170513

Вітчизняні маслозаводи виробляють небезпечні фальсифікати

Про це «ГолосUA» повідомив голова правління громадської організації "Всеукраїнська асоціація з питань захисту прав споживачів "Споживча довіра" Максим Гончар.

Роки дії мораторію на перевірку харчових продуктів в Україні призвели до великих зловживань, і відсоток фальсифікату вершкового масла в Україні зростає, зазначив експерт.

«Ми перевірили 49 торгових марок вершкового масла від 35 українських виробників і знайшли 33 види фальсифікату. При цьому марка вершкового масла нібито виробництва Білорусі виявилася також фальсифікованою. У 2017 році у 34-х перевірених нами українських виробників вершкового масла було виявлено до 40% фальсифікату. Відсоток фальсифікату вершкового масла в Україні зростає. Ми робимо дослідження на жири немолочного походження. Знаходимо в згущеному молоці діоксид титану, знаходимо замінник цукру, який дітям категорично заборонено», - пояснив спеціаліст.

За словами М. Гончара, Брусилівський і Богодухівський маслозаводи з року в рік виробляють фальсифікати, які «живуть» і присутні на прилавках українських регіонів.

«В даний час ми працюємо з командами юристів з підготовки позовів до цих підприємств. Будемо від слів переходити до справи. Такі заводи працювати в Україні не повинні», - заявив експерт.

Нагадаємо, в Україні набув чинності закон «Про державний контроль за додержанням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин». З початку квітня 2018 року інспектори почали контролювати продукти тваринного походження для українських столів за європейськими стандартами.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На півдні України відроджують вирощування чуфи

У 30-х роках минулого століття на Херсонщині вирощували близько 100 га чуфи для Одеської кондитерської фабрики, тому ця культура для південного регіону не новинка. Про це повідомляє «АгроЮг».

В Україні виведено такі сорти, як «Фараон», «Новинка». А спеціально для півдня України — «Снігурівський» і «Інгульський».

Чуфа родом із Середземномор’я, де у неї є безліч назв: земляний мигдаль, сить, тигровий горіх, смикавець їстівний.

Для вирощування цієї рослини найкраще підійде ґрунт з легким механічним складом. За порадами фахівців, перед посадкою горішки чуфи необхідно замочити у воді на 3-4 дні, міняючи воду щодня. Після того, як кущі розростуться, їх підгортають як картоплю. Взагалі сама агротехніка вирощування чуфи дуже схожа з агротехнікою вирощування картоплі.

Викопують чуфу дуже обережно, тоді, коли почне жовтіти бадилля. До цього моменту бульби добре встигнуть визріти і накопичити в собі велику кількість масла. Висушені горішки можуть зберігатися в сухому приміщенні при температурі 10-18°С протягом 2-3 років, зберігаючи при цьому схожість і свої смакові якості. Єдиною проблемою є те, що якщо вирощувати чуфу в промислових об’ємах, то збирати її механізовано не представляється можливим, бо для цього потрібна спеціальна збиральна техніка.

Якщо висадити горішки наприкінці квітня, то сходи будуть вже через 10-15 днів. Можна також вирощувати рослину і через розсаду. Для цього посадковий матеріал висаджують в парниках або теплицях у торфоперегнійні горщики, стаканчики, заповнені ґрунтовою сумішшю, або в модні сьогодні таблетки для вирощування розсади.

Вартість бульбочок для посадки чуфи у приватних виробників обійдеться вам за 100 г близько 30 грн (170 – 180 шт.), вартість в інтернет-магазинах за 3 г — 4,5- 6 грн. Чуфу для вживання в їжу в упаковці вагою 200 г можна купити за 85 грн, а Орчату (напій, виготовлений із горішків чуфи) — за 247 грн/л.

Горішок чуфи — найкалорійніший з усіх горіхів (жирність 35%). Також чуфа багата на мікроелементи, які є дуже важливими для людини: йод, натрій, калій, мідь, селен, цинк.

Довідка: Чуфа однорічна в умовах України, трав’яниста рослина з сімейства Осокових. Висота куща становить 30-100 см. Чуфа тепло-, світло- та вологолюбна рослина. Однак, не любить різких коливань температур і перезволоження.

Джерело: kurkul.com

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вітчизняні фермери згортають виробництво картоплі

Таку думку в ефірі AgroFM висловив Ігор Завадський, генеральний директор компанії «Солана Україна», пише agroday.com.ua.

«Цифри переписують з року в рік, говорячи, що основне виробництво забезпечує приватний сектор. Проте села у нас вимирають – на Хмельниччині, на Чернігівщині, на Вінничині, інших регіонах. Звідки може взятися 22,5 млн тонн? А якщо згадати втрачені території?» — констатує Завадський.

Конкретну цифру загальноукраїнського виробництва фахівець називати не береться. Проте говорить, що всього Україні потрібно 5-6 млн тонн картоплі – і це з посадковим матеріалом.

Деяку частину цього врожаю забезпечує промисловий сегмент. Проте площі, зайняті під комерційним вирощуванням картоплі — незначні, в межах 40-42 тис. га. Та й то враховуючи дрібних фермерів — тих, хто вирощує 10-20 га.

Раніше площа промислових плантацій знаходилася на рівні 60 тис. га. Багато хто згортає виробництво. «І це правильно, — вважає Завадський. — Якщо у вас роками нічого не виходить, скоріш за все, треба просто зупинити виробництво картоплі. Декому – змінитися самому і відійти від думки, що ринок з’їсть усе. Забудьте про це. Ринок потребує якісної продукції».

Саме якісні бульби зараз шукає кожен менеджер з закупок кожної торговельної мережі. Саме такої продукції зараз вимагає споживач. А отримуючи низькоякісну — попросту переходить на крупи та макарони.

Як результат, середньостатистичний українець з’їдає картоплі все менше – навіть менше, ніж європейці, підсумував Завадський.

Нагадаємо, цьогоріч картопляний сезон виявився провальним для перекупників. За рік бульба подешевшала на 30%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Дорогі овочі: В Україні ціни майже такі, як у Польщі

Такі дані наведить згідно з офіційною статистикою Олексій Дорошенко, директор  Української Асоціації постачальників торговельних мереж, на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук.

"До нашого овочевого кошика увійшло по кілограму буряка, капусти, картоплі, моркви та цибулі. Зазначу, що не всі овочі за рік подорожчали. Так, зокрема, капуста подешевшала на 4%, а ціна на картоплю не змінилася. Ціни на інші овочі з борщового набору зросли на 6-106%", - зазначає експерт.

За його словами. буряк є безумовним чемпіоном з подорожчання: ціна на нього збільшилася на 106%. Морква стала дорожчою на 22%, а цибуля - на 6%. У порівнянні з минулим роком, буряк подорожчав на 6,5 грн за кілограм, морква – на 2,3 грн, цибуля – на 40 коп. Капуста ж "просіла" в ціні на 40 коп. На кінець квітня кілограм моркви можна було купити в середньому за 12,9 грн, буряку – за 12,6 грн, капусти – за 9,2 грн, картоплі – за 7,8 грн, а цибулі – за 6,8 грн.

На початку грудня 2017 року фахівці також підраховували цінову динаміку борщового набору. Тоді зростання відбулось на ті ж 22% за рік.

"Це свідчить про стабільне подорожчання основи нашого раціону. Проте різні овочі демонструють зовсім різні тенденції. Цього року в Європі зросли ціни на коренеплоди, тобто на буряк та моркву, що одразу позначилося й на українському ринку.

Від початку року борщовий набір продемонстрував карколомний ціновий стрибок, після чого його вартість плавно повернулася до попередніх показників. Станом на середину травня вартість овочевого кошика в Україні була на 2% нижче, ніж у Польщі. Це говорить про потенціал для подальшого зростання, але вже нижчими темпами", - підкреслює Олексій Дорошенко.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Європейський суд з прав людини зобов'язав Україну скасувати мораторій на продаж сільгоспземель

Відповідне рішення ухвалив Європейський суд з прав людини у справі "Зеленчук та Цицюра проти України", повідомляє ЄП.

Справа стосувалася скарги двох громадян України щодо державної заборони на продаж сільськогосподарських угідь, що, як вони заявили, порушує їх права власності як власників таких ділянок.

Суд зауважив, що після падіння Радянського Союзу Україна переважно віддавала сільськогосподарські угіддя людям, які раніше працювали в колгоспах, але ввела, нібито тимчасово, заборону на продаж такої землі.

"Уряд стверджував, що цей крок перешкодить концентрації землі в декількох руках, зупинить збіднення людей у сільській місцевості та забезпечить, щоб земля і надалі оброблялася. Однак суд встановив, що держава не забезпечила справедливого балансу між загальними інтересами громади та майновими правами заявників", - йдеться у повідомленні.

Суд зазначив, що жодна інша країна, яка входить до Ради Європи, на мала такої заборони, і наголосив на невідповідності підходу України щодо припинення мораторію.

"Також незрозуміло, чому не такі жорсткі обмежувальні заходи були б менш ефективними для досягнення тих самих цілей", - зазначається в рішенні.

Суд постановив, що український уряд повинен прийняти законодавчі заходи для забезпечення необхідної справедливості балансу для власників сільськогосподарських земель, хоча це не означає, що Україна повинна негайно запровадити необмежений ринок сільськогосподарських угідь.

Жодної грошової компенсації заявникам не було присуджено. "Однак якщо держава проявить необґрунтовану затримку у прийнятті необхідних заходів, грошові виплати можуть стати гарантованими", - зазначив суд.

Рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковими для виконання державами-членами Ради Європи; це стосується також положень, які містять вимогу про зміну національного законодавства. Водночас ЄСПЛ не має юридичних інструментів для самостійної зміни законодавства. Остаточне рішення має ухвалювати національна влада.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Створено робота, що стежить за теплицею і прогнозує врожай

Нова машина унікальна тим, що в ній використовується штучний інтелект і вона здатна до самонавчання, передає «АПК-Інформ: овочі і фрукти».

Робота розробники назвали IRIS!. Він здатний прогнозувати стрес рослин і володіє інтелектом, що може значно підвищити ефективність захисту рослин. Очікується, що завдяки його використанню знизяться витрати ЗЗР, трудовитрати і втрати врожаю.

Крім того, IRIS! визначає візуальні ознаки захворювань рослин, наявності шкідників, порушення харчування та інших проблем на їх ранній стадії, а також враховує кількість плодів і прогнозує очікуваний урожай. При цьому він враховує детальну інформацію про мікроклімат теплиці.

Як обіцяють виробники, обмежена кількість перших машин з’явиться на ринку вже в цьому році.

Джерело: agroday.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview