Відновлення аграрного міністерства сприятиме земельній реформі

Про це директор Інституту аграрної економіки (ІАЕ) Юрій Лупенко заявив у коментарі Укрінформу.

"З урахуванням поточної ситуації, відновлення Мінагрополітики доцільно здійснити якнайшвидше. Очевидно, що відновлення профільного міністерства сприятиме підвищенню якості механізмів запровадження обігу сільськогосподарських земель та очікуваній результативності земельної реформи в цілому", - сказав Лупенко.

Він зазначив, що відновлене міністерство аграрної політики зможе більше уваги звертати на цілком очевидні виклики запровадження обігу сільськогосподарських земель, оскільки саме йому доведеться розв’язувати проблем надмірної концентрації земель, зменшення зайнятості на селі, розвитку сільських територій тощо, які можуть загостритися у разі запровадження моделі вільного обігу землі.

"В Україні чомусь забули, що Міністерство аграрної політики України було утворене наприкінці 1999 року на базі Міністерства агропромислового комплексу України саме для забезпечення прискорення аграрної реформи. І весь період діяльності цього органу аж до його ліквідації у 2019 році здійснення аграрної і земельної реформи було серед його пріоритетів", - нагадав науковець.

Він зауважив, що сільське господарство слід розглядати як комплексну сферу виробництва сільськогосподарської продукції, використання природних ресурсів, проживання та зайнятості людей. Саме тому практично в усіх країнах функціонує спеціалізоване міністерство, яке відповідальне за сільськогосподарський напрямок.

"І, що особливо важливо, спеціалізований орган виконавчої влади повинен буде враховувати інтереси усіх учасників сфери своєї відповідальності, включаючи селянські та фермерські господарства, потреби та інтереси яких, за нинішніх умов, підчас ігноруються", - підкреслив керівник ІАЕ.

Втім, він попередив, що створення нового міністерства завжди потребує певного часу і може призвести до затримки ухвалення оперативних рішень. Тому відновлення аграрного міністерства може загальмувати процес запровадження обігу сільськогосподарських земель. Також, на його думку, можливим є збільшення адміністративних витрат на утримання апарату, однак їх можна уникнути, принаймні, мінімізувати.

Нагадаємо, у вересні 2019 року Кабінет міністрів України ухвалив рішення про реорганізацію Міністерства аграрної політики та продовольства шляхом приєднання до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вадим Нестеренко: «У нинішньому парламенті нікому захищати інтереси селян. Це вже очевидно»

В останню передноворічну суботу аграрний комітет ВР переважною кількістю голосів несподівано прийняв рішення про законопроект №2178-10, порушивши тим самим меморандум фракцій і депутатських груп про порядок підготовки законопроекту до другого читання. Про те, до чого може призвести такий поспіх, ми розмовляємо з головою наглядової ради агрохолдингу Ristone Holdings і екс-депутатом Верховної ради 8 скликання Вадимом Нестеренко.

- Вадиме Григоровичу, ви належите до тих українських аграріїв, які працювали в органах влади, ви були депутатом ВР, розумієте регламент Ради і те, як готуються законопроекти. Як, по-вашому, чи позначиться поспіх у підготовці законопроекту про ринок землі на його якості?

- Безумовно, позначиться, і дуже негативно. Такого масштабу законопроект, що несе за собою дуже серйозні наслідки для України, повинен готуватися, по-перше, строго у відповідності з регламентом Ради. Зокрема, пункт 6 статті 16 закону про парламентські комітети вимагає розгляду всіх без винятку поправок до законопроекту в проміжку між першим і другим читанням. Ми ж всі розуміємо, що за один суботній день всі чотири тисячі поправок розглянути неможливо, навіть якщо частина з них дублюють один одного. По-друге, розглянутий законопроект взагалі не є проектом закону про функціонування ринку сільгоспземель, він лише дає дозвіл на продаж і вводить деякі обмеження, на кшталт розміру разової покупки, і не більше. У законопроекті немає реальних запобіжних механізмів ні проти концентрації земельних масивів, ні проти земельних спекуляцій і афер, не прописана роль держави в контролі за збереженням якості українських чорноземів у процесі їх експлуатації.

Підкреслю, що я прихильник введення ринку землі, але регульованого ринку, контрольованого і такого, що враховує соціальні інтереси мешканців сільських територій України. Взагалі, це біда нашого законодавства, воно, як правило, носить миттєвий і політичний, а не стратегічний і державний характер.

Від цього і проблеми, в тому числі і з українським АПК. І повірте мені, я дуже добре розумію, про що кажу.

Ось ви згадали те, що я був депутатом Верховної Ради. На жаль, у нас досі аграрії, як і представники інших галузей, змушені йти у депутати і чиновники, щоб хоч якось донести в коридори влади свої реальні проблеми. Вдумайтеся, в країні, якій пророкують майбутнє аграрної супердержави, в якій третина населення живе і працює у сільській місцевості, немає політичної сили, яка б обстоювала інтереси селян у Верховній Раді. Аграрії втомилися від порожніх обіцянок політиків. Ситуація змушує аграріїв залишати свій бізнес і займатися політикою, щоб через депутатство від мажоритарних округів хоч якось допомагати зупинити деградацію АПК і села.

У країнах традиційної та розвиненої демократії цю роль грають професійні політики, яким виборці доручають відстоювати свої конкретні інтереси. А хто політики у нас? Яка їх якість? Хто в новому парламенті буде відстоювати інтереси селян? Дивіться: в шести сільських виборчих округах Дніпропетровщини серед нинішніх депутатів немає жодного аграрія, інтереси сільських жителів представляють в Раді міські адвокати, волонтери, підприємці, або, в кращому випадку, люди, які зареєстрували сільгосппідприємства в 2019 році під вибори. Що вони знають про реальні проблеми села?

Я з повагою ставлюся до всіх обраних нардепів, але щиро не можу зрозуміти, як і чому в комітеті з АПК нинішнього скликання Ради виявилися заступник директора АТП або столичний адвокат, а підкомітет з соціальної політики АПК та розвитку сільських територій очолив молодий тележурналіст.

Зі свого депутатського досвіду знаю, щоб відстояти законопроект на користь села та аграріїв, потрібно, в першу чергу, володіти всіми нюансами теми, оперувати цифрами і фактами, знати реальний стан справ, щоб вести професійний і аргументований діалог, коли на комітет приходять міністри і чиновники Кабміну. Я пам'ятаю аргументовані принципові дискусії аграріїв навколо кожного урядового законопроекту. Я працював в цьому комітеті. І коли дивлюся на те, що зараз відбувається, і як приймають нові закони, мені стає сумно за майбутнє агробізнесу і простих селян.

Для всіх очевидно, що законопроект про ринок землі обговорюють не з позиції селян і аграріїв, а з позиції партійної дисципліни. Так, власне, і не обговорюють, а відкрито ігнорують всі зауваження та поправки.

- От ви говорите про «партійну дисципліну», але в Раді минулого скликання самі були в партії Порошенко БПП «Солідарність»...

- Хто вам таке сказав? Це ви начиталися тих дурниць і наклепу, які про мене поширювали політичні конкуренти? Знаєте, на мить відволікся від теми, але я мрію про ті часи, коли в Україні, як у всіх цивілізованих країнах світу, з'явиться, нарешті, закон про кримінальну відповідальність ЗМІ за свідомий і навмисний наклеп. У новому законопроекті про Нацраду з телебачення і радіомовлення ця норма з'явилася. А мені довелося всі неповні п'ять років депутатства витримувати жорстокий прес публічно поширюваної брехні, за яку ніхто так і не поніс відповідальності. У наші суди з такими позовами йти марно. Пробували. А безкарність породжує всю ту брехню, бруд, фейки, якими «славиться» українська політика і заповнений інформаційний простір. Це, до речі кажучи, дуже тяжка репутаційна плата за необхідність відстоювати у вищих ешелонах влади інтереси своїх виборців.

А тепер що стосується «партійності» і «партійної дисципліни». Давайте по порядку. Підніміть будь-які документи і переконайтеся, що за всі роки незалежної України я жодного дня не перебував ні в якій партії. На 38 мажоритарному окрузі балотувався як самовисуванець, це легко перевіряється. Також легко зрозуміти, що працювати в Раді і реально впливати на те, щоб в округ йшло фінансування на відновлення інфраструктури, щоб мати можливість впливати на прийняті закони, депутат-одинак не може, потрібно записуватися у фракцію і використовувати всі її можливості. Цього вимагали від мене в 2014 році мої виборці, їм потрібні були не виступи з трибуни, а реальна допомога округу. По сайту ВР так само легко перевірити, що я ніколи не голосував за вимогами партійної дисципліни, у мене була і є власна думка, а корективи в неї могли вносити тільки виборці. Ні за одне моє голосування мені не соромно.

Хочу підкреслити ще одну важливу деталь. У нас політика на місцях будується тільки на одному – на очорненні конкурента. Мені одні і ті ж критики по черзі дорікали в тому, що я був у "Партії регіонів", але це є брехнею. Потім дорікали в тому, що я «ганьблю БПП», не голосуючи за одіозні законопроекти Яценюка і Гройсмана, а у фіналі хором дорікнули в «роботі з БПП». Насправді, це політична кон'юнктура і нічого більше. На політичного опонента потрібно повісити ярлик «злочинна влада» і вилити побільше «чорнухи».

- Але ж ви погоджувалися працювати у владних структурах, працювали з тим же Вілкулом в облдержадміністрації. Навіщо?

- От бачите, знову спотворення фактів. Я з Вілкулом не працював. Якщо мова йде про 2013-й, коли я менше року працював в обласній адміністрації, губернатором був Колесніков. А Вілкул працював в уряді.

Але суть в іншому. Мене запросили на посаду віце-губернатора з АПК не за політичні погляди і партійність, не за гарні очі, а за організаторські здібності і професійне розуміння проблем галузі та шляхів їх вирішення, так мені, принаймні, сказали, коли запрошували. Десь з кінця 90-х років мої агропідприємства були безумовними лідерами АПК області, сюди возили і міністрів, і екс-міністрів, влаштовували на їх базі всеукраїнські семінари і наради. Думаю, що саме тому пізніше я отримав пропозицію стати на громадських засадах радником губернатора з аграрних питань вже від БПП – Резніченко.

А знаєте, чим серед іншого довелося займатися в 2013 році на посаді віце-губернатора? Наприклад, воювати з правонаступниками санстанції, які влаштували терор фермерам області, звинувачуючи їх в числі іншого, і в тому, що трактористи і комбайнери користуються для обслуговування техніки... брудними ганчірками і не розставляють на полях контейнери для їх утилізації. Я возив в сільські райони губернатора і на конкретних прикладах показував проблему і те, як її вирішити. А будучи народним депутатом, я, як підірваний, носився між кабінетами Кабміну, ОДА, райрад, щоб привести на округ гроші і відремонтувати дороги, відновити будинки культури та дитячі садки. У тому ж Новомосковську після мене залишилася реконструйована центральна площа міста європейського рівня.

В Україні дуже люблять говорити про необхідність у владі професіоналів, налаштованих на результат. А на практиці все виходить інакше: політиканство і кадрова деградація. У цій божевільній кадровій політиці важливо не те, що ти вмієш і знаєш, а яка у тебе політичне забарвлення.

Так от, повертаючись до теми нашої розмови. В мою бутність депутатом, такий законопроект про землі, який зараз буде голосуватися, просто не пройшов би профільний комітет Ради. Ми б збудували його окремим законом про ринок землі, а не просто «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України...». Ми врахували в законі всі нюанси, винесли законопроект на широке експертне обговорення, і не дозволили б собі поспіху, розуміючи особливо тяжкі наслідки будь-навмисної або випадкової помилки законодавців. І вже точно дали б у цьому законі відповіді на всі питання, які сьогодні змушують нервувати і панікувати фермерів, селян, власників паїв, самоврядування ОТГ.

Ви ж розумієте, інтереси якої кількості українців зачіпає відкриття ринку землі! Це повинні зрозуміти і наші нинішні законодавці. Але, думаю, що більшість з них мають уявлення про український АПК та його проблеми тільки на основі свого знайомства з овочевими прилавками в супермаркетах, до речі, заповненими імпортною продукцією. Ви бачили в «Сільпо» цінник з текстом «Картопля. Країна-виробник – Франція»? Розумієте, наскільки це абсурдно?

Аграрії чекають від політиків справедливих і потрібних законів, жителі сіл чекають державну програму соціально-економічного розвитку сільських територій, ОТГ чекають реальної фінансової децентралізації. Але реалізувати ці очікування у влади, схоже, просто нікому.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Уряді не знають, яким буде остаточний варіант земельної реформи

Уряд України не має остаточного варіанту земельної реформи із-за великої кількості внесених правок до закону "Про обіг землі". Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів прем'єр-міністр України Олексій Гончарук.

Як повідомив прем'єр-міністр, на даний момент в закон про ринок землі внесено 4400 поправок до другого читання. При цьому не узгодженими залишається питання щодо концентрації угідь в одні руки.

"Хтось вважає, що двісті тисяч гектарів - це ок. Це питання не про кількість гектарів, а про антимонопольних обмежень, наприклад, не більше 0,5% всієї землі в одні руки. Навіть цей ліміт ріже значну із частин холдингів, які працюють зараз", - повідомив Гончарук.

За його словами, питання про необхідність збільшення або зменшення лімітів буде обговорюватися в парламенті.

"У мене готової відповіді немає і ні в кого немає", - зазначив Гончарук.

Нагадаємо, лідер фракції "Слуга народу" Давид Арахамія сумнівається, що до Нового року Верховна Рада прийме законопроект про запуск ринку землі сільськогосподарського призначення.

Додамо, згідно з результатами нового опитування, 58% українців не підтримують запровадження ринку землі.

Як повідомлялося раніше, закон про ринок землі у першому читанні підтримали "слуги народу" й 13 позафракційних нардепів.

Також Президент України Володимир Зеленський  у відеозверненні знову наголосив, що перед другим читанням до законопроекту про відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення буде внесено норму про можливість продажу землі іноземцям лише після проведення всеукраїнського референдуму, а також буде зменшено граничний ліміт із концентрації землі в одних руках.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Іноземці не зможуть купити українську землю, - радник прем'єра

У будь-якому форматі земельної реформи іноземці не зможуть купити українську землю. Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів радник прем'єр-міністра з економічних питань Олексій Мушак, коментуючи запланований на наступний тиждень розгляд Верховною радою законопроекту №2178-10 щодо земельної реформи.

"Іноземці в будь-якому форматі реформи не зможуть купити землю. Це зможуть зробити тільки українські компанії. Дискусія точиться навколо того, можуть там бути іноземні інвестиції чи ні. Але в будь-якому випадку це будуть українські компанії, які працюють за українськими законами і платять податки в Україні", - розповів Мушак.

Він нагадав, що реформу в Україні впроваджують з 1990 року. Старт дала Верховна рада УРСР, коли прийняла постанову, в якій зазначила, що всі відносини повинні бути ринковими, а земля повинна стати приватною власністю.

"Тому насправді, скільки ми б не чекали, глобально в суспільстві думка не зміниться. Протягом останніх двадцяти років ця думка плюс-мінус 70 на 30. Земельне питання дуже сильно заміфологізоване", - пояснив політик.

Радник прем'єра в цьому контексті також провів аналогію з ситуацією в газотранспортній системі (ГТС).

"У свій час багато хто розповідав, що це (ГТС, - ред.) теж "національна святиня" і "останній форпост незалежності", те, без чого Україна пропаде і те, що коштує сотні мільярдів доларів. І що її не можна продавати. Зрештою ГТС виявилася особливо нікому непотрібною, і ми, в принципі, бігаємо за американцями, щоб вони купили 25% "труби", щоб ми разом з ними боролися проти "Північного потоку-2", - говорить він.

Нагадаємо, Уряд запустив інформаційний сайт про проведення земельної реформи та запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Поки ми не змінимо якість життя в Україні, буде відтік найкращого персоналу за кордон

Зміни на ринку праці диктують нові вимоги до роботодавців, розповіла Наталія Романенко в інтерв’ю, що вийшло у програмі "Еспресо.Капітал" на телеканалі “Еспресо”.  Ринок праці дуже змінився, вважає вона. Якщо подивитися на статистику, у 2017 році на 10 вакансій припадало 50 безробітних працівників, в 2018 - 4, у цьому році 3 працівники на кожні 10 вакансій. 

“Причин дуже багато, - каже НR-директорка “Укрлендфармінг”. - В першу чергу, це демографічне питання. Це зменшення чисельності населення України, в тому числі працездатного, економічно активного населення. З другого боку, виїзд за кордон населення дуже сильно скоротив чисельність безробітних працівників в Україні". Ці зміни вплинули на те, що при пошуках роботи кандидати стають більш вимогливими до умов праці, можливості медичного страхування, пільг і так далі.

Наталія Романенка розповіла, що проводила дослідження, опитування серед колишніх працівників компанії, знайомих, які виїхали за кордон, за яких умов вони би повернулися. Більшість з опитаних сказали, що якщо би заробітна плата в Україні була би хоча б на 20% менша, ніж у Європі, вони готові залюбки повернутись, тому що залишати сім'ї, залишати друзів, залишати звичне життя і піддаватись таким культурним змінам нового середовища вони б не хотіли. Окрім того, трудову міграцію стимулює недостатня якість життя. 

"Якщо говорити про причини, люди їдуть не стільки, щоб отримати більший дохід, скільки отримати якісніше життя для себе і своїх дітей. Тому якщо дивитися, наприклад, на сільське населення України, поки ми не розвинемо інфраструктуру села, доти звідти будуть масово виїжджати люди, і не стільки за кордон, а і в місто. Поки ми не змінимо якість життя в Україні: якість медицини, освіти, дозвілля, культурного розвитку, доти у нас буде цей відтік найкращого персоналу за кордон”.

Тим часом ефективність роботи Центрів зайнятості викликає багато питань. Випадки успішної співпраці з центрами зайнятості у роботодавців є, але вони поодинокі. “На жаль, Центр зайнятості не може нам забезпечити ту кількість персоналу, яка нам необхідна для бізнесу. У будь-якому випадку центри зайнятості потрібні, але вони повинні переформатувати свою роботу. Центр зайнятості, розуміючи тенденцію, що технології в Україні живуть до 3 років і дуже швидко міняються, можуть стати партнерами бізнесу в частині перенавчання дорослого населення. Коли  професія стає неактуальною, потрібно швидко отримати нову професію - і тут Центр зайнятості може бути надійним і дуже хорошим партнером. Але знов таки за умови, що для цього будуть переглянуті відповідні законодавчі нормативи і взагалі переглянуто систему навчання, освітні стандарти і професійні стандарти, - вважає Наталія Романенко. - І якщо в Україні буде така можливість дуже швидко здобути нову кваліфікацію, за рік-два, а не за 5 років, то відповідно ця людина зможе знов таки знайти себе на ринку праці і успішно реалізуватися".

“Укрлендфармінг” - один з найбільших агрохолдингів країни, що займається вирощуванням зернових і олійних культур, насіння, тваринництвом та виробництвом яєць і яєчних продуктів (Avangardco IPL). На підприємствах групи компаній в 22 регіонах України працює близько 20 тис. осіб. Власником “Укрлендфармінг” є український бізнесмен Олег Бахматюк.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

У держави дуже багато землі, яку сьогодні обробляють на корупційних засадах

Про це повідомив в інтерв'ю Цензор.НЕТ спікер ВР Дмитро Разумков, коментуючи необхідність створення ринку землі.

"Це важливе питання для країни, ми це розуміємо. Потрібно врахувати інтереси всіх, починаючи від власника землі. Мається на увазі приватний власник, який сьогодні знаходиться в парадоксальній ситуації - з одного боку у тебе цей актив є, а з іншого боку ти цим активом не можеш розпоряджатися і не можеш його ефективно використовувати. Не можеш продати або купити, а оренда сьогодні відбувається у тіньовому форматі. Створення ринку землі дасть можливість і ринку оренди землі. Позитивних зрушень у цій справі дуже багато. Але потрібно підходити зважено, збалансовано. Потрібно врахувати інтереси держави, тому що у власності держави дуже багато землі, яку сьогодні обробляють на корупційних засадах, це раз. Два - ми не розуміємо скільки землі знаходиться у власності держави", - розповів він.

Разумков додав, що "початок цього процесу (запуск ринку землі. - Ред.) ми побачимо в найближчому майбутньому, а далі цей процес буде підданий  внутрішньопартійній і парламентській дискусії". 

Нагадаємо, у Верховну Раду внесли Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення.

Також  Олексій Гончарук заявив, що ринок землі в Україні відкриють з 1 жовтня 2020 року. 

Раніше президент України Володимир Зеленський назвав маячнею страшилки про китайців, арабів чи інопланетян, які вивезуть українську землю вагонами у разі відкриття ринку землі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview