178171
182818

Вітчизняні фермери можуть замінити американських на китайських ринках

Під тариф будуть підпадати практично всі свіжі та заморожені фрукти та горіхи, в тому числі такі важливі для України товари як яблуко, черешня, ягоди, волоський горіх. Про це повідомляє Українська Плодоовочева Асоціація, пише kurkul.com.

Знайти заміну США буде складно, тому преміальна продукція на ринку Китаю може суттєво подорожчати, що зробить привабливим постачання продукції з Європи, в т.ч. з України.

Виручка виробників фруктів США від торгівлі з Китаєм складає близько $600 млн/рік. Черешні США експортує на суму приблизно $150 млн, яблук — на $50-70 млн, столового винограду на $70-100 млн.

Ваш вибір 'Подобається'.


Український соусний гігант почав в Італії виробництво спагеті

Про це повідомив керівник департаменту маркетингу компанії Олександр Конончук, пише НВ.

"У 2018 року ми запустили нову категорію - спагеті з 100% органічно чистих твердих сортів пшениці. Якість продукції Щедро підтверджено європейської органічної сертифікацією та гарантовано нашим італійським партнером - компанією Valdigrano di Flavio Pagani", - зазначив він.

За його словами, вся сировина для виробництва спагеті і виробничі потужності зосереджені на території Італії.

Керівник департаменту маркетингу зазначив, що залежно від націнки торгової мережі пачка органічних спагетті в Україні буде коштувати 27-33 грн.

Щедро виробляє продукцію під однойменною торговельною маркою. Працює на масложировому ринку в сегменті маргаринів, майонезів, соусів і гірчиці. Асортимент нараховує більш ніж 200 різновидів продукції. Експортує продукцію в 27 країн світу, зокрема, в Вірменію, Грузію, Узбекистан, Киргизстан, Білорусь, Латвію, Литву, Естонію, Угорщину, Румунію, Ізраїль, Німеччину, Казахстан, Туркменістан тощо.

Продукція Щедро виробляється на Харківському, Львівському жиркомбінаті та Запорізькому олієжиркомбинаті.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб, засновником компанії Щедро є кіпрська Schedro Group Ltd., кінцевим бенефіціаром - Анатолій Мартинов.

Ваш вибір 'Подобається'.


Уряд підвищить мито на імпорт міндобрив з Росії

Про це пише УНН з посиланням на повідомлення Мінекономрозвитку.

“26 березня 2018 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі ухвалила рішення про розширення дії антидемпінгових заходів на імпорт в Україну нітрату амонію (аміачної селітри), походженням з Російської Федерації. Відтепер, антидемпінгове мито для ПАТ “Дорогобуж” становитиме 29,25%, для інших експортерів та загалом для Російської Федерації — 42,96%. Рішення Комісії набуває чинності з дня опублікування повідомлення про нього в “Урядовому кур’єрі”, — сказано у повідомленні.

Під час засідання Комісія встановила, що рівень застосовуваних остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну нітрату амонію (аміачної селітри) з РФ є недостатнім для усунення демпінгу, який шкодить українським виробникам.

Враховуючи комплексний характер питання та з метою недопущення створення штучного дефіциту мінеральних добрив на внутрішньому ринку України, Міжвідомча комісія вирішила, зокрема:

    звернутись до Кабінету Міністрів України з проханням направити звернення до Верховної Ради України з пропозицією активізувати роботу над прийняттям проекту Закону № 6422 “Про внесення змін до Закону України “Про Митний тариф України” з метою диверсифікації постачання добрив в Україну;
    звернутись до Антимонопольного комітету України з пропозицією щодо вжиття заходів з контролю за цінами на добрива на внутрішньому ринку України;
    опрацювати питання звернення до Кабінету Міністрів України з пропозицією щодо виключення товару, що є об’єктом застосування антидемпінгових заходів з переліку товарів, заборонених до ввезення в Україну з РФ (постанова КМУ від 30 грудня 2015 р. № 1147).

Додамо, зараз щодо імпорту товарів з Російської Федерації діють 12 захисних торговельних заходів (10 антидемпінгових, 1 компенсаційний та 1 спеціальний). Крім того, проводиться три розслідування щодо демпінгового імпорту російських міндобрив (карбамідно-формальдегідна продукція, нітрат амонію, сірчана кислота та олеум).

Нагадаємо, оцінка потенційних втрат врожаю за 2017 рік через надвисокі ціни на мінеральні добрива становить 32 млрд грн щодо усіх категорій господарств, а стосовно сільськогосподарських підприємств — понад 23 млрд грн.



Аграрії Львівщини отримають 23 мільйони гривень на розвиток бізнесу

Також передбачено кошти у районних бюджетах в сумі 3,4 млн грн, з них профінансовано 0,3 млн грн. Про це заявила директор департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА Наталія Хмиз, повідомляє прес-служба Львівської ОДА.

За її словами, ввели новий напрям підтримки для сільськогосподарських кооперативів, членами якого є селянські, фермерські господарства, які здійснюють діяльність з вирощування малини. А також збільшили фінансову підтримку у вигляді пільгових кредитів на зворотній основі на реалізацію бізнес-планів в аграрному секторі до 14,9 млн грн.

В основному районні програми спрямовані на підтримку галузі тваринництва (1,4 млн грн). Найбільший фінансовий ресурс на підтримку аграріїв виділено у Яворівському (700,0 тис грн, Жовківському (600,0 тис грн) та у Пустомитівському (500 тис грн) районах.

Ваш вибір 'Подобається'.


Експерти порівняли ціни на землі сільськогосподарського призначення в ЄС та Україні

Такі дані оприлюднили в Економічному дискусійному клубі, пише agroday.com.ua.

За останні п’ять років ціни на сільськогосподарські угіддя підвищились в усіх країнах ЄС, окрім Греції. Найбільше зросла вартість землі у Чехії – у 3 рази до 5,5 тис. євро на гектар. У 2,9 рази підвищилась ціна на землю в Литві до 3,5 тис. євро, а також у 2,5 рази – в Естонії та у 2 рази – в Угорщині до 2,7 тис. євро та 4,2 тис. євро відповідно.

Зазначається, що найвища вартість землі серед країн ЄС зафіксована у Нідерландах та в середньому складає 63 тис. євро/га, в Румунії цей показник складає 2 тис. євро/га.

Загалом найдорожчі орні землі знаходяться у регіоні італійської Лігурії, де вартість землі сягає 108 тис. євро/га. Найнижчий рівень цін зареєстрований у Південно-західному регіоні Болгарії – тут вартість 1 гектару складає 1,2 тис. євро.

В Україні триває мораторій на продаж сільськогосподарських земель, тому існує лише нормативно грошова оцінка сільськогосподарських земель.

За даними Держгеокадастру, в Україні нормативна грошова оцінка одного гектару в середньому складає 27,5 тис. грн, або 840 євро. Найвище оцінюється земля у Черкаській області – майже 34 тис. грн, або 1050 євро. Найнижчий рівень оцінки спостерігається у Житомирській області – 21,2 тис. грн, або 650 євро.

Варто зазначити, що попри відкритий ринок землі, значні обсяги сільськогосподарських земель у країнах Євросоюзу, знаходяться в оренді. Найвища вартість оренди сільськогосподарських земель спостерігається в Нідерландах – 791 євро/га, найдешевша оренда у Латвії – 46 євро/га.

В Україні за минулий рік вартість оренди зросла на чверть до 1369 грн/га (41 євро). Найдорожча оренда землі була у Черкаській області, за неї пайовики отримали 2961,8 грн/га, найдешевша – у Закарпатській області, її ціна становила 718,9 грн за гектар.

Нагадаємо, згідно дослідження Інституту аграрної економіки, понад 39% селян оцінюють свої ділянки в межах $6 тис. за гектар, ще стільки ж виставляють цінник в $12 тис. При цьому половина нинішніх орендарів готова викласти за гектар українських чорноземів не більше $1 тис. Лише кожен шостий міг би розщедритися на $2,5 тис.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Держпродспоживслужба: Сертифікація НАССР не є обов’язковою, але працювати за її вимогами доведеться

Законодавством прописана лише вимога щодо запровадження НАССР на підприємствах з виробництва харчових продуктів, але немає вимоги щодо отримання сертифікату НАССР. На цьому наголосив директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Борис Кобаль.
«Для поступового переходу на використання процедур НАССР для виробників визначено перехідний період. Так, для потужностей, які провадять діяльність з харчовими продуктами, у складі яких є необроблені інгредієнти тваринного походження, крім малих потужностей, система повинна бути запроваджена впродовж 3 років з моменту оприлюднення закону, а саме з 20.09.2017. На потужностях, які провадять діяльність з харчовими продуктами, у складі яких відсутні необроблені інгредієнти тваринного походження, крім малих потужностей, – через чотири роки, а саме з 20.09.2018, а для малих потужностей – через п’ять років, тобто з 20.09.2019», — заявив він

Та додав, що у залежності від виду діяльності, підприємства повинні запровадити цю систему у строки, передбачені законодавством. Держпродспоживслужба має право перевіряти бізнес на предмет впровадження системи НАССР. За порушення передбачені санкції.

«За результатами перевірок порушників можуть оштрафувати: юросіб — у розмірі від 30—75 мінімальних заробітних плат, фізичних осіб-підприємців — від 3—15 мінімальних заробітних плат. Крім того, є загроза зупинення роботи потужності. Такі перевірки будуватимуться у плановому режимі у відповідності з формою акта щодо дотримання операторами ринку вимог законодавства стосовно запровадження НАССР», — наголосив директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини.

За його словами, в Україні набуває популярності послуга із сертифікації НАССР.

«Ми зауважуємо, що сьогодні не на всіх підприємствах система НАССР запроваджена і працює. Буває, що біля кабінету директора у позолоченій рамці розміщено сертифікат про запровадження НАССР, однак перевірка свідчить про велику кількість невідповідностей. Сертифікат якимось чином отримали, але система не запрацювала і вимоги закону не виконали. Але разом з цим законодавство не передбачає обов’язковість сертифікації підприємств на запровадження цієї системи – диплома може не бути, але система повинна працювати», —  зауважив Борис Кобаль.

Джерело: landlord.ua

Ваш вибір 'Нічого сказати'.