Вінницькі яблука поїдуть до Індії

Вінниччина відправить близько десяти пробних партій яблук до Індії. Товар доставлять у населені пункти Піпавав, Хазірі, Джавахарлал Неру, Нава-Шеві та Ченнаї. Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби у Вінницькій області.

«Експорт яблук свіжих до Республіки Індія можливий тільки зa умови дотримaнням нaступних фітосaнітaрних вимог:

Передвідвaнтaжувaльнa холодильнa обробкa у темперaтурному режимі 0 aбо до 0°C протягом 13 днів; 0,55 aбо до 0,55°C протягом 14 днів; 1,1 aбо до 1,1°C протягом 18 днів з обов’язковою рефрижирaцією при трaнспортувaнні;

Обробкa мaє підтверджувaтися відповідними фітосaнітaрними сертифікaтaми, видaними уповновaженим оргaном крaїни походження продукції aбо реекспорту.

Не допускaється експорт до Республіки Індія свіжих яблук, зaрaжених шкідливими оргaнізмaми, визнaчених у фітосaнітaрних вимогaх Республіки Індія, які розміщені нa офіційному сaйті Держпродспоживслужби зa посилaнням», - підкреслили у відомстві.

Нагадаємо, після того, як Індія заборонила імпорт яблук з Китаю, США став ключовим постачальником свіжого десертного яблука на ринок Індії. В сезоні- 2017/18 Індія імпортувала 279 тис. тонн яблука, з яких 55% було завезено з США. Близько 18% яблука або 50 тис.тонн було імпортовано з Чилі, що зробило цю країну другим найбільшим постачальником яблука в Індію. На третьому місці розташувалася Нова Зеландія з 25 тис. тонн або 9% всіх поставок яблука.

Також Індія вже уклала контракт на імпорт близько 100 тис. тонн кукурудзи з України.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Світовий дефіцит цукру може сягнути 4 млн тонн

Французький цукровий трейдер Sucden заявив, що дефіцит у світовому балансі поставок цукру в сезоні 2019-20 (жовтень-вересень) може досягти близько 4 млн тонн. Причина зростання дефіциту - прогнозоване скорочення виробництва в Індії, Таїланді і Європейському Союзі. Про це повідомляє видання Reuters, пише delo.ua.

Фахівці заявляють, що виробництво цукру в Таїланді має скоротитися приблизно на 10% в 2019-2020 роках до 12 млн тонн, оскільки фермери, які вирощують цукрову тростину, переключаються на інші культури, які можуть забезпечити більш високий прибуток.

Також ціни на цукор в Таїланді впали приблизно на 20%, так як уряд вніс корективи в деякі субсидії для сектора, відповідно до угоди в рамках СОТ.

"Вони починають відчувати вплив більш відкритого ринку", — сказав трейдер, говорячи про виробниках цукру і очерету в Таїланді.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна може зайняти нішу в світовому ринку органіки

Україна може зайняти нішу в світовому ринку органічної продукції. Таку думку висловив директор органу сертифікації «Органік Стандарт» Сергій Галашевський, на ІІІ Міжнародному конгресі «Органічна Україна 2019». Про це пише УкрАгроКонсалт.

«Світовий ринок органічної продукції розвивається і цей напрямок приречений на успіх. Продажі органічної продукції зростають швидше, ніж сертифіковані площі. Україна повинна зайняти цю нішу. За даними компанії «Органік Стандарт» в 2018 р в десятку експортованої органічної продукції з України входять пшениця, кукурудза, соя, вишня. На сьогодні з 600 українських виробників органіки, понад 100 - виробники ягід», - прокоментував він.

За словами Сергія Галашевського, найбільше органіки з України експортують Нідерланди, Великобританія, Німеччина, Швейцарія та Бельгія.

«В експорті органічної продукції з України є певні бар'єри. Це додатковий контроль з боку ЄС. Додаткові заходи контролю ввели через те, що в 2015 р в партіях органічної продукції з України виявили залишки пестицидів. Але такі заходи поширюються не тільки на Україну. У цей список також входять Казахстан, Молдова, Росія та Китай », - додав Сергій Галашевський.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Яка з країн найбільше інвестувала в український агросектор

Про це повідомила прес-служба Державної служби статистики України, пише milkua.info.

Статистичні дані свідчать про те, що Кіпр за 2018 рік вклав в сільське господарство України $137,5 млн, Британські Віргінські острови — $85,2 млн, Німеччина — $80,7 млн, Данія — $53,3 млн, а Польща — $31 млн.

Загальний акціонерний капітал сільського, лісового і рибного господарства України склав $560,9 млн, тобто з 2017 року знизився на 3%. Це сталося за рахунок спаду в тваринницькому секторі, де обсяг інвестицій зменшився на 6,2% до $62,7 млн.

Однак, прямі інвестиції у вирощування однорічних культур зросли на 0,5% до $297, 3 млн, а багаторічних — на 5,2% до $20,5 млн.

Найменше інвестицій українські аграрії отримали з Литви ($33 тис.), Люксембургу ($65 тис.) і Білорусі ($70,6 тис.).

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ДФС: контрабандні добрива в Україну не поставляються

Така інформація міститься у відповідях Державної фіскальної служби на запити народних депутатів Максима Полякова та Івана Мірошниченка, повідомляє прес-служба Всеукраїнської аграрної ради.

Митники повідомили, що в 2018 році було перевірено 24 сертифіката походження товару форми СТ-1, але жодна перевірка не виявила випадків походження мінеральних добрив, які заборонені для ввезення в країну.

«За результатами проведених перевірок не виявлено випадків непідтвердження походження мінеральних добрив», - сказано у відповідях фіскалів народним депутатам.

Нагадуємо, що з 7 грудня на кордоні був введений режим посиленого контролю усіх партій іноземних добрив. Мотивовано це було тим, що нібито є висока загроза ввезення до України контрабандних азотних добрив з Російської Федерації під виглядом добрив, вироблених в інших країнах. Це призвело до затримок на кордоні імпорту продукції з Польщі, Литви, Казахстану, Білорусі, Болгарії, Узбекистану, Грузії, Туреччини. Фактично всі партії мінеральних добрив, які ввозяться на митну територію України, зупиняються для проведення митної експертизи та взяття проб «зразків» товару з метою визначення країни походження товару. Це призводить до істотних затримок добрив на кордоні, а отже й витрат на їх зберігання,  що робить їх імпорт нерентабельним.

Дії митниці від самого початку посиленого режиму були розкритиковані спеціалістами ринку. Наприклад, голова Спілки агрохіміків України Сергій Рубан порахував, що поставки російських добрив через ринки третіх країн не мають сенсу, бо це економічно невигідно.

21 грудня Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що взяв питання про блокування імпорту мінеральних добрив під особистий контроль. У відповідь на звернення народних депутатів, надіслане за ініціативою Всеукраїнської Аграрної Ради, Прем’єр дав доручення першому Віце-прем’єр-міністру, Міністру фінансів, в.о. Міністра аграрної політики і продовольства та голові ДФС сприяти розблокуванню імпорту мінеральних добрив в Україну.

Незважаючи на доручення Прем’єра, а також на відсутність претензій з боку митників, режим посиленого  контролю продовжує діяти. ВАР звертає увагу на те, що практика блокування ввезення дешевих імпортних добрив призводить до порушення правил чесної конкуренції та монополізму, внаслідок чого зростають ціни на добрива на внутрішньому ринку. При цьому, третина від собівартості агропродукції становить вартість добрив.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Стан українських ґрунтів погіршується

Про це повідомляє прес-служба НААН.

Перший з індикаторів — розораність території. Для України вважається, що співвідношення ріллі, природних кормових угідь і лісів має становити 1:1,6:3,6 відповідно, але фактично воно становить 1:0,23:0,3.

За балансом гумусу у рослинництві стан українських ґрунтів погіршується. Баланс гумусу залишається дефіцитним — 0,13 т/га. В той же час останніми роками сальдо дещо зменшилося за рахунок пожнивних решток, які залишаються на поверхні полів. Уміст органічного вуглецю у Лісостеповій зоні становить 3,21%. За останні 25 років темпи його зменшення несуттєві — 0,19 %.

Баланс поживних речовин (нітрогену, фосфору, калію) у зоні Лісостепу засвідчив про несприятливий режим живлення рослин, що є наслідком недостатньої компенсації кількості цих елементів, винесених із ґрунту разом з урожаєм.

Перевищення гранично допустимих концентрацій свинцю, кадмію та ртуті не спостерігається у ґрунтах Лісостепу. Забруднення стійкими пестицидами має локальний характер. Тенденція застосування переважно азотних мінеральних добрив створює умови для подальшого підкислення ґрунтового розчину.
 

Довідка: Екологобезпечний метод реабілітації забруднених ґрунтів полягає в оцінюванні стану ґрунтів за екологічними індикаторами зеленого зростання та застосуванні комплексу заходів, спрямованих на зниження переходу забруднювачів до сільськогосподарської продукції. Комплекс заходів може включати підвищення рівня культури землеробства для досягнення позитивного балансу гумусу; впровадження і дотримання науково обґрунтованих систем сівозмін; застосування поживних речовин, спрямованих на підвищення ефективності і запобігання втратам; ефективне використання наявних ресурсів органічних добрив.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview