Tempo950x100

Tempo300x100

Віктор Компанієць: епоха аутсорсингу завершується

Віктор Компанієць: епоха аутсорсингу завершується

Ви один із засновників IT-сфери в нашій країні. Раніше  керівник інвестиційного напрямку Digital Future, зараз директор з розвитку в холдингу Universal Commerce Group (UCG). Можете коротко описати, як розвивалася сфера IT, які тенденції можна простежувати зараз і за рахунок чого наші фахівці такі популярні в усьому світі.

Так багато питань, і так насправді все непросто. Цей процес почався в кінці 80-х на початку 90-х років минулого століття і пов’язаний із тим, що в Україні було зосереджено безліч військових розробок, що формувало певну школу і певну дисципліну. Це були розробки, пов’язані з космосом, з військовою базою і звідти вийшло чимало професіоналів, саме, розробників апаратного і програмного забезпечення. І коли Союз розвалився, і всі вони виявилися без роботи, то, неминуче, якась частина виїхала, якась частина почала намагатися заробляти, але так чи інакше, кілька великих компаній, які були пов’язані з розробкою програмного забезпечення, продовжили свій розвиток в IT. Я, зокрема, працював в компанії InterMicro, яка потім перетворилася на INTERMICRO BUSINESS SYSTEMS (IBS)  в Москві  це один із найбільших інтеграторів. І, власне кажучи, IBS  була одним із піонерів аутсорсингу на території колишнього радянського союзу, і її аутсорсингова компанія Luxoft відома всім у всьому світі. Я мав відношення до Luxoft, коли це називалося inter.micro.delta  науково-дослідний центр нових розробок в Києві. Також слід згадати братів-близнюків Діанових з інституту кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України, вони керували цим центром. Я працював у десятках індустрій: медіа, телебачення, виробництво, проектування, космос, агро, банківська сфера, безпека, силові структури, військові тощо і брав участь у декількох сотнях проектів.

Чому українські IT-розробники популярні?

Тому що за досить високої кваліфікації, на початку IT-глобалізації, їхні послуги коштували дуже дешево, вони були дешевше за індусів. Зараз ситуація змінилася, мова не йде про “дешеві послуги”, зараз більше говорять про досвідченість і здатність працювати з конкретним глобальним завданням. Мабуть, епоха аутсорсингу завершується, і більшість аутсорсингових компаній явно чи потайки веде розробку своїх власних продуктів, орієнтованих на кінцевого споживача, а не на замовника. Це досить серйозний процес, практично всі аутсорсингові компанії, які я знаю, якусь частину своїх ресурсів направляють на пошуки таких моделей: фінансують хакатони, обирають команди, проводять внутрішні заходи, створюють хакер-спейс всередині компанії  тобто працюють в напрямку створення власних продуктів. Щоб не бути виробником продуктів із маленькими функціями, а виробляти кінцевий продукт “з нуля” всередині компанії, якому можна присвоїти ім’я своєї компанії, і це буде серйозний брендовий продукт.

[[{“fid”:”305064″,”view_mode”:”default”,”fields”:{“format”:”default”,”field_file_image_alt_text[und][0][value]”:false,”field_file_image_title_text[und][0][value]”:false},”type”:”media”,”field_deltas”:{“2”:{“format”:”default”,”field_file_image_alt_text[und][0][value]”:false,”field_file_image_title_text[und][0][value]”:false}},”attributes”:{“class”:”media-element file-default”,”data-delta”:”2″}}]]

Тобто, скоро не аграрії будуть замовляти, вибирати, купувати собі розробки в айті, а айті буде виробляти товари та вибирати агросферу або компанію, де їх реалізувати?

Якщо говорити про область агро  тут зовсім окрема ситуація. Реально процес вийшов з-під поля 3 роки тому. 3 роки тому пройшов перший агроайті-хакатон, який зібрав 80 команд і для всіх це був “грім серед ясного неба”  а, виявляється, народ займається цією розробкою. Зараз серйозні компанії займаються розвитком цього сегмента, тому що у нас доволі релевантний прикладний досвід, є земля, є великі компанії, які можуть собі дозволити інвестувати в інновації, не тільки в нові трактори, нові добрива і нове насіння, але і в нові бізнес-рішення. І великі компанії теж шукають своє місце в даному випадку не на зовнішньому, а на внутрішньому ринку. Це досить цікавий момент, тому що більшість наших айтішних компаній отримують свій основний дохід і працюють за межами України. А так є можливість скористатися доволі великим, потенційним внутрішнім ринком.

Як може розробник захистити свій проект?

Потрібна пріоритетна заявка. Але не можна розкривати всі ноу-хау, які необхідні для повторення цього продукту. Хоча загального правила немає  в якихось випадках потрібно обов’язково отримувати патент, а є випадки, за яких в жодному разі не можна отримувати патент, тому що велика кількість конкурентів за наявності більшого фінансування швидко повторить розробку, наздожене і пережене її. У ряді випадків потрібно щільно тримати ноу-хау, але іноді навпаки по максимуму відкривати інформацію, щоб ні для кого не було секретом, як воно влаштовано, а ховати слід свої секрети в технологіях продажів, у стосунках з клієнтами, в створеному ком’юніті  єдиного алгоритму немає. Є фахівці, патентні повірені, які допомагають прийняти рішення: чи варто патентувати, чи не варто, і якщо варто, то, що саме.

Ви назвали мед, як один із продуктів, яким Вам було б цікаво займатися в сільському господарстві. Чому саме мед?

Тому що цікаво. Мені сам феномен бджільництва цікавий: як це  людина і комаха  живуть у симбіозі. Крім того, Україна  одна з небагатьох країн світу (їх всього 3-4), які мають можливість масованого вирощування культур на великих площах відразу. А це означає, що бджоли можуть збирати однорідний матеріал із великих площ, тому він більш стабільний за якістю. Хоча це всього лише одна з причин.

Чи плануєте ви створювати для свого медового бізнесу інноваційне програмне забезпечення?

Особисто я не впевнений, однак мою дружину це може зацікавити.

Мотивувати вас на створення агроайті продукту?

Ні, чому мотивувати?  Писати програми.

Замість резюме

Я якось пожартував, що агроайті  це злиття двох найбільш прогресивних галузей в нашій країні, що в підсумку виявилося більшою мірою правдою.

Складність агроайті в тому, що результат будь-яких інновацій можна спостерігати тільки через рік, коли виросте урожай.

Спілкувалася Дар`я Анастасьєва

Перегляди: 2
Читай нас у та
Адреса: https://agroreview.com/content/viktor-kompaniyec-epoha-autsorsynhu-zavershuyetsya
Like
Цікаво
Подобається
Сумно
Нічого сказати