Від початку травня ціни на полуницю знизилися в 3 рази

Станом на середину травня, на ринку присутня лише одна вітчизняна ягода - полуниця (суниця садова) Рік тому на вітчизняному ринку полуниця вже конкурувала із вітчизняною черешнею, а сьогодні єдиним конкурентом вітчизняній ягоді є імпортна полуниця. Втім, починаючи з травня, українська ягода почала досить активно витісняти з ринку імпортну. Зайняти внутрішній ринок українським виробникам вдається переважно за рахунок зниження ціни.

За оцінками «Інфо-Шувар», поточна пропозиція вітчизняної полуниці на гуртових ринках країни є мінімум в 2 рази меншою від пропозиції минулого року, але ціни лише на 10-15 % вищі від минулорічних. Сьогодні на найбільшому в Західній Україні гуртовому ринку ОРСП «Шувар» українська полуниця пропонується по 35-55 грн/кг (1,19-1,87 EUR/кг), рік тому полуниця на «Шуварі» продавалася по 35-45 грн/кг (1,12-1,45 EUR/кг).

«Ягода завжди краще продається в сонячну і теплу погоду, а в Україні від початку травня переважає прохолодна погода і йдуть дощі. В такій ситуації, розраховувати на гарантований збут ягоди можна лише в місцях з великою концентрацією покупців будь-яких форматів – від гуртового до роздрібного. Саме таким місцем є гуртовий ринок. Від початку травня оператори нашого ринку продали майже 100 тонн полуниці і це тільки початок сезону!», - розповідає Іван Федишин, керівник напрямку «Овочі та фрукти» ОРСП «Шувар».

За даними «Інфо-Шувар», від початку травня ціни на українську полуницю врожаю 2019 року знизилися в 3 рази, такому швидкому падінню, в тому числі, сприяла потужна конкуренція із відносно дешевою імпортною ягодою.

«Українці стали більше їсти ягоди поза сезоном збирання вітчизняної продукції, це є причиною того, що ягода майже не зникає з прилавків наших магазинів та ринків круглий рік. В цьому році ми вперше з останні 4 роки відчули суттєве збільшення імпорту. На початку квітня ціни на імпортну ягоду шокували українських фермерів. Ніхто не сподівався побачити грецьку та іспанську полуницю в Україні по 75-100 грн/кг (2,55-3,41 EUR/кг). Але український споживач все ж таки є більш лояльним до місцевого продукту, вже на початку травня покупці майже повністю переключилися на українську ягоду. Звичайно, цьому сприяло і зниження ціни у вітчизняних господарствах», - розповідає Тетяна Гетьман, керівник департаменту «Аналітика» ОРСП «Шувар».

За даними «Інфо-Шувар», в травні частіше за все фіксується найбільше падіння ціни на полуницю, мінімальних показників ціна на ягоду досягає в першій половині червня. Щорічно Україна збирає більше 56-62 тис. тонн полуниці. Приблизно стільки ж ягоди збирає Греція, яка є головним постачальником полуниці в Україну. Особливістю українського ринку залишається досить велике внутрішнє споживання полуниці і дуже малий річний обсяг експорту– 1,2-2 тис. тонн. Для порівняння, виробники в Греції експортують 33-35 тис. тонн ягоди в рік, тобто, більше половини врожаю.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як за рік подорожчав борщ

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив голова Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

За його словами, за рік вартість борщу з м’ясом зросла на 41%, або на 38,8 грн. Ця страва станом на травень 2019 року обходиться в середньому в 133,1 грн, тоді як станом на минулий рік коштувала 94,3 грн.

Також за рік вартість вегетаріанського борщу зросла у 2,4 раза, або на 29,4 грн. Ця страва на початку травня 2019 року обходиться в 50,4 грн, тоді як минулого року коштувала 21 грн.

Станом на початок травня поточного року ціни на продукти, що входять до складу борщу, виглядають наступним чином (за середньостатистичними цінами державного моніторингу):

• свинина з кісткою — 66 грн за 600 гр;
• буряк — 13 грн за 500 гр;
• картопля — 7,5 грн за 500 гр;
• капуста — 13,4 грн за 300 гр;
• морква — 5,8 грн за 200 гр;
• цибуля — 6,9 грн за 200 гр;
• сметана — 16,7 грн за 200 гр.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українських фермерів залишили без дотацій

Це випливає з аналізу даних Мінагрополітики, які вони нещодавно презентували. Про це пише AgroPolit.com у рамках нового випуску проекту #GoЗаАгроДотаціями (аналіз виконання Мінагрополітики та урядом держпрограм підтримки сектору).

Видання проаналізувало аграрну арифметику українського бюджету-2019 і зясувало наступне. Перше, загалом на потреби Мінагрополітики із загального фонду бюджету виділили на цей рік аж 12,342 млрд грн. Як вони розподіляються? Держпідтримка АПК – 5,909 млрд грн (минулого року – 6,3 млрд грн). Розподіл цих коштів має освоїти галузь за різними програмами (їх дивіться у графіці нижче). Решту коштів (6, 433 млрд грн) депутати запланували на потреби власне апарату Мінагрополітики, іншими словами, на його роботу та дотичних до нього органів (таких, як Держгеокадастр, Держпродспоживслужба, Держлісгосп, Держрибгосп та інші). Друге, є й інша стаття підтримки гривнею сектору, називається вона спеціальним фондом бюджету (аж 2,672 млрд грн — детальніше про програми під нього дивіться у графіці далі).

Тепер про реально виділені фінанси!

"Як би гарно не писали в уряді про підтримку, але знову виходить як торік: всі аграрії без обіцяних грошей, з великою надією на щасливе завтра та, фактично, незрозуміло чого чекають. Минулого року Мінагрополітики та Мінфін розгойдувалися в питанні виплати держпідтримки майже до середини літа. Тепер же ми бачимо наступну ситуацію: станом на 22 березня цього року з бюджету на потреби Мінагрополітики (не держпідтримку АПК!) розписали 1,275 млрд грн, але на руки отримувачам (апарат Мінагро, Держпродспоживслужба, Держлісгосп, Держрибагентство та Держгеокадастр) надійшов нуль. Повний нуль і в програмах підтримки АПК. Єдине, на що спромоглися КМУ та Мінагро за 3 місяці роботи – затвердити перелік програм та їхній порядок і почали збирати заявки. Що з паспортами освоєння коштів за цими порядками — питання висить у повітрі»,  — пише видання.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні подорожчали хліб, сир та макарони

Про це свідчать дані Держстатистики, передає УНН.

Так, у квітні, в порівнянні із березнем, найбільше подорожчали овочі — на 12,6%. Також, зросли ціни на макаронні вироби — на 0,6%, на рибу та продукти з риби — на 0,7%, масло — на 0,7%.

Незначно, але додав у ціні сир і кисломолочний сир — на 0,3%.

При цьому, деякі соціальні продукти харчування подешевшали. До прикладу, молоко — на 0,2%, олія соняшникова — на 0,2%, фрукти — на 1%, цукор — на 0,5%, яйця — на 11,1%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Експерти спрогнозували майбутній врожай

Рекордний урожай 2018 року створив високу базу порівняння для показників 2019 року. За прогнозними розрахунками, валова продукція рослинництва цього року зменшиться на 5,3% проти показників минулого року, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

За його словами, 2019 року прогнозується зменшення на 2,3% обсягів виробництва зернових і зернобобових культур – до 68,4 млн т проти минулорічних 70,0 млн т.

За прогнозами науковців Інституту аграрної економіки, в основному за рахунок збільшення урожайності виробництво озимих зернових зросте на 9,1%– до 29,8 млн т, у тому числі пшениці – до 26,2 млн т (+ 9,4%), а ячменю – до 3247,1 тис. т (+11,1%).

Очікується збільшення урожайності пшениці – до 40,5 ц/га пшениці, внаслідок чого прогнозується зібрати її на 8,7% більше, ніж торік – 26,7 млн т.

Виробництво ярих зернових зменшиться до 37,5 млн т (-9,9%) переважно внаслідок зниження на 13% урожайності кукурудзи. Її очікується зібрати 31,6 млн т, тобто на 11,8% менше, ніж 2018 року.

Внаслідок збільшення посівних площ на 5,1% та урожайності на 11,5% прогнозується збільшення виробництва проса – до 94,2 тис. т (+17,1%).

За рахунок значного підвищення урожайності – з 18,2 ц/га до 26,0 ц/га – очікується зростання виробництва гороху – до 878,9 тис. т (+13,3%).

Майже на рівні минулорічних показників залишиться виробництво вівса – 424,9 тис. т (+1,5%).

Виробництво гречки зменшиться проти торішніх показників на 10,6% і становитиме 122,4 тис. т.

Також очікується зменшення виробництва рису – до 65,3 тис. т (-5,6%).

Серед олійних культур прогнозується збільшення обсягів виробництва ріпаку – за рахунок збільшення посівних площ більш ніж на чверть (+25,6%). 2019 року воно очікується на рівні 3313,1 тис. т, що на 20,4% перевищить торішні показники.

Валовий збір сої через зниження урожайності на 16,2% зменшиться порівняно з результатами 2018 року на 12,2% і становитиме 3917,9 тис. т.

Внаслідок зменшення площ посіву на 7,1% виробництво соняшнику у 2019 році прогнозується на рівні 12,7 млн т, що на 10,3% менше, ніж торік.

Виробництво цукрових буряків внаслідок скорочення посівних площ (-11%) знизиться на 7,9% – до 12,9 млн т.

Картоплі прогнозується отримати на 8,6% менше, ніж торік – 20,6 млн т.

Очікується, що валовий збір овочів зменшиться на 5,8% і становитиме 8,9 млн т.

Плодів та ягід буде зібрано 2246,0 тис. т, що на 12,7% менше показників минулого року.

Виробництво винограду прогнозується в обсязі 446,4 тис. т (-4,5%).

З урахуванням досвіду останніх років по більшості продукції рослинництва у 2019 році слід очікувати збереження досягнутого у попередньому році рівня виробництва, а за більш сприятливих погодних умов можливо перевищення очікуваних показників, як це було торік з кукурудзою, підсумував Юрій Лупенко.

Довідка:

Прогноз виробництва продукції рослинництва здійснено на основі визначених площ посіву і збирання сільськогосподарських культур та урожайності, розрахованої відповідно до розробленої науковцями Інституту аграрної економіки методики, за оптимістичним, середнім та песимістичним сценаріями з подальшим визначенням можливого варіанту.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Канада перевірить українську курятину

Про це повідомляє Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

"13 травня поточного року в Україні розпочала свою роботу місія Канадського агентства з питань продовольства та інспекції (CFIA) з метою оцінки системи державного контролю за виробництвом м’яса птиці та здоров’ям птиці, яка працюватиме на території нашої держави впродовж наступних двох тижнів", - йдеться у повідомленні.

Місія працюватиме у Львівській, Черкаській, Вінницькій та Київській областях.

За цей час інспектори ознайомляться з роботою Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, регіональних лабораторій, територіальних органів Держпродспоживслужби, прикордонного інспекційного пункту, підприємств з виробництва продукції птахівництва та подвірних господарствах в зазначених областях.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview