Вітчизняні ЗЗР мають ефективність на рівні кращих світових продуктів

Захід було організовано за участі провідного українського виробника ЗЗР та мікродобрив – Групи Компаній  UKRAVIT.

Про це пише Аgronews.ua.

Серед присутніх на Дні поля було керівництво базового господарства СФГ «Нива-1», власники і керівники  фермерських господарств регіону, менеджери українських та іноземних компаній.

Слід зазначити, що у якості партнерів Дня поля виступили провідні селекційно-насінницькі компанії України та світу: «Pioneer. A DuPont Company», «Limagrain», «Euralis Semence», «Maisadur», «KWS», «AltaSeeds», «Caussade Semenses», «Dow Seeds», «Сади України» та «Нертус Насіння».

Під час заходу учасникам Дня поля було презентовано понад 70 сучасних гібридів соняшнику та кукурудзи.

Показовим моментом стало те, що на високопродуктивних гібридах світової та української селекції застосовано комплексні системи захисту та підживлення виключно препаратами національного виробника – UKRAVIT. Зокрема, демо-ділянки під посівами цих культур було оброблено засобами захисту компанії UKRAVIT, а посіви підживлено її комплексними мікродобривами Авангард™. Також застосовано стимулятор росту, антистресант Гулівер Стимул.

Гостям Дня поля було наочно продемонстровано, що українські препарати за справедливими цінами мають ефективність на рівні кращих світових продуктів.

«Вже шість років ми працюймо з ЗЗР компанії UKRAVIT. Для нашого насіннєвого підприємства, що вирощує соняшник, кукурудзу, пшеницю якість пестицидів та мікродобрив дуже важлива. Приємно відзначити, що компанія UKRAVIT на сьогодні є одним з найкращих виробників на українському ринку в сегменті «ціна-якість», - зазначив агроном ТОВ «НПП «Агро-Ритм» Юрій Бурлака.

Довідка: UKRAVIT – один із лідерів ринку засобів захисту рослин. Виробляє та продає пестициди, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися:

ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, вул. Дегтярівська, 25/1.
Гаряча лінія: 0 800 301 401

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які країни споживають більше всього української молочної продукції

Про це повідомляє "Економічна дискусійний клуб", пише delo.ua.

Обсяги експорту молочної продукції в січні-липні поточного року склали 424 тис. тонн, що в 1,9 разів більше, ніж у січні-липні 2016 року.

Відзначається, що в структурі експорту найбільшу питому вагу займає вершкове масло (69%), основними споживачами якого є Марокко, Молдова і Казахстан.

"При цьому пріоритетною позицією імпорту молочної продукції в Україну є сири (84% у структурі імпорту). Традиційними постачальниками сирів на український ринок є Польща, Німеччина і Франція", — йдеться в повідомленні.

Всього за підсумками січня-липня 2017 року Україна імпортувала 64 тис. тонн молочних продуктів, що на 8% більше, ніж за аналогічний період 2016 року.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Укрзалізниця та агрохолдинги планують поповнити парк зерновозів

Про це інформує Укрзалізниця, пише Укрінформ.

"Уже за кілька тижнів залізничники та аграрії планують визначити, яку кількість вагонів-зерновозів бажають придбати окремі агрохолдинги, а також лізингові умови, на яких ці вагони надаватимуться Укрзалізниці", - йдеться у повідомленні.

Така домовленість стала результатом зустрічі в.о. голови правління ПАТ «Укрзалізниця» Євгена Кравцова із представниками Української зернової асоціації, що представляє 90% експорту зернових та олійних культур.

За словами президента Української зернової асоціації Миколи Горбачьова, упродовж останніх сімнадцяти років спостерігається постійне підвищення врожайності зернових, а відтак зростає й потреба в рухомому складі.

«Якщо врожаї збільшуватимуться такими ж темпами, - вже 2021 року експорт зернових сягне 70 млн тонн при нинішніх 47 мільйонах тонн. Для того, щоб Укрзалізниця змогла перевезти всі ці обсяги продукції, - модернізацію рухомого складу потрібно починати вже зараз», - зазначив Горбачьов.

В.о. голови правління ПАТ «Укрзалізниця» Кравцов зазначив, що, окрім поповнення парку вагонів-зерновозів, необхідно продовжувати працювати з автоматизованою системою їх розподілу.

«Автоматизована система розподілу вагонів-зерновозів між клієнтами має функціонувати й надалі, а критерії розподілу вагонів мають вдосконалюватись у процесі діалогу з бізнесом», - додав Кравцов.

Він також наголосив, що у пікові періоди особливо потрібною є ініціатива щодо запровадження маршрутних відправок зернових составів. Але при цьому важливо враховувати інші ринки та галузі економіки, чиї поїзди збільшать час простою, пропускаючи поїзди з зерном. Учасники зустрічі погодилися, що реалізація запланованих спільних заходів дозволить суттєво покращити ситуацію із перевезенням зернових вже під час наступної збиральної компанії.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки заробили аграрії на експорті ячменю

А наступного сезону запаси цих зернових не перевищать рівня 20 мільйонів тонн. Востаннє таке було 34 роки тому! Тож Україна має непогані шанси заробити, нарощуючи експорт ячменю, пише Експрес.

У 2016/2017 маркетинговому році наша країна експортувала 5,35 мільйона тонн ячменю. Це на 21% більше, ніж у попередньому сезоні (4,41 мільйона тонн).

"Урожайність ячменю побила всі можливі рекорди, хоча площі під культурою залишилися не дуже великими - приблизно 2,9 мільйона гектарів, - каже Єлизавета Малишко, провідний експерт компанії "УкрАгроКонсалт". - У 2016/2017 маркетинговому році Україна виробила приблизно 9,5 мільйона тонн цих зернових. А попереднього сезону було 8,3 мільйона тонн. В Україні був зафіксований попередній рекорд експорту цих зернових у 2009/2010. Тоді ми експортували 6,23 мільйона тонн. Після того виробляли й продавали менше", - підкреслює експерт.

Вона також розповіла, скільки заробили виробники ячменю. "Якщо продано 5,35 мільйона тонн, а середня ціна на ячмінь не дуже різнилася протягом усього року й становила 155 доларів на FOB, то вийде приблизно 830 мільйонів доларів. У першій половині попереднього сезону (ячмінь в основному продається в цей період) середня ціна була вищою - 182 долари, тоді виробники заробили 800 мільйонів доларів", - зазначила Єлизавета Малишко.

Найбільше купує наш ячмінь Саудівська Аравія - 2,4 мільйона тонн або 42% від загального експорту. Загалом ця країна імпортує приблизно 70% від усього світового експорту ячменю. На другому місці - Лівія (950 тисяч тонн або 18% від загального експорту). Крім того, ці зернові імпортує Китай (300 тисяч тонн), Алжир (250 тисяч тонн), Йорданія (225 тисяч тонн) тощо.

Також Україна почала займатися експортом пивоварного ячменю (наразі відвантажено трохи більше як 72 тисячі тонн), а також органічного - 11,5 тисячі тонн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

«Форум зернопереробників – 2017» Виробництво. Експорт. Інновації

Всупереч тенденції зниження внутрішнього споживання і рентабельності виробництва готової продукції, український ринок борошна і круп продовжує розвиватися, відбувається модернізація та будівництво нових зернопереробних підприємств і нарощування темпів виробництва. Багато в чому це відбувається завдяки розширенню асортименту продукції та розвитку експорту, що сприяло зростанню обсягів поставок і стало стимулом для пошуку виробниками нових ринків збуту.

Розуміючи стратегічне значення борошномельного і круп'яного ринку, союз «Мукомоли України», FAO та ЄБРР проводять III Міжнародну конференцію «Форум зернопереробників: ринок і технології – 2017». Захід відбудеться 28-29 вересня в р. Одеса, готель «Чорне море», (вул. Маразліївська, 1, Парк Шевченка).

Участь у заході візьмуть провідні виробники борошна та круп, трейдери та імпортери борошномельно-круп'яної продукції, закордонні та українські експерти з ринку сировини і готової продукції, постачальники техніко-технологічних рішень для переробки зерна та визначення якості борошномельно-круп'яної продукції.

В рамках заходу буде проведена виставка продуктів переробки зерна і зернопереробного обладнання. В ході виставки свою продукцію представлять компанії: Сквирський КХП, Барвінківський КХП, "Білоцерківхлібопродукт", Шевченківський завод продтоварів, Укр-Агро-Продукт (ТМ «Новоукраїнка», ТМ «Хлебородар») та інші борошномельно-круп'яні підприємства.

Програма форуму

З питань участі, спонсорства, виступу з доповіддю звертайтеся в оргкомітет конференції

Керівник оргкомітету

Святослав Ткаченко

+380633577359, +380562320795

[email protected]

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Пасічники обурені закупівельними цінами на мед

Таке зростання експорту тішить Міністерство агрополітики, урядовців, але не виробників. Вони заявили, що цьогоріч готові до протестів, пише Експрес.

"Річ у тому, що більшість пасічників - селяни, 40% із них - старшого віку, - розповідає Віталій Батіг, голова Спілки пасічників. - Вони виробляють мед, але не мають ані часу, ані можливостей реалізовувати його, бо для цього треба занедбати пасіку та їхати з товаром до міста. Цим користуються закупівельники. Вони скуповують мед майже за безцінь. Тримати свій товар, очікуючи кращого покупця, пасічники також не можуть, бо мед втрачає свої корисні властивості. Тому вони віддають його дуже дешево, у середньому по 35 гривень за кілограм", - наголошує він.

За його словами, на ринках і в магазинах ціна меду значно вища. "Але держава ігнорує проблему. Для неї головне - показники експорту. А краще б заохочували українців їсти більше меду. Колись наші пращури з'їдали по 20 кілограмів меду на рік, і були набагато міцнішими, ніж ми. Нині в Україні виробляють приблизно 1,5 кілограма меду на душу населення, але дуже багато йде за кордон. А Інститут гігієни харчування ЮНЕСКО рекомендує кожній людині для нормального функціонування організму споживати протягом року не менше як чотири кілограми меду. Однак до цих рекомендацій наближаються хіба що японці та новозеландці", - зазначає Віталій Батіг.

В Японії мед продають не в магазинах, а в аптеках, і він є обов'язковим у дитячому харчуванні. Щодо Європи, то там найбільше меду їдять у Швейцарії - приблизно 1,4 кілограма на душу населення.

"В Україні в1982 році на кожного припадало 0,3 кілограма меду. Сьогодні ця цифра в Україні зменшилась до... однієї чайної ложки на місяць, тобто до 12 грамів (трохи більше як 150 грамів на рік)! І при цьому ми тішимося експорту меду ,замість того, щоб замислитися: в Японії середня тривалість життя становить 88 років, а ця країна імпортує приблизно 98% меду. Середня тривалість життя в Україні - 64 роки, а ми намагаємося вивезти свій мед, який здатний покращити наше здоров'я, продовжити життя", - підсумовує Віталій Батіг.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview