178171

Вівцям роблять томографію, щоб визначити якість майбутнього стейка

Дослідники з Ради з розвитку сільського господарства і садівництва (AHDB) і Шотландського сільського коледжу (SRC) проводять дослідження, щоб з’ясувати, чи можна за допомогою КТ-сканера визначити, які з тварин будуть виробляти найкраще м’ясо, повідомляє The telegraph, пише agroday.com.ua.

Метод не завдає шкоди тваринам і вимірює в їх тілі вміст жиру і м’язової маси. Після цього для розмноження будуть обрані тільки особини з найбільш здоровими генами.

Кірсті Маклін, менеджер підрозділу КТ-сканування SRC, стверджує, що КТ-машини досить точні, щоб виміряти все: від довжини хребта, до області очних м’язів і внутрішньом’язових рівнів жиру, а все це враховується при розробці способів виробництва м’яса з найкращими смаковими якостями.

«Потім ми можемо надати заводчикам оцінку цих характеристик, щоб допомогти вибрати кращу породу для розведення і, в кінцевому підсумку, отримати кращий за якістю продукт, який потрапить на нашу тарілку», – говорить Маклін.

За словами Кіма Метьюза, голови підрозділу тваринництва і якості продукції в AHDB, сільськогосподарське співтовариство невпинно працює над забезпеченням кращої і стійкої якості.

«Наша робота, спрямована на надання генетичних оцінок, дозволить галузі стати більш ефективною і забезпечити виробництво високоякісної продукції», – говорить він.

На сьогоднішній день в галузі вже використовуються такі технології, як аналіз відеозображення, який допомагає виявляти і кількісно визначати склад туші і розподіл м’яса, але нові скани дозволяють проводити аналогічні тести на живих тваринах.

ADHB була створена в 2008 році для підтримки м’ясної і тваринницької галузі, молочної та картопляної промисловості, а також зернових і олійних культур в Великобританії.

Ваш вибір 'Подобається'.

Фермер з Тернопільщини за реальні гроші купив віртуальний трактор

Чоловік хотів придбати китайського тракторця за привабливою ціною, а натомість втрапив у тенета шахраїв, пише business-companion.te.ua.

Оголошення про продаж сільськогосподарської техніки потерпілий знайшов в інтернеті на одному з популярних сайтів. Зідзвонився з власником, який начебто проживає на Київщині, домовився про ціну і доставку. Коли товар вже мали відправляти, продавець попросив 2,5 тисячі гривень на паливо. Наш краянин, розраховуючи на чужу порядність, гроші перерахував і очікував через добу побачити трактор у себе на обійсті, однак не дочекався. Наступного дня киянин повідомив, що транспорт, яким доставляли техніку поламався, відтак перевезення здійснить служба доставки, працівники якої йому перетелефонують й узгодять усі деталі. Далі, довелось сплатити 6,4 тисячі за послуги служби доставки, а коли здавалося усі питання залагодженні, ще й 100% передоплати, а це 41 тисяча гривень.

Гроші покупець відправив справно, а от трактор так і залишився в оголошені на сайті. Потерпілий звернувся за допомогою до правоохоронців. Поліцейські за даним фактом відкрили кримінальне провадження за частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України – шахрайство.

До слова, про аналогічний випадок шахрайства днями повідомляли волинські правоохоронці. Волинянин теж купляв трактор за оголошення в інтернеті, схожою є навіть вартість техніки – 42 тисячі гривень, ото ж не виключено, що працювали одні і ті ж шахраї. Пильнуйте!

А щоб вберегтися від подібних неприємностей, не довіряйте невідомим на слово! Немає жодних гарантій, що покупець чи продавець не виявиться шахраєм. Тому читайте відгуки, просіть фото товару, а головне – не оплачуйте наперед кошти.

Сім негативних наслідків мораторію на продаж землі

Міжнародні партнери України та кредитори неодноразово рекомендували, а деякі навіть наполягають, відкрити ринок землі, щоб не тільки викреслити Україні зі списку країни, де землю продавати заборонено (Північна Корея, Білорусь та Венесуела), але і залучити   іноземні інвестиції. Про це пише biz.censor.net.ua.

В матеріалі зібрано сім негативних наслідків, які мораторій уже приніс власникам землі та державі.

1.Мораторій на продаж землі – це порушення конституційних прав людини.

Захист прав на приватну власність, як і право нею розпоряджатися, повинно буди священним для розвиненої держави. В Україні все навпаки – держава наділила своїх громадян приватною власністю (землею) і заборонила нею розпоряджатися на власний розсуд. Як наслідок, за час дії мораторію уже приблизно 1,5 млн земельних паїв перейшли у спадок, в результаті смерті попередніх власників.

Тобто 1,5 млн громадян України не змогли скористатися правом вільно користуватися землею. Наприклад продати, а гроші направити на лікування, покращення життєвих умов, або пустити на подорож.

2.Мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення – джерело корупції.

Хоч мораторій і існує на законодавчому рівні, насправді в Україні діє маса схем за якими можна стати власником землі. Ними користуються як звичайні фермери так і аграрні підприємства. Тобто ринок землі в Україні давно існує, але він знаходиться в тіні. Проти його легалізації виступають політики та чиновники, які заробляють на цьому.

3.Через відсутність ринку землі власники земельних паїв недотримують гроші.

Без мораторію селяни могли би отримувати за оренду в 5 разів більше, ніж зараз. Так проект Міжнародного банку реконструкції та розвитку «Підтримка реформ у сільському господарстві та земельних відносинах в Україні» підрахував, що чистий дохід від одного гектара землі в Україні становить – $200-250.

4.Мораторій погіршує якість землі.

Оскільки орендатор не має права (і чіткої перспективи) стати власником орендованої землі та позбавлений гарантій збереження інвестицій, то він не зацікавлений в збереженні родючості ґрунтів. Не маючи гарантій довгострокової експлуатації землі, вони наймаються якомога швидше витиснути з чорноземів максимальний прибуток.

При цьому, орендарі не зацікавленні вносити необхідну кількість добрив, щоб підтримувати належну родючість ґрунтів, та проводити сівозміну (соняшник на одному полі можна садити через 6-7 років, а не через 3).

Недбале ставлення до землі призводить до її деградації. За даними IMF Group Ukraine, за час дії мораторію вміст гумусу в середньому по Україні зменшився з 3,36% до 3,14%. Землі з 2,4% гумусу вже не вважаються чорноземами.

5.Мораторій негативно впливає на стабільність гривні.

Оскільки в Україні аграрії не мають права придбати землю, то вони зацікавлені в швидкому поверненні своїх інвестицій. Тобто вони (холдинг, агропідприємство, фермер) інвестують в виробництво культур, які дають швидкий оборот кладеного капіталу – пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник та соя. Найбільші доходи агросектору - від експорту зернових та соняшникової олії.

Це експортна сировина з мінімальною доданою вартістю. Ціни на неї залежать від котирувань на міжнародних біржах з прив'язкою до нафти.

А оскільки аграрна сировина для України - лідируюча позиція по експорту, з якої ми отримуємо найбільше валютної виручки, то відповідно ціни на ці культури напряму впливають на стабільність курсу гривні.

Високі ціни – валюти в країні стає більше і курс укріплюється. Низькі – гривня девальвує, населення втрачає купівельну спроможність, а в країні починається криза.

6.Мораторій не дає розвиватись середнім та малим фермерам.

Дія мораторію позбавляє фермерів доступу до інвестицій. Оскільки земля не може бути предметом застави, то банки не кредитують малі і середні підприємства.

Доступ до інвестицій мають лише великі агрохолдинги, які орендуючи сотні тисяч гектарів ріллі, отримують кредитні ресурси від іноземних інвесторів.

Відсутність конкуренції з боку фермерів поступово створює монополії, якими керують декілька агрохолдингів.

По-друге, розуміння, що з орендою вони лише тимчасово користуються землею, не дає фермерам будувати довгострокові плани та змушує їх сіяти однорічні низкьомаржинальні культури.

7.Мораторій – вбиває села.

Відсутність конкуренції на землю змушує селян-власників здавати свою землю в оренду агрохолдингам за заниженими в 5 разів цінами.

Наразі власник землі з одного гектару отримує в середньому $50, а міг би отимувати - $250. Тобто з одного паю власник щорічно втрачає в рік $700. За ці гроші він міг би створити невеличкий бізнес, модернізувати своє житло, провести каналізацію, направити на лікування, чи навчання дітей.

За оцінками Світового банку, загальні втрати власників паїв за 2017 рік через низьку вартість оренди становили 86,5 млрд гривень.

Джерело: agropolit.com

В Україні дорожчає суниця

Про це свідчать дані щоденного моніторингу «АПК-Інформ: овочі і фрукти».

За інформацією проекту, за тиждень українським садівникам вдалося підвищити ціни на суницю в середньому на 20%. Сьогодні вони ведуть продаж за 18-30 грн/кг (0,58-0,97 євро/кг) в залежності від якості, сорту і регіону. Для порівняння: тижнем раніше ціни на суницю в Україні не перевищували 25 грн/кг (0,81 євро/кг).

Підвищення цін на ягоду виробники аргументують сезонним скороченням пропозиції, тоді як попит у цьому сегменті залишається вельми активним. Більш того, більшість з них планують зробити чергові спроби підвищити ціни вже на цьому тижні.

Ваш вибір 'Цікаво'.

АЧС: з початку року селяни отримали лише 25% компенсацій за знищених свиней

Про це у відповідь на запит УНН повідомили у Держпродспоживслужбі.

При цьому з початку року фермерам особистих селянських господарств було виплачено всього 93,9 тис. грн, або 25% компенсацій від загальної суми збитків, уточнили у відомстві.

Також зазначається, загалом із 2012 року по 11 травня 2018 року збитки за вилучених внаслідок проведення карантинних заходів з причини АЧС свиней в особистих селянських господарствах склали 19 млн грн, з яких виплачено 17,5 млн грн.

Зауважмо, що в Україні з початку року вже було зафіксовано 59 випадків АЧС. Вірус не вщухає, кажуть експерти.

На переконання фермерів та тваринницьких організацій, влада ігнорує проблему АЧС, не роблячи задля її вирішення належних кроків.

Ваш вибір 'Цікаво'.

Український солод йде за кордон на ура!

Як повідомляє АПК-Інформ, поточний показник відвантажень перевершує підсумкові дані кожного з попередніх сезонів. Приріст забезпечений початком відвантажень солоду з України до Бразилії, яка в поточному МР вже імпортувала 10,5 тонн українського продукту, що дозволило країні вийти на третє місце в рейтингу покупців солоду з України.

Крім того, істотно наростили імпорт Туреччина і Буркіна-Фасо — на 7,6 тис. тонн і 5,5 тис. тонн відповідно. У той же час, лідер минулого сезону, Ангола, скоротила в 2017/18 МГ закупівлі на 8,2 тис. тонн, до 25,1 тис. тонн.

Всього український солод в поточному сезоні відвантажувався в 37 країн світу.

Джерело: agroinsider.com.ua

Ваш вибір 'Цікаво'.