150670

Власника "Гаврилівських курчат" затримали через екологічний злочин

Про це повідомляє прес-служба Генеральної прокуратури, пише Економічна Правда.

За інформацією джерела "Української правди", одним із затриманих є екс-депутат від Партії регіонів та власник підприємства з виробництва курятини "Агромарс" (ТМ "Гаврилівські курчата") Євген Сігал.

У ГПУ розповідають, що викрили "численні факти порушення" правил екологічної безпеки та санітарних норм аграрним холдингом, який задля заощадження коштів, замість переробки та утилізації, організував утилізацію відходів шляхом їх захоронення на земельних ділянках та створення сміттєзвалищ-могильників.

"Такий засіб переробки несе велику загрозу для санітарно-епідеміологічного благополуччя та здоров’я мешканців навколишніх сіл, оскільки небезпечні сполуки, що утворюються від розкладання решток птиці, потрапляють у землю та ґрунтові води", - пояснюють правоохоронці.

Крім того, зазначається в повідомленні, підприємство викидає в повітря надмірний об'єм забруднюючих речовин.

За даними ГПУ, внаслідок цих порушень довкіллю завдано збитків на понад 200 мільйонів гривень.

"6 червня 2018 року проведено 14 санкціонованих судом обшуків у приміщеннях агрохолдингу, контролюючих організаціях, за місцем проживання задіяних у злочинній діяльності осіб… За результатами проведених заходів затримані власники агрохолдингу та керівник структурного підрозділу", - йдеться в повідомленні.

Зазначається, що їм вже повідомлено про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу: ч. 1 ст. 255 (створення злочинної організації), ч. 4 ст. 28 ст. 236 (порушення правил екологічної безпеки), ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 240 (порушення правил охорони або використання надр). Найближчим часом їм буде обрано запобіжні заходи.

При цьому за інформацією проекту "Стоп корупція", обшуки проводилися в приміщеннях холдингу "Агромарс". Затримано його власників Марину та Євгена Сігалів, а також виконавчого директора Марченко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна втрачає 65% овочів і фруктів через неправильне зберігання

Втрати плодоовочевої продукції через неправильне зберігання складають 65%. Про це йшла мова в ході конференції "Агроекологія", повідомляє ІА "Інфоіндустрія".

«Починаючи з 2000 року ми нарощуємо обсяги виробництва фруктів і овочів. Але 65% плодоовочевої продукції ми втрачаємо, це фактично ще один урожай. Це в Україні. В інших країнах, де використовуються сучасні технології, втрати складають 35%. Звести їх до нуля в принципі неможливо, так як ми маємо справу з біологічними об'єктами», — повідомила Олеся Прісс, професор кафедри харчових технологій Таврійського ГАТУ.

Чому в Україні такі втрати? Одна з причин — брак холодильного обладнання. «Тільки в останні 10 років в Україні будують сучасні холодильні камери», — зазначила Олеся Прісс.

За словами експерта, значні втрати також відбуваються при повторному завантаженні плодоовочевої продукції через механічні пошкодження.

Біологічні особливості овочів і фруктів часто залишаються поза увагою виробників і трейдерів, можливо через те, що ця продукція не дуже дорога. На втрати при зберіганні впливають буквально всі агротехнологічні прийоми ще при вирощуванні продукції.

Неправильне зберігання відбивається і на смаку овочів і фруктів. «Мало хто знає, що вимоги до температурного зберігання огірків як до субтропічних культур, їм потрібно для зберігання плюс 8 градусів. Якщо зберігати їх при плюс 2, то смак вже втрачається. Це ж стосується і томатів, при зменшенні температури зберігання вони втрачають смак і аромат. Виробник виростив якісний продукт, але при зберіганні якість може різко знизитися», — нарікає Олеся Прісс.

Грунтово-кліматичні умови вирощування також важливі для подальшого зберігання. «Важкі, глинисті грунти є кращими для вирощування продукції на зберігання, надмірна вологість під час вирощування знижує лежкість. Поливи закінчують за 2 тижні до збирання продукції», — розповіла Олеся Прісс.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні рівень радіоактивного забруднення молока перевищує безпечний ліміт в кілька разів

Про це пише Independent з посиланням на результати дослідження вчених Університету Ексетера (Великобританія) та Українського інституту сільськогосподарської радіології, пише Фокус.

Вчені відбирали коров'яче молоко з приватних ферм і будинків у Рівненській області, приблизно в 125 милях від Чорнобильської атомної електростанції.

Вони виявили наявність радіоактивного цезію в молоці понад безпечного для дорослих рівня в 100 беккерелів на літр (Бк/л) у 6 з 14 досліджених поселень і перевищення дитячого ліміту в 40 Бк/л на восьми дільницях. На одному  рівень радіоактивності молока був перевищений в п'ять разів і становив близько 500 Бк/л.

"Через 30 років після Чорнобильської катастрофи люди як і раніше піддаються впливу радіоактивного цезію при споживанні вироблених на місцевому рівні основних продуктів харчування, у тому числі молока, в районах, постраждалих від Чорнобильської катастрофи», - розповіла  Ірина Лабунська з Університету Ексетера .

Вона зазначила, що жителі цих сіл, особливо діти, хронічно піддаються впливу радіації.

"Багато людей в області, яку ми вивчали, тримали корів для отримання молока, а діти є основними споживачами цього продукту. Хоча рівень забруднення грунту в досліджуваних районах не дуже високий, радіоактивний цезій продовжує накопичуватися в молоці та інших продуктах", - пояснила вчена.

Дослідники стверджують, що вирішити проблему можуть прості захисні заходи. Зниження рівня радіації до безпечного рівня буде щорічно обходиться в 10 євро на одного з 8 300 осіб, які проживають в шести селах з самим високим забрудненням. З кожним роком вартість цих заходів буде знижуватися.

Такі заходи передбачають введення коровам Ферроцина (препарат для виведення радіонуклідів), мінеральне добриво картопляних полів і годування свиней незабрудненим кормом.

Якщо ж ніякі дії не буде вжито, забруднення молока як і раніше буде перевищувати ліміт дорослого населення в 100 Бк/л в деяких регіонах України до 2040 року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні знайшли альтернативу картоплі

Його посадковий матеріал імпортували у незначній кількості ще три роки тому. Його потроху розмножували в тепличних умовах, а цьогоріч уже почали висаджувати у відкритий ґрунт, пише Голос України.

Перша в Україні бататова плантація на зрошенні матиме площу в сімнадцять гектарів. З кожного гектара експериментатори очікують отримати від двадцяти до сорока центнерів «солодкої картоплі». Різниця між верхньою та нижньою «планками» прогнозу така велика, оскільки агрономічні прийоми з вирощування батату в Таврії ще належить відпрацьовувати й удосконалювати. А на це потрібен час. Дозрівання врожаю «солодкої картоплі» очікують наприкінці вересня, коли коренеплоди наберуть максимальну масу. Проте їх поки що не збираються продавати суто для кулінарних потреб: українці до специфічного смаку батату ще не звикли, і культура його споживання не сформувалася.

Хоча каховські «бататоводи» не мають сумнівів у попиті на свою продукцію серед виробників Херсонщини та інших регіонів, котрі також не проти експериментів із вирощуванням їстівної екзотики.

Невідомо, які ще сюрпризи очікують Україну у зв’язку із змінами клімату. Може статися так, що й на наших просторах «другий хліб» в майбутньому «африканської» спеки не витримає. Тут у пригоді й стане відпрацьована технологія вирощування «солодкої картоплі» разом із накопиченими резервами посадкового матеріалу. Один з плюсів батату - колорадський жук його не їсть.

Джерело: superagronom.com

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Корову чекає «смертна кара» за незаконний перехід кордону

Тварина втекла від господаря і, подолавши 20 км, перейшло на бік Сербії, пише zik.ua.

Через кілька днів сербський фермер повернув втікачку додому. Однак зараз тварина можуть приспати.

Оскільки Сербія не входить в ЄС, то, відповідно до закону, не можна залишати Євросоюз, минаючи митницю. Також у корови повинен був бути документ від ветеринара, який відповідає стандартам ЄС.

Господар Пінки не розуміє, як вона могла перетнути кордон непоміченою. Крім того, чоловік запевняє, що у нього є всі необхідні висновки про стан здоров’я корівки.

Власник корови збирає підписи на її захист. Чоловік сподівається, що Пенке пробачать проступок.

Раніше в Польщі корова по шляху на бойню вирішила втекти. Рятуючись від смерті, тварина протаранило кузов вантажівки і зламало руку помічникові фермера. Вирвавшись на волю, корова добігла до водойми і попливла на острів.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

7 важливих правил для новачків у органічному фермерстві

Олена Дейнеко, директор Organic Business School розповіла agroinsider.com.ua про принципові нюанси органічного бізнесу на плодоовочевому ринку, які варто врахувати новачкам.

Досягти успіху в органічному бізнесі, не спираючись на досвід і знання профільних фахівців практично неможливо. Заручитися їх підтримкою — завдання не з легких. І справа не у вартості послуг цих експертів, а в тому, що їх дуже мало, одиниці в Україні. Фермери, які зараз вирощують продукцію без залучення агрономів, вчилися і розвивалися на власних помилках, протягом багатьох років.

Нижче — базові принципи органічного бізнесу, які допоможуть в ньому орієнтуватися.

Перше правило — стартовий аналіз. Перш ніж витрачати перші гроші на що-небудь і починати якусь конкретну роботу, потрібно хоча б півроку-рік занурюватися в тему. Поїздити, повчитися на тренінгах та семінарах, поспілкуватися з практиками, відвідати ферми, зробити розрахунки.

Органічний бізнес не дозволяє діяти за схемою «прийняв рішення — почав садити». Але, на жаль, зазвичай на цьому етапі втрачається дуже багато коштів, тому що люди починають відразу щось робити, не маючи знань, і на кожному кроці втрачають гроші.

Друге правило — твереза ​​оцінка ресурсів. Органіка — це досить специфічний і до того ж високо ризикований бізнес. Для ентузіаста без грошей, без ресурсів, без знань, без людей, без зв’язків — це не варіант. Органічний бізнес вимагає спеціальних агротехнологій, підходу, стійкості. І навіть особливого світогляду. Це специфічний бізнес, просто заради грошей його робити не вийде. Щоб вести органічний бізнес потрібно гармонійно поєднувати і бізнес-цінності та цінності органіки. Цей бізнес надовго, і потрібно тверезо оцінити свої сили, перш ніж починати їм займатися.

Вхідна вартість органічного бізнесу від 15 тис. доларів за один гектар ягоди. Це вартість проекту, системи зрошення і якісних саджанців.

Третє правило — знання агротехнологій. Існує поширена думка, що органіка зростає сама. Нічого подібного. Агробізнес — це створення промислового врожаю. Промисловий урожай вирощується тільки за допомогою спеціальних знань. Тобто, щоб бути органічним фермером, потрібно бути або фахівцем, або найняти фахівця. І це обов’язкова умова, тому що інакше можна все втратити через неправильну підготовку грунту, неправильну посадку, відсутність або неграмотне використання біопрепаратів, відсутність техкарти з грамотною технологією вирощування, відсутність фітомоніторингу, через хвороби та шкідників, що особливо актуально для органіки.

Як сказав один наш партнер, співвласник органічного ягідника: «Коли я чую питання, чи потрібно наймати агронома консультанта, у мене починається нервовий тик. Так, обов’язково наймайте агроспеціалістів!».

Четверте правило — враховувати людські ресурси майбутньої ферми. Коли фермер будує бізнес, наприклад, ягідний або овочевий, який має на увазі 100% ручне збирання, дуже важливо враховувати, скільки реально працівників може знайти і працевлаштувати ферма. Щоб створити ферму 50 гектарів, потрібно буде найняти до 60 осіб для збору врожаю (кількість необхідних складальників може доходити до 12 чол. на 1 гектар малини).

Не тільки в Україні, але і в розвинених країнах світу фермери скаржаться на дефіцит трудових ресурсів. Це світовий тренд. Ти можеш собі дозволити стільки гектарів, скільки ти можеш найняти людей. Це пряма залежність.

П’яте правило — довгостроковий підхід до бізнесу. Як сказав один власник магазину органічних продуктів: «Українські фермери хочуть через три місяці заробити на Феррарі». Створюючи органічний бізнес, не розраховуйте відбити свої гроші через два роки. Цей проект надовго.

Перш за все, в стратегічному плані, це створення зі своєї компанії надійного виробника, здатного якісно виробляти продукцію з постійною однаковою високою якістю. Це формування репутації — ферми, у якій захочуть купувати.По суті, це побудова на землі заводу з виробництва промислового врожаю.

Шосте правило — орієнтація на якість. Забезпечення стабільно високої якості має бути стратегією будь-якого українського фермера, не тільки органічного. Щоб заробляти в цьому бізнесі, треба або продавати продукцію на експорт, тобто по експортній ціні, або вкластися в маркетинг і продавати дорого в Україні, створивши бренд. І обидві ці моделі можливі лише за умови бездоганної якості. Продажі з поля, продажу оптом — це варіанти, при яких ціна завжди буде нижче.

Сама по собі органіка не є запорукою ні якості, ні безпеки. Що таке органічний сертифікат? Це сертифікат, який говорить про відстеження, контрольованість цього продукту. Але за те, щоб забезпечити високі стандарти на кожному з етапів виробництва, відповідає виробник, а контролюється це тільки лабораторними аналізами.

На недавній конференції з органічного ягідництва Organic Business і «Органік стандарт» всі українські та іноземні компанії-експортери говорили про це — дайте нам якість.

Сьоме правило — добийтеся найвищої врожайності і мінімізації собівартості. Ну, це як в будь-якому бізнесі — зменшити витрати, збільшити доходи. Органічні продукти не мають якоїсь спеціальної фантастичної націнки. Так, вони дорожче, ніж традиційні, але ціни мають тенденцію, і знижуватися через насичення ринку, і коливатися з року в рік. У органіці максимальної врожайності можна домогтися через кілька років впровадження грамотних агротехнологій. А мінімізації собівартості — завдяки досвіду, і побудові системного бізнесу і менеджменту.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview