Відсутність підтримки фермерів в Україні призводить до скорочення посівних площ

Таку думку висловив директора Асоціації фермерів і приватних землевласників України Михайло Данкевич, передає ГолосUA.

«Немає реальної підтримки фермерів з боку держави, і люди дивляться тільки на прибутковість – у тій же сої, соняшнику рентабельність вище, ось і засівають ними поля», - зазначив експерт.

За його словами, до скорочення посівних площ під зерновими в Україні призводить падіння цін на культури на світових ринках, а в останні роки ще й скорочення державної підтримки сільського господарства з боку уряду – зокрема, скасування спецрежиму ПДВ для аграріїв.

Як пояснив М. Данкевич, навіть та мізерна допомога, яку змогла виділити держава на підтримку фермерів в Україні у 2017 році, не змогла вступити вчасно перед стартом посівної кампанії. У той час аграрії потребували коштів для закупівлі насіння, міндобрив і техніки, а надійшла допомога тільки зараз, коли вони і без того вже отримали гроші від продажу першого врожаю.

При цьому він уточнив, що справжні фермери все-таки дотримуються сівозміни і розумно користуються мінеральними добривами, тоді як чимало підприємців засівають поля «агресивними» культурами і гублять землю, намагаючись вичавити з неї максимум за кілька років.

Нагадаємо, за п'ять років втрачено близько 12% посівних площ зернових в Україні. Експерти вже прогнозують падіння врожаю зерна та його експорту в порівнянні з минулим сезоном.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

«Цариця» полів: чого чекати від експорту кукурудзи

Останніми роками в Україні виробництво трималося відмітки 23-28 млн т, що дозволило посісти 6 місце серед світових виробників. Про це повідомляє Аналітичний департамент УАК.

За прогнозами американських аналітиків планується, що виробництво зросте на 1,8%. Так як внутрішнє споживання кукурудзи в Україні, порівняно з виробництвом, відносно невелике, основний обсяг виробленої продукції прямує за кордон.

Основними торговими парнерами для України протягом  останніх років були Китай, Єгипет, Іспанія, Нідерланди, Іран, куди в 2016 році експортували більше 50 %  української кукурудзи.

Таблиця 1. Найбільші імпортери української кукурудзи в 2016 році

На початку 2017 року говорилося про можливе зниження експорту кукурудзи до Китаю. Однією з причин називали відкриття китайського ринку для американської  кукурудзи. Проте основною причиною зниження поставок стало зниження потреби в самому Китаї. Так, за даними USDA, прогноз імпорту кукурудзи в Китай становить 3 млн т. В той час як в самому Китаї говорять про потребу в 2 млн т зерна, і ця цифра дійсно є нижчою за попередній рік на 37,5%. За  даними звіту міністерства сільського господарства КНР, за перші п’ять місяців було імпортовано 351,9 тис. т. кукурудзи, що на 88% менше порівняно з попереднім роком. Та навіть попри таке значне скорочення, Україна залишається лідером на китайському ринку, адже основна частина  імпортованої  кукурудзи була з України (88%), тоді як поставки зі США становили лише 7,6%. Також, спираючись на дані української служби статистики, за січень травень поставки до  Китаю становлять 668,9 тис. т, тобто в червні укрїнська продукція в Китаї має збільшитися як мінімум на 359,9 тис.т. (через те, що тривалість поставки в Китай триває більше місяця).

Таблиця 2. Порівняння експорту кукурдзи за січень-травень 2016 та 2017 років

З даних таблиці видно, що на сьогодні, порівняно з аналогічним періодом, експорт кукурудзи до Китаю вже знизився на 70,7 % .

Чи становить загрозу експорт кукурудзи з США до Китаю для українських зернотрейдерів? За даними USDA, прогноз щодо експорту кукурудзи зі Сполучених Штатів  скоротиться на 13,6 % і становитиме 47,5 млн т. 

За даними американських звітів за 2016/2017 МР, США експортували до Китаю  344,9 тис. т  кукурудзи, що на 53 % більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Проте Китай не є основним гравцем для США, остільки найбільшими ринками збуту американської кукурудзи за перші 5 місяців 2017 року стали Японія, Мексика, Південна Корея, Колумбія, Тайвань. Саме в ці країни надходить більше 70% американської кукурудзи.  Крім того, такі країни, як Мексика (+4,73%), Південна Корея (+4,08%), Колумбія (+6,38%) планують збільшити імпорт кукурудзи, можливо, навіть за рахунок поставок США.

Чого ж нам чекати в майбутньому від торгівлі з Китаєм? Перш за все, внутрішня ціна в Китаї на кукурудзу знижується, в той час як через засуху та неоптимальні погодні умови витрати на вирощування для китайських фермерів зростають. Ця ситуація призвела до того, що посівні площі на 2017 рік зменшилися на 10,9%. В  майбутньому це може призвести до зниження виробництва кукурудзи, а отже для того, щоб задовольнити внутрішнє споживання, потреба в імпорті кукурудзи наступного року знову зросте.

Українським виробникам та зернотрейдерам варто думати не лише про те, що імпорт до Китаю в 2017 році знизиться. В загальному це звично, що товарообороти країн кожного року змінюються. Проте варто оцінити перспективи експорту до інших країн. Адже, зниження попиту з боку Китаю можна компенсувати збільшенням поставок до Єгипту (+1 млн т), Ірану(+0,5 млн т), Турції (+0,5  млн т), Саудівської Аравії (+0,8 млн т), потреби яких, за даними світових прогнозів, зростуть.

Варто також враховувати й прогнози майбутнього виробництва кукурудзи в Україні. Адже очікування ФАО свідчать про скорочення виробництва кукурудзи на 1,4 млн т, порівняно з минулим роком, до 26,7 млн т. В той час як американські аналітики прогнозують зростання виробництва до 28,5 млн т (+1,8%).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Запаси на зиму: скільки коштують фрукти і ягоди на українських ринках

Про те, скільки коштують ягоди і фрукти на оптових ринках України і як змінюються ціни протягом літнього сезону, повідомляє  "Інфо-Шувар".

Станом на 25 липня, ціни на вишню в Україні на оптових ринках підвищилися на 12%, і на даний момент складають 20-50 грн/кг. найвища ціна на вишню зафіксована в Одесі - 50 грн/кг. Середня ціна по Україні - 25 грн/кг

Також спостерігається негативна динаміка в ціні на грушу. За даними сайту "Інфо-Шувар", середня ціна на грушу на оптових ринках України збільшилася на 17% до 17,50 грн/кг

Лохину на оптових ринках країни пропонують за ціною 150-200 грн/кг. Мінімальна ціна на лохину на даний момент встановлена на ринку "Столичний" (Київ) - 150 грн/кг. Максимальна ціна на лохину в Херсоні (ринок "Нежданий") - 200 грн/кг. Середня ціна на лохину в Україні становить 160 грн/кг.

Ціни на малину знизилися на 14%. Вартість малини на оптових ринках країни становить 32-40 грн/кг. Згідно з даними Укрстата, найвища ціна на малину зафіксована в Одесі (ринок "Початок") - 40 гривень. Середня ціна малини по Україні - 33,5 грн/кг.

Ціни на ожину впали на 25%. Сьогодні продавці на ринках за ожину просять 40-45 грн/кг.

Персик підвищився в ціні на 6% до 25,50 грн/кг. Мінімальна ціна на персики в Одесі - 15 грн/кг, а найвища - у Львові (ринок "Шувар") - 25 грн/кг

Слива подешевшала на 16% до 16 грн/кг. Мінімальна ціна на сливу в Україні встановлена на ринку "Нежданий" (Херсон) - 10 грн/кг, найвища - на ринку "Столичний" (Київ) - 28 грн/кг

Ціна на чорну смородину становить 16-28 грн/кг. Середня ціна смородини на ринках України - 17 грн/кг

Мінімальна ціна на чорницю на даний момент становить 40 грн/кг (ринок "Нежданий", Херсон). Найвищу ціну за чорницю просять на одеському ринку "Початок" - 100 грн/кг. Середня ціна чорниці в Україні - 78 грн/кг.

В цей же час, середня ціна на абрикос стала вище на 9% до 25 грн/кг. Мінімальна ціна на абрикоси в Херсонській області становить 10 грн/кг. Максимальна ціна на абрикоси в Одесі - від 20 грн/кг

Яблука на оптових ринках України знизилися в ціні на 33%. На даний момент середня ціна яблук становить 11,50 грн/кг.

Аґрус на ринках України сьогодні пропонують за ціною 25-28 грн/кг.

Крім того, кавун подешевшав на 9%. Середня ціна кавуна зараз становить 2,70 грн/кг, а середня ціна дині підвищилася на 5% і становить 11,50 грн/кг.

Кавун на даний момент знаходиться на першому місці в рейтингу продажів серед ягід і фруктів - (57,6%), на другому - абрикос (15,3%), на третьому - диня (7,7%).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

В Україні створять координаційні центри з перевезення зерна

На цьому наголосив заступник Міністра інфраструктури Юрій Лавренюк під час наради за участі представників профільного департаменту Мінінфраструктури, ПАТ «Укрзалізниця» та МінАПК щодо актуальних питань транспортування зерна.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства інфраструктури.

«Я просив би керівництво Міністерства аграрної політики створити координаційний центр по комунікаціям із учасниками зернового ринку щодо перевезення зернових культур у порти чи одразу на експорт. У свою чергу, Укрзалізниця аналогічно має створити свій координаційний центр з числа відповідальних осіб, які взаємодіятимуть зі всіма профільними службами в Укрзалізниці, а також з координаційним центром МінАПК і профільним департаментом Міністерства інфраструктури», - зазначив Юрій Лавренюк. Він підкреслив, що нинішня кампанії з перевезення зерна повинна пройти у штатному режимі та ефективній взаємодії усіх дотичних до цього процесу структур.

За словам заступника Міністра інфраструктури, координація зусиль профільних державних відомств та безпосередніх виробників і експортерів зернових культур дозволить оперативно й результативно вирішувати всі поточні проблеми, які виникають у ході доставляння вантажів. Крім того, Юрій Лавренюк звернув увагу присутніх на необхідність перекласти більшу частину обсягів перевезень зерна на залізничний транспорт. На його думку, це сприятиме зменшенню випадківперевищення автотранспортом габаритно-вагових норм і, як наслідок, псування доріг.

У ході наради було обговорено також ситуацію зі станом локомотивного та вагонного парків Укрзалізниці для забезпечення транспортування зернових. «Ми повинні пройти нинішній сезон збору врожаю без збитків для бізнесу, тому важливо, щоб усі структури ефективно взаємодіяли в цьому напрямку, координували зусилля й швидко вирішували нагальні питання щодо транспортування зерна», - наголосив Юрій Лавренюк. Заступник Міністра інфраструктури також доручив всім морським торговельним портам, через які здійснюються перевезення зерна, подати дані щодо своєї переробної спроможності, а Укрзалізниці - надати інформацію щодо пропускної спроможності припортових залізничних станцій, щоб врегулювати ситуацію із завантаженістю портів і залізниці та уникнути можливого простоювання зерновозів у чергах на під’їздах до портів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Відсутність обігу земель посилює розвиток тіньових схем

Про це зазначила завідувач відділу земельних відносин та природокористування Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Ходаківська.

Вкрай важливо, на її думку, розробити механізми, які забезпечать прозорість переходу прав власності і користування на земельні ділянки, убезпечать від поглиблення існуючих та створення нових тіньових схем щодо відчуження сільськогосподарських угідь.

Невизначеність стосовно ринкового обігу сільськогосподарських земель спровокувала появу механізмів переходу прав на земельні ділянки в обхід мораторію, що справедливо викликало масові обурення серед фермерів та землевласників.

Зволікання із запровадженням цивілізованого ринку сільгоспземель призводить, крім іншого, до поширення інституту емфітевзису як прихованої форми купівлі-продажу земель, а також до збільшення кількості власників земель, які не проживають у сільській місцевості та не займаються веденням сільськогосподарського виробництва.

Ще однією загрозою, за результатами досліджень науковців Інституту аграрної економіки, є розвиток латифундизації у сільському господарстві.

Зазначені негативні процеси, у свою чергу, посилюватимуть соціальну напругу в суспільстві та подальшу заполітизованість земельного питання.

Тому нині усі зусилля мають спрямовуватися на підготовку якісної земельної реформи, оскільки необдумані рішення несуть серйозну загрозу національним інтересам. Потрібно чітко уявляти, заради чого, і саме головне, заради кого вона здійснюється. Для цього має бути чіткий план дій та бачення того, що ми отримаємо на виході, підсумувала Ольга Ходаківська.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Держпродспоживслужбі хочуть дозволити закривати інтернет-магазини

Про це повідомляє Українська правда.

Зокрема, депутати з фракції "Блок Петра Порошенка" внести в парламент законопроект №6754, в якому пропонується посилити вимоги ідентифікації інтернет-торговців і надавачів послуг, а також дати право Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів закривати сайти порушників і штрафувати провайдерів, які не виконають її вимоги.

Необхідність внесення таких змін, на думку депутатів, викликана тим, що галузь електронної комерції в Україні все ще мало врегульована законодавчо.

Так, у законі "Про електронну комерцію" від 2015 року немає чітко визначених вимог до ідентифікації продавця товарів/послуг "з метою захисту прав споживачів і забезпечення можливості проведення перевірок дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства". Дієвих механізмів реагування на порушення в ньому теж не прописано, як і не врегульоване питання щодо оформлення проведення розрахункових операцій.

У результаті на багатьох сайтах відсутня інформація про продавця, а при отриманні товарів, замовлених через інтернет з готівковою оплатою, споживачам не надають розрахункові документи. І якщо з товаром потім виникають проблеми, контролюючі органи не можуть допомогти споживачеві захистити його права.

Для вирішення вищевказаних проблем депутати запропонували внести низку змін, по-перше, до закону про захист прав споживачів:

- зобов'язати продавців надавати необхідну інформацію про себе і підвищити суму штрафу за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію або продавця;

- надати Держпродспоживслужбі повноваження видавати продавцям приписи про усунення порушень щодо інформації, що підлягає оприлюдненню;

- надати Держпродспоживслужбі приймати рішення про призупинення доступу до сайту у випадках, якщо порушення не будуть усунуті.

Також депутати пропонують внести зміни до закону про електронну комерцію:

- доповнити перелік ідентифікаційної інформації, яка має бути доведена до споживачів;

- ввести обов'язок чіткої ідентифікації кожного продавця, інформація про товари (роботи, послуги) якого розміщена на сайті;

- врегулювати механізм призупинення доступу до сайту в разі порушення вимог щодо обсягу інформації, яка повинна бути доведена до споживачів, на підставі рішення Держпродспоживслужби, прийнятого після направлення відповідного припису продавцеві (якщо воно не було виконано);

- врегулювати механізм призупинення доступу до сайту в разі порушення вимог щодо обсягу інформації на підставі рішення Держпродспоживслужби, прийнятого без направлення розпорядження (в разі, якщо продавця неможливо встановити);

- врегулювати питання застосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених законом для суб'єктів електронної комерції, а також питання видання покупцеві/споживачеві розрахункових документів і документів, що свідчать про угоду;

- ввести штрафи за невиконання провайдерами вимог про призупинення доступу до сайту;

- ввести норми щодо здійснення контролю за дотриманням вимог Закону України "Про електронну комерцію".

На думку авторів законопроекту, ці зміни дозволять створити рівні конкурентні умови в сфері електронної комерції і виведуть інтернет-торговців з тіні.

Однак в Інтернет-асоціації України (ІнАУ) виступили з різкою критикою даного законопроекту і закликали його не погоджувати. В ІнАУ стурбовані тим, що законопроект сильно збільшує повноваження Держпродспоживслужби аж до закриття сайтів і накладання штрафів на провайдерів за невиконання цих рішень.

"Законопроект передбачає і низку інших "новацій" в сфері електронної комерції, які навряд чи допоможуть споживачам, але точно створять нові чудові можливості для тиску чиновників на бізнес", - підкреслюють в ІнАУ.

В асоціації вважають, що на сьогодні в Україні немає необхідності посилювати вплив на взаємини в сфері електронної комерції. Більш того, деякі пропозиції, за даними аналітиків ІнАУ, суперечать Конституції України.

Як відомо, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів – відносно новий орган в Україні, вона офіційно розпочала роботу у квітні 2016 року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview