178171
182818

Влада vs люди: чи буде заборона продажу домашнього м’яса?

Точиться дискусія навколо того, чи справді така інформація відповідає дійсності, і наскільки ситуація критична. Про це повідомляє прес-служба Асоціації тваринників України.


Буквально на днях голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа в інтерв’ю виданню «БізнесЦензор» розповів про нові правила забою тварин, які вплинуть на можливість реалізації готової продукції, і назвав заборону продажу домашнього м’яса відвертою неправдою (ознайомитися з повним текстом інтерв’ю можна за посиланням).

Хочеться розставити всі крапки над «і», аби люди могли зрозуміти суть тих змін, які пропонуються, і чітко побачити, де правда, а де брехня.

У Верховній Раді активно лобіюють прийняття  законопроекту № 7489 від 16.01.2018 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення заходів стосовно забезпечення простежуваності». Більше того, цей проект закону вже підтриманий профільним Аграрним комітетом, незважаючи на обурення населення, адже дуже скоро «відверта неправда», як сказав Володимир Лапа, стане гіркою, цілком реальною істиною.

Прихильники законопроекту № 7489 від 16.01.2018 дуже лукавлять, коли акцентують увагу на тому, що чинний Закон «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» дозволяє не лише споживати м’ясо, забите на подвір’ї, але і продавати кінцевому споживачу в межах 50 кілометрів від місця забою або в області, в якій він здійснений. Таким чином вони просто відволікають увагу людей.

Норма діючого закону дослівно звучить так: «Із 1 січня 2025 року продукти, отримані в результаті забою не на бойні, що має експлуатаційний дозвіл, можуть використовуватися виключно для власного споживання або реалізації на агропромисловому ринку кінцевому споживачу в межах 50 кілометрів від місця забою або в області, в якій він здійснений».

Однак законопроектом № 7489 пропонується її змінити таким чином, що зникає право продажу навіть в 50 км. У новій редакції записано: «Із 1 січня 2020 року м’ясо та інші продукти забою, отримані в результаті забою не на бойні, що має експлуатаційний дозвіл, можуть використовуватися виключно для власного споживання».

Наступним цікавим моментом в інтерв’ю голови Держпродспоживслужби є висловлювання про те, що можна буде привезти на бійню худобу, забити, а потім реалізувати на ринку. Однак пан Лапа не уточнив, які вони, ці бойні. Хтось бачив ці 400 боєнь, і які з них реально зможуть отримати експлуатаційний дозвіл? Боєнь, які відповідають високим санітарно-епідеміологічним стандартам, часто в деяких регіонах - одиниці. А якщо б навіть вони існували, то чи вистачить їх на 28 385 сіл, яких нараховується в Україні?

Якщо, наприклад, відстань до бойні 100 км, то хто повезе туди на забій худобу? Це суттєві додаткові витрати, на які в людей елементарно немає коштів. А даним законопроектом  держава перекладає вирішення цього питання на плечі селян, які вирощують худобу. Тобто, маємо ситуацію: хочете утримувати худобу на продаж, будь ласка, везіть її за 100 км на забій.

Це далеко не весь перелік тих проблемних моментів, які містить в собі законопроект № 7489 від 16.01.2018 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення заходів стосовно забезпечення простежуваності». Асоціація тваринників України надзвичайно стурбована такою ситуацією. Якщо ВРУ прийме даний проект закону, то використання домашнього м’яса на продаж опиниться під загрозою, а це, в свою чергу, призведе до вирізання поголів’я та підвищення цін для населення.

Безумовно, Україна повинна прагнути до високих стандартів, але в той же час треба подумати і про звичайних людей, і для початку прийняти відповідну державну програму з підтримки і розбудови мережі забійників по регіонах.



Кредит під заставу майбутнього врожаю: які ризики необхідно врахувати фермеру

Отримати фінансування для розвитку бізнесу сільгоспвиробнику не так вже й просто. Банківські кредити інколи невигідні та потребують забезпечення застави у вигляді нерухомості або техніки, яку фермер не завжди може надати. Саме тому останнім часом набувають поширення кредити під заставу майбутнього врожаю та аграрні розписки.

Але що робити, якщо очікуваний врожай так і не вдалося зібрати через погодні умови, такі як град, заморозки або посуха?

«При кредитуванні під заставу майбутнього врожаю фермерам обов’язково потрібно враховувати всі можливі ризики, як втрата врожаю через несприятливі погодні умови або внаслідок протиправних дій.  Відповідно, ці ризики можуть бути як ризиками самого підприємства, так і ризиками банку, який прийняв майбутній врожай в якості застави забезпечення кредитних зобов'язань. Саме тому обов’язково врожай має бути застрахованим. Лише в такому випадку буде стовідсоткова гарантія відшкодування завданих збитків для сільгосппідприємств, а для банку - наявність механізму реалізації заставного права», - підкреслює експерт страхового ринку, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін. 

За його словами, співпраця банку, аграріїв і страхових компаній є важливою для забезпечення передбачуваності агробізнесу та мінімізації ризиків у сільському господарстві.

«Фермери зацікавлені у кредитуванні, банки хочуть бути впевненими у поверненні коштів. Саме тому при кредитуванні під заставу майбутнього врожаю дієвим механізмом управління ризиками є агрострахування. Адже передбачити заздалегідь погодні умови та фактори, які істотно можуть вплинути на врожайність, не може ніхто», - наголошує Володимир Юдін. 

Він зазначив, що страхування посівів сільськогосподарських культур і майбутнього врожаю передбачає страхування від різних подій, викликаних кліматичними, біологічними, техногенними причинами, протиправними діями та ін.

«Незважаючи на те, що ризики аграрного виробництва несуть катастрофічний характер, українські аграрії, на відміну від західних колег, майже не страхують свої посіви, що загалом впливає на рентабельність усього агропромислового комплексу. На мою думку, розвиток вітчизняного ринку агрострахування може вирішити проблему нестачі обігових коштів у сільгосппідприємств, відкривши  їм змогу залучати ресурси від фінансових установ та кредиторів. Крім того, застрахувавши врожай завчасно, в подальшому вдасться уникнути багатьох проблем та  не доведеться шукати кошти в авральному порядку. Для сталого розвитку бізнесу, для впевненості у завтрашньому дні, завжди треба враховувати всі ризики та намагатися мінімізувати можливі збитки», - зазначає Володимир Юдін.

Він переконаний, що агрострахування є оптимальним захистом в першу чергу для малих і середніх агропідприємств, для яких будь-який великий збиток може принести відчутні втрати.

«Враховуючи всі потреби вітчизняних сільгоспвиробників, компанія  «Агрориск» розробляє страхові продукти, які доступні, зрозумілі та цікаві для аграріїв. Ми працюємо з надійними страховими компаніями, обговорюємо з фермерами всі умови договору агрострахування та мінімізуємо вплив згубних ризиків на майбутній врожай», - зауважує Володимир Юдін. 

Так, у компанії «Агрориск» на сезон «весна-літо» 2018 року діє програма «МультіРиск», за якою можуть бути застраховані врожаї пшениці, жита, ячменю, соняшнику, кукурудзи на зерно, цукрових буряків, ріпаку, гречки, сої, вівса, гороху і проса. Крім таких природних катаклізмів як град, заморозки, крижана кірка, посуха, сель, землетрус, буря, ураган, повінь "МультіРиск" страхує також і від форс-мажорних обставин, як знищення врожаїв шкідниками або вогнем. Сума відповідальності встановлюється в розмірі вартості майбутнього врожаю сільськогосподарської культури, а врегулювання страхового випадку за продуктом здійснюється як по всій застрахованій площі поля, так і за пошкодженою його частиною.

«Це дає змогу фермеру провести, наприклад, пересів культури тільки на пошкодженій ділянці поля. Для цього знадобиться значно менше фінансових та часових витрат, що є вагомою перевагою в особливо активний для фермерів весняно-літній період», - пояснює Володимир Юдін.

На його думку, саме агрострахування є джерелом  фінансової стабільності сільського господарства. «Я сподіваюсь, що вітчизняні аграрії страхуватимуть свої посіви не лише на вимогу фінансових установ та кредиторів, але й задля подальшого забезпечення рентабельності свого агробізнесу. Це дозволить фермерам не лише не перейматися через погодні катаклізми, а й у будь-якому випадку мати обігові кошти для подальшої господарської діяльності», - зауважує Володимир Юдін.

 

Довідкова інформація про компанію «Агрориск» 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Молочні війни: імперія наносить удар у відповідь

За повідомленням Асоціації тваринників України, акція протесту зібрала близько тисячі тваринників з усієї України. Із гаслами «Не дамо знищити тваринництво!», «Геть чиновників від корита!», «Тваринникам – гроші, чиновникам – нари!» виробники пройшлися вулицею Грушевського до будівлі Уряду.

Голова АТУ Ірина Паламар відзначила, що наприкінці 2016 року держава, відмінивши повернення тваринникам ПДВ, фактично забрала в них близько 10 млрд грн. Режим квазіакуміляції, який було запропоновано натомість у 2017 році, також виявився неефективним, оскільки не всі виробники змогли отримати ці гроші. А в 2018 році взагалі забрали гроші за даними статтями, натомість давши 4 млрд на підтримку тваринництва. 

«Минулого року наша Асоціація цілий рік оббивала пороги владних кабінетів, - відзначила Ірина Паламар. - Ми просили про підтримку, і нас почув Прем’єр-Міністр Володимир Гройсман, віділивши 4 млрд. Проте Міністерство АПК хоче ці гроші пустити за своїми кишеньковими схемами!»

Ірина Паламар відзначила, що лише на утримання свого апарату Мінагрополітики витратило минулого року 2 млрд 607 млн грн. Натомість же тваринництво знищується. Лише за минулий рік було вирізано 10% корів, 8% свиней.

Як красномовне свідчення того, що може статися з тваринництвом, під будівлю Уряду принесли роги й копита тварин, а просто на дорогу вилили цистерну молока.

А на іншому боці столиці упродовж Національного круглого столу "Державна підтримка тваринництва України" Ольга ​Трофімцева, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань Європейської інтеграції, відповідаючи на доповідь Михайла Соколова, заступника голови ГС «Всеукраїнська аграрна рада» зазначила:

Минулоріч програма затрималась в своєму організаційному запуску і фактично почала працювати з кінця вересня - початку жовтня минулого року. За ці 3 місяці 2017 року було використано 136 мільйонів гривень і програмою підтримки скористалася тисяча фермерів по всій Україні. Як на мене, це показник успішності програми.

З огляду на це замміністра підтримує виділення цьогоріч більшої суми, позаяк ще більший відсоток витрат аграріїв буде компенсований. Трофімцева закликала уважно читати офіційні документи, а не орієнтуватись на інтерпретовані презентації. І окремо наголосила, що навіть минулий рік показав, що такі фокусовані програми підтримки аграрного сектору і аграрних виробників працюють. Також спікер пообіцяла, що у 2018 році програми підтримки сільського господарства працюватимуть краще для того, щоб:

«Молочний сектор, і не тільки молочний сектор, а й виробництво яловичини, в якому вбачають великий потенціал в Україні - дійсно почали працювати. Підтримка, яка закладена на 2018 рік є першою цеглинкою, щоб підтримувати цю галузь і цей сектор в довгостроковій перспективі. Тому що ми хочемо будувати довгострокову стратегію підтримки галузі».

За повідомленням голови Всеукраїнської Аграрної Ради Андрія Дикуна серед присутніх в залі молочарів були представники більше ніж половини вітчизняного молочного ринку. Серед виробників упродовж дискусії було проведено декілька голосувань, зокрема стосовно державної підтримки щодо компенсації витрат на будівництво тваринницьких комплексів, присутні висловили таку точку зору: 

 

46,48% респондентів виказали готовність брати участь у програмі підтримки і 53,52% опитуваних відповіли, що не планують звертатися по державну допомогу щодо компенсації витрат на побудову/реконструкцію тваринницьких комплексів.

Андрій Дикун наголосив, що вибірку можна вважати репрезинтативною, адже 760 представників із 280 провідних молочних ферм України виробляють 70% всієї вітчизняної молочної продукції.

Яким буде вітчизняний молочний ринок у наступному сільськогосподарському році, слідкуйте на  AgroReview.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Найкраща молочна продукція експортується, решта залишається українському споживачеві - Андрій Ярмак

Так, за словами експерта, минулого року ціни на молочні жири продемонстрували безпрецедентний рівень зростання за останні п’ять років, збільшившись на 60 %.

Андрій Ярмак підкреслив, що український молочний бізнес стає більш професійним, про що свідчить відсутність значного коливання закупівельних цін на молоко.

Що стосується прибутковості виробництва молока, то за рік вона зросла на 32 %, а прибутковість переробки навпаки впала.

«Серед негативних тенденцій варто відмітити зниження споживання українцями молочних продуктів як в цілому, так і в порахунку на одну людину. Найбільше зниження споживання спостерігається на цільномолочну продукцію. Позитивним фактором є те, що відбулася реабілітація молочних жирів в очах споживачів. Люди споживають все більше молочних продуктів з нормальною жирністю.  Але, як і раніше, найкраща молочна продукція експортується, а решта  залишається українському споживачеві», -  підкреслив Андрій Ярмак.

За його словами, структура експорту молочної продукції якісно не змінюється. Експерт нагадав, що Україна стала другим за обсягами постачальником вершкового масла до ЄС

10 фактів від Андрія Ярмака про молочну продукцію:

Факт №1. Прибутки виробників молока в лютому 2018 року знову впали. Швидкість падіння прибутковості пришвидшилася, і склала за місяць відчутних 7,6%❗

✅ Факт №2. Прибутки з початку року вже зменшилися на 11,7%❗

✅ Факт №3. Основна причина падіння прибутковості виробництва молока не має майже нічого спільного з молочним ринком – це наслідок девальвації валюти, та підвищення цін на концентровані корми, які ми, переважно, експортуємо.

✅ Факт №4. В лютому 2018 року прибутковість виробництва молока була вже відчутно (на 5%❗) нижчою, ніж в тому ж місяці 2017 року. В січні прибутковість була майже співставною.

✅ Факт №5. Невтішні прогнози поки що справджуються. До подорожчання кормів додався також фактор зниження цін на молоко. І це вже в лютому. І це не зважаючи на те, що глобальні ціни в січні-лютому, переважно росли.

✅ Факт №6. Прибутковість виробництва молока за перші два місяці поточного року на порядок вища, ніж в кризові 2015-2016 роки, але нижча на 3,1% ніж середня за останні шість років.

✅ Факт №7. Світові ціни на молокопродукти лишаються занадто високими, якщо брати до уваги фундаментальні чинники. Це неодмінно спровокує ще більше зростання виробництва, яке буде тиснути на ціни. При цьому дуже дорогі молочні жири спричиняють ще більше тиску на ціни білку. Тому існує імовірність цінового обвалу ще в поточному році. А ми зараз дуже щільно прив’язані до цін експорту, адже наша експортозалежність зростає (про це покажу слайд на конгресі).

✅ Факт №8. Світові ціни на нафту зросли, і лишаються відносно високими. А ось це - дуже позитивний фактор для потенціалу споживання молочних продуктів в тих країнах, які залежать від експорту енергоносіїв. Щоправда за північним забором ціни щось впали так, що там, схоже, хочуть ввести санкції проти всього імпортного молокопродукту. Навіть браття-нереекспортери-білоруси під санкції потрапили.

✅ Факт №9. Сезонність внутрішніх цін на молоко знижується. Це прогнозувалося минулого року, і так і сталося. Якщо ця тенденція збережеться, то ми можемо отримати цілком пристойний рівень УМІ влітку, та відносно низький в другій половині сезону. Але тут забагато "якщо".

✅ Факт №10. Насправді дуже важко зараз прогнозувати будь-що, бо кількість чинників, що не підлягає прогнозуванню, лишається дуже високою, а наша залежність від експорту зростає. Тому висновок простий – не буде ціни на масло, не буде у нас ціни на сире молоко.

Поки що з ціною на масло все добре. То ж саме час розвивати виробництво експортабельної якості сирів та інших молочних продуктів. Бо гратися в казино на чистих commodities дуже небезпечно!

Ваш вибір 'Цікаво'.


Молоко та зернові дорожчають, ціна на м'ясо стабільна – оцінки ФАО

У лютому 2018 року середнє значення Індексу продовольчих цін ФАО (ІПЦФ) склало 170,8 пункту, що на 1,1% (1,8 пункту) вище січневого рівня, але на 2,7% нижче відповідного показника минулого року. 
 

Індекси цін ФАО на продовольство, 2017-2018

 

 
 
Середнє значення Індексу цін ФАО на зернові склало в лютому 160,8 пункту, що на 2,5% (чотири пункти) вище січневого показника і на 6,8% нижче в порівнянні з рівнем лютого 2017 року. У лютому відзначено друге поспіль суттєве збільшення показника індексу після періоду відносної його стабільності з серпня по грудень минулого року. У лютому ціни на зернові в цілому зросли в зв'язку з високою активністю на торгових майданчиках і занепокоєннями щодо несприятливих погодних умов для озимої пшениці в США, а також в районах вирощування кукурудзи в Аргентині. Зросли також світові ціни на рис, проте чинником, що обмежує це зростання, є падіння попиту на індійські сорти.
 
Середнє значення Індексу цін ФАО на рослинні олії в лютому склало 158 пунктів, що на 3,1% (5,1 пункту) нижче рівня січня; таким чином, індекс опустився до мінімального значення за останні 19 місяців. Ціни на більшість видів рослинних олій знизилися в зв'язку з очікуваним зростанням обсягів виробництва в світі в сезоні 2017-2018 років. Найбільше впали котирування цін пальмової олії на тлі більш млявого, ніж передбачалося, експортного ринку і зростання запасів в Малайзії та Індонезії. У той же час, світові котирування цін на сою падають у зв'язку з очікуваним рекордним рівнем виробництва соєвої олії в США, а ціни на рапсову олію падають в результаті млявого попиту – головним чином, з боку сектора виробництва біодизельного пального.
 
Середнє значення Індексу цін ФАО на молочну продукцію склало в лютому 191,1 пункту, що на 11,2 пункту (6,2%) вище січневого показника, але трохи нижче рівня відповідного періоду минулого року. Зросли світові котирування цін по всіх чотирьох групах молочної продукції, чому сприяв активний імпортний попит у зв'язку з меншими, ніж очікувалося, обсягами виробництва молока в Новій Зеландії. Котирування цін на вершкове масло зросли майже на 6% після чотирьох місяців падіння слідом за їх піковими рівнями в вересні 2017 року. Також зросли котирування цін на сир і незбиране сухе молоко в зв'язку з високим попитом в Європі і Азії, а активний попит на світових ринках сприяв зростанню котирувань знежиреного сухого молока.
 
У лютому середнє значення Індексу цін ФАО на м'ясо склало 169 пунктів, залишаючись незмінним щодо переглянутого показника за січень 2018 року, проте воно було майже на 5% вище показника за той же період минулого року. Зростання котирувань цін на яловичину відбувалося на тлі падіння котирувань м'яса птиці і свинини, а котирування цін на баранину майже не змінилися. Ціни на яловичину ростуть другий місяць поспіль у зв'язку з обмеженою експортною пропозицією з боку Нової Зеландії. Четвертий місяць триває падіння котирувань світових цін на м'ясо птиці, що відбувається, головним чином, у зв'язку зі значними обсягами експортної пропозиції в основних регіонах-виробниках. У зв'язку з обмеженим імпортним попитом в світі з вересня 2017 року триває падіння Індексу цін на свинину.
 
Середнє значення Індексу цін ФАО на цукор склало в лютому 193 пункти, що на 3,4% (7 пунктів) нижче його січневого значення, досягнувши найнижчого рівня за останні два роки. Падіння світових цін на цукор триває в зв'язку з неухильним збільшенням виробництва в таких великих країнах-виробниках, як Таїланд і Індія. Продовжується падіння цін на ринках цукру в зв'язку з очікуваннями різкого зростання виробництва в ЄС в 2017-2018 сільгоспсезоні; цьому також сприяли високий урожай цукрових буряків і скасування квот на виробництво в минулому році, в результаті чого було збільшено посівні площі.
 
 

Динаміка зміни індексу цін ФАО, 1961 – 2018 роки

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


В 2018 році можливе зниження світового виробництва пшениці

Збирання зернових культур врожаю 2017 року основному завершене, і згідно з прогнозами ФАО, світове виробництво зернових становить 2 642 мільйона тонн, що на 2 мільйона тонн (менше 1%) вище прогнозного обсягу минулого місяця. Ця зміна в порівнянні з минулим місяцем відбулася головним чином у зв'язку фуражними зерновими, по яких в сторону підвищення був переглянутий прогноз по Австралії, а також по ряду країн Східної і Західної Африки. По рису більш сприятливі види на урожай в Камбоджі і перегляд у бік підвищення тенденцій у Камеруні та Ірані були частково компенсовані зниженням прогнозу виробництва у Венесуелі. У річному підсумку, світове виробництво рису очікується на рівні близько 502,2 мільйона тонн, що трохи вище (на 0,3%) абсолютного рекорду 2016 року.
 
Згідно з підготовленим ФАО першим прогнозом виробництва пшениці в світі, її обсяг в 2018 році складе 744 мільйона тонн, що свідчить про зниження обсягів другий сезон поспіль, проте очікується, що обсяг світового виробництва все ж буде вище середнього. Основна частка цього очікуваного зниження обумовлена скороченням виробництва в ЄС і в Російській Федерації в результаті зниження врожайності в порівнянні з високим рівнем 2017 року. Можливе відновлення обсягів виробництва в Австралії, що, як очікується, допоможе запобігти більш глибокому спаду виробництва на глобальному рівні. Прогнози виробництва фуражних зернових в 2018 році в південній півкулі вказують на ймовірність його скорочення головним чином за рахунок скорочення посівних площ і несприятливих погодних умов в Південній Америці і на півдні Африки. 
 
Більш високі темпи споживання кормів сприяють зростанню показників споживання зернових в світі
 
Прогноз ФАО щодо світового обсягу споживання зернових в 2017-2018 році знижений на 5 мільйонів тонн (0,2%) до 2 608 мільйонів тонн, що все ж на 38 мільйонів тонн (1,5%) вище, ніж в 2016-2017 році. Перегляд у бік збільшення в порівнянні з прогнозом минулого місяця відображає, головним чином, більш високі темпи зростання споживання кукурудзи на фураж в країнах Азії, що з надлишком компенсує деяке зниження споживання пшениці.
 
Як і раніше, очікується, що споживання рису в світі в сезоні 2017-2018 років зросте на 1%до 503,6 мільйона тонн. Цей приріст буде повністю забезпечений збільшенням продовольчого споживання на 6,1 мільйона тонн, чого достатньо для збереження показника споживання в світі в цілому на стабільному рівні в 54 кілограми на душу населення.

У сезоні 2017-2018 років обсяг світової торгівлі може дещо знизитися
 
Очікується, що обсяг світової торгівлі всіма видами зернових в сезоні 2017-2018 років досягне 405 мільйонів тонн, що трохи нижче прогнозу минулого місяця, проте, як і раніше, на 1 мільйон тонн (0,2%) нижче рівня 2016-2017 років. Цей перегляд у бік підвищення обумовлений головним чином збільшенням обсягів торгівлі рисом, якого виявилося досить для того, щоб компенсувати скорочення поставок в Індію, Японію і В’єтнам.
 
Прогноз торгівлі рисом на 2018 рік становить 46,0 мільйонів тонн, що на 3% менше рівня минулого року, проте як і раніше є другим показником за всю історію. Прогнозоване скорочення річних обсягів відображає очікування того, що Бангладеш, Сенегал і Шрі-Ланка скоротять закупівлі на величину, яка значно перевищує зростання поставок в Індонезію, Нігерію і Філіппіни.
 

                                                           Зведені таблиці
 




 

Ваш вибір 'Цікаво'.