170513

Відродити тваринництво можна тільки за допомогою аграрної науки

Про це заявив президент Національної академії аграрних наук Ярослав Гадзало в рамках Дня фермера, що пройшов на базі в ДП ДГ «Шевченківське» на Київщині, передає прес-служба НААН.

Він нагадав, що галузь зазнала величезних втрат за роки незалежності, зменшивши кількість поголів’я ВРХ у 5 разів, курей – у 4 рази, свиней – у 3 рази, овець — у 6,5 разу. «Сьогодні уряд абсолютно правильно пропонує робити ставку на фермерство. За умови підтримки з боку держави та в плідній співпраці з наукою фермери можуть створювати малі та середні ферми, відновлюючи потенціал галузі», — сказав Ярослав Гадзало.

Він додав, що на сьогодні 49 установ у структурі НААН мають статус племзаводів. У системі академії поголів’я ВРХ налічує 35 тис., корів — 15 тис., серед яких 60% є племінними.

Попри АЧС, поголів’я свиней становить 102% порівняно з минулим роком і налічує 22 тис. голів. Щороку НААН реалізує до 3 тисяч племінного молодняка ВРХ та понад 10 тис. поголів’я поросят, овець та інших тварин. Одним із лідерів є ДП ДГ «Шевченківське», де цього року наблизилися до 8 тисяч літрів молока надоїв. «Ми зробили ставку на покращення властивостей вітчизняного поголів’я: воно витримує кліматичні умови, адаптоване до умов вирощування й утримання. Годі шукати кращого», — закликав президент НААН.

Крім того, науково-конструкторські центри академії розробляють міні-ферми для подальшого постачання в дослідні господарства: «Це наше ноу-хау, аби наука і виробництво рухалися разом. Сьогодні ми ставимо завдання перед науковими центрами – вести авторський супровід фермерів, як це роблять іноземні компанії».

Довідка: ДП ДГ «Шевченківське» має 3956 га земельного банку та спеціалізується на виробництві рослинницької і тваринницької продукції, в тому числі елітного та репродуктивного насіння. Господарство об’єднує 4 підрозділи, елеватор, понад 40 дослідних ділянок науки, молочні та свиноферми, сучасний парк сільгосптехніки.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Експерти розглянуть гострі та актуальні юридичні питання в агробізнесі

Під час конференції експерти розглянуть гострі та актуальні юридичні питання в агробізнесі.
Спікери-практики з юридичних департаментів аграрних підприємств поділяться власним досвідом на теми:

- Рейдерські захоплення та проведення антирейдерського аудиту.
- Підготовка та протидія незаконним атакам на аграрний бізнес,
- Оформлення земельних ділянок: договори оренди, пайовики, відповідальність реєстраторів за проведення неправомірних корупційних дій, захист орендаря.
- Особливості юридичного забезпечення та супроводження фермерських господарств та с/г кооперацій;
- Юридичне оформлення експортних договорів та міжнародний арбітраж GAFTA та FOSFA. Навіщо йти туди агровиробникам при вирішенні юридичних суперечок,
- Логістичні перепони, що виникають на шляху експортерів продукції на світові ринки.
- Юридичний супровід закупівельних операцій. Як убезпечити компанію від не доброчесного постачальника.
- Що варто міняти в уставі та які наслідки несуть зміни установчих документів після прийняття нового Закону України "Про товариства з додатковою та обмеженою відповідальністю".
- Екологічна безпека, нововведення, вдосконалення законодавства, стандартизація і сертифікація продукції для міжнародних ринків.
- Проблеми правового регулювання органічного виробництва.

Для висвітлення найгостріших проблем та для обміну досвідом буде запрошено практикуючих представників юридичних служб агрогосподарств та холдингів, а також - представників провідних юридичних компаній та незалежних експертів.

В рамках панельних дискусій кожен учасник конференції буде мати можливість поставити своє питання спікерам конференції. Обмін кейсами, досвідом та думками відбудеться у самому центрі Києва - у конференц-центріі Admiral Hall (Київ, вул, Хрещатик, 7/11).
Реєстрацію розпочато!

З питань участі звертайтеся в Інформаційну компанію "ПроАгро":
• тел. / Факс: (+38 044) 248-02-67, (+38 067) 243-38-03
• e-mail: [email protected][email protected]
сайт конференції

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна входить до числа найбільших постачальників заморожених фруктів в Європу

Про це повідомляє freshplaza з посиланням на опублікований нещодавно звіт IndexBox «ЄС: заморожені фрукти – звіт про ринок, аналіз і прогноз до 2025 року».

«Сербія, Марокко, Китай, Канада, Україна, Єгипет і Туреччина є основними іноземними постачальниками на ринок ЄС», – сказано в документі.

Імпорт заморожених фруктів в ЄС в 2017 році склав 1,3 млн т (на 2,2 млн євро). Це на 6% більше у порівнянні з попереднім роком.

В цілому приблизно 46% ринку заморожених фруктів ЄС становлять імпортні товари. Частка продукції, що імпортується в структурі європейського споживання коливалася протягом останнього десятиліття, але завжди залишалася на рівні не менше 41%.

Найбільшим ринком збуту імпортних заморожених фруктів залишається Німеччина. У 2017 рік ця країна імпортувала 404 тис. т, що відповідає 30% загального обсягу імпорту ЄС. Франція зайняла 13% імпорту, Нідерланди – 11%, Бельгія – 9%, Великобританія – 7%, Польща – 7% і Італія – 4%.

Виробництво заморожених фруктів в ЄС в 2017 році склало 799 тис. т. Польща стала найбільшим виробником з 359 тис. т. Вона поставила 45% від загального обсягу. Італія (173 тис. т) посіла друге місце з часткою 22%. За нею йдуть Іспанія (35 тис. т), Нідерланди (34 тис. т), Бельгія (31 тис. т), Угорщина (27 тис. т), Німеччина (23 тис. т), Греція (19 тис. т) і Франція (19 тис. т).

Експорт заморожених фруктів з ЄС у 2017 році склав 864 тис. т (на 1,4 млрд євро). Це на 2% більше, ніж в попередньому році.

Джерело: landlord.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

АЧС в Румунії: на фермі знищать понад 20 тис. свиней

На одній з ферм в с. Драгаліна повинні знищити більше 20 тисяч свиней, хворих на АЧС, пише pigua.info.

ЗМІ повідомляють, що туші там спалювати не будуть, а закопають на території підприємства. Як наслідок, місцеві жителі побоюються, що це може призвести до зараження води в зоні. А румунські журналісти звертають увагу на те, що на фермі не дотримуються санітарних норм.

Наразі в сусідній країні зафіксували 927 спалахів африканської чуми свиней. За два місяці знищили понад 300 тис. тварин.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні зростають ціни на молоко

Виробники молока, після масового перегляду закупівельних цін на початку вересня, продовжують тиснути на переробників, вимагаючи для себе максимально вигідних умов, пише ІНФАГРО.

Переробники ж розуміють, що глобальних причин для різкого стрибка закупівельних цін немає, проте змушені поступатися. Деякі поступаються з об’єктивних причин (зростання заявок і потреби компанії), інші – щоб захистити свою сировинну зону перед осінньо-зимовим періодом.

За даними Держстату, за вісім місяців 2018 року в Україні вироблено 7 млн. тонн молока, що на 2% нижче, ніж в аналогічний період минулого року. Показники «місяць до місяця» вже не такі критичні, як у червні та липні, хоча до цих пір негативні по всіх категоріях: за показником серпня до серпня минулого року сільгосппідприємства знизили виробництво молока на 2,6%, господарства населення – на 2,2%.

Зниження виробництва молока в останні місяці відбувається не тільки в Україні. У схожій ситуації опинилися майже всі “молочні” сусіди: Польща, Білорусь, Росія, Литва. У Північній Європі причиною зниження стала тривала літня посуха.

Але погода поліпшується, тому є надія, що восени ситуація покращиться, тим більше що поголів’я в сільгосппідприємствах скорочується не такими швидкими темпами, як в минулі роки). Станом на 1 вересня кількість корів у фермерських господарствах менше торішньої на 1,5%, загалом по всіх категоріях – на 3,5%.

Після перегляду на початку вересня, закупівельні ціни на фермерське молоко зросли в середньому на 20 копійок і знаходилися в широкому діапазоні 8,00-9,60 грн / кг з ПДВ (за базовими показниками жиру і білка).

Вартість сировини від господарств населення з серпня практично не змінилися. Покупці цієї сировини виробляють, в основному, біржові товари, ціни яких, як внутрішні, так і зовнішні, не дозволяють і далі збільшувати собівартість продукції, страждає бізнес. У першій половині місяця така сировина в середньому по Україні оцінювалася в 4,00-5,00 грн / кг без ПДВ.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермерам рекомендують заробляти на вирощуванні гісопу

Вона може стати надзвичайно перспективною для вирощування, приміром, у Миколаївській області, повідомляє «Агро Юг» з посиланням на дослідження Миколаївського національного аграрного університету.

Щоб розпочати вирощувати цю культуру, фермер має вкласти в один гектар близько $11 тис. інвестицій. При цьому рослина є багаторічною і приноситиме прибуток щонайменше протягом восьми років.

Проте науковці не радять відводити під гісоп площі більші за 10 га.

Плюс цієї рослини у тому, що вона не має ні шкідників, ні хвороб. Більше того, фахівці з пермакультурного агровиробництва стверджують: якщо посадити гісоп у міжрядді плодоовочевих культур, то можна позбавитися від таких шкідників як, приміром, капустяна совка, ріпний білан чи попелиця, які часто дошкуляють аграріям південних регіонів України.

Для обробітку посівів гісопу не потрібна спеціалізована техніка. Можна використовувати навіть ручну міні-техніку.

Проте, є у вирощуванні гісопу і свої ризики. Наприклад, науковці застерігають, що температурні умови півдня України можуть бути дещо високими і тому рекомендують вирощувати його на зрошуваних землях чи застосовувати притінення.

Поки що вони не з’ясували, який з сортів гісопу є найбільш придатним для вирощування у південних регіонах України, але стверджують, що при правильному підході до культивування цієї культури та правильному маркетингу, на гісопі українські аграрії зможуть заробити достойні прибутки.

До слова, у світі гісоп культивується уже давно. Його вирощують в багатьох європейських країнах та в 13 штатах США. Використовують цю культуру у фармакології, кулінарії та парфумерії. Гісоп також є гарним медоносом. Мед з гісопу коштує у три рази дорожче ніж звичайний квітковий.

Джерело: agroday.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview