178171

Вітчизняні фермери вдвічі більше страхують свій урожай

«Система сільськогосподарського страхування – один з найбільш ефективних інструментів для стабілізації та гарантованості доходів агровиробників, який відповідає сучасним вимогам «зеленого кошика» Світової організації торгівлі. Тож функціонування повноцінної системи агрострахування, в тому числі з державною підтримкою, є одним із стратегічних напрямків розвитку АПК», - зазначила заступник міністра АПК Олена Ковальова.

За інформацією Нацкомфінпослуг ринок агрострахування у 2017 році продемонстрував позитивну динаміку розвитку. Зокрема, протягом 2017 було укладено 15984 договорів страхування сільськогосподарської продукції, що на 48,6% або на 5230 більше ніж у 2016 році. При цьому страховики отримали від агровиробників страхових платежів у розмірі 271,2 млн грн, що на 21,4% або на 47,8 млн грн більше ніж у 2016 році. Загальний розмір відповідальності страховиків за договорами страхування сільськогосподарської продукції на кінець 2017 року становив 7,7 млрд грн, що на 9,1% більше ніж на кінець 2016 року.
Протягом 2017 року страховиками було врегульовано 269 страхових випадків, за якими загальний розмір страхових відшкодувань становив 95,4 млн грн, що на 457,9% або на 78,3 млн грн більше ніж у 2016 році. При цьому 94,3% страхових відшкодувань або 90 млн грн було здійснено за рахунок міжнародних перестраховиків.
Разом з тим у загальній структурі страхового ринку питома вага агрострахування складає лише 0,6%.

«Все більше число країн розглядає страхування сільгоспрослин і тварин в якості важливого інструменту управління ризиками, а субсидії, які надають неринковий вплив на виробництво, скасовуються. Тому очікується, що в майбутньому умовам агрострахування в правилах СОТ буде приділятися більше уваги», - підкреслив член Нацкомфінпослуг Олександр Залєтов.

«Агросектор в Україні - одна з найбільш динамічно розвинених і привабливих для інвесторів галузей національної економіки. Вітчизняні аграрні підприємства мають величезний потенціал для розвитку. Тому, тема аграрного страхування, враховуючи підвищені ризики даного бізнесу, повинна бути однією з основних у аграріїв при плануванні розвитку їх бізнесу. Адже без використання інструментарію агрострахування важко розвивати власні підприємства та керувати стратегією розвитку», - зазначив директор з інновацій та розвитку "Аграрної Агенції АГРОС",  експерт страхового ринку Володимир Юдін.

За його словами,  кліматичні зміни на земній кулі, що торкнулися і нашу країну, призвели до того, що сільське господарство  все частіше стикається з погодними ризиками, такими як  засуха або ж, навпаки, безжальні на своєму шляху небувалі норми опадів, град.  Погода залишає селян без врожаю, а значить і можливості  подальшого планування розвитку бізнесу, розрахунку з кредиторами і найманими працівниками.

«Зміна клімату ще більше підштовхує аграріїв замислитися над інструментами попередження наслідків для власної справи. Захиститися від впливу можливих погодних ризиків, тим самим створивши собі певну подушку безпеки,  в Україні фермеру успішно допоможе агрострахування. Сьогодні в портфелях українських страховиків існує чимало продуктів, які вони пропонують своїм клієнтам.
Не за горами збирання врожаю, в ході якого можливі будь-які примхи природи - і град, і затяжні зливи, і засуха, і інші перешкоджаючи моменти. Саме тому про страхування свого врожаю слід подумати вже сьогодні», - підкреслив Володимир Юдін.

За його словами, "Аграрна Агенція АГРОС",  пропонує своїм клієнтам повний комплекс консультаційних послуг ще на етапі укладання договору, а висококваліфіковані фахівці компанії запропонують аграрію умови саме тих страховиків, які підходять саме для його бізнесу.

 

Основні тренди у торгівлі продуктами харчування

За словами експерта, можна окреслити такі ключові тенденції, що визначають міжнародну торгівлю продуктами харчування:

  • Відкритість ринків сягнула дуже високого рівня, і почалися зворотні процеси. Все більше країн роблять вибір на користь захисту вітчизняного виробника та популяризації споживання “рідних” продуктів.
  • У розвинених країнах більше немає ринку для продуктів другого сорту – тільки топ-клас! Споживачі в ЄС вже звикли до продукції преміум-сегмента, адже вона ставала все доступнішою, а згодом, фактично, стала стандартом. Продукти, які в Україні виробник розглядає як преміум, в ЄС є звичайними продуктами, а в преміум сегмент вони виходять тільки якщо володіють якимись особливими якостями – наприклад, якщо це сертифікована органічна продукція.
  • Імпорт продуктів зростає найшвидше в країни регіону ASEAN (Індонезія, Малайзія, Філіппіни, Сінгапур та Таїланд) та в цілому до країн Азії. Африка за темпами зростання наразі знаходиться на другому місці. У цих регіонах зростання може бути органічним, за рахунок зростання ринку.
  • Щодо ЄС, то фактично замість зростання там спостерігається стагнація, а отже, щоб потрапити на цей конкурентний та давно поділений ринок, потрібно буде витісняти інших.
  • У світі не втрачає своїх позицій потужний тренд на здорове харчування та органік.
  • Споживачі у розвинених країнах знаходяться у постійному пошуку різноманіття та унікальності, а отже, етнічна їжа викликає цікавість на ринку.
  • Інформація розповсюджується миттєво, тому секретів та вічних міцних ринкових позицій більше не існує.
  • Жоден виробник більше не може дозволити собі НЕ рекламувати продукт, навіть в сегменті В2В.
  • Чим далі експортер від кінцевого споживача в ланцюжку доданої вартості, тим більш загрозливою є його позиція. При цьому, географічна віддаленість не є настільки визначальною.
  • Шалені темпи розвитку e-commerce створюють нові можливості та нові виклики для експортерів.
  • Консолідація імпорту в руках роздрібних мереж та лише кількох великих імпортерів роблять входження на певні ринки вкрай конкурентним; проте, з іншого боку, потрапивши до обойми постачальників таких мереж, виробник витягне щасливий квиток. 

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Неконтрольований ринок пестицидів: які загрози несуть законодавчі ініціативи

У рамках круглого столу «Вплив неконтрольованого ринку пестицидів на екосистему України», що відбувся 23 травня у Комітеті Верховної Ради, очільники, депутати, провідні експерти галузі, спеціалісти, та представники громадських організацій зібралися, щоб обговорити небезпеку прийняття Законопроекту № 6606, який передбачає внесення змін у правила ввезення до України пестицидів. Він скасує вимогу Закону України «Про пестициди і агрохімікати», відповідно до якої обов’язковою умовою завезення та застосування незареєстрованих в Україні пестицидів є документальне підтвердження їх державної реєстрації в країні, де вони виробляються.

Круглий стіл ініційований громадською спілкою «Українська промислова асоціація захисту рослин». Керівник спілки Сергій Кузьменко підняв актуальні проблеми шкідливого впливу агрохімікатів та зазначив, що сьогодні на українському ринку пестицидів та агрохімікатів можна констатувати появу досить великої кількісті контрафактної продукції. За виявлену підробку встановлено стягнення адміністративного штрафу та конфіскація недоброякісної продукції. Крім того, її утилізація теж коштує чималих ресурсів. Про появу великої кількості підробок говорить також факт, що у користувачів пестицидами зникла проблема переробки використаної тари. Адже її збирають і навіть скуповують шахраї, які розливають у готову ємність свій фальсифікат.

Така безконтрольність і безвідповідальність спричиняє небезпеку нашій екології, а отже і здоров’ю, подекуди і життю наших громадян. Тож у разі прийняття Законопроекту № 6606, ми втратимо повний контроль над якістю і вмістом завезених  пестицидів.

Інші учасники круглого столу з Держпродспоживслужби Віктор Стефківський, ГО «Українська Бізнес Асоціація» Володимир Чеповий, Всеукраїнської молодіжної організації «Студентська республіка» Андрій Гедрович, представники Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин  і Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва, народні депутати Віктор Кривенко, голова «Асоціації тваринництва України» Ірина Паламар підтримали позицію щодо екологічних ризиків нанесення шкоди екосистемі України через неврегульованість ринку пестицидів. На часі мають підніматися питання про відновлення українського промислового та наукового потенціалу країни, а не знищуватися прийняттям необдуманих рішень. Необхідно консолідуватися навколо створення законодавства України, наближаючи його до міжнародних стандартів з урахуванням збереження, розвитку та адаптування національних інтересів.

У  разі, якщо народні обранці не дослухаються до озвучених аргументів Ірина Паламар, у своєму емоційному виступі зазначила, що не здаватиметься і буде вимагати Президента України накласти вето на цей злочинний закон, який насправді суперечить Конституції Україні.

Ваш вибір 'Цікаво'.

Через град Україна ризикує втратити частину врожаю плодів та ягід

«У центральних і західних регіонах України, де сконцентровано найбільше виробників плодово-ягідної продукції, протягом останніх днів град завдавав шкоди багаторічним насадженням», — підкреслили в Асоціації “Укрсадпром”.

Зазначається, що град оббиває або шкодить зав’язі, що може спричинити зниження врожайності та якості майбутніх плодів.

“Особливу шкоду град може завдати ягідним культурам, на яких уже достигає врожай”, — наголосили в Асоціації “Укрсадпром”.

Наразі розміри шкоди уточнюються.

«На сьогоднішній день кожен фермер може захистити себе від агроризиків, викликаних погодними умовами,  за допомогою страхування врожаю. Але не кожен вдається до цього, бо сподівається зекономити гроші. На жаль, така позиція фермерів часто призводить до значних збитків, враховуючи, що сільське господарство досить ризикований бізнес», - зазначає директор з інновацій та розвитку "Аграрної Агенції АГРОС",  експерт страхового ринку Володимир Юдін.

«Садівництво – капіталомістка галузь,  у якій необхідно планувати роботу на перспективу, адже сади та ягідники закладаються не на один рік. Застрахувавши врожай завчасно від різних подій, викликаних кліматичними, біологічними, техногенними причинами, протиправними діями та ін., в подальшому вдасться уникнути багатьох проблем та  не доведеться шукати кошти в авральному порядку. Тому сільгоспвиробникам варто звернутися до надійних експертів ринку агрострахування, порадитися з ними щодо програм, які можуть бути цікавими саме їм і бути впевненим, що буде  відшкодування, в разі примх погоди.  Треба лише обрати надійну страхову компанію або надійного страхового посередника», - підкреслює  Володимир Юдін.

За словами експерта, сьогодні страхові компанії пропонують вітчизняним фермерам програми страхування фруктів і винограду на випадок недобору врожаю, або його загибелі. Строк дії договору страхування визначається на термін до збору врожаю або з осені поточного року до кінця наступного року. Страхування охоплює усі погодні ризики, такі як заморозки, град, ураган, посуха, пожежа, землетрус, надлишкові опади, а також хвороби насаджень та розмноження шкідників рослин й протиправні дії третіх осіб.

Як зазначає експерт ринку агрострахування Володимир Юдін, під страховим випадком для майбутнього врожаю винограду, фруктів та ягід розуміється падіння фактичної врожайності до рівня нижче гарантованої врожайності внаслідок будь-яких застрахованих ризиків протягом терміну дії договору. А для виноградних лоз та фруктових дерев - загибель або необхідність обрізки застрахованих лоз «на чорну ніжку» внаслідок будь-яких застрахованих ризиків протягом терміну дії договору.

«Скажімо, фермер уклав страхову угоду щодо врожаю технічного винограду. В кінці червня був град, а протягом серпня сильна посуха. Клієнт дотримувався всіх вимог, встановлених договором страхування. Комісія з визначення збитків фіксує фактичну врожайність винограду за результатами збору. Виходячи з цього, робиться розрахунок страхового відшкодування», - пояснює Володимир Юдін.

«Минулий агросезон довів, що сподіватися на прихильність небесної канцелярії не варто - град, бурі, зливи, пізні заморозки повністю руйнували надії фермерів на майбутній урожай, а разом з цим і їх фінансову стабільність. Тому фермерам необхідно заздалегідь подбати про захист свого бізнесу, застрахувавши свій врожай. Фахівці "Аграрної Агенції АГРОС"  вирішують всі технічні завдання, пов'язані з агрострахуванням. Ми завжди намагаємося підібрати оптимальні програми для агровиробників, пропонуючи своїм клієнтам повний комплекс консультаційних послуг», - зауважує Володимир Юдін.

 

 

Україна за 26 років свого існування так і не має закону про аграрну політику

«Наразі серед представників аграрної галузі активно обговорюється проект закону №8171 «Про основні засади державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку», який має на меті запровадити, нарешті, чітку плановість у формуванні аграрної політики. Кажу «нарешті» - бо за майже 26 років існування України як незалежної держави базового закону, який би визначав аграрну політику України та її вектор, в нас не було. І це при тому, що аграрний сектор формує 14% національного валового продукту та понад 40% валютних надходжень України», - зазначає голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар.

Звичайно, на державному рівні періодично приймаються певні загальні концепції чи програми. Проте вони мають тимчасовий характер, а інколи одночасно діє декілька програм чи концепцій, які суперечать одна одній. Є й багато спеціальних законів з окремих питань. Але єдиного базового стратегічного документу, яким можна керуватися в роботі, досі немає.

"Асоціація тваринників України, як об’єднання виробників, покладає великі надії на даний документ. І дуже добре, що в ньому передбачається збільшення участі громадськості у формуванні аграрної політики. Якщо дійсно громадські організації реально впливатимуть на аграрну політику, що досі монополізувало МінАПК, то, може, нарешті, ми перестанемо бути заручниками непрозорого «розпилу» бюджетних коштів чи інших корупційних схем? (Як от відбулося нещодавно, коли розподіл коштів держпідтримки для аграріїв на 2018 рік було прийнято «по-тихому», а виробників та громадськість потім просто поставили перед фактом). Тим паче, що хто, як не реальні виробники, експерти галузі, науковці можуть найкраще розуміти потреби сектору?", - підкреслює Ірина Паламар.

Саме тому Асоціація тваринників звертає увагу на те, що дуже важливо, аби законопроект визначав дійсно найбільш актуальні пріоритети державної аграрної політики.

На сьогоднішній день законопроектом №8171 визначено такі пріоритети державної аграрної політики як: забезпечення продовольчої безпеки держави; підвищення конкурентоспроможності української сільськогосподарської продукції та розвиток агропродовольчих ланцюгів створення доданої вартості; забезпечення захисту прав та інтересів землевласників і землекористувачів, інше. Та чи дійсно ці пріоритети визначені на підставі широкої експертної думки, дослідних інститутів та прогнозування? Адже важливо, щоб аграрна політика України розвивалася в ногу зі світовими тенденціями та запитами, і була конкурентною. І звичайно, аби прогноз державної аграрної політики та підготовка Плану заходів здійснювалися із залученням більш широкого кола осіб, не лише МінАПК!    

У законопроекті є й інші недоліки, такі як, зокрема, значна декларативність його норм. Тобто, визначені норми, але, на жаль, недостатньо прописані конкретні механізми щодо їх реалізації. Тому тут є ризик знову зіштовхнутися з ситуацією, коли окремі положення суперечать одне одному, а виконати ті чи інші норми в реальності неможливо.

Звичайно, проблемою залишається і відсутність на посаді Міністра агрополітики. Немає кому нести відповідальність, немає з кого і спитати. Тож створення подібного документу щодо розвитку державної стратегії сектору – це, звісно, річ важлива. Та чи допоможе це впорядкувати ситуацію в галузі, якщо її очільника немає? І поки галузь залишається без керівника, у країні так і продовжуватиметься безлад.

Виробники та громадські організації намагаються достукатися до влади. Влада, в свою чергу (зокрема, МінАПК), щось там сама собі ухвалює і дерибанить державні гроші. А українці, тим часом, ризикують залишитися без м’яса.

Ваш вибір 'Подобається'.

В Україні прогнозують аномально спекотне літо – чого чекати аграріям

Як зазначають метеорологи, у червні температура повітря буде вище норми на 1-1,5 градуса на всій території країни. У липні очікується аналогічна ситуація, тільки на Прикарпатті це відхилення буде ще більшим – спекотніше норми на 2-2,5 градуса. У серпні найспекотніше буде в західних областях, на решті території країни - до 1,5 градусів вище норми.

Затвердити такі прогнози Укргідрометцентру дозволяють дані Національної метеослужби США, яка щомісяця прораховує для території України прогноз.

"В даному випадку, це на все літо, на три місяці. Це температура, яка вище норми, або значно вище норми. Особливо це стосується центральних і південних регіонів України", - зазначив  директор Укргідрометцентру Микола Кульбіда.

Він підкреслив, що квітень та початок травня в більшості областей України стали найтеплішими за весь період регулярних спостережень (від 80 до 150 років), температура перевищила норму на 5-6 градусів.

Група міжнародних вчених в дослідженні, оприлюдненому в виданні Nature Climate Change, висловила думку, що якщо середній рівень температури збільшиться на 2 градуси, від показників, які були до індустріальної революції, то більше ніж чверть планети чекатиме посуха. Вони дослідили 27 різних кліматичних моделей майбутнього та визначили ті регіони землі, які найбільше постраждають від посухи, коли глобальне потепління збільшить температуру на 1,5-2 градуси по Цельсію. За їх словами, коли температура сягне позначки двох градусів, посухою буде вражено 20%-30% поверхні суші. На думку вчених, тривалість найбільших посух в Європі буде в три-чотири рази більше.

«Я такого квітня, як у 2018, не пам'ятаю взагалі, за всі 18 років, що я в бізнесі агрострахування. Боюся, в наступні 10 років події подібно посухи травня-червня 2003 року, коли врожай в Україні був найгіршим з 1940, будуть повторюватися раз на 10 років, якщо не частіше», - зазначає директор з інновацій та розвитку "Аграрної Агенції АГРОС",  експерт страхового ринку Володимир Юдін.

«Ранні ярі культури — ячмінь, пшениця, зернобобові, знаходяться в початкових фазах розвитку, утворення сходів, і висока температура, відсутність опадів, вітер і низька відносна вологість повітря — все це створює досить напружені умови для цих культур», — зазначила керівник відділу агрометеорології Укргідрометцентру України Тетяна Адаменко.

За даними Укргідрометцентру, спекотна погода буде мати двоякий вплив на сільськогосподарські культури: прискорить дозрівання зерна ранніх зернових, сприятиме інтенсивному розвитку пізніх культур, але тільки до тих пір, поки вистачить запасів вологи в ґрунті, в подальшому ж погодні умови можуть призвести до поширення такого явища як посуха.

«Заморозки є шкідливим явищем, але більш шкідливе явище в Україні для майбутнього урожаю — це посуха. На сьогодні ми не маємо ще таких зведень, що розпочалась посуха. Але, зважаючи на те, що метеорологи прогнозують аномально спекотне літо, подумати про можливі наслідки погодних катаклізмів, застрахувавши свої посіви, зараз повинен кожен відповідальний аграрій. На сьогоднішній день фермер може захистити себе від агроризиків за допомогою страхування врожаю. Але не кожен вдається до цього, бо сподівається зекономити гроші. На жаль, така позиція фермерів часто призводить до значних збитків, враховуючи, що сільське господарство досить ризикований бізнес», - підкреслює Володимир Юдін.

За його словами, різке підвищення температури несе і ще один головний біль аграріям - надзвичайно сприятливі умови для активізації, розвитку і поширення грибкових захворювань таких як септоріоз, фузаріоз, фомоз та ін. У цих умовах шанси втратити свій урожай зростуть в рази, тому фермеру просто необхідно прорахувати ризики, пов'язані з можливою втратою врожаю і, щоб не зазнати збитків в разі настання форс-мажору, застрахувати свої посіви.

«Сільгоспвиробникам необхідно з усією відповідальністю підійти до вибору страхового партнера. Діяльність "Аграрної Агенції АГРОС"  спрямована на пошук оптимальних страхових умов для фермера виключно серед перевірених часом страхових компаній. Ми враховуємо побажання клієнта і його фінансові можливості, консультуючи його щодо умов страхового договору. При цьому ми відповідальні перед клієнтом за умови виконання договору про страхування», - резюмує Володимир Юдін.

За словами експерта, страхові компанії пропонують фермерам різні програми, які в разі настання страхового випадку, пов'язаного з природними катаклізмами, компенсують втрати врожаю. При цьому сума відповідальності, в основному, встановлюється в розмірі вартості майбутнього врожаю тієї чи іншої сільгоспкультури.

 

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.