174499

Вітчизняний виробник курятини визнав, що зливає "криваві відходи"

"Володимир-Волинська птахофабрика" скидає "криваві відходи" у відкритий ґрунт, передає УНН.

Наприкінці минулого тижня активісти зафільмували потік викидів рідких відходів червоного кольору на території Володимир-Волинського району. Нечистоти ведуть до відстійників ПрАТ "Володимир-Волинська птахофабрика".

Жителі району підтверджують, що відходи потрапляють у підземні води, і через місцеве озеро забруднюють навколишнє середовище, загрожуючи життю та здоров'ю.

"Після купання в цьому озері почали хворіти люди, і воно не є дивним, так як всі ці відходи стікають прямо в землю. Звідти можуть потрапляти в ґрунтові води і вести до озера", - каже житель Володимира-Волинського Тарас Сватко.

У "Володимир-Волинській птахофабриці" спочатку мовчали, а потім визнали: викиди кривавих відходів червоного кольору сформувалися внаслідок діяльності компанії.

"Частинки крові, незначний процент, вона все ж таки містить", - заявив юрист компанії Михайло Чуб, який водночас переконує, що порушень немає.

Втім, місцеві жителі, як і влада — іншої думки. За фактом забруднення земель району Володимир-Волинська прокуратура розпочала кримінальне провадження.

Розслідування справи перебуває на контролі керівництва прокуратури Волинської області, а до першочергових слідчих дій залучені фахівці Державної екологічної інспекції в області.

Якщо екологи встановлять факт забруднення навколишнього середовища, на "Володимир-Волинську птахофабрику" накладуть штрафні санкції.

"Володимир-Волинська птахофабрика" виробляє курятину ТМ "Епікур", а сама компанія, за даними офіційних реєстрів, належить до групи компаній "Опенмайнд", де серед співзасновників – родичі колишнього народного депутата Михайла Добкіна.

Ліберальний ринок землі не принесе очікуваного зростання економіки

На цьому наголосив заступник голови ВАР Михайло Соколов під час дебатів, присвячених проблематиці ринку землі, передає прес-служба ВАР. 

Експерт пояснив, що малі та середні аграрії будуть вимушені скорочувати інвестиції й акумулювати ресурси для купівлі землі та виплати залучених на для цього кредитів. Тому на першому етапі потрібні певні обмеження.

«Якщо ми подивимось, як відкривали ринки наші сусіди, то побачимо, що вони  не робили його ліберальним. Завжди були обмеження: на участь у ньому іноземців, на кількість придбаної в одні руки землі. Ці моделі, можливо, були не ідеальні, але вони були. Тому, що розуміли: середнє та мале господарство дає більше доданої вартості, більше податків, більше робочих місць. Це потрібно державі», - сказав Михайло Соколов.

Також Михайло Сколов наголосив, що механізм, через який влада має намір виявляти кінцевих бенефіціарів, не спрацює. Оскільки, наприклад, всіх юридичних осіб Російської Федерації не знає ніхто і виявити їх неможливо, оскільки чимало з них давно зареєстровані в офшорних зонах.

У заході також взяв участь член правління ВАР Руслан Голуб, який підкреслив що ринок землі має вводитись поетапно. Так, на першому етапі потрібно надати право купувати землю лише фізичним особам-підприємцям. І лише потім, через кілька років, - юридичним особам.

«Це дало б можливість зняти соціальну напругу. Адже ті 10-15% людей, які готові сьогодні продати свою землю, зможуть це зробити. Разом з тим, ринок розвивався б поступово і нам вдалося б уникнути дикої приватизації. Ми не повинні зараз допустити на ринок юридичних осіб, бо через них зайдуть іноземці. І через кілька років ми можемо отримати сценарій, коли Українськими землями володітимуть два-три іноземних фонди», - наголосив учасник ВАР.

ТОП-3 найбільші споживачі українського меду

За дев’ять місяців поточного року Україна експортувала 39,7 тис. тонн натурального меду на суму $72,5 млн. Імпортовано цієї продукції всього 21 тонну на суму $53 тис.

Про це свідчать дані Державної фіскальної служби, пише agrotimes.ua

Лідером серед імпортерів українського меду цього року залишилася Німеччина, яка придбала цієї продукції на $16,7 млн. Її питома частка в загальному обсязі експорту меду при цьому скоротилась більш ніж на 2%, порівняно з минулим роком, і наразі становить 23%. Торік ця країна закупила вітчизняного меду на понад $25 млн.

На другій позиції, як і торік, залишилася Польща, питома частка якої в обсягах експорту меду зросла більш ніж на 2% – до 20,8%. Сума закупівель за дев’ять місяців становить трохи більше $15 млн (торік – $17,8 млн).

Третьою за сумою закупівель вітчизняного меду цього року стала Бельгія, витіснивши з цієї позиції США. Питома частка цієї країни становить 13% (сума закупівель – $9,6 млн. Такий же відсоток торік займали США (сума закупівель – $12,8 млн).    

Для порівняння, протягом усього 2018 року було експортовано 49,3 тис. тонн меду на $97,98 млн.

Суд визнав банкрутом "Ковельмолоко"

Про це пише finbalance.com.ua.

18 вересня суд затвердив реєстр вимог кредиторів боржника, включивши в нього в т.ч. вимоги Укрексімбанку на 743,7 млн грн (як забезпечені заставою майна боржника), ТОВ “Мідас Інвестиції” - 111,5 млн грн (черга не уточнюється), ПрАТ "Галичина" - 85,8 млн грн (четверта черга), ТОВ "Молочна компанія "Галичина" - 20,7 млн грн (четверта черга).

За даними НКЦПФР, на кінець червня-2019 власником 98,98% акцій ПАТ “Ковельмолоко” (як і 100% акцій ПрАТ “Галичина”) була компанія "Бросмонт Холдінгз Лімітед".

Як повідомлялося, в 2010 році «Західна молочна група» (підконтрольна групі «Континіум» Степана Івахіва та вже покійного Ігоря Єремеєва) об’єдналася із ЗАТ «Галичина» (бенефіціарами якого були львів’яни Андрій Король, Сергій Гибай, Юрій Ложкін), що публічно підтверджували в групі «Континіум». Об’єднана молочна структура зберегла назву «Галичина». Власне, С. Івахів входив у наглядову раду підприємства. У 2014 році багаторічного гендиректора молочного заводу «Галичина» Володимира Петріна на певний час замінив Дмитро Лещенко, який до цього призначення працював радником гендиректора групи «Континіум».

У Верховній Раді пропонують провести слухання щодо земельної реформи

Про це пише УНН з посиланням на сайт Верховної Ради.

10 жовтня на офіційному сайті парламенту з’явився текст зареєстрованого цього ж дня проекту постанови з пропозицією проведення парламентських слухань на тему: "Земельна реформа: вітчизняна модель обігу земель сільськогосподарського призначення" (4 грудня 2019 року) № 2251.

Ініціатором проекту виступив голова комітету з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський, нардеп від провладної фракції "Слуга народу".

Метою парламентських слухань, про що йдеться в пояснювальній записці до документу, є привернення уваги органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, політичних партій, громадськості та експертного середовища до проблемних питань обігу земель сільськогосподарського призначення в Україні.

Завданням слухань, своєю чергою, є залучення до обговорення вітчизняної моделі обігу земель сільськогосподарського призначення представників вищезгаданих структур та аудиторій.

Станом на сьогодні на сайті парламенту є тексти кількох зареєстрованих законопроектів щодо ринку землі. Найпершим був зареєстрований урядовий проект закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення" №2178 від 25 вересня.

Пізніше з’явилися альтернативні законопроекти за ініціативи фракції "Батьківщина" від 26 вересня та два проекти законів від позафракційних народних депутатів від учора, 9 жовтня, про внесення змін до законів України щодо проведення референдуму та функціонування земельного ринку.

Нагадаємо, більшість українців (52%) не схвалюють доручення президента України Володимира Зеленського про скасування мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення, про що свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології.

Позитивно ставляться до доручення про введення ринку землі 35% опитаних, 13% не змогли відповісти на питання.

Нагадаємо, у Верховну Раду внесли Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення.

Також  Олексій Гончарук заявив, що ринок землі в Україні відкриють з 1 жовтня 2020 року. 

Раніше президент України Володимир Зеленський назвав маячнею страшилки про китайців, арабів чи інопланетян, які вивезуть українську землю вагонами у разі відкриття ринку землі.

 

 

Україна експортуватиме ВРХ до Лівії

Про це повідомила прес-служба Держпродспоживслужби.

"До уваги суб’єктів господарювання, які експортують чи збираються експортувати велику рогату худобу для забою!

Компетентні органи України та Держави Лівія погодили форму міжнародного ветеринарного сертифікату на експорт великої рогатої худоби для забою з України до Лівії", - йдеться у повідомленні.

Форма сертифікату оприлюднена на офіційному сайті Держпродспоживслужби у розділі «Міжнародне співробітництво», рубрика «Сертифікати на експорт з України».