Вільних земель в Україні практично не залишилося - експерт

Теґи: 

У приватну власність передано 72,4% сільгоспугідь, в тому числі 80,9% ріллі для використання за цільовим призначенням — для сільськогосподарського виробництва. Право на земельну частку (пай) отримали 6,9 млн осіб, з яких повноправними власниками з отриманням державних актів стали 6,7 млн громадян.

Тобто з 41,5 млн га земель сільськогосподарського призначення у приватній власності перебуває 31 млн, у державній — 10,5 млн га сільгоспугідь, а також майже всі ліси і води. Станом на 1 січня 2010 року загальна площа населених пунктів склала 7424 тис. га. Сьогодні ця територія ще дещо зросла, хоча основна динаміка розширення меж населених пунктів припала якраз на роки бурхливого будівництва — 2002-2010-е, коли за межами населених пунктів було ще багато нерозподілених між приватними особами земель сільськогосподарського призначення. Включення цих земель у межі села дозволяло швидко змінити цільове призначення земель, розділити їх і роздати фізичним особам для приватизації.

Площа забудованих земель за роки незалежності зросла дуже суттєво: з 566,6 тис. га, або 0,9%, у 1990 р. до 2550,4 тис. га, або 4,2% від усіх земель, у 2015-м. Приріст склав 1983,8 тис. га, або в 3,5 рази! При цьому чисельність населення України зменшилася приблизно на 8 млн осіб, або на 15%.

Про це пише в своїй статті для DT.UA  Анатолій Ткачук, головний експерт групи "Децентралізація Реанімаційного пакету реформ". На думку автора, 10,5 млн га сільськогосподарських земель державної власності виглядають дуже ласим шматком для їх швидкого розподілу у приватну власність, тому кожен раз перед завершенням терміну дії мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення з'являються ініціативи почати "ринок землі" з продажу саме державних земель.

Органи місцевого самоврядування територіальних громад, що вже давно раздали у приватну власність землі в межах населених пунктів, вимагають передати залишки земель державної власності, розташовані за межами населених пунктів, в їх розпорядження, зазначає експерт.

"Наділення осіб земельними ділянками за рахунок земель державної та комунальної власності може здійснюватися виключно на основі розробленої містобудівної документації — схеми планування території або генерального плану. Зміна цільового призначення земельної ділянки, а також його поділ або консолідація повинні відбуватися також на основі містобудівної документації", - вважає Ткачук.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Найбільша ніша агробізнесу України – виробництво яловичини на експорт

Найбільша ніша агробізнесу України – виробництво якісної яловичини на експорт. Вона оцінюється у 50 млрд грн, зазначає економіст інвестиційного відділу ФАО Андрій Ярмак, пише agrotimes.net.

В Україні ‒ найнижчі ціни на корми в світі, але й вона, як і раніше, експортує фуражне зерно та шроти олійних замість того, щоб перетворювати їх на високоцінний товар, зазначає він.

«Ми знаходимося на 10-15 тис. км ближче до основного ринку збуту яловичини (Близький Схід), ніж наші конкуренти, які ним зараз володіють повністю: США, Бразилія, Аргентина, Австралія», ‒ підкреслює Андрій Ярмак.

Це єдиний вид м'яса, по якому ЄС є дефіцитним, і дефіцит лише поглиблюватиметься. «Отже, відкрити доступ до цього ринку нам буде досить просто», ‒ вважає експерт.

Відкритий ринок Китаю по яловичині Україна вже має.

Є величезна кількість худоби, яка зараз не відгодовується , ‒ бички молочних порід. Вони ростуть не гірше, ніж м'ясні, і навіть мають вищу мармуровість м'яса, зауважує Андрій Ярмак.

«Перший, хто вибудує весь ланцюг та зможе контролювати глибоке обвалювання (мінімум 40 тис. голів на рік вагою 550-750 кг), багато років контролюватиме цей дуже прибутковий ринок. Менше ‒ різке падіння рентабельності», ‒ впевнений він.

Єдина вірна стратегія ‒ акцент на якості й ефективності яловичини вимагає забути про худобу від населення. Бички (або кастрати) мають бути однорідні за потенціалом і правильно відгодовані з першого дня.

«За умови ефективної реалізації подібної стратегії собівартість відгодівлі буде на рівні $1,2-1,4/кг, а чиста ціна реалізації в перерахунку на 1 кг живої ваги (якщо одна компанія або кооператив контролює також і забій, і експорт) ‒ не менше $3,5/кг, ‒ пише Андрій Ярмак. ‒ Витрати на обвалювання будуть відносно невеликі».

При цьому він зауважує, що такі цифри можна отримати лише за умови глибокого обвалювання в потрібних обсягах необхідного рівня відгодованості бичків/кастратів. Продукти мають бути сертифіковані як халяльні.

Наведені цифри стануть досяжними, коли продаватиметься все, а не лише стейк, наголошує експерт. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна почала антидемпінгове розслідування щодо імпорту солі з Білорусі

Україна почала антидемпінгове розслідування щодо імпорту кухонної солі з Білорусі. Про це йдеться в повідомленні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, розміщеному в урядовій газеті "Урядовий кур'єр" від 3 листопада, пише РБК.

Як зазначається, комісія розглянула скаргу ТОВ "РУССОЛЬ-Україна" "про порушення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну солі кухонної вивареної гатунку екстра упакованої в мішки від 25 кг до 50 кг і контейнери до 1 000 кг походженням з Республіки Білорусь", а також звіт і висновки Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про результати проведення антидемпінгової процедури щодо імпорту в Україну солі кухонної вивареної гатунку екстра походження з Білорусі. Так, комісія встановила, що у скарзі наведено достатньо інформації, на підставі якої можна вважати, що її подано належним національним товаровиробником. "У скарзі наведено достатньо інформації, згідно з якою імпорт в Україну солі кухонної вивареної гатунку екстра походженням з Республіки Білорусь міг здійснюватися за демпінговими цінами, оскільки експортні ціни були нижчими за ціни продажу товару на внутрішньому ринку Білорусі...У скарзі міститься достатньо інформації, стосовно того, що імпорт в Україну товару походженням з Білорусі здійснювався в таких обсягах, що міг призвести до заподіяння шкоди національному товаровиробнику", - йдеться у повідомленні.

У 2016 році порівняно з 2015 роком частка імпорту з Білорусі відносно споживання зросла на 3%, частка імпорту з Республіки Білорусь відносно виробництва заявника ("РУССКОЛЬ-Україна") зросла на 10%, обсяги виробництва заявника ("РУССКОЛЬ-Україна") скоротилися на 3%.

"Проведення антидемпінгового розслідування доручено Мінекономрозвитку", - йдеться у повідомленні.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна увійшла в трійку найбільших світових експортерів меду (інфографіка)

У минулому році Україна потрапила в ТОП-3 найбільших світових експортерів продукту, виробленого бджолами. Втім, перше місце по меду в України теж є: в загальноєвропейському заліку вона є незаперечним лідером, пише НВ.

А так в минулому році країна продала на світовий ринок 57 тис. т меду. Причому останній показник подвоївся за все за рік. І збільшився в 8,7 рази, якщо порівняти експорт меду 2016 року і 2006-го.

Українські бджоли і їх господарі за 12 місяців минулого року перевершили по експорту Індію і Мексику. Справа за малим - випередити пару лідерів: Китай і Аргентину.

ТОП-10 світових країн-експортерів меду

За оцінкою Валерія Горбаня, президента групи компаній Асканія, в 2017-м за обсягами експорту солодкого продукту України цілком може наздогнати, а то і перегнати американського конкурента. Бізнесмен прогнозує, що країна експортує до кінця грудня 70-75 тис.т меду, адже всього за дев'ять місяців року українці продали на зовнішні ринки 46 тис. т цього продукту.

Найбільші споживачі українського меду - це країни Європи. На першому місці серед них Німеччина, яка в 2016-му купила третину всього вітчизняного експорту, або 18,5 тис. т. Майже вдвічі менше - 10,9 тис. т - придбали поляки. Європейська бронза - за французами: 2,3 тис. т. Але при цьому майже 20% медового експорту (або понад 11 тис. т) виїхали з України в США - Штати стали другим після ЄС покупцем продукції вітчизняних пасічників.

Український мед за кордоном люблять насамперед за доступну вартість. Він надходить туди як сировина, потрапляючи в подальшу переробку. В середньому продукт made in Ukraine коштує € 1,75-2,3 за 1 кг. Китайська - приблизно стільки ж, а ось аргентинський - € 2,6-3,2.

З 2010 року світовий ринок споживання меду динамічно зростає. Причина - перехід все більшої кількості споживачів на продукти, що замінюють цукор, каже Горбань. І це хороша новина для українських виробників меду.

Однак в світі посилюється конкуренція, і це вже новина гірше. На хвості у українських медовозів повисли індуси. А китайці, прагнучи утримати лідерство, демпінгують.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

В Україні огірки дорожчають, помідори дешевшають

За даними «АПК-Інформ: овочі і фрукти», вже сьогодні українські комбінати пропонують цю продукцію в середньому на 22% дорожче, ніж тижнем раніше.

На даний момент господарства ведуть відвантаження огірка по 20-26 грн/кг (0,64-0,83 євро/кг) в залежності від регіону і якості, тоді як ще тиждень тому ціни на цю продукцію на українському ринку стартували від 15 грн/кг (0,48 євро/кг).

За словами гравців ринку, причиною зростання цін є досить обмежена пропозиція огірка, оскільки багато комбінатів вже завершили реалізацію продукції попереднього обігу, а вибірки в інших господарствах досить малооб'ємні. Компенсувати брак місцевої продукції продавці намагаються за рахунок імпортного огірка, насамперед з Туреччини. Однак поставки турецької продукції поки нестабільні і незначні, щоб вплинути на ринок.

Тим не менш, на даний момент ціни на український огірок формуються фактично в тому ж діапазоні, що і на початку листопада 2016 р.

А ось ціни на томати на українському ринку стрімко знижуються. За даними щоденного моніторингу «АПК-Інформ: овочі і фрукти», тільки з початку поточного тижня ця продукція подешевшала на 33-40%.

На даний момент тепличним комбінатам вдається відвантажувати томати не дорожче 15-18 грн / кг (0,48-0,57 євро / кг), тоді як ще тиждень тому ціни на цю продукцію стартували від 25 грн / кг (0,80 євро / кг).

Настільки різке зниження цін виробники пояснюють досить рясною пропозицією томата на ринку. При цьому значну частину цих обсягів становить некондиційна продукція, оскільки господарства активно зачищають теплиці. Крім того, в продаж надходить і томат із плівкових теплиць, що селяни готові відвантажувати від 8 грн / кг (0,26 євро / кг). Погіршує ситуацію і початок імпорту томата з Туреччини, проте поки постачання такої продукції досить обмежені.

У той же час, попит на томати на українському ринку невисокий, що також провокує стрімкий ціновий спад. Основним каналом збуту виступають місцеві роздрібні мережі. У той же час, експортери практично не проявляють зацікавленості в закупівлях.

Однак, незважаючи на різке здешевлення, сьогодні ціни на томат в Україні в середньому на 21% вище, ніж в перших числах листопада 2016 року. У той самий час, гравці ринку не виключають, що негативний ціновий тренд в даному сегменті збережеться і далі, з огляду на досить рясну пропозицію.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Гереги купили хлібоприймальне підприємство в Хмельницькій області

Теґи: 

Як йдеться в повідомленні в системі розкриття інформації SMIDA, «Агрохолдинг 2012» отримав право власності на контрольний пакет акцій ХПП 31 жовтня 2017 року, пише agroportal.ua

«Агрохолдинг 2012» купив 2,35 млн простих іменних акцій в бездокументарній формі, що становить 62,06% від загальної кількості акцій.

Згідно з повідомленням, найвища ціна, за якою «Агрохолдинг 2012» придбав акції «Закупненського ХПП», становить 12,2 грн за 1 акцію.

Довідка: За даними Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб засновником «Агрохолдингу 2012» є недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Оферент». Кінцевими бенефециарами фонду є Галина та Олександр Гереги.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview