Вітчизняний цукровий завод вироблятиме органічне добриво

Про це повідомляє прес-служба заводу, пише landlord.ua.

«Цього року ми вже матимемо 45-50 тисяч дефекаційного осаду, це ті самі вапняки, де кальцію буде на рівні 90%, що неабияк потрібно для вапнування ґрунтів нашими партнерами сільгоспвиробниками», – розповідає заступник керівника підприємства Олександр Нікішин.

На Гнідавському цукровому заводі переконують, що віддаватимуть органічне добриво сільгосппідприємствам безкоштовно, щоб підтримати їх в отриманні хороших врожаїв, адже саме вапнування ґрунтів сприяє їх розкисленню та необхідному засвоєнню мінеральних добрив.

Вапнування – метод хімічної меліорації кислих ґрунтів, що полягає у внесенні в них вапняних добрив: кальциту, доломіту, вапняку, відходів цукрового виробництва, гашеного вапна тощо. Ефект вапнування ґрунтується на заміщенні в ґрунтово-поглинаючому комплексі іонів водню і алюмінію на наявний в добриві кальцій або магній.

Гнідавський цукровий завод заснований в 1958 році. Підприємство випускає продукцію під торговою маркою «Солодко».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чеський фонд заморозив інвестиції в 1 млрд грн через рейдерське захоплення земель

Про це пише Верховенство права.

Сумарно Agromino і Resilient володіють земельним банком в 55 тис. га. В обидві компанії вкладені інвестиції чеського фонду Mabon.

Як зазначає видання, на початку березня 2018 року стало відомо, що в Комісію в сфері держреєстрації Мін'юсту України надійшли три ідентичні скарги від мешканців трьох різних сіл Білоцерківського району Київської області. Вони вимагали скасувати реєстрацію прав оренди Agromino, зареєстрованих ще в 2014-2016 роках.

Для цього, на думку компанії, були підроблені документи і сфальсифіковані підписи на них. Інвестори, зі свого боку, надали Міністерству юстиції всі підписані і зареєстровані в реєстрі договори, докази оплати за ними, підписи людей про отримання орендної плати та акти виконаних робіт по інших послуг.

На засідання Комісії прийшли люди, які підтвердили, що не підписували ніяких «скарг» і їх підписи підроблені. Крім того, виконавці цієї схеми навіть підробили підписи скаржників, які померли задовго до моменту подачі «скарг», що теж було підтверджено документально.

Як результат, Міністерство юстиції задовольнило зазначені скарги і протягом одного тижня позбавило Agromino права оренди на 200 га землі. Також наголошується, що в той же день права оренди були зареєстровані за іншим підприємством, що, на думку компанії, ще раз підтверджує організовану рейдерську діяльність їхніх опонентів.
Чеський інвестиційний фонд Mabon на початку 2018 року придбав контрольний пакет акцій компанії Agromino, яка обробляє 46 тис. га в Україні і займається вирощуванням зернових, технічних культур, тваринництвом. За ці роки було направлено близько 1 млрд грн інвестицій в Україну.

«При цьому ми чесно працюємо: офіційно купуємо, продаємо, платимо податки - все за українськими законами ... При цьому ми строго дотримуємося сівозміни: вирощуємо такі основні культури, як соняшник, соя, пшениця, кукурудза, ріпак. А тепер виникає питання, чи варто і далі вкладати інвестиції в Україну?», - повідомили у фонді

Джерело: Пропозиція

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

За 2 місяці 2018 року український аграрний експорт сягнув майже $3 млрд

Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

«За перші два місяці поточного року український аграрний експорт збільшився на $102,1 млн порівняно з відповідним періодом 2017 року та склав $2,8 млрд. Нашими традиційними лідерами експорту залишаються зернові культури з часткою 35,3%, олія – 24,1% та насіння олійних культур –12%», – наголосила заступник Міністра.

За словами Трофімцевої, за цей період помітно зріс експорт українського м’яса птиці - на $29 млн, яєць – на $11,4 млн, вершкового масла – на $20 млн, шоколаду – на $7,5 млн, виноградних вин – на $6,1 млн.

«Важливо відмітити, що експорт української продукції до ЄС за цей період збільшився на 28,1% або на $224,7 млн, та сягнув $1,025 млрд. Таким чином, на даний момент на ЄС припадає 36,5% нашого аграрного експорту»,- відмітила заступник Міністра з питань євроінтеграції.

Вона додала, що найбільшим імпортером української аграрної та харчової продукції у січні-лютому 2018 року стала Індія, куди експортовано продукції на $ 335,9 млн. Також до п’ятірки країн-найбільших покупців увійшли Іспанія - $201,1 млн, Нідерланди - $199,3 млн, Єгипет - $189,6 млн та Італія - $185,6 млн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чим більше фермер знає про страхування, тим більше влади має над власним бізнесом та фінансами

Адже сільське господарство належить до таких сфер діяльності, на успішність якого значною мірою впливають різноманітні погодні та кліматичні фактори, дію яких у багатьох випадках контролювати неможливо.

В Україні, на відміну від розвинених країн, ринок агрострахування лише починає набирати обертів, збільшуючи щороку кількість договорів страхування сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень.  Свідченням позитивних зрушень є поява на ринку нового страхового консультанта "Аграрна Агенція АГРОС". Про перспективи розвитку агрострахування в Україні ми поспілкувалися з її директором з інновацій та розвитку, експертом страхового ринку Володимиром Юдіним.

- Володимире Костянтиновичу, розкажіть, будь ласка, про Ваш досвід роботи на ринку страхових послуг.

- Я з 2000 року спеціалізуюсь на страхуванні сільгоспризиків. Хочу відзначити, що агрострахування – це особливий вид діяльності, який складно поставити в один ряд з іншими видами страховго бізнесу. Розуміння необхідності страхування на сьогоднішній день все більше зростає. Люди усвідомлюють значущість гарантій фінансового результату. Страхування - це не що інше, як гарантія фінансового результату. Що за таку ось суму, я Вам гарантую, що Ваш дохід складе не менше, ніж стільки-то. Ефективний ризик-менеджмент в сільському господарстві від початку орієнтований на страхування. Адже воно - як парашут. Якщо у Вас його немає в потрібний момент, більше він Вам не знадобитися. Як свідчить практика, будь-яке підприємство АПК в ході своєї діяльності піддається різним ризикам. І отримання прибутку протягом тривалого часу без ризику практично неможливо. Саме за допомогою агрострахування можуть бути зменшені економічні наслідки від комплексу ризиків. Аграрії потрохи починають усвідомлювати, що довіряти страховикам - це вигідно для їх бізнесу. Хоча звичайно ж, Українї ще далеко до європейських країн, де страхування врожаїв - необхідна норма.

- Що, на Ваш погляд,  стримує подальший розвиток українського агрострахування?

- Після того, як в Україні впровадять можливість продажу та купівлі земель сільськогосподарського призначення, зміниться структура застав, з’явиться можливість втратити землю, якщо не виплатити кредит. На мою думку, тоді почнеться зріст попиту на страхування врожаю як гарантію отримання доходу. Ще одна з вагомих причин, що не дає використати наявні ресурси ринку агрострахування,  криється в державній політиці в даній сфері. Наприклад, фактором, який змушує фермера задуматися, а чи потрібно йому страхуватися, є відсутність державної субсидії на страхові продукти. Тобто допомога аграріям щодо зниження вартості страхування від держави не надається. Якби держава закладала в бюджет суми на субсидування агрострахування, як це робиться в ряді розвинених світових держав, то впевнений, що довіра фермерів до даної послуги зросла б в рази. Зазначу, що ще в 2012 році в Україні був прийнятий спеціальний Закон "Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою". Але, віз, як то кажуть і нині там - реально держава не бере участі в управлінні сільгоспризиками.

- Чому вітчизняні сільгоспвиробники не розглядають агрострахування як невід’ємну  частину агробізнесу?

- Навіть якщо міркувати на цю тему не з позиції експерта страхового ринку, а керуючись виключно логікою ведення бізнесу, необхідно розуміти, що в запасі у будь-якої людини, що займається підприємництвом, завжди повинен бути резервний варіант на випадок настання форс-мажорних обставин. Це допомагає з найменшими втратами вийти з будь-якої кризової ситуації. Якщо ж ми ведемо мову про агробізнес, то кількість можливих ризиків тут значно вище. І в першу чергу це ризики природного характеру. Більшість фермерів не знають про всі переваги та можливості агрострахування або ж не довіряють страховим компаніям та вважають страхування невигідним та дорогим. Коли посуха або інші природні катаклізми сильно б'ють по врожаю, у агропідприємств виникає бажання застрахуватися, та за рік все забувається, і знову постає питання, що агрострахування - це дорого. Але мудрий фермер розуміє, що дохід від врожаїв з лихвою перекриє всі витрати, пов’язані зі страховкою, яка захищає всі активи аграрія.

- Які питання найчастіше порушують аграрії під час спілкування зі страховиками, і чому не завжди можуть знайти з ними спільну мову?

- Фермери часто цікавляться франшизою при страхуванні від такого ризику як посуха. Через зміни клімату аграрії стикаються з тим, що доводиться вести сільськогосподарську діяльність у більш жорстких умовах, адже  відбувається трансформація посушливих зон. У спілкуванні з сільгоспвиробниками завжди намагаємося пояснити всі умови договору страхування. Чим більше фермер знає про страхування, тим більше влади має над власним бізнесом та фінансами. Нам цікаво розмовляти з представниками українського агробізнесу і разом шукати шляхи того, як нам змінити все на краще.

- Зазвичай сільгоспвиробники вважають, що розмір відшкодувань показує серйозність намірів страховиків у повному обсязі виконувати взяті на себе зобов’язання. Чи так це насправді та на що слід звертати увагу в першу чергу при виборі страхової компанії?

- Тут необхідно розуміти, що все залежить від страхової компанії, від умов договору, який вона пропонує клієнтам. Аграріям обов’язково слід враховувати такі фактори, як наявність  незалежної оцінки збитків, чи є перестрахування, чи були виплати понад мільйон гривень за останні два роки.

- Які страхові продукти та умови Ваша компанія пропонує аграріям?

- Ми надаємо послуги з моніторингу посівів та консультації з агрономії, огляди посівів перед страхуванням. Такі обстеження  здійснюють агрономи нашої компанії перед укладанням договору про агрострахування, а також в процесі дії угоди. Ми завжди дбаємо про своїх клієнтів, і тому об’єктивний аналіз посівних площ фермерів є неодмінною складовою угоди про агрострахування. В разі виникнення форс-мажорних обставин він дозволить повністю або частково, в залежності від умов договору, компенсувати збитки аграрію в найкоротші терміни. Агрономи, які працюють в нашій компанії, особисто виїжджають на поля перед укладенням страхового договору, оцінюючи потенційну врожайність, і тільки потім підписується договір. Наші фахівці допомагають клієнтам підібрати оптимальні для них умови агрострахування. Також  надаємо оцінку збитків внаслідок настання погодних умов, розробляємо індивідуальні програми страхування врожаю, птиці та худоби.

- Яким Ви бачите подальший розвиток ринку страхових послуг  в Україні?

- Сподіваюсь, що запровадження ринку землі дасть вагомий поштовх для фінансового зростання всього вітчизняного сільського господарства та й ринку агрострахування зокрема. Адже потенціал ринку агрострахування величезний, а для його розвитку, в першу чергу, необхідні рамкові умови і підтримка держави.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Львівщині ввели в експлуатацію новий елеваторний комплекс

Про це повідомляє прес-служба Львівської ОДА.

ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед» функціонує на території Львівської області з 2006 року. На підприємстві працює близько 600 робітників. Нові виробничі потужності оглянув голова Львівської ОДА Олег Синютка.

«Відкриття нового підприємства це, перш за все, нові робочі місця. Дуже важливо в цьому контексті мати можливість відкривати їх не лише біля Львова, а й у різних селах по всій області. Робота має бути біля рідної домівки, а не за океаном. Від кожного з нас залежить добробут і процвітання нашої країни. Ми самі собі з Божою допомогою та спільними зусиллями збудуємо сильну, міцну державу», - зазначив під час відкриття елеваторного комплексу голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка.

Підприємство застосовує ефективну бізнес-модель поєднання європейського досвіду з українськими реаліями і можливостями. Господарська діяльність та облік ведеться за новітніми програмними технологіями, доповненими супутниковим зв’язком та GPS системами.

«Цей елеватор це наша нещодавна інвестиція. Він здатен зберігати до 12 тисяч тон зерна. Встановлення такого елеватора дозволить збільшити ефективність нашого виробничого блоку. Зерно проходить кілька етапів: при потребі відбувається очистка, після цього зерно сушать та розприділяють для зберігання. Наявність такого елеватора дозволяє забезпечити високу якість зерна. Більшість зерна постачаємо на експорт, але й на внутрішній ринок теж.  Окрім зерна ми вирощуємо ячмінь, пшеницю, ріпак та сою. Зміна культур дозволяє землі відновитись та зберегти свої властивості. Потенціал західного регіону дуже високий в контексті сільськогосподарського сектору. Успішність бізнесу не може реалізуватись без людського фактору, тому ми багато часу і зусиль приділяємо навчанню та підвищенню фаховості наших працівників», -  наголосив директор підприємства «Агро ЛВ Лімітед» Андреа Б`янко.

Довідка:

Упродовж своєї діяльності в Україні  в розвиток компаній інвестовано 1,1 млрд. грн.Підприємство входить в групу компаній  «CONTINENTAL FARMERS GROUP». Компанія оснащена сільськогосподарськими машинами найсучасніших світових виробників, діє картоплесховище потужністю 38 тис т з автоматизованим контролем мікроклімату, сучасний машино-ремонтний комплекс та три зерно-елеваторні комплекси потужністю 40 тис т.

У 2017 році в с.Новосілки-Гостинні  збудували дві силосні ємкості на 6000 т для зберігання зерна. ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед» є одним з найбільших виробників картоплі в Україні. На полях компанія залучає новітні енергозберігаючі, безпечні для довкілля технології обробітку ґрунту, живлення і захисту рослин.

Бізнес компанії добре інтегрований в структуру економіки Львівщини, виробництво продукції в структурі сільськогосподарських підприємств Львівщини становить: зернових -15%, цукрових буряків - 32,7%, ріпаку - 19,3%, картоплі - 67,2%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Держстаті назвали середні ціни на м'ясо, молоко та хліб

Про це повідомляє Держстатистики, передає УНН.

За місяць (березень проти лютого 2018 року) середня вартість молока в Україні зросла на 0,9% — до 22 грн за літр продукту.

Хліб в середньому подорожчав на 1,6%. У березні 1 кг хліба в Україні коштував 16 грн (близько 10 грн за буханку).

Серед усіх видів м’яса найбільше подорожчала яловичина та свинина — на 1,5% та 1,8% відповідно. Курятина подешевшала на 0,7%.

Відзначається, що за підсумками березня яловичина стала найдорожчим м’ясом у порівнянні зі свининою та курятиною. Минулого місяця українці могли придбати 1 кг яловичини в середньому за 122 грн, 1 кг свинини — за 109,8 грн, 1 кг курячої тушки — за 54 грн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview