Від допуску іноземців до ринку землі пайовики та економіка нічого не виграють

Чому дозвіл на продаж землі іноземцям не вигідний країні та до яких наслідків може призвести такий крок, заступник голови ВАР Михайло Соколов розповів у своїй колонці на сторінках Економічної правди.

Уряд вніс до Верховної Ради України законопроект №2178, яким скасовується дія мораторію на продаж с/г землі в Україні.

Його вже включили в порядок денний сесії та мають розглянути найближчим часом.

Однак згідно з ним, право купувати землю отримують компанії, які зареєстровані за законодавством України, але власниками яких можуть виявитися іноземці.

І уряд та іноземні організації в один голос наполягають на тому, що іноземні компанії повинні отримати право купувати українські с/г землі. Мовляв, це потрібно для того, щоб максимально підвищити ціну покупки с/г землі у пайовиків та їх спадкоємців, яких близько 7 млн.

Здавалося б, логіка залізна, а протести середніх і малих аграріїв спричинені лише їх особистим корисливим інтересом – небажанням конкурувати з іноземцями.

Тому можна не звертати на них увагу, як і на дані соцопитувань, які свідчать, що переважна більшість українців, включаючи пайовиків, також проти допуску іноземців на ринок с/г земель.

Але це не так. У залізній логіці є вада: від допуску іноземців пайовики та економіка нічого не виграють.

А от за відкриттям ринку по урядовій моделі справді стоїть меркантильний інтерес, але не малих та середніх фермерів, а аграрних олігархів, які продали частину своїх компаній іноземцям.

Питання життя та смерті

П'ять з шести найбільших аграрних холдингів України: "Кернел", МХП, "Агропросперіс", "Астарта", "Мрія" мають серед акціонерів іноземні компанії.

Якщо ринок с/г земель буде відкритий тільки для українців, вони не зможуть її купувати, тоді як їх чисто українські конкуренти землю купуватимуть.

Очевидно, що це ставить під питання майбутнє цих компаній, а значить, ціна їх акцій буде знижуватися, як і статки їх господарів-засновників.

Більше того: в довгостроковій перспективі вони будуть змушені або переорієнтуватися на переробку с/г продукції, або піти з аграрного ринку.

Нові господарі землі будуть суттєво відрізнятися від нинішніх пайовиків. Вони сконцентрують у своїх руках ділянки землі розміром з поле – 50-200 га, що збільшить їх ринкову силу.

Такі ділянки цікаві всім с/г виробникам, на відміну від самотнього паю з середнім розміром у 4 га посеред чужого поля.

У результаті холдингам доведеться віддати господарям землі всю земельну ренту, залишивши собі лише підприємницький дохід.

А як підприємці вони програють власникам середніх господарств, які особисто об'їжджають свої поля, перевіряють техніку, стежать за роботою співробітників, іншими словами, не страждають від проблеми агента – господар в середньому краще веде бізнес, ніж найнятий менеджер (агент).

Окрім допуску іноземців, великим холдингам необхідна ще і можливість придбати у власність земельний банк, аналогічний за розмірами тому, що вони обробляють зараз.

Звичайно, вони хотіли б більше, ніж дозволена урядовим законопроектом верхня межа – 200 тис га в одні руки, однак, і вона дуже велика.

Статистика показує, що країні було б вигідно обмежити їх апетити максимум 50 тис га. Справа в тому, що якщо у господарствах до 50 тис га в середньому зайнято 2,2 людини на 100 га, то у тих, хто перевищує цей ліміт, вже 1,1, тобто, в два рази менше.

Те ж саме і з доданою вартістю: вона становить 600 і 430 грн на гектар відповідно.

Суспільний інтерес

Очевидно, що в питанні допуску іноземців та обмежень на максимальний земельний банк, ми маємо конфлікт інтересів середніх і малих аграріїв з одного боку та власників великих холдингів з іншого.

Відповідно, ключове питання в тому що вигідно суспільству і країні.

Якщо піти шляхом відкриття ринку с/г земель для іноземців, чого, до речі, не робив жоден наш східноєвропейський сусід, то великі холдинги продовжать нарощувати свій земельний банк, поступово видавлюючи своїх малих конкурентів.

На кожних 100 гектарах, що підуть від середніх і малих господарств до холдингів ми втратимо, як мінімум, одне робоче місце.

При 20 млн га легально оброблюваних с/г земель, 60% яких обробляють середні господарства, мова буде йти про 120 тис робочих місць, а з урахуванням малих господарств, ціна питання перевищить 150 тис.

Якщо ж ми візьмемо всі 40,5 млн га українських с/г угідь то ціна латифундизації країни гарантовано перевищить 300 тис легальних і нелегальних робочих місць.

Однак справа не тільки в робочих місцях. Справа також і в податках – чим більше зайнято людей, тим більше податків надходить до місцевого бюджету і навпаки.

Крім того, середні і малі фермери живуть там, де розташоване їх господарство, тобто в селі.

Вони хочеш-не-хочеш виявляються занурені в його проблеми і всюди, окрім податків, підтримують місцеві школи, спортивні команди, ремонт доріг, все те, що прийнято називати соціальною сферою села.

Оцінити це в грошах складно тому, що про такі витрати ніхто не звітує. Однак є неформальний показник прийнятного рівня "соціального" навантаження – 100 грн з гектара. Що становить близько 1,2 млрд грн по всій країні тільки від середніх господарств.

Тож не дивно, що жити в селах, де працюють холдинги, в середньому, гірше, ніж в селах, де землю обробляють українські середні та малі аграрії.

Тому більшість пайовиків виступають проти дозволу іноземцям купувати землю.

Вони на власному досвіді знають, до чого це призведе. І що їх сумарні втрати виявляться значно вищими, ніж виграш у ціні землі. При цьому не важливо: продав ти сам свою землю чи ні, головне що її продали твої сусіди.

Україна – не Мадагаскар

Одним з найбільш яскравих світових прикладів провалу ліберального ринку землі є Мадагаскар.

Цей острів став символом негативних наслідків скупки с/г земель іноземними компаніями: зростання безробіття, загострення екологічних проблем і загрози голоду для більшості громадян.

Звичайно, в Україні цього не станеться. Але не тільки тому, що наші аграрії багатші своїх мадагаскарських колег, а в селі живе менше третини всього населення країни, а ще й тому, що українське суспільство цього просто не дозволить

Янукович на момент відмови від підписання Угоди про асоціацію з ЄС знаходився на піку своєї могутності, проте Україна угоду підписала, просто без нього.

Як показують опитування, від 80 до 90% усіх громадян країни проти допуску іноземців на ринок с/г земель.

Навіть якщо закон, що відкриє ринок с/г землі для іноземців, все ж таки буде прийнятий, він завжди буде знаходитись під загрозою скасування. Причому чим активніше буде йти процес скупки с/г земель іноземцями, тим більше невдоволення він буде викликати в суспільстві.

Тому вже в наступному електоральному циклі або ще раніше - як тільки буде прийнятий закон про референдум за народною ініціативою - він буде переглянутий.

Стратегічні інвестори дуже чутливі до подібних ризиків. Тому не дивно, що ніхто з них не заявив про свої плани інвестувати в українські с/г землі.

Вони прийдуть тільки тоді, коли переконаються, що шляху назад вже не буде.

Єдина можливість дати їм відповідні гарантії вже зараз - встановити в країні авторитарний режим, як у Китаї.

Деолігархізація відміняється

Підводячи підсумок сказаному, від відкриття ринку українських с/г земель для іноземних компаній виграють тільки наші аграрні олігархи.

Використовуючи дешевий ресурс, вони зможуть наростити свій земельний банк, тому не дивно, що і Кернел і МХП розпочали підготовку до розміщення своїх євробондів.

Україна та всі її громадяни заплатили високу ціну за появу олігархів в українській політиці і їх вплив на неї.

Аграрний сектор залишається однією з найменш олігархізованих галузей української економіки.

Зниження ліміту на концентрацію с/г землі в одних руках і заборона  допуску іноземців дозволило б деолігархізувати аграрний сектор.

З огляду на його роль в українській економіці, це стало б серйозним кроком вперед до деолігархізації всієї країни. Однак поки політична лінія партії і уряду веде зовсім в іншу сторону. Що ж, є ще час її поміняти.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

За що ж фермер купить землю?

Ідеться про довгострокові фінансові ресурси з їх поверненням через  5-10 років. Сьогодні в жодному українському банку фермер не може отримати такі кошти.

Уряд підготував програму, яка забезпечує потребу фермерів у кредитуванні приблизно на 8%, але йдеться виключно про мікро- і малі підприємства. При цьому площа земельних угідь, які вони обробляють, не перевищує 500 га. Ця категорія суб’єктів господарювання буде частково забезпечена інструментом фінансування у вигляді кредиту, який можна отримати за сприяння  Світового банку. Звичайно, вартість цієї позики буде не менше 20% річних. Саме тут Держава компенсує значну частину вартості цього відсотку. За словами високопосадовців, реальний відсоток сплати кредиту, що отримає фермер під страховий механізм, буде становити рівнозначну суму з відсотком який визначатиме поточну інфляцію. Іншими словами, це буде в межах 7%, а  решту, близько  15% , буде компенсувати держава за рахунок субсидій. Цікавим є те звідки надійдуть кошти для таких субсидій. Відповідь проста із загальних державних субсидій для фермерів. Тобто раніше ці кошти використовувались для підтримки розвитку тваринництва, компенсації вартості техніки вітчизняного виробництва і кредитів для закупівлі різних матеріальних ресурсів (мінеральні добрива, насіння, пальне тощо), а тепер субсидії, що становлять понад 4 млрд. грн., будуть направлені на компенсацію лише вартості кредиту, який фермер візьме для купівлі землі інші напрями використання державної підтримки залишаються під питанням.

Через це дуже малий відсоток від загальної кількості суб’єктів господарювання, максимум 8%, отримають доступ до такого ресурсу. Понад 80% суб’єктів не зможуть отримати кошти для участі в купівлі сільськогосподарських угідь.

Без вирішення цієї проблеми створювати сьогодні ситуацію, в якій буде купляти землю той, хто вже має кошти, без особливих проблем і конкуренції буде неправильно, а головне- небезпечно для нашої Держави.

Українська аграрна конфедерація вже пропонувала скористатися вкрай ліквідним активом, який може бути використаний для отримання дешевих коштів - це сільськогосподарська земля, яка знаходиться у власності Держави. Цих угідь сьогодні понад 10,0 млн га і їх достатньо, щоб створити фінансовий ресурс вартістю близько 10$ млрд. Йдеться про створення земельного іпотечного банку, який буде мати можливість отримати кошти  від різних Міжнародних фінансових установ під заставу державних сільськогосподарських земель. Частина цих земель може бути розпайована та передана у власність місцевим мешканцям які раніш працювали в державних радгоспах, аналоги яких – колгоспи були раніш вже давно розпайовані. Для цього потрібно 1,5 – 2,0 млн га. У власності Держави наразі можна знайти не менш, ніж 5 млн. га таких земель, які ідентифіковані, мають кадастрові дані та можуть бути використані для реалізації цього проекту. Для повного забезпечення потреб українських суб’єктів господарювання    АПК,  які не мають серед засновників жодного іноземця, потрібно  $3,0 – $4,0 млрд. Також цілком можливо за рахунок даного забезпечення, окрім Земельного іпотечного банку, створити кілька спеціальних інвестиційних фондів необхідних для розвитку сільських територій. Українська аграрна конфедерація вважає,  що ця  державна земля має бути передана в управління місцевим громадам. Принаймі,  громади зможуть контролювати ці землі, а фермери будуть платити за неї орендну плату в місцевий бюджет. Але поки ця земля буде знаходитись в заставі вона не повинна залучатися до процесів приватизації. Ці кошти  можуть бути використані місцевими громадами для сприяння  розвитку сільської місцевості, вирішення низки проблем, пов’язаних із охороною навколишнього середовища, створення інструментів утилізації сміття та його переробку тощо. Більш того, можна розвивати інфраструктуру цієї місцевості, створювати об’єкти для розвитку туризму (готелі, кафе, ресторани), будувати нові автошляхи та багато іншого.

Якщо надати право громадам забрати цю землю не тільки для подальшої передачі в оренду, а й дати їм можливість її продавати, це рішення буде неправильним. У короткий проміжок часу на продажі громада зможе отримати певні кошти, але через 10-15 років вартість цієї землі зросте мінімум втричі, але цей ресурс буде втрачений.

Джерело: УАК

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Депутати готують правки до законопроекту про обіг сільгоспземель

Про це під час зустрічі з аграріями Всеукраїнської Аграрної Ради в Умані (Черкаська область) повідомив заступник голови фракції «Слуга Народу» Дмитро Соломчук, передає прес-служба ВАР.

Стосовно можливості іноземцям купувати українську землю через зареєстровані в Україні юридичні особи, Дмитро Соломчук повідомив, що позиція великої кількості депутатів в тому, щоб максимально конкретизувати норму.

«В тексті законопроекту після слова «юридичних осіб», щоб в дужках було написано - кінцеві бенефіціари тільки українець, який мінімум п’ять років живе на території України», - сказав він.

Також він виступає з позицією зменшити в 10 разів кількість максимально дозволеної до купівлі юрособами кількості землі – не більше 20 тисяч гектарів для однієї юридичної особи чи групи пов’язаних осіб.

«Є обов’язкова умова: компанія має бути зареєстрована та знаходитися за місцем здійснення діяльності. Щоб податки йшли в ОТГ», - підкреслив Дмитро Соломчук.

Також в процесі дискусії з аграріями, він розповів, що частина членів фракції «Слуга Народу» виступає за закріплення чітких відсоткових ставок та термінів по кредитам для купівлі землі аграріями: «5% по кредитам для купівлі землі 10 років – термін кредитування».

Також Дмитро Соломчук підкреслив, що закон вступить в силу через рік після ухвалення. Цей час потрібний для зміни судової системи та реформування правоохоронних органів, які повинні спостерігати за законністю земельної реформи.

Раніше Голова Верховної Ради Дмитро Разумков пояснив, навіщо в законопроєкті щодо ринку землі передбачений продаж земель іноземцям.

Нагадаємо, більшість українців (52%) не схвалюють доручення президента України Володимира Зеленського про скасування мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення, про що свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології.

Позитивно ставляться до доручення про введення ринку землі 35% опитаних, 13% не змогли відповісти на питання.

Нагадаємо, у Верховну Раду внесли Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення.

Також  Олексій Гончарук заявив, що ринок землі в Україні відкриють з 1 жовтня 2020 року. 

Раніше президент України Володимир Зеленський назвав маячнею страшилки про китайців, арабів чи інопланетян, які вивезуть українську землю вагонами у разі відкриття ринку землі.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українці все більше споживають безалкогольне пиво

Українці шукають альтернативу алкогольним напоям. За вісім місяців цього року продажі безалкогольного пива зросли на 11,3% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року і склали 288,4 млн грн. Про це НВ Бізнес повідомив провідний аналітик компанії Pro-Consulting Артем Чорний.

Попит на безалкогольне пиво зростає в усьому світі — все більше споживачів замислюються про своє здоров'я, відмовляються від алкоголю, але хочуть пити пінне.

Останні кілька років пивний ринок України стагнував, тому зростання продажів — хороша новина для виробників. За шість місяців цього року ринок безалкогольного пива зріс на 5% в порівнянні з січнем-червнем минулого року, при цьому продажі з заводів виросли на 21%, підтверджує тенденцію маркетинг-директор AB InBev Efes Україна Анна Руденко. «Темпи зростання ринку безалкогольного пива випереджають ринок алкогольного, який також зростає, але на 2,2%», — говорить вона.

Чому продажі безалкогольного пива зростають? Це — світовий тренд, говорить Артем Чорний. «В першу чергу, це пов'язано з популяризацією здорового способу життя. Безалкогольне пиво також є менш калорійним», — говорить він.

До недавнього часу увага до цього сегменту була досить низькою, визнає Ганна Руденко. За словами експерта, до 2017 року в локально виробленому пиві рівень алкоголю становив до 0,5%. Але відтоді  технології покращилися, і виробники змогли знизити вміст алкоголю, а якість стала вище.

«Ми виробляємо безалкогольне пиво зі звичайного, звареного за традиційною технологією. Використовуємо мембранну фільтрацію — сучасний метод перетворення звичайного пива на безалкогольне, який дозволяє зберегти всі смакові характеристики. Цей метод дає можливість відокремити молекули етанолу і отримати безалкогольне пиво, абсолютно без шкоди його смаку», — розповідає генеральний директор Carlsberg Ukraine Євген Шевченко. Оскільки безалкогольне пиво, яке виробляється на сучасному обладнанні, за смаковими якостями не поступається традиційному, його часто купують водії, спортсмени і т. д, додає CEO компанії Уманьпиво Ігор Кисіль.

З 2016 по 2018 роки обсяг виробництва безалкогольного пива, за даними Державної служби статистики, зріс на 21,5%. «Пояснити це можна тим, що зараз практично у кожної пивоварні є свій сорт безалкогольного пива, раніше він був тільки у великих виробників. Однак зі зростанням попиту та удосконаленням технології, більшість пивних виробників охопили і цей сегмент», — каже Ігор Кисіль. Я б оцінив конкуренцію в даному сегменті, як більш жорстку, додає Євген Шевченко. 

«Високі акцизи на алкоголь у країні сприяють тому, що виробництво безалкогольного пива стає економічно більш вигідним, ніж алкогольного, незважаючи на те, що технологічно таке виробництво є більш трудомістким. Адже з безалкогольного напою акциз не сплачується зовсім», — говорить він. І додає, що конкуренція на українському ринку пива, як безалкогольного, так і алкогольного, ставатиме все жорсткішою: великі виробники виводять нові бренди, зростає імпорт, а також розвивається сегмент крафтового пивоваріння.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Сумщині побудують комбікормовий завод

Про це в інтерв’ю журналу «Наше Птахівництво» розповіла головна технологиня з вирощування птиці ТОВ «Індичка» Лідія Рензяєва.

Підприємство утримує 150-200 тис. голів птиці. Індиків вирощують протягом 15-20 тижнів. Також у господарстві є окремий майданчик для утримання птиці за технологією Free Range, що передбачає вільний вигул.

Довідка:

«Індичка» випускає продукцію з м’яса індички під торговою маркою «Своя Індичка». Експортує її до Німеччини, Нідерландів, країн Близького Сходу, Африки та інших країн.

Продукція сертифікована за ISO 9001:2008 «Система менеджменту якості», FSSC 22000 «Система менеджменту безпеки харчових продуктів» та HACCP «Система аналізу ризиків, небезпечних факторів і контролю критичних точок», а також Halal.

Джерело: AgroTimes

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні створять реєстр учасників аграрного ринку

Про це AgroPortal.ua зазначила заступник міністра Інна Мєтєлєва.

За її словами, аграрний реєстр буде легальною базою даних усіх форм господарювання, які працюють у прозорому полі.

«На сьогодні подібні бази вже ведуться, але загальними масивами. Тож наше завдання — цифровізація абсолютно всієї інформації на регіональному рівні», — додає замміністра.

При цьому Інна Мєтєлєва підкреслила, що коли до інвестора звертаються за фінансуванням, він перевіряє саме такі легальні бази даних.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview