Відмова від молока другого сорту офіційно переноситься на півроку

Згідно з ним, в Україні повинні залишитися три сорти молока: екстра, вищий і перший, повідомляє ІНФАГРО.

21 листопада 2017 в Інституті продовольчих ресурсів НААН відбулося засідання підкомітету "Молоко та молочні продукти" Технічного комітету 140 "Молоко, м'ясо і продути їх переробки", в якому взяли участь представники Мінагрополітики, Держветфітослужби, ДП "Укрметртестстандарт", ДП "УкрНДНЦ", асоціацій – представників виробників молока і молочних продуктів.

На засіданні прийнято рішення доопрацювати редакцію Державного стандарту України 3662:2015 “Молоко-сировина коров'яча. Технічні умови" згідно з пропозиціями, які були надані учасниками, і рекомендувати Технічного комітету погодитися з пропозицією Мінагрополітики про введення в дію даного ДСТУ з 1 липня 2018 року.

Це означає, що другий сорт молока, від якого повинні були відмовитися в новій версії ДСТУ, офіційно залишається легальним варіантом при реалізації сировини на промпереробку (принаймні, до 1-го липня 2018 року).

Раніше передбачалося, що редакція Державного стандарту України 3662:2015 вступить в силу з 1-го січня 2018 року. Оператори ринку побоювалися, що дане рішення може призвести до непередбачуваних наслідків, як для молочної галузі в цілому, так і для такого соціального шару, як населення в селах. Причина зрозуміла, тому що близько третини молока, що надходить на переробку, в даний момент приймається другим сортом, а велика частина цього обсягу якраз і є сировиною від населення.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Експорт цукру зріс на 59%

«В листопаді експортували 67,2 тис. т цукру. Географія експорту суттєво не змінилась. Основні поставки здійснювались до Туркменістану (14%), Шрі-Ланки (14%), Швейцарії (12%), Азербайджану (11%) та Туреччини (10%)», - прокоментувала керівник аналітичного відділу НАЦУ «Укрцукор» Руслана Бутило.

Сумарно за 11 місяців поточного року виробники поставили на зовнішні ринки 551,0 тис. т цукру, що на 64% більше ніж за аналогічний період минулого року – 335,25 тис. т.

За словами Бутило, таке нарощення було зумовлено сприятливою ціновою ситуацією на світовому ринку на початку року та значним збільшенням виробництва цукру: «В 2016/2017 МР році виробництво цукру досягло 2,02 млн т, при тому, що внутрішнє споживання скорочується з кожним роком. Окрім того, сприятлива ситуація на початку року на світовому ринку дозволила реалізувати надлишки та зняти напругу з внутрішнього. Наразі ж, світовий ринок дещо просів, проте подальші поставки цукру будуть продовжуватись».

Нагадаємо, за прогнозами асоціації виробництво цукру в 2017/2018 МР залишиться на рівні минулого року – близько 2,0 млн т.

Станом на 6 грудня наварено 1,75 млн т цукру та перероблено 12,27 млн т цукрових буряків. Всього в сезоні працювало 46 цукрозаводів, 24 з яких уже завершили виробничий сезон.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Виробники плодово-ягідної продукції мають можливості отримати державну підтримку ще цього року

Практичний семінар для виробників та переробників ягід та дрібних фруктів організовано продовольчою та сільськогосподарською Організацією (ФАО) за підтримки Мінагрополітики та Асоціації «Укрсадпром», в рамках проекту FAO TCP/UKR/3601, детального розгляду питань регулювання, стандартів, упаковки, маркетингу та надання практичних порад щодо виходу на ринок і розширення експорту в ЄС.

Заступник Міністра зауважила, що у 2017 році Мінагрополітики прийнято рішення не лише про погашення кредиторської заборгованості перед суб’єктами господарювання у сумі 176,4 млн гривень, а й відшкодування витрат поточного року на закладення насаджень, догляд за ними, спорудження шпалери, будівництво систем краплинного зрошення. На зазначені цілі планується виділення 65,0 млн гривень, а для компенсації витрат  на будівництво холодильників з РГС, камер швидкого заморожування фруктів, придбання ліній товарного обробітку плодів, спеціалізованих механізмів та техніки – 57,9 млн гривень.

Термін подання документів - до 15 грудня 2017 року, відповідно до порядку використання коштів, затвердженого постановою КМУ від 15.07.2005 № 587.

Підтримка розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства буде продовжуватись у 2018 році.

"Динаміка розвитку садівництва та ягідництва в Україні стимулюється попитом на зовнішньому ринку. Найбільш популярні у країнах ЄС ягоди - малина, ожина, лохина та журавлина. Зерняткові, кісточкові, смородина та суниця переважно знайшли споживача на ринку країн СНД.

Державна підтримка та практичні знання - гарна передумова не тільки зростання обсягів виробництва ягід та фруктів, але й розширення експортних можливостей сільгоспвиробників та диверсифікації поставок на європейський ринок», - відмітила Олена Ковальова.

Під час заходу було детально розглянуто нормативні вимоги для ринку ЄС щодо експорту ягід, дрібних свіжих фруктів і дрібних заморожених ягід, а також надано рекомендації виробникам експортерам, як продавати свою продукцію і знайти покупця на ринку ЄС.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які нішеві культури є перспективними для малих фермерських господарств

Про це повідомила завідувач відділу земельних ресурсів та природокористування Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Ходаківська.

За її словами, у 2016 році в Україні існувало 32 тисячі малих фермерських господарств, які здійснювали свою діяльність на площі 2,7 млн га. При цьому середній розмір одного фермерського господарства становить 82 га.

Майже половина з них –  це господарства з площею від 20 га до 100 га.

Виручка від реалізації виробленої малими фермерськими господарствами продукції у розрахунку на 1 га угідь склала майже 11 тис. грн/га. При цьому їх прибуток трохи перевищив 3 тис. грн/га. Тобто, середньостатистичне господарство отримало лише 246 тис. грн прибутку, поінформувала експерт.

Втім, малі фермерські господарства мають великий потенціал для розвитку.

Обираючи спеціалізацію господарств та набір культур для вирощування, власникам малого аграрного бізнесу слід орієнтуватися на ті види продукції, що мають стабільно зростаючий попит як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. А також на ті, які здатні забезпечити найбільшу віддачу – від 30 тис. грн до 100 тис. грн – в розрахунку на 1 га, зазначила Ольга Ходаківська.

Такими, на її думку, найближчим часом будуть органічні продукти, а також горіхи, квасоля, прянощі, сорго, нут, горох, сочевиця, гірчиця, льон, коноплі, горіхи, ягоди – малина, полуниця, ожина, суниця, чорниця, журавлина тощо.

Слід зауважити, що за останні десять років обсяги поставки українських нішевих видів продукції на зарубіжні ринки суттєво збільшилися. Зокрема, експорт квасолі і коріандру зріс у 2,4 разу, горіхів – в 1,5 разу, насіння гірчиці – в 1,7 разу, полуниці й суниці – у 9,8 разу, нуту – у 10 разів, підсумувала Ольга Ходаківська.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні хочуть підвищити податки виробникам курятини

Дана поправка була внесена на засіданні податкового комітету в четвер, 7 грудня, передає НВ.

Єдиний податок 4 групи розрахований на аграріїв, що обробляють землю і встановлений на рівні 0,95% від вартості орендованої землі. Зараз на цей же єдиний податок замість податку на прибуток дозволено переходити і птахофабрикам.

У результаті вони платять набагато менше, ніж міг би отримати держбюджет.

При цьому видання відзначає, що птахофабрики найбільшого виробник курятини в Україні - агрохолдингу Миронівський хлібопродукт (МХП) не платять податок на прибуток, так як знаходяться на єдиному податку 4 групи.

Наприклад, Вінницька птахофабрика, яка входить в МХП, займає площу приблизно 48 га. Якщо взяти середню нормативну оцінку землі в регіоні, то фабрика платить приблизно 20 тис. грн податку. При цьому, така ферма може генерувати 1 млрд грн чистого прибутку в рік. Тобто вона платить 0,002% замість 18% податку на прибуток.

Миронівський хлібопродукт (МХП) - найбільший виробник курятини в Україні. За оцінками самої компанії, вона займає 55% українського ринку курятини. Агрохолдинг також займається виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м'ясопереробки. На українському ринку МХП представлений брендами Наша Ряба, Легко, Бащинский і ін.

Засновником і мажоритарним акціонером МХП є український бізнесмен Юрій Косюк, якому належить близько 65% акцій компанії. Решта 35% перебувають у вільному обігу на Лондонській фондовій біржі.

Чистий прибуток МХП у 2016 році склав $69 млн проти чистого збитку в $113 млн в 2015 році. Виручка зросла на 7% - до $1,1 млрд.

Відзначимо, що група компаній МХП в січні-вересні отримала з бюджету аграрні дотації на суму 1,2 млрд грн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ініціатива щодо продовження мораторію на продаж землі – це політичні ігри - МінАПК

Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Максим Мартинюк, пише Інтерфакс-Україна.

"Позиція міністерства полягає в тому, що немає необхідності в окремий спосіб продовжувати мораторій. Він діє автоматично, поки не буде розроблений закон про ринок землі. Всі ці закони про продовження мораторію – це політичні ігри", - сказав він.

За його словами, уряд має намір внести на розгляд парламенту закон про ринок землі тоді, коли документ буде мати підтримку серед депутатів.

"Уряд внесе законопроект про ринок землі, коли буде бачити, що він буде підтриманий у парламенті. Я дуже сподіваюся, що це буде в наступному році", - сказав М. Мартинюк.

Як повідомлялося, ряд політичних сил у парламенті виступили за продовження мораторію на продаж землі.

5 грудня парламентський Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин рекомендував Верховній Раді прийняти законопроект №7350 про продовження мораторію на продаж земель сільгосппризначення до 2019 року.

Верховна Рада наприкінці жовтня 2016 року продовжила мораторій на продаж земель сільгосппризначення, запроваджений у 2002 році, до 2018 року. Парламент також доручив своїм комітетам і профільному міністерству протягом півроку напрацювати необхідні законопроекти.

Уряд планував зареєструвати проект закону про обіг сільгоспземлі восени цього року. До теперішнього часу цей законопроект ще не поданий до парламенту.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview