Вітчизняний виробник ЗЗР представив нові високотехнологічні препарати

Лідер українського ринку ЗЗР, Група компаній UKRAVIT, до нового аграрного сезону виводить на ринок 4 нові високотехнологічні препарати для комплексного захисту рослин. Про це Аgroreview.com розповів керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР ГК UKRAVIT Олександр Мигловець.

«UKRAVIT  постійно оновлює свій портфель продукції та пропонує своєчасні рішення. Представлені у лютому 2018 року нові гербіциди і фунгіциди направлені на захист рослин від найпоширеніших видів шкідників. Проведені дослідження науковцями компанії свідчать про відмінну якість продукції і її відповідність усім насущним потребам вітчизняних аграріїв у ЗЗР», - зазначає Олександр Мигловець.

За його словами, одна з новинок – це препарат системної дії  ІМІ-ВІТ®. Він використовується проти широкого спектру однорічних дводольних та злакових видів бур’янів у посівах сої та соняшнику та є стійким до групи імідазолінонів.

«Однією з його переваг є дія на бур’яни через листя та кореневу систему, можливість стримувати появу наступних сходів бур’янів. Також за наявності ґрунтової вологи, існує необхідність лише однієї обробки за вегетаційний період культури», - підкреслює Олександр Мигловець.

Ще одна новинка сезону – новітній гербіцид системної дії - Варяг®. Його призначення - це контроль однорічних злакових та дводольних бур’янів у посівах сільськогосподарських культур.

«Від інших препаратів його відрізняє покращений контроль важко знищувальних бур’янів. Також можна відмітити відсутність обмежень щодо застосування в сивозміні, широке технологічне «вікно застосування», повне розкладання в ґрунті та рослинах. Всі ці переваги препарату досягнуті завдяки високому рівню синергії двох діючих речовин», - зауважує Олександр Мигловець.

Покращеною формулою відзначається ще одна новинка – двоконтактний гербіцид контактно-системної дії для знищення однорічних та деяких багаторічних дводольних видів бур’янів у посівах сої - Флагман Екстра®.

«За рахунок додавання другої діючої речовини – ацифлуорфену, новинка є більш ефективною у порівнянні з однокомпонентним препаратом та забезпечує удосконалений контроль таких видів бур’янів: щириця (види), гірчак (види), паслін чорний, амброзія полинолиста та інші. Відсутність післядії на наступні культури в сивозміні та селективне відношення до культури роблять Флагман Екстра® оптимальним для використання у посівах сої», - пояснює фахівець.

Фунгіцидна лінійка UKRAVIT також  поповнилася препаратом Делавіт® - контактним препаратом профілактичної та лікувальної дії для захисту плодових та овочевих культур від комплексу хвороб.

«Гнучкість у строках застосування дає можливість використовувати Делавіт® на усіх фазах росту і розвитку культури. Також аграрій може бути впевненим у надзвичайно високій стійкості до змивання опадами та у подовженому періоді захисної дії, яка у 2-3 рази вища у порівняні з іншими продуктами», - розповідає Олександр Мигловець.

«Створення раціональних систем захисту рослин, які постійно вдосконалюються, є одним із пріоритетів  ГК UKRAVIT. Усі розроблені препарати для нового сезону гарантують аграріям високий рівень врожайності та прибутковості», - підсумовує Олександр Мигловець.

За додатковою інформацією про технологічні переваги використання препаратів звертайтесь до представників ГК UKRAVIT.

Телефон - 0800301401

Сайт - www.ukravit.ua

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Бережіть бджолу!

Україна виконала квоти по поставках меду до Євросоюзу ще на початку січня. Якими є об’єми експорту українського меду?

Квоти надаються на мед, який ми постачаємо до ЄС і який не оподатковується. Такого меду ми можемо експортувати 5 тисяч тонн, але загальний світовий експорт цього продукту складає близько 70 тисяч тонн.

Якщо мед робити більш рідким, піддаючи його термічній обробці, в продукті можуть активізуватися шкідливі речовини.

Чим український мед корисніший за європейський?

Українці споживають мед у тому вигляді, в якому він створюється, в природному. Якщо він закристалізований, то він закристалізований. В Європі інша культура споживання, вони звикли до більш рідкого меду. Оскільки більша частина меду (близько 90%) що експортується закордон соняшниковий і ріпаковий мед, його виробляється найбільше і ці сорти кристалізуються. В ньому ще можуть бути домішки гречки, яка теж швидко кристалізується. Через те з ним вчиняють так звану гуманізацію ще в Україні: мед розігрівають до 45 градусів, це допустима температура, якій можна піддавати цей продукт, після чого його розміщують у спеціальних ваннах-змішувачах, де безпосередньо відбувається гуманізація меду. Цей процес розбиває кристали, і у подальшому вигляді мед має консистенцію сметани. Після цього він фасується у 200-літрові бочки та відправляється за кордон. Формуються партії по 18-20 тонн і відправляються на експорт. Якщо мед робити більш рідким, піддаючи його термічній обробці, в продукті можуть активізуватися шкідливі речовини. Але при цьому, розбавляти мед у великій кількості гарячої води можна. З давніх часів мед використовували як лікувальний засіб, додаючи до гарячого чаю чи молока. Шкідливі речовини виділяються при підігріві самого меду, коли зменшуються його вологість.

Розкажіть про кристалізацію.

Ті сорти меду, що кристалізуються, мають більший вміст сахарози. Кристалізація процес природний і непоганий. Просто певні сорти меду, як от: гречаний, соняшниковий, ріпаковий тощо, мають у своїй структурі кристали, що спричиняють густішання. Мед з акації може стояти упродовж 4-5 років і не кристалізуватися. Спочатку цвіте ріпак, а потім акація. І якщо пасічник пропустив рамку, в якій був ріпаковий мед, і він потрапляє до акацієвого, відповідно, потрапляють кристали, змінюється структура продукту, і цей мед вже теж починає кристалізуватися.

Продукти бджільництва. Які з них є неосвоєними?

Недостатньо освоєним продуктом бджільництва є маточне молочко (маточне молочко містить вітаміни та амінокислоти, і є рекомендованим для дорослих при розладах травлення, гіпертонії, стресах та інших проблем зі здоров'ям. Також маточне молочко вживають для поліпшення апетиту, після важких захворювань, як загально зміцнювальний засіб AR),  дуже недооцінене. Воно взагалі недешеве, але якщо використовувати його з профілактичною метою, зараз його вживають без переробки: беруть маточник, заморожують його, для споживання зберігають у морозильній камері. Одна людина, залежно від віку та ваги, потребує три-чотири маточника на день як курс профілактичного лікування. Вартість такого маточника становить 15 гривень. Тобто, 45 гривень на день, курс лікування до 2 тижнів. Маточне молочко підвищує імунну систему, а також виводить радіонукліди з організму, має радіопротекторну дію.

Культура споживання маточного молочка розпочалася з Японії?

Так, після бомбардування Хіросіми та Наґасакі, коли величезна кількість японців була заражена радіонуклідами, вони почали активно шукати шляхи, як допомогти людям, і звернули увагу на цей продукт. 70% виробленого маточного молочка у світі досі споживається в Японії. Там побутує навіть соціальна практика: давати цей продукт дітям і пенсіонерам безкоштовно.

На користь окремих продуктів бджільництва звертає увагу організація Апімондія (Міжнародна федерація бджільницьких об'єднань. Створена в 1949 з центром у Римі. Налічує більше 115 країн-членів і є наступницею Секретаріату Міжнародного Бджільницького Конгресу, заснованого в 1895 AR), збори якої відбуваються раз на 2 роки. Останній Конгрес Апімондії відбувся у вересні минулого року в Стамбулі. Серед великої кількості доповідей, особливу увагу звертали на прополіс, який допомагає організму відновлюватися, запобігає старінню. Окрім того, прополіс знищує шкідливі мікроби в організмі, залишаючи при цьому корисні.

Японські імпортери українського меду позначають країну походження продукту, розміщуючи етикетку з українським прапором

Україна ділить ⅔ місце із США за об’ємами експорту меду у світі?

Так, але США здійснює реекспорт, експортуючи імпортоване. Окремої уваги потребує той факт, що японські імпортери українського меду позначають країну походження продукту, розміщуючи етикетку з українським прапором. На відміну від американських та європейських імпортерів, які змішують український продукт зі своїм, і розповсюджують як продукт внутрішнього виробництва.

Інтерактивна карта українських експортерів меду допоможе бджолярам довідатись,  де знаходиться той чи інший експортер, та як з ним можна зв'язатись.

Де в Україні купувати мед: магазини/виставки/ярмарки що порадите пересічному споживачеві?

Я би радив шукати спілки пасічників і звертатися до них. До спілок входять найбільш активні виробники, які сумлінно дбають про якість меду. Якщо спілка проводить якийсь ярмарок, перед виходом у продаж, здійснюється ревізія пасічника, який буде представлений на ярмарку. Перевіряють санітарію, роботу пасіки тощо.

Спілка пасічників України ініціює проведення на День Незалежності всеукраїнської акції біля Михайлівського Собору. Це буде ярмарок, де разом із випічкою відвідувачам пропонуватимуть куштувати та купувати мед різних вітчизняних виробників. Свого роду, популяризація культури вживання меду. Однією із умов участі в ярмарку буде те, що пасічник виділятиме частину свого продукту на безоплатній основі для відвідувачів.

Наразі в Україні немає акредитованої лабораторії, що здійснює дослідження меду, які визнаються в Європі.

Стандарти держави: Україна ставить вищі вимоги для виробників меду ніж ЄС?

За деякими показниками – так. Але, коли мед експортується до ЄС, він має пройти аналіз за їхніми стандартами. Наразі в Україні немає акредитованої лабораторії, що здійснює дослідження меду, які визнаються в Європі. Наш продукт відправляється до Ганноверу, де проходить сертифікацію, і після чого може бути експортований до ЄС. Я стикався із “цікавою” ініціативою одні польські підприємці пропонували виготовляти “медовий продукт”: замість збирання пилку, бджоли отримували звичайний цукор, обробляли його, і цей продукт планували продавати як мед. Але впровадження такої практики сильно би вдарило по іміджу держави як виробника меду, адже такий продукт не має корисних властивостей і є фактично сурогатом.

Спілкувалася Дар'я Анастасьєва

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Агрострахування страхує не так сільгоспкультури, скільки доходи аграрного бізнесу

Україна активно залучена у вирішення продовольчої проблеми. Сьогодні вона займає лідируючі позиції на світових аграрних ринках. Перш за все, це стосується експорту зернових культур. Дуже важливо, щоб поставки української сільгосппродукції на зовнішні ринки здійснювалися без збоїв, гарантовано. Саме агрострахування дозволяє домогтися вирішення цього завдання.

Згідно даних, ринок агрострахування в Україні за  2017 рік збільшився на 30%. Тільки за останній рік обсяг страхових премій зріс на 30 % у гривнях та на 28 % — у доларовому еквіваленті. Передбачається, що позитивна динаміка збережеться й у 2018 р. Адже простір для зростання — величезний. Сьогодні в Україні застраховані лише 5% від засіяних площ. І це в державі, де сільське господарство є однією з провідних галузей національної економіки. Для порівняння: рівень агрострахування у Франції становить 30-35%, в Іспанії - 60%, в Канаді він сягає 80%, а в Америці - 90% від усіх засіяних площ.

За словами експертів, зростання ринку страхових послуг буде викликано, в першу чергу, збільшенням погодних ризиків. Якщо раніше вони були пов’язані в основному із пошкодженням озимих від морозів, то сьогодні з’явилася і загроза від весняних заморозків, посухи, граду. Погода створює для аграріїв більш жорсткі умови господарювання, а тому сільгоспвиробникам необхідно зрозуміти, що агрострахування сприяє в критичних ситуаціях збереженню агробізнесу, а в нормальних умовах - його подальшому розвитку.

«Українські фермери, намагаючись максимально здешевити своє виробництво та  сподіваючись на прихильність природи, прагнуть уникнути агрострахування. При цьому не завжди беруть до уваги, що насправді страхують не тільки сільгоспкультури, скільки власний бізнес. Незалежно від того, чи застраховані пшениця або кукурудза, в разі настання погодного ризику вони все одно загинуть. Але якщо ці та інші сільгоспкультури застраховані, то виживе бізнес. Тому що аграрій, завдяки відшкодуванням завданих збитків, отримає можливість пересіяти свої поля або компенсувати пристойну частину очікуваного доходу. Агрострахування забезпечує більше стабільності в доходах», -  зазначає експерт страхового ринку, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін.

За його словами, без страховки дуже ризиковано управляти грошовими потоками. «Перш за все, це стосується малих і середніх сільгоспвиробників. Тому що їх поля знаходяться в одному місці. І якщо піде град, то він може знищити весь їх урожай», - підкреслив Володимир Юдін.

Як зауважив експерт, розвиток  в Україні агрострахування збільшить можливості банківського сектору та інвесторів належним чином профінансувати аграрну галузь. «Найголовніше — це те, що сільськогосподарські виробники отримають змогу ефективніше управляти їхніми виробничими ризиками. Це матиме й інші позитивні наслідки для економіки. По-перше, аграрне виробництво отримає новий поштовх, оскільки страхування від погодних ризиків стимулює використання кращих виробничих технологій. По-друге, фінансова стабільність і гарантування доходів – ключова складова гармонійного розвитку сільського господарства. Саме агрострахування є основним інструментом мінімізації збитків та управлінням усіма сільськогосподарськими ризиками для сільгоспвиробників», - констатував Володимир Юдін.

В Україні наразі існують різні програми страхування для рослинних культур і тварин. Для вибору найбільш ефективного варіанту страхування потрібно спочатку визначити, від яких ризиків і на який період аграрій бажає застрахувати своє виробництво.

Так, у компанії «Агрориск» на сезон «весна-літо» 2018 року діє програма «МультіРіск», за якою можуть бути застраховані врожаї пшениці, жита, ячменю, соняшнику, кукурудзи на зерно, цукрових буряків, ріпаку, гречки, сої, вівса, гороху і проса. Сума відповідальності встановлюється в розмірі вартості майбутнього врожаю сільськогосподарської культури. Крім таких катаклізмів як град, весняні та осінні заморозки, крижана кірка, посуха, сель, землетрус, буря, ураган, повінь "МультіРіск" страхує також і від форс-мажорних обставин, як знищення врожаїв шкідниками або вогнем.

«Врегулювання страхового випадку за продуктом здійснюється як по всій застрахованій площі поля, так і за пошкодженою його частиною. Завдяки цьому фермер зможе провести, наприклад, пересів культури тільки на пошкодженій ділянці поля. Для цього знадобиться значно менше фінансових та часових витрат, що є вагомою перевагою в особливо активний для фермерів весняно-літній період. Нам важливо не просто продати страховку. Нам також важливо пояснити аграрію, як працює конкретний страховий продукт. І якщо наш клієнт стикається зі страховим випадком, то все робимо для того, щоб він отримав відшкодування збитків», - зазначає Володимир Юдін.
 

Довідка: Компанія «Агрориск»  з 2003 року працює на ринку агрострахування  і є першим незалежним постачальником послуг в Україні, що спеціалізується на управлінні сільськогосподарськими ризиками. Компанія розробляє страхові продукти, які доступні, зрозумілі та цікаві для агровиробника.


 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

#земля_наша

Земельний кодекс України передбачає можливість для кожного українця набути права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності (п. б ч. 1 ст. 81 Земельного Кодексу України).

Найважливіші питання ми обговорили із Іллею Петиченком наживо:

 

Експерт, який має широкий успішний досвід у реалізації цього права українцями, пропонує детальне керівництво до дії. Отже, процедура безоплатної приватизації ділянки.

 

Стаття 121 Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: 

для ведення особистого селянського господарства

до 2,0 гектара

для ведення садівництва

до 0,12 гектара

для будівництва жилого будинку

в селах           до 0,25 гектара

в селищах     до 0,15 гектара

в містах         до 0,10 гектара

для дачного будівництва

до 0,10 гектара

для будівництва гаражів

до 0,01 гектара 

 

До якого органу потрібно звертатись?

Стаття 122. Повноваження органів щодо передачі земельних ділянок у власність

  • Сільради, міськради для всіх потреб у межах населених пунктів.
  • Районні держадмінстрації    для дачного будівництва за межами населених пунктів.
  • Держгеокадастр сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів.

 

Стаття 118. Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами

    Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки подають клопотання до відповідного органу.

    У клопотанні зазначаються:

- Цільове призначення земельної ділянки.

- Її орієнтовні розміри.

- До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Приклад заяви

 

Як створити графічні матеріали?

1. Знаходимо кадастрову карту в пошуковій системі:

2. Відкриваємо кадастрову карту:

 

3. Наближуємо.

4. В меню «Шари» обираємо «Ортофотоплани» та «Кадастровий поділ».

5. Виділяємо бажану ділянку:

 

Роздруковуємо заяву та графічний матеріал:

 
 

Направляємо заяву з графічними матеріалами поштою або заносимо до органу самостійно:

 
 

 

При подачі самостійно на другій копії заяви отримуємо штамп. Лист направляємо з описом вкладеного та з повідоленням про вручення.

 

Стаття 118. Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам:

  • законів

  • прийнятих відповідно до законів нормативно-правових актів,

  • генеральних планів населених пунктів

  • іншої містобудівної документації,

  • схем землеустрою

  • техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель

  • проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

 

 
 
 

На другому етапі процедури для розробки проекту землеустрою потрібно звернутись до землевпорядної організації:

 
 

У землевпорника потрібно перевірити наявність сертифікату та укласти з ним договір.

 
 

Результатом роботи землевпорядника є проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки:

В договорі із землевпорядником потрібно передбачити обов'язок землевпорядника погодити розроблений проект землеустрою в Держгеокадастрі:

 

Наразі навіть існує мобільний додаток для андроїд, де можна шукати і перевіряти земельні ділянки.

 
Четвертий етап процедури полягає у затверджені проекту землеустрою потрібним органом, який передає земельну ділянку:
 
 

Останній етап процедури - це реєстрація права власності на земельну ділянку в реєстрі майнових прав:

 

Отримання витягу з Державного земельного кадастру:

 
 
 
 

Таким чином, процедура безоплатної приватизації земельної ділянки складає 5 етапів:

 

 

 

 

Консультацію здійснив Ілля Петиченко, за уточненнями можете звертатися на пошту [email protected].

Запис прямої трансляції можна переглянути за посиланням або на нашій сторінці у facebоok.

Дар'я Анастасьєва

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На які українські продукти чекають в Індонезії? Знає Андрій Ярмак

Під час місії вони провели переговори з понад 200 імпортерів у трьох країнах – Сінгапурі, Малайзії та Індонезії. Економіст ФАО та лідер місії Андрій Ярмак ділиться враженнями від Індонезії на своїй сторінці у Facebook.

Ринок Індонезії – це дев'ять ринків України за обсягами
 
Індонезія однозначно перевищила наші сподівання! Ми їхали до бідної країни, а потрапили до однієї з найпотужніших економік світу з величезним середнім класом, де близько 40 мільйонів мешканців мають щомісячний дохід на рівні 1500 доларів США та вище, а середня чиста зарплата водія автомобіля в столиці країни Джакарті складає 500 доларів США на місяць.
 
Індонезія – це країна, де мешкає понад 260 мільйонів людей, а, враховуючи темпи зростання населення, за кілька років тут буде понад 300 мільйонів мешканців.
 
Іншими словами, ринок Індонезії – це дев'ять ринків України за розмірами, якщо враховувати паритет купівельної спроможності. І вони всі люблять попоїсти!
 
Що приємно – в країні відбувається поступова лібералізація торгівлі. Адже зараз на кожен з товарів, що завозиться, потрібно отримувати спеціальну квоту і взагалі, процедури не дуже прозорі. Але боротьба з корупцією ведеться – постійно саджають міністрів і чиновників.

Фото ФАО

Економіка країни зростає на 5-7% щорічно.

Посольство України в Індонезії займає надзвичайно активну позицію, і готове підтримувати українського постачальника. Це патріотичні і дуже професійні люди. Я пишаюся тим, що у нас є такі дипломати, які тримають марку нашої країни та відстоюють її інтереси!

Щодо наших продуктів – ось кілька фактів, що можуть бути корисними. 

Фото зі сторінки Андрія Ярмака у facebook

 
Яблука, цибуля та ягоди
 
Щодня Індонезія імпортує близько 30 контейнерів яблук. Весь український експорт яблука – це менше 20 днів імпорту яблука Індонезією.
 
Сьогодні Індонезія імпортує 200 тисяч тон яблук на рік – точніше це було рік тому, а сьогодні, я думаю, вже 250. Цілком імовірно, що за 10 років країна стане найбільшим імпортером яблука в світі.
 
Споживання яблука в Індонезії – це мода і престиж. Якщо ти сучасний – то ти купуєш яблуко! Яблуко – це хороший подарунок в Індонезії.
 
Витрати на просування яблука в мережах супермаркетів країни є в рази нижчими, ніж в мережах України. Відповідно, такі інвестиції дають хорошу віддачу. Яблуко можна купити навіть в маленьких магазинах – воно упаковане по 2 або 4 штуки і лежить в холодильнику.
 
Найкращий сорт яблук для ринку Індонезії – Red Delicious, але ми з колегами зробили місцевим імпортерам ще цікавіші пропозиції, від яких у них загорілися очі. Виявляється, далеко не кожна країна має необхідне за якістю яблуко, адже в Індонезії люблять дуже соковитий фрукт.
 
Імпортери вважають, що наше яблуко має продаватися в сегменті яблука США, при цьому якість у нього може бути не гіршою, а ціна – значно привабливішою.
 
Я прогнозую, що в сезоні 2018/19 оптові ціни на яблуко в Україні опустяться до 5-7 гривень за кілограм або трошки більше, якщо буде девальвація. Якщо вдасться системно спрацювати по Індонезії, ми отримаємо за експорт до цієї країни чисту ціну на рівні 20 гривень за кілограм – і це вже враховуючи очікуваний обвал цін в ЄС.
 
Постачати черешню  до Індонезії буде складно: вона має бути дуже великою, бажано 30+, і не менше 28+. Зате ціна, якщо зможемо зробити поставки, буде приємною. Втім, для експортерів є простіші альтернативи.
 
Ринок замороженої ягоди потрібно штовхати. Він вже є і росте. Свіжа ягода також має цікаві можливості, проте малини продається дуже мало. Потрібно займати цей ринок в будь-якому разі – він дуже перспективний.
 
Наша цибуля тут дуже цікава, і ціна на неї може бути непоганою. Вся жовта цибуля тут імпортується, а місцеві вирощують та споживають лише цибулю шалот.
 
Українська плодоовочева асоціація (УПОА) погодилася організувати приїзд 3-5 провідних імпортерів фруктів та овочів з Індонезії до України влітку. Це будуть лідери ринку, які просто так не стали б їхати, бо часу у них обмаль – це дуже гарні новини.
 
 

Фото зі сторінки Андрія Ярмака у facebook

Ринок меду
 
Мед є дуже популярним продуктом в Індонезії. Складається враження, що його популярність тут вища, ніж в Малайзії та Сінгапурі. Можливо, основною причиною є те, що на поличках досить багато меду місцевого виробництва.
 
В будь-якому разі, роздрібні ціни на мед тут досить приємні. Найдешевші версії коштують близько 10 доларів США за кілограм. Чим преміальніший магазин, тим більший там вибір меду.
 
Дуже цікаво, що більшість меду пакується в пластик. Скляні банки зустрічаються зрідка, але частіше, ніж в Сінгапурі та Малайзії. Споживачі не проти меду в пластику. Ще один момент – тут дуже люблять мед в стіках на одну порцію. Він завжди є в асортименті.
 
Найдорожчим є мед “Manuka”. Це монофлорний мед з нектару дерева манука, що росте лише в Новій Зеландії та Австралії. Існує багато легенд про його цілющі властивості, але жодна з них не має наукового підтвердження. Більше того, дослідження показують, що нічого особливого в такому меді, порівняно з іншим, немає. Однак це не заважає виробникам такого меду утримувати роздрібну ціну на рівні 150 доларів США за кілограм. Оптова ціна, відповідно, буде десь приблизно на рівні 60-70 доларів США за кілограм.
 
І ще одне – тут майже не знають про соняшник. Соняшниковий мед в Індонезії можна продавати як дуже крутий і дорогий, а також – нішовий товар. І рекламувати його зручно, бо квіти соняху виглядають дуже гарно.
 
Поки що полички займає переважно мед з Австралії, Нової Зеландії та Китаю. Офіційно Індонезія імпортує лише близько 2 тисячі тон меду, але здається, що значно більше – адже тут понад 260 мільйонів споживачів.
 

Фото зі сторінки Андрія Ярмака у facebook

 

Молочні продукти
 
Індонезія входить до 20 найбільших імпортерів молочної продукції в світі, витрачаючи на імпорт молочних продуктів близько 1 мільярду доларів США на рік.
 
В магазинах дуже багато вершкового масла – схоже, що воно стає частиною раціону. Сир також займає значну частину полиць. Дуже багато йогуртів – їх споживають масово.
 
Дві третини імпорту – це сухе молоко та суха підсирна сироватка. Частка масла становить 11-12% в імпорті. Сир – приблизно на такому самому рівні. Це досить чимало, як для азійської країни.
 
При цьому, середня ціна на масло – 440 гривень за кілограм, а сир типу гауди коштує приблизно 550-600 гривень за кілограм.
 
Індонезія – це непоганий ринок для українських молочників. Але жодної поставки на цей ринок останніми роками ми не зробили.

Я думаю, що проблема полягає в формальних обмеженнях, але у нас в цій країні дуже професійне посольство, яке дійсно може допомогти. Тому я рекомендую молочникам звернути увагу на цей перспективний ринок збуту.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Все, що ви хотіли знати про аграрні розписки

Терміново потрібні гроші для удобрення ґрунту, посіву, закупівлі насіння, паливно-мастильних матеріалів чи сільськогосподарської техніки?  Вихід є – аграрна розписка це швидко, дієво, а головне прибутково!

Аграрна розписка є порівняно новим, проте дієвим фінансовим інструментом, пристосова­ним до по­треб ма­лих і се­редніх сіль­госпви­роб­ників  для залучення швидких і дешевих сезонних грошей у бізнес, так як передбачає спро­ще­ну про­це­ду­ру оформлен­ня до­ку­ментів, ло­яльніші ви­мо­ги до за­ста­ви.

На сьогодні на території України 53% від усієї кількості аграрних розписок видано середніми сільськогосподарськими виробниками та 36% малими сільськогосподарськими виробниками під заставу певного виду сільськогосподарської продукції (кукурудза, соняшник, пшениця, соя, ріпак та ін.). Кількість виданих аграрних розписок росте, на сьогодні їх видано більше 190-ти (107 з яких виконано). Загальна сума коштів, залучених за ними, сягнула понад 1,3 млрд. гривень. Досі не було зафіксовано жодного дефолту по аграрним розпискам.

Механізм укладення аграрних розписок фактично почав працювати в 2015 році після затвердження Міністерством аграрної політики та продовольства України спільно з Міністерством юстиції України наказу «Про запровадження пілотного проекту з відпрацювання технології введення в обіг аграрних розписок» та початком функціонування Проекту IFC «Аграрні розписки в Україні».

Першим кредитором стала юридична особа, а саме, сільськогосподарське підприємство «Комбікормовий завод». У 2016 році кредити під аграрні розписки активно почав видавати ПАТ «Агро­про­с­періс Бан­к», а в подальшому і ПАТ «ОТП Банк», Piraeus Банк.

Проект «Аграрні розписки в Україні» фінансується Міжнародною фінансовою корпорацією, членом групи Світового банку, в партнерстві зі Швейцарською Конфедерацією в Україні.

Міністерство аграрної політики України, нарівні з Міністерством юстиції України, відіграє провідну роль у впроваджені механізму аграрних розписок на державному рівні.

На даний момент аграрні розписки можна використовувати у восьми областях України, оскільки наразі запроваджується пілотний проект з відпрацювання технології введення в обіг такого цінного паперу (Полтавська, Харківська, Черкаська, Вінницька, Тернопільська, Хмельницька, Миколаївська та Сумська). Вінницька та Полтавська області лідирують за кількістю виданих розписок.

Очікується, що до початку весняного сезону 2018 року аграрні розписки працюватимуть у кожній області. Тож на сьогоднішній день представники проекту проводять серію навчальних тренінгів для нотаріусів і кредиторів.

Поняття аграрної розписки надає Закон України «Про аграрні розписки», відповідно до якого аграрна розписка є товаророзпорядчим документом, що фіксує безумовне зобов’язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах.

За своєю суттю – це угода між сільськогосподарським товаровиробником (позичальником) та кредитором (дистриб’ютором, постачальником, зернотрейдером, банком).

Кредитором за аграрною розпискою може бути будь-яка фізична чи юридична особа. За більш детальною інформацією стосовно постачальників/кредиторів можна звертатися до департаментів агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій чи регіональних координаторів Проекту IFC «Аграрні розписки в Україні». Лідером серед банків у сфері кредитування під аграрні розписки залишається ПАТ “Агропросперіс Банк”, який оформив 54% від загальної кількості аграрних розписок.

Боржником може бути будь-яка фізична чи юридична особа, яка має право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення або право користування такою земельною ділянкою (обов’язковою умовою є державна реєстрація права оренди або права власності на земельну ділянку та присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру). Якщо право власності на земельну ділянку належить двом і більше співвласникам або право користування належить двом і більше користувачам, аграрні розписки видаються ними спільно.

Закон виділяє два види аграрних розписок: товарна та фінансову. Товарна аграрна розписка – це аграрна розписка, на виконання якої сільгоспвиробник здійснює поставку сільськогосподарської продукції. У свою чергу, фінансова аграрна розписка – це аграрна розписка, на виконання якої сільгоспвиробник здійснює виплату грошових коштів.

Розрахунок за товарною аграрною розпискою здійснюється виключно поставкою тієї кількості продукції, яка зазначена в аграрній розписці. За фінансовою — виключно у безготівковій формі у національній валюті, але може прив’язуватися до курсу гривні до іноземної валюти на дату виконання.

Заставою за аграрною розпискою виступає майбутній врожай певного виду сільськогосподарської продукції, вирощений на певній земельній ділянці, а не сама земельна ділянка. Розмір застави повинен бути не меншим за розмір зобов’язання за аграрною розпискою.

У разі недостатності зібраного врожаю для повного погашення за рахунок такої сільськогосподарської продукції зобов’язань боржника за аграрною розпискою предметом застави за аграрною розпискою стає майбутній врожай будь-якої іншої сільськогосподарської продукції, що вирощується або буде вирощуватися боржником за аграрною розпискою на земельній ділянці, на якій до цього вирощувалася сільськогосподарська продукція, майбутній врожай якої був предметом застави за аграрною розпискою, до повного виконання зобов’язань боржника за аграрною розпискою, якщо інше не встановлено за домовленістю сторін аграрної розписки.

Разом з тим, варто пам’ятати, якщо агровиробник вирощує декілька видів сільськогосподарської продукції, то на кожен з цих видів він зобов’язаний видати окрему аграрну розписку.

На день видачі аграрної розписки  майбутній врожай сільськогосподарської продукції не може перебувати в інших заставах, ніж за аграрними розписками. Дотримання цієї умови перевіряється нотаріусом. Якщо нотаріус виявить, що той врожай, який передається як застава за аграрною розпискою, вже перебуває в заставі, він повинен відмовити в посвідченні аграрної розписки. Пріоритет застави належить особі, яка зареєструвала заставу першою.

Перехід права власності чи оренди на земельну ділянку до іншої особи не припиняє право сторін за аграрною розпискою користуватися такою землею до завершення збирання відповідного врожаю, але в будь-якому разі — до закінчення поточного маркетингового року.

Додаткова застава у вигляді іншого рухомого чи нерухомого майна може зазначатися на вимогу кредитора, проте не є обов’язковою.

Як укладаються аграрні розписки?

Переважно між сторонами попередньо укладається договір, відповідно до якого одна сторона зобов’язана надати грошові кошти / надати послуги / виконати роботи / поставити товари, а друга сторона зобов’язана поставити сільськогосподарську продукцію або ж сплати грошові кошти. При цьому друга сторона повинна виконати свої зобов’язання протягом певного строку, отримуючи свого роду відстрочку.

На виконання умов вищенаведеного договору друга сторона, що отримала фінансування, видає аграрну розписку, якою додатково фіксує своє безумовне зобов’язання за основним договором по поставці продукції чи сплати грошових коштів, яке забезпечується заставою майбутнього врожаю.

Аграрна розписка підлягає нотаріальному посвідченню та реєстрації в Реєстрі аграрних розписок. Застава за Аграрна розписка реєструється в Реєстрі обтяжень рухомого майна.

Аграрну розписку можна укласти будь-де, а нотаріально посвідчити тільки у нотаріуса, який набув статусу реєстратора Реєстру аграрних розписок (їх перелік міститься на веб-сайті ДП «Аграрні реєстри»).

Місцезнаходження земельної ділянки, під яку видається аграрна розписка, повинно бути в межах областей, у яких працює Реєстр аграрних розписок.

Якщо предметом застави за аграрна розписка є нерухомість, то відповідно нотаріальне посвідчення аграрної розписки провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цієї нерухомості або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін договору.

За посвідчення аграрних розписок нотаріуси справляють плату з урахуванням п.п. «у» п.3 ст. 3 Декрету КМУ «Про державне мито» від 21.01.1993 року за №7-93, яким за нотаріальне посвідчення договорів застави встановлено розмір ставки державного мита 0,01% предмета застави, але не менше 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

На що потрібно звернути увагу при укладенні аграрної розписки?

Перед укладенням аграрної розписки обов’язково потрібно пересвідчитись, що вашій земельній ділянці присвоєний кадастровим номер та проведена державна реєстрація права оренди або права власності. Якщо Ви користуєтесь землею на підставі сертифікату на земельний пай, аграрна розписка може бути укладена при умові виділу земельного паю його власнику в натурі з встановленням меж земельної ділянки та отримання державного акту на право власності на земельну ділянку.

Також, при укладенні аграрної розписки потрібно перевірити наявність у тексті обов’язкових умов визначених у ЗУ «Про аграрні розписки». Якщо вона не містить всіх обов’язкових умов, нотаріус не матиме права посвідчити та зареєструвати такий документ. Відповідно, такий документ не буде вважатися аграрною розпискою та не підпадатиме під дії та гарантії Закону «Про аграрні розписки».

Як зазначалось вище, у переважній більшості аграрна розписка видається на підставі основного договору, такого як договір купівлі-продажу майбутнього врожаю, поставки, контрактації сільськогосподарської продукції, позики або кредитного договору. Тому правового аналізу, окрім аграрної розписки, потребує, також, текст основних договорів. Правильно складений документ, що регламентує права, обов’язки і його юридичний аналіз – це запорука майбутнього спокою і впевненості у виконанні зобов’язань сторонами договору.

Підводячи підсумок, зауважимо, що аграрні розписки можуть стати для українського агробізнесу саме тим інструментом, який сприятиме розвитку виробництва та збуту сільськогосподарської продукції, відкриє нові можливості для швидкого та ефективного залучення коштів у агросектор.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview