Вітчизняний ринок лікарських рослин оцінюється в 500 млн гривень на рік

Про це заявив експерт з агроефективності Мирон Пундор, передає Секретаріат з підтримки експорту української продовольчої та аграрної продукції, пише landlord.ua.

За його словами, найбільш перспективним експортним напрямком для українських виробників лікарських рослин є ринок ЄС.

«На фоні ЄС та провідних світових гравців цього ринку – Індії та Китаю – ці цифри виглядають просто мізерними. Адже, ємність, наприклад, європейського ринку, оцінюється в 600 тис. тонн на рік»,- зазначив фахівець.

За даними Мирона Пундора, протягом 9 місяців цього року Україна експортувала лікарської сировини на $8,8 млн.

Проте, на заваді налагодженню сталого експорту, передусім до країн ЄС, стоїть не стабільність ринку.

«Наприклад, цього року в дефіциті українських підприємств – м’ята та меліса, а також шавлія та корені солодки. Через масовий відток трудових ресурсів з України, ціна на суцвіття липи зросла до $10/кг, а вартість сушеної шипшини піднялася в ціні до $1,43/кг. Та ж сама лікарська ромашка, на сьогодні, переважно імпортується до України»,- назвав проблеми галузі Мирон Пундор.

Серед порад, що надав фахівець тим, хто тільки хоче зайнятися вирощуванням лікарських рослин, або підвищити ефективність вже існуючого бізнесу зокрема варто виділити те, що чистий дохід отриманий з гектару лікарських рослин не є валовим доходом.

«Тобто враховуйте не тільки урожайність, а скільки витратите на його збір, енергоносії, сушіння, працю людей. Валова виручка різниться від чистого фінансового доходу. Болюча тема цього бізнесу й нестача трудових ресурсів та сушарок, які виробникам дуже часто доводиться виготовляти самотужки», – зазначив Мирон Пундор.

Ще один головний аспект, який треба враховувати при веденні цього бізнесу полягає в розумінні його власником того, що ринок лікарських рослин в Україні дуже вузький.

«Тому будь-яка масова посадка тієї чи іншої культури впливає на ціну»,- пояснив фахівець.

Крім того, Мирон Пундор зазначив, що типовою помилкою цього бізнесу в Україні є те, виробники присвячують лише 5-10% свого часу питанням маркетингу і збуту.

«Але цього дуже мало. За кордоном всі розуміють, кому будуть продавати сировину ще до того, як почнуть її вирощувати», – додав Мирон Пундор.