178171

Внесок для участі в аукціонах з оренди землі планують підвищити в 10 разів

Як повідомив голова парламентського підкомітету з питань земельних відносин Олег Кулініч, відповідний проект закону "Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення і розвитку сімейних фермерських господарств та припинення корупційних зловживань у сфері розпорядження землями державної та комунальної власності" (№7060) аграрний комітет підтримав на засіданні в середу, пише Інтерфакс-Україна.


О.Кулініч зазначив, що наразі гарантійний внесок для участі в земельних аукціонах становить 5% від річної орендної плати. Він уточнив, що такий розмір внеску дає змогу брати участь в аукціоні особам, які свідомо мають намір його зірвати й не допустити передання в оренду певної ділянки землі, в якій вони зацікавлені. Отже, результати майже чверті аукціонів анулюються, стверджує народний депутат.

Він також повідомив, що крім цього проект закону передбачає зменшення розміру земельної ділянки, яку можна безкоштовно приватизувати для ведення особистого господарства - з 2 га до 1 га. Крім того, документ забороняє протягом семи років змінювати цільове призначення землі, яку держава безкоштовно передала для особистого користування.

Законопроект також визначає перелік осіб, які мають право на безкоштовну приватизацію землі для ведення особистого господарства, - це учасники бойових дій і працівники соціальної сфери села.

За словами О.Кулініча, законопроект також передбачає, що 50% земель сільськогосподарського призначення, права на оренду яких продаються через аукціони, мають передаватися в оренду тим особам, які планують створення і розвиток фермерських господарств.

Як повідомлялося, група народних депутатів України 4 вересня цього року зареєструвала у Верховній Раді законопроект, який скасовує безкоштовну приватизацію землі сільськогосподарського призначення для ведення особистого господарства, а натомість вводить аукціони з передання земельних ділянок в оренду з правом викупу.

Право безкоштовної приватизації земель для ведення особистого господарства автори законопроекту пропонують залишити за працівниками соціальної сфери, які працюють у сільській місцевості, ветеранами війни та власниками будівель, розташованих на земельній ділянці. При цьому документ дозволяє для ведення городництва поза аукціонами передавати в оренду не більше ніж 0,6 га землі.

Згідно з чинним законодавством, кожен громадянин України має право безкоштовно отримати від держави або територіальної громади до 2 га землі сільськогосподарського призначення для ведення особистого господарства.

Наразі в державній власності перебувають 10,4 млн га землі, з яких 2,5 млн га - у запасі, 3,2 млн га - у власності державних підприємств і організацій, решта - в оренді.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Філії ДПЗКУ прийняли на зберігання перший мільйон тонн зерна

Про це повідомив в.о. голови правління ПАТ «ДПЗКУ» Дмитро Гавриш, пише прес-служба корпорації.

«З початку цього маркетингового сезону наші лінійні елеватори вже заготовили трохи більше 1 млн тонн зернових, що становить майже 40% від річного плану.  Зокрема, у вересні прийнято на зберігання понад 135 тис. тонн зерна», - зазначив в.о. голови правління держкорпорації.

За його словами, лідером серед філій корпорації за обсягами заготівлі став Білоколодязький елеватор, який вже на 5% перевиконав свій річний план, прийнявши на зберігання більше 120 тис. тонн збіжжя.

Як повідомлялось раніше, у 2016/17 маркетинговому році філії ДПЗКУ заготовили близько 2,7 млн тонн зернових. Цей показник став продовженням рекордних обсягів заготівлі за результатами календарного 2016 року.

Ваш вибір 'Подобається'.

Агрохолдинги і фермерські господарства можуть ефективно співіснувати

Українські фермери та компанії, які працюють на землі – дуже різні. Це і індивідуальні селянські господарства, і великі агрохолдинги. Я проти протиставлення агрохолдингів та фермерів чи ОСГ. Це ж різні моделі! Держава має допомагати невеликим фермерським господарствам та ОСГ, має певним чином визнати усіх, хто працює на землі. Бо сьогодні особа, яка вирощує на власній землі картоплю та відгодовує поросят – фактично веде натуральне господарство і є задіяною у фермерстві людиною – не має права на пенсію. І це несправедливо. А от агрохолдинги держава має підштовхувати до подальшого розвитку – щоб вони конкурували зі світовими гігантами - зауважив Олександр Журавель, голова фермерського господарства «Журавель».

У тексті самої Концепції зазначено, що її реалізація дасть змогу перемістити фокус аграрної політики держави на підтримку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації для створення середнього класу на селі. І зокрема, призведе до збільшення робочих місць на селі у 5 разів – з сьогоднішніх 100 тис. до 500 тис. до 2020 року.

На початку 90-х років саме фермери були основною рушійною силою земельної реформи. А сьогодні багато фермерів побоюються,що потужні агрохолдинги зможуть викупити багато землі, позбавивши фермерів можливостей вести бізнес. Тому фермери хочуть, щоб спочатку були вирішені основні проблеми, щоб вони отримали допомогу та стимули, які дадуть їм можливість конкурувати з великими гравцями, - зазначив Сергій Біленко, член ради асоціації «Земельна спілка України».

Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для AgroReview

Українське с/г може забезпечувати життя за кордоном

Стимулювання розвитку фермерства та обслуговуючої кооперації – це необхідні дії держави, які спрямовані на те, щоб людина, яка працює на землі, могла заробити достатньо грошей для того, щоб бути зацікавленою у продовженні роботи на власній землі. А реформа в цілому має зробити фермерську модель домінуючою, на противагу латифундистській, коли агрохолдинг заробляє настільки багато грошей, що може за них жити не в Україні, а в якійсь іншій країні. Це принципово важливо для того, щоб Україна була державою українців і через 50, і через 100 років - підкреслив Костянтин Малеєв, політолог, соціолог Інституту філософії НАН України.

Зрозуміло, що агрохолдинги за рахунок великих масштабів мають і дешевші ресурси, і більший вплив на прийняття рішень. Проте стимулювання з боку держави може мати декілька важливих аспектів. Окрім консультативної допомоги, держава може купувати продукцію фермерів на пріоритетних засадах (наприклад, для організації харчування у навчальних та інших закладах), може встановлювати певні преференції – наприклад, квоти та спеціальні пільгові умови для фермерської продукції на полицях супермаркетів, тощо.

Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для AgroReview

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Скільки коштує започаткувати горіховий бізнес

Цьогоріч, за очікування USDA, збір волоського горіха в Україні складе 113 000 тонн, 40 000 тонн буде спожито на внутрішньому ринку. Продукт активно експортується, тому фермери все частіше закладають нові сади. Така тенденція спостерігається з 2009 року, пише landlord.ua

Щоб не лише закласти горіховий сад, але і побудувати переробні потужності площею 1000 м2, потрібно інвестувати $5 млн. На кожен вкладений долар фермер отримає $1,8 чистого прибутку, підрахували в ProConsulting.

«Горіховий» проект реалізується в 2 етапи. Спочатку відбувається закладка саду й вирощування дерев до етапу плодоношення. На це знадобиться 5-6 років.

«Тут треба правильно обрати регіон розміщення виробництва, – зазначають аналітики. – Для промислового розведення найкраще підходить Придністров’я, Закарпаття, Буковель, де можна отримати 1 500 кг горіхів з гектару».

Другий етап – будівництво переробних потужностей. За їх наявності фермер зможе торгувати одразу кількома видами продукції: ядра горіхів різних ступенів подріблення, перегородки і шкарлупа.

Хімзаводи Фірташа обіцяють погасити борги перед аграріями до початку посівної

Про це повідомив керуючий директор Group DF Борис Краснянський, передає Інтерфакс-Україна.

"Ми знаходимо шляхи, щоб поступово гасити ці борги, але і щоб нам не довелося зупинити заводи. За декілька місяців ми вже погасили понад 300 млн грн. Думаю, до завершення сезону осінь-зима – до весни – ми погасимо цей борг", – сказав Краснянський.

Топ-менеджер нагадав, що борг у розмірі близько 2 млрд грн виник після зупинки заводів в лютому, коли їм була припинена поставка природного газу.

"Ми намагаємося працювати з усіма кредиторами. Не з усіма це легко виходить, але з ким працюємо, рухається добре: більшість з наших кредиторів розуміють це і працюють з нами успішно", – сказав керуючий директор Group DF.

Краснянський уточнив, що співпраця Ostсhem з державним "Аграрним фондом", розпочата в червні 2017 року, триває і має хороші перспективи для продовження.

"Фонд купує добрива заздалегідь і у нього посилюється важіль у взаєминах з аграріями, заводи отримують роботу, а ринок (який не настільки багатий, щоб авансувати такого роду речі) заздалегідь насичується добривами", – пояснив керуючий директор Group DF.

Як повідомлялося, три хімічні заводи, які входять в групу Ostсhem, зупинили роботу в лютому через припинення газопостачання з боку НАК "Нафтогаз України" з причини відсутності коштів для передоплати за паливо.

При цьому сільгосптоваровиробники тоді вже внесли передоплату за добрива на загальну суму близько 2 млрд грн.

ПАТ "Аграрний фонд" в червні 2017 року замовив на 1 млрд грн міндобрив у групи компаній Ostсhem, що дозволило трьом підприємствам групи відновити свою роботу. Зокрема, 16 червня відновив роботу ПАТ "Азот" (Черкаси), 5 липня - ПАТ "Рівнеазот", а 7 липня - ПРАТ "Сєвєродонецьке об'єднання "Азот".