Вінницькі фермери вклали 5,6 млн гривень у виробництво солом'яних брикетів

Вони запустили технологічну лінію з виробництва нового альтернативного виду палива, пише atmagro.ru.

В Мурованокуриловецькому районі природного газу майже немає, люди палять, головним чином, дровами та вугіллям. А тепер – і солом'яними брикетами. Зі слів Володимира Дмитрука, після жнив на полях залишається багато рослинності, дехто спалює солому, погіршуючи екологічну ситуацію. Замість цього можна пустити відходи в доходи – виготовляти дешевий, екологічний вид палива. Власники фермерського господарства розраховують забезпечити заклади соціальної сфери району цим видом палива.

Ідею виробництва солом'яних брикетів брати Дмитруки підгледіли в господарстві села Непедовка на Козятинщині. Козятинцям допомогли поляки, тому фермери зв'язалися з польською компанією, що виготовляє обладнання і встановлює його. Заплатили 5,6 мільйонів гривень, польські фахівці налаштували обладнання. Переробку організували в дві зміни – сировини у господарстві вистачає.

Це вже третє підприємство у Вінницькій області, виготовляє солом'яні паливні брикети.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Львівський фермер похизувався півторакілограмовим помідором

Овоч навіть не поміщається в обох долонях, а важить цілих півтора кілограма, пише Комсомольська правда в Україні.

Господар особисто вивів цей сорт і назвав його "Шапкою Мономаха", втім, з вигляду він більше нагадує турецьку чалму. В процесі схрещення декількох сортів не було використано ні краплі пестицидів, запевняє фермер, тільки натуральні добрива: трава, бруд і дріжджі. Щоб помідор вимахав до потрібних розмірів, огородник залишив визрівати квітку в зав'язці.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні з’явиться ягідна лабораторія

Про це пише AgroTimes.

«Наступного року плануємо запустити у розсаднику лабораторію із розмноження ягідних культур за технологією in vitro, – розповів директор по садівництву ФГ «Гадз» Тарас Мельник. – Орієнтуємось перш за все на лохину, далі у планах – малина та смородина».

Серед найближчих планів господарства – великий проект з вирощування ягідних культур на площі близько 300 га.

Довідка:

ФГ «Гадз» має 600 га плодових садів (яблуня, груша, слива) та плодовий розсадник, у якому щороку виготовляють 800 тис. саджанців. Виробничі потужності розташовано у селі Трибухівці Бучацького району Тернопільської області.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Держгеокадастрі 5 тисяч земельних ділянок без кадастрових номерів

Про це розповів заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк, повідомляє  AgroPolit.com.

За словами заступника міністра, саме недоліки діючої процедури державної реєстрації прав власності та користування земельними ділянками збільшують ризики незаконного заволодіння майном.

«Реєстр прав на нерухоме майно та Державний земельний кадастр на сьогодні роз’єднані. Найбільшою проблемою є той факт, що Реєстр речових прав формується за заявницьким принципом. Незаповненість Реєстру відомостями про права до 2013 року, зокрема, на земельні ділянки, дозволяє власникам земельних ділянок укладати декілька договорів оренди, внаслідок цих дій відбувається подвійна реєстрація прав оренди (приклади наведені у довідці). Враховуючи викладене, державні кадастрові реєстратори не в змозі виявляти факти подвійної реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки, оскільки Мін’юстом не забезпечується надання оперативної інформації про реєстрацію таких прав як це передбачено законодавством», – розповідає Мартинюк. Як приклад, він навів випадок у Миколаївській області: через людський фактор та неможливість відслідковувати кадастровим реєстратором стан речових прав на нерухоме майно, керівництвом ГУДу прийняло подвійне рішення про затвердження документації із землеустрою, та передано декільком громадянам одну і ту ж ділянку у власність.

Це спричинено відсутністю в кадастрі інформації про власника чи користувача, там міститься виключно інформація про об’єкт – земельну ділянку. Крім того, державна реєстрація сьогодні здійснюється без кадастрових номерів (за інформацією Державного земельного кадастру, державними реєстраторами прав проведено державну реєстрацію 213 тис. земельних ділянок із кадастровими номерами, які не існують, а відповідно відомості про них відсутні у Державному земельному кадастрі та 5 тис. земельних ділянок – взагалі без кадастрових номерів земельних ділянок). З метою зменшення кількості рейдерських атак на земельні ділянки нами спільно з народними депутатами розроблено проект закону, який унеможливить виникнення наведених випадків. Цим проектом пропонується вдосконалити положення про державну реєстрацію прав на земельні ділянки та уникнути випадків, наведених вище», – підсумував заступник аграрного міністра.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Частка іноземного бізнесу в агросекторі України зросте навіть без ринку землі

Таку думку висловив економічний експерт Всеволод Степанюк, пише ГолосUA.

Він зазначив, що з урахуванням інтересу до українських сільгоспземель з боку китайців, арабів і великих бізнесменів з різних країн, кількість іноземних інвесторів у сфері буде рости, навіть якщо закон про ринок землі не буде стояти на порядку денному парламенту.

«Частка іноземців в аграрному бізнесі України буде зростати. Але питання ще: іноземці чи це, тому що, коли говорять про іноземні інвестиції, більше половини – це просто гроші, які раніше були виведені в офшори і реінвестовані», - зазначив експерт.

За його словами, оренда, концесія та інші способи управління землею, крім приватної власності, не заборонені законом, тому природно, що іноземці займаються агробізнесом в Україні.

Нагадаємо, Україна увійшла в першу п'ятірку країн за площею сільськогосподарських земель, які контролюють іноземні інвестори. Так, під контролем іноземного капіталу в країні знаходиться 2,4 млн га при загальній площі 42,7 млн га землі.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Якими будуть нові мінімальні ціни на алкогольні напої

9 вересня набере чинності відповідна постанова Кабміну, повідомляє ТСН.

Відповідно до документа, мінімальні роздрібні ціни на горілку зростуть на 14%. Тобто за півлітрову пляшку доведеться заплатити не менше, ніж 79 грн 55 коп.

Віскі та ром коштуватиме мінімум 399,5 грн за півлітрову пляшку, 3-5-зіркові коньяки - від 300 грн за півлітрову пляшку, 0,7 л виноградного вина - від 37 грн, міцні вина та вермути - від 47 грн за 07 л, сидр і перрі (без додання спирту) у скляній тарі місткістю 1 л, тільки зброджені напої, одержані виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5% об'ємних одиниць (без додання спирту) у скляній тарі місткістю 1 л - від 28,47 грн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview