178171

Верховна Рада підтримала відміну державного регулювання ринку цукру

Про це повідомляє прес-служба НАЦУ "Укрцукор".

Даним документом скасовуються норми закону «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру», яким визначається обмеження на поставки цукру на внутрішній ринок (квота «А») та встановлюються мінімальні ціни на цукор та цукровий буряк, як такого, що не виконав поставлених завдань.

У зв’язку зі змінами, які відбулися на внутрішньому і світовому ринках цукру за останні роки, необхідність в адміністративному регулюванні, запровадженому чинним Законом України, втратила актуальність. Саме тому, Національна асоціація цукровиків України не раз наголошувала на необхідності прийняття даного законопроекту.

«Укрцукор висловлює вдячність аграрному комітету та народним депутатам, які як ніколи вчасно підтримали цукрову галузь, адже наразі ситуація критична – мінімальні ціні вищі за ринкові. Тому сподіваємось, що дане рішення допоможе в скорому часі виправити ситуацію», - пояснив голова правління НАЦУ «Укрцукор» Андрій Дикун.

НАЦУ "Укрцукор" висловлює вдячність фракціям, які підтримали прийняття даного законопроекту, зокрема: Блоку Петра Порошенка, Народному фронту, Опоблоку, Об'єднанню "Самопоміч", Батьківщині, Радикальній партії Олега Ляшка, позафракційним депутатам та ряду депутатів групи "Воля народу".

Окрім того, прийняття законопроекту сприятиме подальшому розвитку галузі, оскільки тепер виробників не стримує змінна ситуація по квотам і вони можуть вільно здійснювати інвестиції довгострокового характеру.

 

Ваш вибір 'Подобається'.

За 8-10 років Україна збиратиме до 100 мільйонів тонн врожаю зерна

Протягом найближчих 3-5 років Україна здатна збільшити валове виробництво зернових до 80 мільйонів тонн, а ще через 5 років - до 100 мільйоні тонн. Про це повідомляє Національна академія аграрних наук з посиланням на президента НААН Ярослава Гадзала, пише agro-business.com.ua.

За його словами, вчені економісти НААН розробили Стратегію відновлення та розвитку дренажних систем до 2030 року. Вона дасть змогу щороку отримувати 8 мільйонів тонн зернових, ще 3,5 мільйонів тонн технічних культур та 11 мільйонів тонн плодоовочевих.

Загальна вартість цих врожаїв - 135 мільярдів гривень.

Вартість проекту відновлення 1,2 мільйонів гектарів зрошуваних та 1 мільйона гектарів дренажних систем 4,2 мільярди доларів.

«Сума значна, але це вигідне інвестування. За нашими розрахунками, проект окупиться за 4-6 років. Наразі триває пошук потенційних інвесторів», - розповів Гадзало.

Також президент НААН прокоментував можливе запровадження ринку землі в Україні.

«Торік НААН провела загальнонаціональне опитування. На думку 70% респондентів, перш ніж знімати мораторій на купівлю-продаж сільськогосподарських земель, необхідно створити повноцінну правову базу. Наведу приклад. Кожен десятий учасник опитування висловив готовність продати свій пай у разі зняття мораторію. Відтак, з одного боку, пропозиція на ринку земель - 1,5-2,8 мільйони гектарів сільськогосподарських угідь. З іншого - брак обігових коштів у селян. Виникає серйозний ризик монополізації. Ціна помилки може бути дуже високою. Отже, впровадження ринку земель має відбуватися паралельно з внесенням змін до законодавства, пільговим кредитуванням і розстроченням платежу з пріоритетом для господарів землі або молодих фермерів, які хочуть започаткувати власну справу. Це позиція наукової спільноти академії», - зазначив Гадзало.

Ваш вибір 'Цікаво'.

На Львівщині планують збудувати молокопереробний завод

Про це йшлося в межах засідання наглядової ради проекту «Розвиток молочного бізнесу в Україні», яке відбулось в Херсонській області за участю заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Віктора Шеремети, пише прес-служба ЛОДА.

«На фінансування проекту Уряд Канади виділяє 1 млн доларів. Решту, а це 300 тис доларів – це інвестиції від виробників молока, які здаватимуть на завод від 100л/день (інвестиції 50 тис грн) до 1500л/день (інвестиції 750 тис грн). Такі інвестори стають акціонерами заводу на суму що вдвічі перевищує суму їхніх інвестицій», – розповів начальник відділу розвитку кооперації та підприємництва департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА Павло Дигдало.

Також на наглядовій раді розглянули досягнення за 2017 рік сімейних ферм проекту, кооперативів та кооперативних об’єднань Львівської та Дніпропетровської областей.

Зазначимо, що проект «Розвиток молочного бізнесу в Україні» реалізується в 4-х областях – Львівській, Івано-Франківській, Дніпропетровській та Херсонській та фінансується урядом Канади. Проект спрямований на вирішення труднощів, що стоять перед малими та середніми виробниками молока шляхом створення нових та посилення існуючих кооперативів.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

В Україні подорожчав споживчий кошик

Такими є дані Інфляційного барометру станом на 17 травня, передає УНН.

Зокрема, досить відчутно подорожчали овочі: буряк зріс в ціні на 55,8% до 11,9 грн за кг, капуста подорожчала у 2,3 рази до 9,9 грн за кг, картопля — на 33% до 8,1 грн за кг, цибуля — на 5,7% до 5,7 грн за кг.

Також, з початку року в Україні зросли ціни на ковбаси — на 9,5% до 154 грн за кг, молоко — на 7,9% до 22,1 грн за літр, рис — на 7,8% до 27,5 грн за кг, сир м’який — на 7% до 120 грн за кг.

Також повідомляється, що за 4,5 місяці в Україні подорожчали усі види м’яса, крім курятини. Яловичина додала в ціні 14,3%. Станом на сьогодні 1 кг яловичини обійдеться українцю в середньому у 134 грн. Свинина також подорожчала — на 7,6% до 107, 3 грн за кг. Курятина подешевшала на 4,1% — до 87, 9 грн за кг.

Крім цього, з початку року в Україні впали ціни на масло — на 2,9% до 176, 5 грн за кг, крупи гречані — на 13,5% до 21,2 грн за кг, макарони — на 0,07% до 43,4 грн за кг, цукор — 1,3% до 15,9 грн за кг.

Сезонна робота: скільки можна заробити в українських фермерів

Проте українці неохоче погоджуються на таку оплату праці і відправляються на заробітки до сусідніх європейських країн, повідомляє «Агравері».

За словами Світлани Кедрової, керівника служби управління персоналом AgroGeneration, найбільша потреба у «гарячий сезон» у трактористах, водіях та підсобних робітниках. У компанії сезонних працівників оформлюють по відрядній системі оплати праці: встановлені розцінки, враховується кількість відпрацьованого часу, обсяг робіт, на основі яких і нараховується заробітна плата. Для пошуку сезонних працівників тут співпрацюють з Центром зайнятості, а також приходять працівники, які працювали раніше.

Ще один дієвий метод, за словами Віктора Фарафонова, директора ТОВ «Бетек», це «сарафанне радіо». Проте запускати таку компанію з пошуку працівників потрібно уже зараз – за кілька місяців до початку сезону.

«Ми відкриваємо тимчасовий рекрутінг-офіс у районному центрі – люди приходять, записуються і коли починається сезон збирання ягід ми їх викликаємо на роботи, забезпечуємо автобусами для доставки із навколишніх сіл», – розповідає він.

Якщо на сезон збиранн ягід компанії зазвичай необхідно 1,5-2 тис. робітників, то до списку потрапляють близько 2,5-3 тис. людей. Таким чином, є резерв і за потреби люди можуть змінюватися.

За словами Фарафонова, заробітна плата збирача ягід минулого року становила порядка 250-300 грн/день, цього року вона сягне не менше як 350 грн/день.

Павло Тулба, керівник кооперативу «Горіх Причорномор’я», вважає, що в ідеалі господарства мали б відмовитись від сезонних працівників, перетворивши їх на постійних, адже у садівництві кадри потрібно навчати. Зараз підприємство підвозить працівників з навколишніх сіл, але і будує гуртожиток для організації вахтового методу, роботи з бригадами з усієї України.

«Торік день роботи коштував 150 грн, в цьому – вже 200 -250 грн, понаднормові оплачуємо додатково. Для роботи у саду нам потрібно 10-15 чоловік, стільки ж у теплиці та на переробку горіха. Люди знають, що ми у пошуку працівників, тож передають наші контакти із рук в руки. Але в цілому ситуація погана – кадрів бракує», – стверджує Тулба.

І хоча українські аграрії стверджують, що оплата праці сезонних працівників в Україні не відрізняється від тієї, що можна отримати, наприклад, в Польщі, Ірина Підкова, приватний рекрутер, говорить протилежне.

За її словами, на ягідних плантаціях у передмісті Любліна український працівник може заробити від 14 до 21 тис. грн на місяць у залежності від кількості зібраної полуниці та її сорту (приблизно 5–8 грн/кг). Крім того, можна брати додаткові години на прополюванні кущів лохини.

У сезон збору лохини (з липня по кінець вересня) за ящик ягід у 4 кг платять 72 грн (18 грн/кг). Зазвичай роботодавець забезпечує безкоштовний проїзд в обидва боки, проживання, харчування – за власний рахунок.

Джерело: agroday.com.ua

На Рівненщині запустили лінію з виробництва пелет

Про це повідомляє обласна державна адміністрація, пише landlord.ua.

«Це один з небагатьох проектів державного фонду регіонального розвитку взагалі в країні. Загальний кошторис — близько 4 млн грн, з яких 10% — фінанси громади. Але завдяки системі Prozorro й цю суму вдалося зменшити», — цитується в повідомленні голова обладміністрації Олексій Муляренко, який ознайомився з роботою лінії.
За словами Бугринського сільського голови Сергія Пилипчука, підприємство не матиме проблем із сировиною.

«Гощанський район є сільськогосподарським, також є домовленості щодо продукції з місцевими підприємствами», — заявив він та підкреслив, що всі місцеві школи вже переведені на опалювання твердопаливними котлами.

Щодня лінія здатна переробляти 0,5-0,7 тонн сировини, при цьому залишаючись безвідходним виробництвом без шкідливих викидів.
Обладнання встановлено на території комунального підприємства «Бугринський добробут», працівники якого вже закінчили спеціалізоване навчання та проводять пусконалагоджувальні роботи. Для виготовлення пелет використовується деревина, солома, відсів соняшника, тирса.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.