група компаній Мілкіленд - один з найбільших виробників молочної продукції на ринку України. Її виробничі потужності в Україні, Росії, Польщі можуть переробляти 1,3 млн тонн молока на рік.

В Україні групі Мілкіленд належить 10 заводів, що виробляють широкий асортимент молочної продукції, в тому числі сири, свіжі молочні продукти і масло, які реалізуються під торговими марками Добряна і Коляда.

У 2017 році Мілкіленд отримав чистий збиток у розмірі €7,4 млн, що в 5,3 рази менше, ніж в 2016 році. Його виручка за минулий рік скоротилася на 4,3% - до €140,4 млн.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Українці все більше їдять імпортних сирів

Про це свідчать дані митної статистики Державної фіскальної служби (ДФС), пише НВ.

При цьому, в грошовому вираженні імпорт зріс в 1,5 рази - до $23,4 млн (за аналогічний період 2017 року - $15,7 млн).

Експорт сирів з України за цей період зменшився на 0,7% порівняно із січнем-травнем 2017 року - до 3,25 тис. тонн. При цьому у грошовому вираженні експорт зріс на 7,8% - до $12,2 млн.

Україна в 2017 році експортувала 9 тис. тонн сирів, що на 12% більше, ніж в 2016 році. Імпорт сирів до країни зріс на 42% - до 10 тис. тонн.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Наука на захисті врожаю: в Україні відкрили «Інститут здоров’я рослин»

Він стане першою в Україні науковою платформою світового рівня для досліджень у сфері агро. Засновником «Інституту здоров’я рослин» є вітчизняний лідер з виробництва високоякісних ЗЗР та мікродобрив ГК UKRAVIT.

«Інститут здоров’я рослин» – унікальний проект, який дозволить аграріям будувати свій бізнес на основі інноваційних наукових технологій. Функціонально він поєднає фундаментальні та галузеві дослідження, агробіологічний сервіс та навчально-наукову роботу.

Інститут працюватиме у форматі «Green Chemistry» («зелена хімія»). Це – прогресивний підхід, який передбачає дбайливе ставлення до природи і максимальне зменшення використання шкідливих компонентів. Над запуском проекту працювали найкращі українські та зарубіжні вчені.

Дослідження проводитимуться на основі потужної лабораторної бази, оснащеної кращим світовим обладнанням. Розробки тестуватимуть в унікальному демоцентрі, який являє комплекс підземних теплиць, фітотронних кімнат та кліматичних камер і дозволяє вирощувати культури в реальних умовах упродовж всього року. Протестовані препарати запускатимуться у виробництво на «Фабриці агрохімікатів» у Черкасах, яка входить до складу ГК «UKRAVIT».

«Сільське господарство – відновлювальна галузь, яка дасть людям майбутнього можливість виробляти практично будь-що. Використовуючи її як базу сировини, можна працювати у сферах фармацевтики, мікробіології, біохімії, будівельних матеріалів, відновлюваної енергетики і багатьох інших», – відзначає власник ГК «UKRAVIT» Віталій Ільченко.

Робота Інституту побудована за відкритим принципом і дозволяє «без кордонів» співпрацювати зі світовими НДІ та аналітичними лабораторіями. Найближчим часом він стане осередком «Спілки агронауковців України», яка об’єднає усіх вчених галузі задля спільних проектів та досліджень.

"Місію “Інституту здоров’я рослин” чудово ілюструє слоган: “Здорова рослина – здорова країна”. Ми повинні прагнути до отримання найвищих врожаїв. Принаймні вони мають бути абсолютно безпечними для наших клієнтів та для екології країни в цілому. «Інститут здоров’я рослин» готовий надавати аналітичні послуги аграрному сектору та захищати екологію України", - підкреслив Віталій Ільченко.

Довідка: UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 140 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).

З питань співпраці звертатися:
Гаряча лінія: 0 800 301 401

Ваш вибір 'Подобається'.


«Укроліяпром» просить Раду не забороняти пальмову олію

Про це йдеться в листі «Укроліяпром», пише agroinsider.com.ua.

«Асоціація« Укроліяпром» переконливо просить Вас виключити з проекту Закону України № 3871 від 02.02.2016 III розділ про заборону використання пальмової олії в харчових продуктах, як економічно недоцільний і науково необгрунтований», — йдеться в листі.

За даними «Укроліяпром», за останні 15 років світовий імпорт пальмової олії зріс в два рази. Пальмову олію ввозять 69 країн світу (за даними USDA).

Верховна Рада прийняла в першому читанні проект закону про заборону використання пальмової олії при виробництві продуктів харчування.

Як повідомлялося, імпорт пальмової олії в січні-квітні склав 67 314 тонн на 50 794 тис. доларів. У 2017 році імпорт пальмової олії склав 212 798 тонн на 167 660 тис. доларів.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


У Рені збираються побудувати новий термінал з переробки олійного насіння

Це стало можливим завдяки скасуванню рішень виконкому Ренійської міськради, прийнятих у березні та серпні 2008 року, згідно з якими підприємство «ДУНАЙ ПРОМ АГРО» втратило статус суб'єкта спеціальної економічної зони (СЕЗ) «Рені», пише bessarabiainform.com.

Дані рішення були прийняті виконкомом у зв'язку з тим, що «Дунай Пром Агро» протягом 6 років так і не змогла приступити до реалізації інвестиційного проекту з переробки олійного насіння, в результаті чого фірма заборгувала порту 240 тисяч гривень орендної плати за землю.

Як зазначив провідний інженер ДП РМТП (державне підприємство «Ренійський морський торговельний порт») Віталій Маржин, розірвання договору оренди земельної ділянки за законом має проходити в судовому порядку, однак Ренійський порт цю справу програв. Тепер же ТОВ «ДУНАЙ ПРОМ АГРО» вирішило повернутися до здійснення проекту, і для цього знову необхідно отримати землю і статус суб'єкта СЕЗ.

Начальник Ренійського філії Адміністрації морських портів України (АМПУ) Сергій Ладу в ході свого виступу на сесії запевнив депутатів, що на цей раз у інвестора – серйозні наміри.

«Більш того, підприємство вже почало будувати на землях АМПУ знімно-розбірний критий склад для перевалки зерна. ТОВ «ДУНАЙ ПРОМ АГРО» не хоче обмежуватися лише цим – фірма має намір побудувати термінал з переробки насіння олійних культур, і насамперед ріпаку», — заявив Сергій Ладу.

Ренійський морський торговельний порт – єдиний в Україні великий порт, який в даний час займається перевалкою олійних культур у вигляді насіння, тоді як в інших портах налагоджена переробка насіння на олію.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


В Україні активно розвивається ризиковане землеробство

Про це заявив президент НААН Ярослав Гадзало під час Міжнародного дня поля на Херсонщині, повідомляє НААН, пише agropolit.com.

У повідомленні йдеться, що одним із лідерів напряму є Інститут зрошуваного землеробства. Стратегічне завдання установи — збереження ґрунтів і підвищення родючості.

"Інститут надає пропозиції для ведення землеробства в степу, де основним фактором є дефіцит вологи. Виведені й адаптовані сорти, які ми побачили, в прекрасному стані, вони витримують умови спеки півдня України і дають непоганий врожай. Наукова установа доволі потужно працює, з кожним роком кількість пропозицій збільшується", — повідомив Ярослав Гадзало.

Повідомляється, що в Міжнародний день поля ознайомитися з результатами роботи Інститут приїхали аграрії з усієї України, а також делегація Китайської Народної Республіки. Наразі Інститут проходить сертифікацію на отримання ліцензії для виробництва органічної продукції. На черзі — виробництво органічного насіння.  

"Органічне землеробство актуальне не лише в Україні, воно актуальне по всьому світу. Херсонщина однією з перших у країні почала розвивати цей напрям. В області приблизно 20 господарств уже проходять атестацію. Торік ми заклали ділянку, де вирощуємо п’ять основних культур, випробовуємо різні препарати, мікродобрива, органічні добрива, щоб потім дати рекомендації нашим виробникам", — повідомила директор Інституту Раїса Вожегова.