182818
178171

Вітчизняний виробник вийде на ринок ЄС з органічною соняшниковою олією

Про це повідомив керівник відділу постачання сировини компанії Максим Турко, пише НВ.

"Поки вся вироблена нами органічна продукція йде на експорт", - сказав він.

За його словами, на заводі Укролія Органік найближчим часом буде запущена лінія для фасування органічних масел, які будуть реалізовуватися в Україні.

У листопаді 2017 року Укролія запустила завод з виробництва органічних масел Укролія Органік в смт Диканька Полтавської обл. Інвестиції в нього склали близько 50 млн грн. Компанія планує переробляти на рік 18 тис. тонн соняшнику, 50 тис. тонн сої, виробляти 7 тис. тонн в рік органічного соняшникової олії, 6,7 тис. тонн органічного соєвого масла.

Укролія заснована в 2001 році. Займається виробництвом і реалізацією фасованого і наливної соняшникової олії, соняшникової макухи, лушпиння. Її виробничі комплекси розташовані в Диканьці та Зінькові Полтавської обл. Фасовану соняшникову олію реалізується під торговими марками Диканька, Диканський Хуторок, Маслинка, Garna, Olinalli.

За даними самої компанії, вона займає близько 15% українського ринку фасованої соняшникової олії. Експорт продукції здійснюється в 40 країн світу.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб, кінцевим бенефіціаром Укролії є Богдан Єсіпов, Вадим Швачка, Юрій Шевченко.

Ваш вибір 'Цікаво'.


В Україну завозять насіннєвого матеріалу в 26 разів більше ніж продають за кордон

Це у 26 разів перевищує обсяги вітчизняного експорту насіннєвого матеріалу у 2016 році, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

За його словами, у товарній структурі імпорту насіння традиційно переважали зернові (36,3 тис. т) та олійні (34,9 тис. т) культури.

Торік за кордоном закуповувалося переважно насіння соняшника, кукурудзи та ріпаку. На ці види сільгосппродукції припадає понад 98% вітчизняного імпорту, зауважив експерт.

2017 року був зафіксований найвищий обсяг імпорту насіння соняшнику – 24,8 тис. т. Його частка у закупленому за кордоном насіннєвого матеріалу склала близько 58%. Соняшнику закупили на 230,3 млн дол. США у Туреччині (35,8% загального імпорту насіння цієї культури), США (26,4%), Франції (15,3%), Іспанії (6,3%) та Чилі (4,9%).

Майже третина від загальної суми закупівель насіннєвого матеріалу – 131,2 млн дол. США – була витрачена на придбання 35,2 тис. т насіння кукурудзи. Його імпортували з Румунії (34%), Угорщини (26%), Франції (17,2%), Сербії (9,0%) та Швейцарії (6,1%).

Ріпаку торік закупили на 32,3 млн дол. США. Основні постачальники продукції – Польща (51%) та Німеччина (36,0%).

Насіння сої імпортували з Канади (70%) та Чехії (10,7%) на 2,5 млн дол. США.

Характерною рисою 2017 року стало зростання обсягів імпорту насіння сорго та гірчиці.

Насіннєвого сорго закупили 412 т на суму 1,5 млн дол. США. Основними постачальниками виступили США (70%) та Франція (28,6%).

Якщо у 2016 році насіннєва гірчиця практично не імпортувалася, то торік обсяги її імпорту суттєво збільшилися – до 2103 т. У вартісному вимірі обсяги закупівель цього виду насіння склали 1,2 млн дол. США. Основними експортерами виступили Казахстан (50,0%) та Російська Федерація (49,0%).

Минулого року збільшилися ціни практично на всі види імпортованого насіннєвого матеріалу. Найбільше порівняно з 2016 роком подорожчали насіння соняшнику – з 8500 дол. США до 9275 дол. США, кукурудзи – з 3650 дол. США до 3725 дол. США, а також ріпаку – з 4175 дол. США до 4988 дол. США за 1 т.

У 2017 році тенденція до скорочення імпорту насіннєвого матеріалу в Україну порівняно з докризовим 2013 роком сповільнилася. Причиною тому є покращення фінансового стану агроформувань через зростання одержаних прибутків та більш висока – порівняно з українським насінням – якість іноземних сортів та гібридів вищезазначених сільськогосподарських культур, підсумував Олександр Захарчук.

Ваш вибір 'Подобається'.


Українські трактори відправляють на експорт в навіть в Нову Зеландію

Теґи: 

Як повідомило керівництво ХТЗ, завдяки приходу нового інвестора в особі групи DCH Олександра Ярославського підприємство працює стабільно і розвивається в плановому темпі, передає УНН.

"Після вимушеного простою в 2016 році виробництво було відновлено в найкоротші терміни. Уже в лютому 2017 року з конвеєра зійшов перший трактор, а до кінця року було випущено 794 одиниць техніки", - повідомляють на заводі.

Продукція підприємства реалізується як в Україні, так і за кордоном: в Молдові, Казахстані, Вірменії, Болгарії, Польщі, Новій Зеландії, Білорусі та ін. Пошук нових ринків збуту триває.

Як відзначають на заводі, ключовим заходом 2018-2019 рр. повинні стати оновлення парку обладнання і модернізація виробничих приміщень. Інвестор - Олександр Ярославський - виділив на це більше 300 млн грн. При цьому генеральний директор ХТЗ Андрій Коваль зазначає, що в поточному році завод ставить на чільне місце вдосконалення виробів, що випускаються відповідно до переваг споживачів.

"Обсяг виробництва варіюється від 80 до 150 тракторів на місяць. Пікова потужність ХТЗ дозволяє випускати до 180 машин на місяць. У 2018 році завод планує випустити понад 800 тракторів. Наразі підприємство вже сформувало портфель замовлень, що має на увазі реалізацію близько 300 тракторів на внутрішньому і більше 500 тракторів на зовнішньому ринках", - підкреслює керівництво заводу.

Підприємство бере участь у реалізації держпрограми, в рамках якої вітчизняному сільгосппідприємству з лютого 2018 року  має компенсуватися від 25 до 40% вартості тракторів виробництва ХТЗ. Раніше компенсація становила 20%, за цією програмою у другому півріччі 2017 року завод реалізував 87 тракторів на загальну суму 127,7 млн ​​грн.

Як повідомлялося раніше, найбільше машинобудівне підприємство, що веде свою історію з 1930 року, було придбано Олександром Ярославським в 2016 році. На той момент завод перебував у стані затяжної кризи, однак завдяки активності та інвестицій бізнесмена підприємство змогло відновити роботу. Після машинобудівного гіганта бенефіціар групи DCH придбав ще цілу низку промислових активів. Загальна сума інвестицій бізнесмена в проекти різної галузевої приналежності тільки по харківському регіону перевищила 1 млрд дол. (зокрема 300 млн дол. у соціальний проект підготовки Харкова до Євро-2012). Олександр Ярославський входить в ТОП-10 українських підприємців за версією Forbes.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Українським виноробам не вистачає держпідтримки

Таку думку в коментарі УНН висловив експерт ринку алкогольної продукції Ігор Товкач.

"Сьогодні ми маємо розглядати Україну як реципієнта вин. Країна поки що не стала виноробною через те, що державної підтримки галузі практично немає. Раніше, наприклад, був 1,5% збір з продажів алкогольних напоїв та пива. Я абсолютно не підтримую такий вид податку через низьку ефективність збирання надходжень, неприродність походження та тіньовий характер розподілу дотацій. Але слід зазначити, що у кращі часи загалом вдавалось збирати близько 1,1 млрд грн в рік до спеціального фонду, звідки можна було брати частину грошей, в тому числі - на підтримку виноградників. Правда, така підтримка не носила планового характеру, тож і результат був близький до нульового. На сьогодні ж, держава не підтримує українських виноробів взагалі, через що говорити про Україну як країну нетто-експортера вин не доводиться", - пояснив експерт.

Разом з тим, в Україні наявні винні бренди, що не поступаються закордонним, зазначив І.Товкач.

"У нас є достойні приватні бренди вин, які вже себе знайшли. Проте, вони не виробляються великими об'ємами, і економічного сенсу експортувати ці вина немає, бо потрібно вкладати немалі кошти у маркетинг. Тому, повторююсь, Україну треба більше розглядати як імпортера іноземних вин, в тому числі і з Молдови. Ринок вина за кордоном високо конкурентний, особливо у країнах, де вино п'ють. Тому пробитися туди неймовірно складно", - додав експерт.

Однак, так чи інакше, за підсумками минулого року українським виноробам вдалося відчутно наростити об'єми експорту своєї продукції на ринок ЄС.

До того ж, українське вино Мадера потрапило в перелік кращих вин світу.

В цілому, на переконання директора з маркетингу компанії Eastern Beverage Trading Олексія Безуглого, ринок українського вина дуже перспективний і сьогодні якість вітчизняної продукції постійно підвищується.

"З огляду на тенденцію зростання цін на міцний алкоголь, прагнення більшості нашого населення в Європу і в цілому розвиток суспільства, ринок українського вина - дуже перспективний. Якщо більш детально подивитися, що зараз відбувається на ринку українського вина, виділяються кілька трендів: через девальвацію і закладки валютних ризиків постачальниками якісне імпортне вино стає все більш недоступним; на ринку стає все більше неякісного імпортного або псевдо-імпортного вина; якість і різноманітність українського вина підвищується", - зазначив він.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Більшість фермерів не зможе отримати компенсацію з фермерського мільярда

Про це розповів голова Драбівської районної організації АФЗУ Валерій Перепелиця в інтерв’ю AgroPolit.com.

Нагадаємо, що уряд нещодавно оприлюднив порядок розподілу цих коштів.

Загальний розподіл коштів виглядає так: 160 млн грн – на кооперативи, 500 млн грн – на здешевлення відсоткової ставки за кредитами, 240 млн грн – на компенсацію вартості вітчизняного насіння, 5 млн грн – на дорадчу службу, 100 млн грн – на компенсацію вартості сільгосптехніки.

    Ідея хороша. Але, на мою думку, програма розподілу 1 млрд грн дотацій на фермерів містить дуже багато проблем, тому навряд чи вона буде ефективною", - говорить Перепелиця.

Зокрема, на думку голови асоціації Драбівської районної організації АФЗУ, є декілька ключових проблем у цій підтримці, одна з яких - відсутність ліквідної застави у фермерів.

    Саме половина з цього мільярда йтиме на відшкодування відсоткової ставки. Пропонується наступний механізм: 500 тис. грн у вигляді кредиту для фермера на поповнення оборотних коштів та 9 млн грн на середньостроковий кредит до 3 років. Небагато є фермерських господарств, особливо до 500 га, які мають повноцінну ліквідну заставу, які могли б податися на цю програму", - пояснює Перепилиця.

Зі знаком питання і перелік банків, які будуть компенсувати ставку по кредитам. За словами фермера, погано, що обмежилися тільки державними банками.

«До цієї програми залучені тільки державні банки. А інших учасників немає. Наразі фермери кредитуються в кредитних спілках, чому б не підключити їх до цього процесу? Це ж розвиток тієї ж кооперації! То чому не підтримати фінансову кооперацію?», - деталізує він.

Зі знаком питання і позиція щодо кооперативів. «Під державну програму щодо кооперативів потрапляють тільки молочні та плодово-ягідні кооперативи. Фермерам також цікаві кооперативи з обробітку ґрунту, бджолярства, овочівництва, а потім вже – у тваринницькому напрямку», - розповідає Перепелиця.

Ваш вибір 'Подобається'.


На Одещині з’явиться підприємство з перероблення гороху і проса

Наразі завершується установлення обладнання, розповів АПК-Информ CEO компанії Дмитро Коваленко, пише AgroTimes.

За його словами, збільшення внутрішнього перероблення бобових культур – досить перспективний напрямок.

Дмитро Коваленко підкреслив, що перспективним є перероблення нуту та сочевиці, однак воно стане можливим лише тоді, коли їх валовий збір перевалить за 100 тис. тонн.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.