186395

Вітчизняні фермери згортають виробництво картоплі

Таку думку в ефірі AgroFM висловив Ігор Завадський, генеральний директор компанії «Солана Україна», пише agroday.com.ua.

«Цифри переписують з року в рік, говорячи, що основне виробництво забезпечує приватний сектор. Проте села у нас вимирають – на Хмельниччині, на Чернігівщині, на Вінничині, інших регіонах. Звідки може взятися 22,5 млн тонн? А якщо згадати втрачені території?» — констатує Завадський.

Конкретну цифру загальноукраїнського виробництва фахівець називати не береться. Проте говорить, що всього Україні потрібно 5-6 млн тонн картоплі – і це з посадковим матеріалом.

Деяку частину цього врожаю забезпечує промисловий сегмент. Проте площі, зайняті під комерційним вирощуванням картоплі — незначні, в межах 40-42 тис. га. Та й то враховуючи дрібних фермерів — тих, хто вирощує 10-20 га.

Раніше площа промислових плантацій знаходилася на рівні 60 тис. га. Багато хто згортає виробництво. «І це правильно, — вважає Завадський. — Якщо у вас роками нічого не виходить, скоріш за все, треба просто зупинити виробництво картоплі. Декому – змінитися самому і відійти від думки, що ринок з’їсть усе. Забудьте про це. Ринок потребує якісної продукції».

Саме якісні бульби зараз шукає кожен менеджер з закупок кожної торговельної мережі. Саме такої продукції зараз вимагає споживач. А отримуючи низькоякісну — попросту переходить на крупи та макарони.

Як результат, середньостатистичний українець з’їдає картоплі все менше – навіть менше, ніж європейці, підсумував Завадський.

Нагадаємо, цьогоріч картопляний сезон виявився провальним для перекупників. За рік бульба подешевшала на 30%.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Європейський суд з прав людини зобов'язав Україну скасувати мораторій на продаж сільгоспземель

Відповідне рішення ухвалив Європейський суд з прав людини у справі "Зеленчук та Цицюра проти України", повідомляє ЄП.

Справа стосувалася скарги двох громадян України щодо державної заборони на продаж сільськогосподарських угідь, що, як вони заявили, порушує їх права власності як власників таких ділянок.

Суд зауважив, що після падіння Радянського Союзу Україна переважно віддавала сільськогосподарські угіддя людям, які раніше працювали в колгоспах, але ввела, нібито тимчасово, заборону на продаж такої землі.

"Уряд стверджував, що цей крок перешкодить концентрації землі в декількох руках, зупинить збіднення людей у сільській місцевості та забезпечить, щоб земля і надалі оброблялася. Однак суд встановив, що держава не забезпечила справедливого балансу між загальними інтересами громади та майновими правами заявників", - йдеться у повідомленні.

Суд зазначив, що жодна інша країна, яка входить до Ради Європи, на мала такої заборони, і наголосив на невідповідності підходу України щодо припинення мораторію.

"Також незрозуміло, чому не такі жорсткі обмежувальні заходи були б менш ефективними для досягнення тих самих цілей", - зазначається в рішенні.

Суд постановив, що український уряд повинен прийняти законодавчі заходи для забезпечення необхідної справедливості балансу для власників сільськогосподарських земель, хоча це не означає, що Україна повинна негайно запровадити необмежений ринок сільськогосподарських угідь.

Жодної грошової компенсації заявникам не було присуджено. "Однак якщо держава проявить необґрунтовану затримку у прийнятті необхідних заходів, грошові виплати можуть стати гарантованими", - зазначив суд.

Рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковими для виконання державами-членами Ради Європи; це стосується також положень, які містять вимогу про зміну національного законодавства. Водночас ЄСПЛ не має юридичних інструментів для самостійної зміни законодавства. Остаточне рішення має ухвалювати національна влада.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Створено робота, що стежить за теплицею і прогнозує врожай

Нова машина унікальна тим, що в ній використовується штучний інтелект і вона здатна до самонавчання, передає «АПК-Інформ: овочі і фрукти».

Робота розробники назвали IRIS!. Він здатний прогнозувати стрес рослин і володіє інтелектом, що може значно підвищити ефективність захисту рослин. Очікується, що завдяки його використанню знизяться витрати ЗЗР, трудовитрати і втрати врожаю.

Крім того, IRIS! визначає візуальні ознаки захворювань рослин, наявності шкідників, порушення харчування та інших проблем на їх ранній стадії, а також враховує кількість плодів і прогнозує очікуваний урожай. При цьому він враховує детальну інформацію про мікроклімат теплиці.

Як обіцяють виробники, обмежена кількість перших машин з’явиться на ринку вже в цьому році.

Джерело: agroday.com.ua

Ваш вибір 'Подобається'.


АЧС продовжує ширитися Європою

Але найвищі темпи поширення хвороби, як і раніше, демонструє Польща — 1263 вогнища тільки в цьому році, пише pigua.info.

Поки останньою країною, яка постраждала від вірусу, стала Угорщина, де через тиждень після виявлення першого випадку АЧС у кабанів місцеві служби підтвердили ще один. У зв’язку з цим на Угорщину наклали нові експортні обмеження. Кілька країн негайно ввели заборону на імпорт свинини і продуктів з країни. Серед них Сербія, Японія, Тайвань, Сінгапур, Південна Корея, Білорусь і ПАР. Найбільш чутливим для угорського ринку свинини буде закриття азіатських ринків: наприклад, на Японію припадало 25% експорту на суму 76 млн євро.

Ветеринарна служба Молдови також заявила до Світової організації здоров’я тварин (МЕБ), що в цій країні знову зареєстрували спалах африканської чуми свиней у присадибному господарстві.

У Чехії число випадків вірусу африканської чуми свиней серед кабанів зросло до 221. Всі випадки виявили у Злинському краї на південному сході країни.

Румунія досі заявила в МЕБ про чотири спалахи АЧС. Всі виявили у малих присадибних господарствах. Про останній спалах на фермі, де містилося 5 свиней, румунські служби повідомили 14 березня.

Найгірша ситуація складається в Польщі, де зареєстрували 2145 випадків серед кабанів і 109 серед домашніх свиней. Найбільше нових вогнищ — в Мазовецькому воєводстві. Все більше хворих кабанів служби також знаходять в Вармінсько-Мазурському воєводстві. Випадки АЧС виявляються і в двох інших воєводствах, де присутня хвороба, тобто в Люблінському і Підляському.

Країни, уражені АЧС, підсилюють прикордонний контроль за переміщенням товарів, які можуть стати джерелом нових вогнищ. Так в Румунії під час прикордонних перевірок у 2017 році конфіскували 6721 кг свинини і продуктів з неї. За трохи більше два місяці нинішнього року — вже 1049 кг. У березні вірус виявили у трьох випадках перевезення продуктів харчування з України та Білорусії.

У свою чергу, Угорщина вибірково досліджує конфісковані продукти з 2015 року. У 2016 році всі спроби були негативними, в 2017 і 2018 було по одній позитивній. У 2017 році було конфіскували 8 тонн продуктів, що було в 4 рази більше, ніж в попередньому.

Ваш вибір 'Подобається'.


У Держстаті розповіли, на скільки зросли ціни на сільгосппродукцію

Про це повідомила Державна служба статистики, пише УНІАН.

Згідно з повідомленням, продукція рослинництва за звітний період подорожчала на 9,5%, а тваринництва – на 24,4%, порівняно з січнем-квітнем 2017 року.

За даними Держстату, у квітні порівняно з березнем цього року сільгосппродукція подорожчала на 3,6%. Зокрема, рослинницька продукція зросла в ціні на 5,2%, а тваринницької – подешевшала на 3,3%.

Відзначається, що, порівняно з квітнем 2017 року, середні ціни в квітні цього року зросли на 13,9%. Зокрема, вартість продукції рослинництва збільшилася 11,8%, а тваринництва - на 24,5%.

Нагадаємо, середні ціни реалізації аграрної продукції сільськогосподарськими підприємствами України в 2017 році зросли на 11,5% в порівнянні з 2016 роком. При цьому, продукція рослинництва в 2017 році подорожчала на 7,3%, а тваринництва – на 30,7%.

 

Ваш вибір 'Подобається'.


«Олійні правки» нібито скасовано

Про це пише Урядовий Кур’єр.

Чому нібито?

Нагадаємо – йшлося про те, що на експорт олійних культур – ріпаку та сої припинялося відшкодування ПДВ. Після численних протестів аграріїв з вимогою скасувати цю законодавчу норму, з численними зволіканнями питання таки було винесено у сесійну залу. Але яким цікавим чином: на розгляд народних обранців було запропоновано два законопроекти про внесення змін до Податкового кодексу України: №7403-2, розроблений групою народних депутатів з Аграрного комітету, і №7403-д, запропонований главою Податкового комітету Ніною Южаніною.

Різниця полягає у тому, що перший законопроект просто скасовував дію поправки, а другий пропонував відшкодовувати ПДВ лише тим експортерам, які самі виростили цю сировину на своїх землях. Здається ніби така норма спрямована проти трейдерів, насправді ж – на користь агрохолдингів. Адже малі та навіть середні сільгоспвиробники не експортуватимуть продукцію самотужки – не ті обсяги, та й нема у них в штаті менеджерів з міжнародних зв’язків, власної логістики тощо.

І саме такий законопроект підтримав  чинний парламент 249 голосами «за». Отже, тепер агрохолдинги мають усі можливості скупляти задешево сировину у фермерів, продавати її за кордон як свою і відшкодований з державного бюджету ПДВ спокійнісінько класти до своєї кишені. З чим народних обранців і вітаємо.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.