Відтепер вівсянка знижуватиме рівень холестерину

Новий сорт під назвою Kowari – це овес карликового типу, який має високу врожайність і кращу стійкість до хвороб. Насіння стане доступним для австралійських фермерів наступного року, пише landlord.ua.

Kowari є продуктом Національної програми вирощування вівса SARDI, яка діє з 2003 року. В рамках програми випущено більшість сортів цієї сільськогосподарської культури на австралійському ринку.

«Наша мета полягає в тому, щоб вивести на ринок нові сорти, які приносять вигоду для виробників, підвищуючи їх продуктивність та рентабельність. У нас високі очікування від Kowari», – зазначив Стів Амері, менеджер компанії Heritage Seeds, яка є одним з інвесторів проекту.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Технологія розпізнавання облич допомогла фермерам виявити шкідників

Компанії аграрного сектора інвестують в штучний інтелект в надії, що дослідження і прийняття рішень можуть бути автоматизовані за допомогою технологій машинного навчання, пише finance.ua.

В цьому році в США вже росте кукурудза, насіння якої було відібрано за допомогою комп’ютера. А спеціальний алгоритм відстежує дані про погоду в Північній Америці і прогнозує загрози для сільськогосподарських культур у вигляді шкідників і хвороб.

BASF, німецький хімічний конгломерат, працює над автоматизованим розпізнаванням зображень, аналогічним використовуваному Facebook і Apple’s Photos. «Алгоритм повинен проаналізувати фотографії сільськогосподарських культур з підозрілими плямами на листках і виявити ранні ознаки захворювань, таких як парша або борошниста роса», – говорить Річард Третуей, глава департаменту біонауки BASF.

Гюнтер Йочум, фермер, який вирощує рапс, соєві боби і пшеницю в Манітобі, з самого початку спостерігав за процесом навчання комп’ютерної програми BASF, відомої як Maglis. За його словами, програма «досить точно» здогадалася, коли з’являться перші саджанці і коли урожай буде готовий до збору. «Спочатку я не довіряв програмі, – каже Йочум. – Але протягом сезону я не раз був здивований, наскільки точно вона зуміла все передбачити».

Японські компанії SoftBank і Docomo нададуть закордонним фермерським господарствам технології інтернету речей. Розумні датчики і системи моніторингу допоможуть підвищити врожайність рису і латуку, а також віддалено стежити за домашньою худобою.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як довго в Україні буде дешевшати картопля?

Про це повідомляє «Інфо-Шувар» з посиланням на власний моніторинг цін.

Тільки за останній тиждень, майже на всіх гуртових ринках країни картопля стала дешевшою на 15-20% , при цьому, станом на другу половину вересня 2017 року,  тенденція до зниження цін лише посилилась. За даними «Інфо-Шувар», сьогодні, на оптовому ринку «Шувар» у Львові, картопля пропонується по 3,8-4,0 грн/кг (0,11-0,12 EUR/кг), на  ринку «Нежданий» у Херсоні, ціни становлять 4-4,5 (0,12-0,14 EUR/кг), на ринку «Столичний» у Києві, ціни знизились до  3,8-4,2 грн/кг (0,11-0,13 EUR/кг).

«Зниження ціни у вересні – це звичайне явище на ринку картоплі. Саме у вересні, пропозиція на ринку найбільша:  населення та комерційні виробники збирають врожай, частину закладають в сховища, а  залишки реалізують, – коментує ситуацію Тетяна Гетьман, експерт плодоовочевого ринку Східної Європи. Втім, і попит зараз  найвищий, бо, наразі, населення заготовляє картоплю на зиму, а гуртові компанії заповнюють сховища. Тому, зниження ціни в такий період говорить про те, що пропозиція зараз є більшою за попит, тобто про дефіцит не йдеться. Прогнозувати ж ціну на другу половину сезону ще зарано, бо більшість господарств ще не зібрали навіть половини врожаю».

Втім, фахівці наголошують, що вже зараз можна казати про те, що якісної картоплі населення  та комерційні виробники зберуть менше, ніж в минулому році, хоча загальна виробнича площа в порівнянні з минулим роком майже не змінилась.

« Головною проблемою цього сезону буде якість картоплі, вона суттєво знизилась.  Це сталось через несприятливі погодні умови. Найбільшої шкоди  завдала  посуха в липні та вересні, перш за все, постраждав врожай в Центральних та Південних регіонах, особливо це стосується господарств  населення. В господарствах Західного регіону ситуація більш-менш задовільна, але, поки що, зарано казати, чи зможе Захід компенсувати втрати інших  регіонів, бо збирання врожаю там в самому розпалі. Треба почекати принаймні 2-3 тижні, головне щоб в цей період погода не зашкодила виробникам» , – розповідає Микола Гордійчук,   віце-президент  Української Асоціації Виробників Картоплі.

Експерт наголошує, що  зараз виробники намагаються позбутися некондиційної картоплі, яка не придатна для тривалого зберігання. Саме  завдяки цьому, ціни на ринку «йдуть» до низу і подорожчання картоплі  до грудня малоймовірне.  А от зростання ціни взимку та навесні цілком ймовірне,  саме через те, що обсяги зберігання будуть нижчими, ніж в минулому році. Крім того і зберігатись картопля буде гірше, бо в загальному обсязі дуже помітно зросла частка бульб, пошкоджених сухими земельними «грудками».

На користь прогнозів зростання ціни на українську картоплю  говорять попередні оцінки врожаю в Польщі, з якої ми імпортуємо картоплю в «проблемні» сезони. За останніми оцінками польських експертів, цього року Польща збере на 18% менше картоплі, ніж рік тому. Крім того, очікується зниження врожаю в Росії, яка теж може «відтягти» на себе певну частину обсягу з зовнішнього ринку. Тому, конкуренція на зовні посилиться, що може призвести до зростання ціни імпортної продукції.

Втім, наскільки суттєвим буде зростання ціни в Україні і чи виникне в нас потреба в імпорті, поки що сказати складно, але за даними «Інфо-Шувар», за останні 5 сезонів, ціни на картоплю в квітні та травні  ніколи не перевищували рівень 6-7 грн/кг (0,28-0,34 EUR/кг). Саме така ціна склалась станом на квітень 2014 року, коли Україна імпортувала картоплю через гостру у нестачу власної продукції.  Слід також зазначити, що в останнє зниження врожаю картоплі в країні було зафіксоване в 2015 році, тоді, за даними Держстату, загальний валовий збір становив трохи більше 20 млн. тон, або на 11% менше, ніж в попередньому році. Не дивлячись на це протягом всього сезону ціна на українську картоплю майже не змінилась від початку збирання врожаю, в квітні та травні 2016 року, продукція пропонувалась по  3,0-3,5 грн/кг (0,10-0,12 EUR/кг).

В  2016 році врожай картоплі в Україні склав близько  21,7 млн. тон, цього було достатньо для того, щоб до початку квітня 2017 року ціна на картоплю трималась на рівні 2,0-3,0 грн/кг (0,06-0,10 EUR/кг). Але  у другій половині весни картопля  несподівано подорожчала до 6,0-7,0 грн/кг (0,20-0,24 EUR/кг), сталось це через те, що   більшість українських виробників позбулись запасів ще до кінця зими, бо не вірили в те, що ціна може зрости наприкінці сезону.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Міжнародна агропромислова виставка "АГРОФОРУМ"

Основні тематичні розділи виставки - нова та комісійна сільгосптехніка, техніка для транспортування продукції; засоби механізації для дачних ділянок; комплектуючі і запасні частини до техніки, супутниковий моніторинг транспорту; технології, техніка та обладнання для зрошення, системи крапельного зрошення; органічне землеробство; обладнання для переробки сільськогосподарської продукції; тепличне господарство, швидкомонтовані будівлі, склади та їх обладнання; вагове обладнання, контрольно-вимірювальні прилади; пакування сільгосппродукції; технології, обладнання та матеріали для пакування; генетика, органічне тваринництво та птахівництво; машини та обладнання для утримання тварин та птахів; обладнання для виробництва кормів, раціони годування тварин і птахів; ветеринарна медицина; насіння, система насінництва, садівництво; засоби захисту рослин, добрива; органічні продукти харчування, органічна нехарчова продукція; агроекологія, енерго- і ресурсозберігаючі технології; аграрна наука та освіта.

Основна задача міжнародної агропромислової виставки "АГРОФОРУМ 2017" - сприяння розвитку ринкових відносин в агропромисловому комплексі України, подальшій інтеграції АПК України у міжнародні ринкові структури, забезпечення адекватної інфраструктури ринку, залученню внутрішніх та зовнішніх інвестицій до економіки країни, розгляд передових технологій, які забезпечують екологічно чисті продукти харчування.

Враховуючи важливість питань, які розглядаються, агровиставка привертає професійну аудиторію відвідувачів, більшість яких – це керівники сільськогосподарських підприємств і організацій, фахівці (агрономи, ветеринари, зоотехніки, механізатори) та інші зацікавлені особи.

Участь у XIV Міжнародній агропромисловій виставці "АГРОФОРУМ - 2017" - це демонстрація потенціалу підприємства та сталості його позицій на ринку України, практична реалізація маркетингових завдань по розширенню сфери діяльності підприємств з виходом на міжнародне співробітництво, підвищення їх конкурентоспроможності та забезпечення оптимізації та стабільності ведення бізнесу.

Місце проведення:
Україна, м. Київ, Міжнародний виставковий центр, Броварський проспект, 15, станція метро "Лівобережна"
Контакти:
тел.: (044) 201-11-68, 206-87-82
e-mail: [email protected]

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Уряд планує скасувати мораторій на перевірки компаній у сфері продовольства

Уряд має намір дозволити контролюючим органам проводити перевірки підприємств у сфері продовольства, що сприятиме підвищенню якості українських продуктів харчування.

Про це повідомив прем'єр-міністр України Володимир Гройсман на засіданні уряду, повідомляє УНІАН.

«Сьогодні ми приймемо рішення і дамо право контролюючим органам перевіряти такі об'єкти, особливо там, де діти, люди похилого віку. У нас немає самоцілі когось штрафувати, але у нас є мета змусити кожного думати своєю головою про те, як забезпечити гідний рівень безпеки. Це буде стосуватися в тому числі питань продовольчої безпеки. Ми також дозволимо перевіряти там, де є проблеми з продовольством, щоб українці перебували в якісних умовах і кінець-кінцем отримували безпечне харчування в країні», - сказав він.

Гройсман додав, що контроль таких об'єктів здійснюватиметься в інтересах українських громадян. «Цю розхлябаність має бути припинено. Не так усе просто, але це системна робота, яку ми почнемо й доведемо до системного завершення», - додав прем'єр.

Нагадаємо, у серпні 2014 року Кабінет міністрів України запровадив мораторій на перевірки всіх суб'єктів господарювання, крім фіскальних перевірок.

Контроль за якістю харчової продукції в Україні здійснює Держпродспоживслужба, яку було створено на базі ліквідованих Державної сільськогосподарської інспекції, Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, Державної інспекції з питань захисту прав споживачів та Державної санітарно-епідеміологічної служби. Центральний апарат Держпродспоживслужба офіційно приступив до виконання своїх функцій 6 квітня 2016 року.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Цьогорічний врожай сформує високий потенціал для експорту

Про це повідомив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк під час засідання Уряду, доповідаючи про проміжні підсумки збирання врожаю.

Загалом, валовий збір зерна у 2017 році в Україні очікується в межах 61 – 63 млн тонн, що повністю задовольнить внутрішні потреби та продовольчу безпеку держави, а також формує високий потенціал для постачання на експорт. Щодо групи ранніх зернових (пшениця, жито, ячмінь), показник збирання є другим за обсягом в новітній історії України.

«Попри загалом несприятливі погодні умови, їх вплив був нерівномірним на всій території України, тому в деяких областях вдалося досягти рекордних показників врожайності», - повідомив перший заступник Міністра. Так, зафіксовано рекордну врожайність ячменю (34,3 центнера з гектара), жита (28,3 центнера з гектара) та ріпаку (27,6 центнера з гектара).

У структурі виробництва пшениці переважають продовольчі класи (60%), що дозволяє збільшити виробництво борошна як для внутрішнього, так і для зовнішніх ринків. Також поточний сезон став першим за понад 10 років, коли Україна повністю забезпечила себе житом.

Враховуючи значне та дуже значне перевиробництво за всіма продовольчими культурами, баланси не дають жодних підстав для зростання цін на споживчому ринку.

Зокрема, очікується виробництво:

- борошна - 2,2 млн тонн при внутрішньому споживанні у 1,8 млн тонн;

- гречки - 185 тис тонн зерна гречки при внутрішній потребі близько 150 тис тонн;

- олії – близько 6 млн тонн при внутрішньому споживанні у 400 тис. тонн;

- цукру - 2 млн тонн при внутрішній потребі 1,5 млн тонн;

- картоплі - 20,5 млн тонн при внутрішньому споживанні близько 6,3 млн тонн;

- овочів - 8,3 млн тонн при внутрішньому споживанні 6,7-7,0 млн тонн.

Окрім того, очікуваний збір зернових культур:

- пшениці - 25,7 млн тонн при внутрішньому споживанні 9,6 млн тонн, з яких 4,7 млн тонн використовується для харчових потреб;

- жита - 490 тис тонн, що забезпечує внутрішнє споживання в повній мірі;

- ячменю - 8,2 млн тонн при внутрішньому споживанні 3,9 млн тонн;

- кукурудзи - понад 27 млн тонн, з яких 7,5 млн тонн буде використано для забезпечення внутрішніх потреб.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview