Вітчизняний сир на зовнішніх ринках дорожчий за європейський

Про це повідомляє Інфагро, пише agroday.com.ua.

Як зазначається, українські виробники скаржаться на низький споживчий попит на сири, але в той же час не хочуть його стимулювати шляхом зниження цін.

Наприклад, ціна на українські традиційні сири в СНД становить $4,1-4,4 тис. за тонну, це приблизно на $ 1 тис. дорожче, ніж європейські гауда і едам.

Як відзначають експерти, з такою ціновою різницею українським виробникам буде складно завоювати нові ринки.

Минулого місяця на зовнішні ринки українські сировари відправили 223 тонни твердих сирів, імпорт даної продукції склав 370 тонн. Крім того, було завезено близько 300 тонн білих сирів і 160 тонн плавлених.

На внутрішньому ринку також спостерігається великий розрив цін залежно від категорії виробника. Оптові ціни для дистриб’юторів на напівтверді сири становлять 130-150 грн/кг. У роздрібних мережах такі сири вже також можна знайти по 150 грн/кг.

Нагадаємо, в 2017 році Україна збільшила експорт сирів на 12% і відправила на зовнішні ринки 9,05 тис. тонн цього продукту на суму $32,51 млн. Крім того, Україна увійшла в десятку експортерів сирів до ЄС.

У той же час, імпорт сирів зріс на 42%, в минулому році було ввезено 10 тис. тонн цієї продукції вартістю $47,13 млн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні очікують перевиробництво овочів

Про це розповів представник Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва Сергій Потапов Agroday.ua.

«У сезоні-2017 вперше за 6-7 років не було такого продукту, який би стрімко дешевшав. Натомість картопля, морква та буряк б’ють цінові рекорди. Вартість овочів борщового набору зросла на 50-300%. Томати та огірки з плівкових теплиць подорожчали вдвічі», — сказав він.

У поточному сезоні при врожайності цибулі 60 т/га її собівартість складала 1,48-1,63 грн залежно від гібриду та регіону вирощування. Відпускна ціна з поля — 3,5-3,8 грн, тобто більш як вдвоє вища.

За словами Потапова, маятник прибутковості овочевого бізнесу зазвичай спрацьовує кожні сім років. І ті, хто поступово накопичували виробничий досвід, в такі роки добре заробляють.

Після цінових рекордів фермери масово ринуться вирощувати овочі і в 2018 році Україна отримає перевиробництво. Це означає, що ціни на продукцію впадуть, а отже багато хто зазнає збитків.

«Торік головною причиною овочевого неврожаю стали погодні катаклізми навесні та восени: гради, ливні та заморозки. Той же "Грін Тім" втратив 87 тонн врожаю іспанського часнику — 480 га поля просто замерзло», — каже експерт.

За даними Мінагрополітики, у 2017 році Україна зібрала 8,7 млн тонн овочів відкритого грунту, і ще 560 тис. тонн — тепличних. Найбільше було зібрано помідорів (2,26 млн тонн), капусти (1,6 млн тонн) та цибулі (майже мільйон тонн).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Сільгоспвиробники не зможуть розраховувати на достатній об’єм дотацій

Механізм розподілу державної підтримки аграрної галузі, який Кабінет міністрів України затвердив 7 лютого, сприятиме її подальшій тінізації, оскільки, згідно з новими програмами розподілу коштів, сільгоспвиробники не зможуть розраховувати на достатній об’єм дотацій, який зміг би компенсувати їх витрати.

Як зазначає заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) Денис Марчук, минулорічна програма «квазіакумуляції ПДВ», згідно з якою виробники отримували дотації відповідно до суми сплаченого податку, була ефективнішою. Перш за все, тому, що згідно з цією програмою виробники отримували кошти автоматично та прозоро. А тепер профільне міністерство розробило механізм розподілу держпідтримки таким чином, що чиновники зможуть на власний розсуд обирати отримувачів дотацій.

«Програма «квазіакумуляції ПДВ» не була досконалою. У формулі розрахунку була допущена груба помилка, через яку підприємства, які одночасно займались і тваринництвом, і рослинництвом, а це практично всі середні і малі господарства, дотацію майже не отримували. ВАР розробила проект нового порядку розподілу коштів, з урахуванням допущених помилок. Наші пропозиції були підтримані усіма аграрними асоціаціями. Але замість того, щоб прислухатися до думки експертів і учасників ринку, Кабмін скоротив фінансування даної програми до нуля, а гроші перенаправив на інші статті витрат», - зазначив Денис Марчук.

Більше того, в цьому році уряд практично усунув профільні асоціації від обговорення порядку розподілу державної підтримки, що обурило учасників ринку та викликало ряд запитань.

«Якщо запропонована програма розподілу коштів і справді така чесна та справедлива, як запевняє Мінагропрод, чому уряд відмовився від діалогу з аграрними асоціаціями? Ми не збираємось мовчати. Для детального обговорення усіх недоліків затвердженого механізму держпідтримки аграрної галузі та визначення подальшого плану дій ВАР проведе круглий стіл за участі виробників м’яса й молока, представників міжнародних організацій, фінансово-кредитних установ та представників міжфракційного депутатського об'єднання "Аграрна Рада". Захід відбудеться у рамках XI Міжнародного молочного конгресу 6-7 березня у ВЦ «КиївЕкспоПлаза». Запрошуємо до участі усіх зацікавлених осіб», - додав експерт.

На переконання ВАР, передбачений на 2018 рік механізм державної підтримки сільгоспвиробників буде неефективним. Найбільші побоювання в експертів викликає програма здешевлення кредитів для будівництва тваринницьких і молочнотоварних комплексів і ферм, на фінансування якої в цьому році передбачено 2,5 млрд грн. Справа в тому, що на сьогодні більшість тваринників в Україні знаходяться практично на грані виживання через низьку рентабельність виробництва. І тому основні сили фермерів направлені на утримання діючих комплексів та збереження існуючого поголів’я, і аж ніяк не на розширення. А тому першочерговою задачею держави мала бути фінансова підтримка тваринників та відшкодування їх витрат внаслідок втрати спецрежиму ПДВ, а не направлення такої значної суми на статтю видатків, половина якої зрештою так і залишиться в бюджеті.

Більше того, основними отримувачами дотацій за цією програмою, як і минулоріч, стануть птахівники, які і без підтримки з боку держави мають надзвичайно рентабельний бізнес і, на відміну від інших напрямків тваринництва, можуть інвестувати значні суми в розширення виробництва.

Іншою сумнівною ініціативою уряду є розширення програми часткової компенсації вартості придбаної сільгосптехніки вітчизняного виробництва до 945 млн грн. У 2017 році на фінансування даної програми було передбачено 550 млн грн, з яких витрачено - менше половини.

Додатково 1 млрд грн уряд направив на програму підтримки фермерських господарств і кооперативів. Однак на практиці ця ініціатива також може не спрацювати.

«Фермерів необхідно стимулювати до об’єднання, оскільки кооперація є дієвим інструментом для збільшення ефективності і прибутковості виробників. Однак важливо розуміти, що фермер по своїй суті – індивідуаліст. А більша частина з виділеного 1 млрд грн буде спрямована саме на фінансування кооперативів. Популяризація кооперативного руху – дуже важлива мета, але одного року замало для того, щоб наша держава зробила значний прогрес в цьому напрямку. Тому велика частина коштів за даною програмою також не буде використана», - сказав Денис Марчук.

Крім того, уряд планує направити ще 1,5 млрд грн на компенсацію вартості племінних тварин і матеріалів, утримання молочного стада і вирощування селянами молодняку ВРХ, а 300 млн грн – на підтримку садівництва та виноградарства. Але і ці програми породжують більше запитань, ніж відповідей, основне з яких: хто відповідатиме за розподіл коштів та вирішуватиме, до чиїх рук буде направлена дотація?

Загалом, цьогоріч уряд збільшив державну підтримку аграрної галузі до 6,3 млрд грн с 5,5 млрд грн у 2017 році.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вибір якісної продукції з агроволокна

Типи агроволокна

Агроткань – це матеріал, який застосовується в сільськогосподарській сфері, необхідний для вирощування культур.

Властивості виробу:

  • Легка вага;

  • Висока міцність;

  • Допомагає культур акумулювати тепло.

Матеріал екологічно чистий, що пояснює його популярність у приватних і державних господарствах. Поширення отримали біле і чорне агроволокно. Також, можливо придбати чорно-білий варіант виробу. Їх застосування актуально, якщо потрібно посадка полуниці. Надійністю відрізняються агроволокна від бренду Agreen, Growtex.

Перед тим як підійти до посадки, потрібно обробити ділянку землі, прибрати бур'яни, після чого стелиться матеріал на землю. Його фіксація здійснюється завдяки тому, що роблять невеликі заглиблення, куди укладають краю агроволокна, відбувається присипка його землею. У завершенні сіється культура. Спеціально для цього садівник (фермер) має зробити розріз, після чого сідає полуниця. Підбирати укривний матеріал слід по товщині, так як необхідно забезпечити захист рослин від шкідливих комах. Це дозволяє підвищити врожайність.

Використання чорного типу агроволокна дозволяє запобігти проростання бур'янів, поліпшити врожайність культур. Біле агроволокно використовується, якщо полуницю вирощують в несприятливих умовах, взимку. Забезпечується комфортна перезимівля рослин. На вартість даного виробу впливає товщина, ширина і довжина тканини.

Вибір якісної продукції

Як підвищити врожайність полуниці? Сприятливі умови для вирощування садових культур дозволяє придбання агроволокна. В Україні дану продукцію можна придбати за допомогою магазину «Крапелька». Кожен віртуальний відвідувач сайту може розраховувати на консультації щодо вибору бажаного агротовара.

На сайті представлені види агроволокна (чорне, біле, а також чорно-біле) різної щільності. Ціна даної продукції є прийнятною. У доповненні до цього можна вибирати зручний спосіб оплати. Кожному клієнту магазину Крапелька забезпечуються швидка доставка в найкоротші строки.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії закликали не фінансувати «Кернел»

Про це повідомляє прес-служба УКАБ.

Громадська спілка «Всеукраїнський аграрний форум» від імені національних аграрних асоціацій звернулася з відкритим листом до Європейського Банку Реконструкції та Розвитку в Україні та Міжнародної Фінансової Корпорації щодо лобізму бізнес-інтересів з використанням політичного впливу окремих українських компаній.

У листі, зокрема, йдеться, що правки до Податкового кодексу України, ухвалені Верховної Радою України наприкінці грудня минулого року, які скасовують бюджетне відшкодування ПДВ при експорті технічних культур, а саме сої з 01.09.2018 року та ріпаку з 01.01.2021 року до Податкового Кодексу України, вказують на грубий лобізм бізнес-інтересів переробників олійних культур. Так, членом Комітету Верховної Ради, що є профільним з питань оподаткування, є народний депутат Віталій Хомутиннік, що є власником близько 6% акцій найбільшого в світі виробника і експортера соняшникової олії - компанії «Кернел».

Додатковим підтвердженням ціленаправленого лобізму інтересів окремих компаній-переробників є також те, що норми про скасування відшкодування ПДВ не були представлені до широкого обговорення із бізнесом та громадськістю та не було здійснено жодних консультацій з аграрним сектором щодо доцільності таких заходів стимулювання внутрішньої переробки продукції. Ініціатива виникла без жодних додаткових заходів для стимулювання внутрішньої переробки цієї продукції.

Подібні дії створюють значний конфлікт інтересів та суперечать принципам міжнародних фінансових інституцій, які пропагують чесну конкуренцію, прозорість та демократію, а також неприйняття корупції.

Асоціації просять ЄБРР та МФК взяти цю інформацію до уваги під час ухвалення рішень щодо надання фінансування та інших форм співпраці з переробниками олійних культур.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Директор ДП «Агроспецсервіс» відбувся умовним терміном за отриманя хабара у $40 тисяч

Про це повідомляє «Наші гроші».

За даними слідства, у липні 2014 року Савчук у якості в. о. генерального директора ДП «Агроспецсервіс» зустрівся з представником ПП «Фортуна Агро» у готелі, де підписав заздалегідь підготовлений договір оренди на 904,6 га, які перебувають у постійному користуванні ДП «Агроспецсервіс» і знаходяться у Хмельницькій області. А натомість отримав $40 тис. (476 тис. грн) неправомірної вигоди. За даними слідства, спочатку Савчук вимагав $100 тис., а потім зменшив суму до $40 тис.

Савчук був затриманий при виході з готелю. У суді він не заперечував отримання коштів, але не визнав себе винним у вимаганні хабара. Савчук вказав на те, що він був призначений, але так і не приступив до виконання обов’язків гендиректора «Агроспецсервісу». Відтак, Савчук зазначив, що обманював представника «Фортуна Агро», адже повноважень підписувати угоду в нього не було.

Савчук розповів суду, що у березні 2013 року, дізнавшись про вакантну посаду гендиректора ДП, він прийшов до Мінагрополітики з приводу працевлаштування. Після проведення співбесіди йому запропонували написати заяву на ім’я міністра Миколи Присяжнюка. Без проведення конкурсу, у квітні того ж року Савчуку зателефонували і запросили до міністерства, де показали наказ Мінагрополітики №83-п від 05 квітня 2013 року про призначення його виконуючим обов’язки генерального директора ДП «Агроспецсеровіс».

При цьому, як встановив суд, Савчук не був проінформований про посадові обов’язки, які повинен був виконувати, у нього не було робочого місця, печатку ДП він замовив за власні кошти — нею він і скріпив договір з ПП «Фортуна Агро».

Суд перекваліфікував інкриміновані слідством дії Савчука з ч.4 ст. 368 КК (отримання неправомірної вигоди) на ч.4 ст.190 КК (шахрайство). Суд дійшов висновку, що він фактично не виконував жодних обов’язків гендиректора ДП «Агроспецсервіс», та жодного разу не отримав зарплати там, що не було спростовано столичною прокуратурою.

Водночас, захист Савчука надав суду рішення Шевченківського райсуду Києва від 22 квітня 2016 року, яким були визнані незаконними дії Мінагрополітики щодо видачі наказу про призначення Савчука.

Суд визнав щире каяття Савчука як пом’якшуючі обставини, його перше притягнення до кримінальної відповідальності та позитивні характеристики, і призначив йому умовне позбавлення волі без конфіскації майна.

Джерело: agravery.com

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview