"Водні ворота України" поєднають Херсонщину з Гомельщиною

Цього року генеральний директор компанії «НІБУЛОН» Олексій Вадатурський презентував учасникам форуму нові інвестиційні плани компанії з розвитку логістики в Україні. На сьогодні компанія  «НІБУЛОН» – лідер України з експорту сільгосппродукції.  Отож підприємство має можливість забезпечувати потреби Білорусі  в якісній сільгосппродукції, що доставлятиметься водним транспортом. І не останню роль у реалізації цих інвестиційних планів відіграє Херсонщина.

Першочерговим завданням для успішної реалізації цього проекту є відновлення повноцінної роботи судноплавного шляху Е-40 і річкових перевезень на маршруті Балтійське море – Гданськ – Дніпро – Чорне море, а саме: виконання днопоглиблювальних  робіт на лімітуючих перекатах Дніпровського і Дніпродзержинського водосховищах та збільшення габаритів водного шляху на ділянці Київська ГЕС  – Нижні Жари, необхідного для проходу суден класу  «ріка-море».

За підрахунками спеціалістів, потенційний товарообіг між Україною та Білоруссю становить 10 млн тонн. Зокрема з України в Білорусь можна постачати водним транспортом зерно і зернопродукти, олійні культури і шрот, універсальні контейнери, будівельні матеріали (пісок, глина, гравій, гіпсові), овочі, фрукти і соки. В Україні користуються попитом білоруські продукти нафтопереробки,  калійні, азотні та інші мінеральні добрива, шини, продукція деревообробної промисловості, сільгосптехніка, трактори, легкові та вантажні автомобілі.

Результатом роботи форуму стало підписання меморандуму про співробітництво та партнерство між Херсонською обласною державною адміністрацією, Гомельським обласним виконавчим комітетом та компанією «НІБУЛОН».

«Республіка Білорусь є сьогодні промисловою державою, ми не маємо своїх корисних копалин, виходу в море, тому у нас розвинута оброблювальна промисловість, нам треба завезти сировину, оброблювати її та отримати готовий продукт. Тому ми сьогодні шукаємо шляхи виходу в море, для нас це сьогодні дуже важливо. А чим довше водний шлях руху товару, тим дешевша логістика. Тому для нас дуже важливим є вихід у Чорне море, адже тоді  наша продукція буде конкурентоспроможною на всіх ринках світу», – зазначив Голова Гомельського обласного виконавчого комітету Володимир Дворнік.

Андрій Гордєєв, голова Херсонської ОДА, на своїй сторінці у Фейбуці вже прокоментував історичність події: «Будуємо "Водні ворота України" спільно з компанією "Нібулон" і поєднуємо дві держави – Україну з Білоруссю, Херсонщину з Гомельщиною. Відновлення водного шляху Е-40 значно спростить торгівлю між Україною і Білоруссю, дозволить вивільнити від вантажного автотранспорту обласні центри, що розташовані на річці Дніпро."Водні ворота України" відкриє для нас нові перспективи і можливості для розвитку, сприятиме налагодженню торгових зв’язків з іншими країнами».

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціни на цибулю раптом обвалилися: чого чекати далі

Хоч, здавалося б, причин для такого стрибка немає, адже в розпалі збір врожаю, пише газета "Експрес".

"Наприкінці серпня господарства справді спробували підвищити ціни на цибулю, - розповідає Тетяна Гетьман, експерт плодоовочевого ринку Східної Європи. - Тоді ринком поповзли чутки, що врожай буде нижчим, бо багато цибулі  поганої якості. Це спричинило певний ажіотаж серед перекупників, які почали закуповувати ріпчасту з надією, що у другій половині року її можна буде продати дорожче й заробити. Тому ціни різко й підскочили - до 8 - 10 гривень за кілограм"

За її словами, у цьому бізнесі працює багато компаній, які пам'ятають ситуацію дворічної давності, коли в серпні 2015-го також почала зростати ціна цибулі. У вересні темпи підвищення збільшилися, у жовтні вартість досягла максимальних показників - 8 - 10 гривень за кілограм. Перекупники почали скуповувати ріпчасту по цій ціні й закладати на зберігання, бо врожай того року був не дуже гарним. Ті, хто купив цибулю у жовтні по високій ціні, зберігали її до весни 2016-го і в квітні-травні змушені були продавати по 5 гривень за кілограм.

"От що зробили паніка, штучний дефіцит. Цього сезону хотіли прокрутити таку ж аферу, але не вдалося. Стрімке зростання негативно вплинуло на внутрішній попит. Гуртові компанії, навчені невдалим досвідом сезону 2015/2016, вирішили не поспішати із закупівлею продукції та почали активно проробляти питання імпорту з Польщі. Але до імпорту так і не дійшло, бо вже ближче до середини вересня ціни в українських господарствах почали знижуватися. І це цілком нормально для цього періоду, коли йде збір та багато пропозиції. Зауважу, що поточне зниження ціни перш за все пов'язане зі збільшенням пропозиції цибулі низької якості, яку фермери не планують зберігати. Якісну продукцію виробники переважно закладають в сховища, а залишки пропонують щонайдешевше 3,5 грн/кг (0,11 євро за кг). Для порівняння, в сусідній Польщі господарства продають її по 0,08 -0,09 євро за кг", - зазначає Тетяна Гетьман.

У 2016-му врожай цибулі перевищував 1 млн тонн, позаминулого - 950 тисяч тонн. Врожаю в цих межах очікують й цього року. Його цілком вистачить для забезпечення власних потреб.

Ціна цибулі цього року на 25% вища, аніж торік через  скорочення площі під нею. "З цього бізнесу пішли ті, хто професійно цибулею не займається. Побачивши високі ціни два роки тому, торік вони посадили цей овоч, але не мали жодного досвіду вирощування. І прогоріли. Річ у тому, що під боком - Польша, один із найбільших виробників цибулі в Європі. Якщо у нас неврожай, то починаємо імпортувати звідти. І саме за цінами імпортної цибулі у другому сезоні в Україні формується внутрішня ціна. Тобто вона зростає до того рівня, коли імпорт стає економічно обгрунтовним. Так було два сезони тому, коли ціна зросла до 8 - 10 гривень, але почали завозити польську цибулю по 7 гривень за кілограм, і це спричинило зниження ціни", - підкреслила Тетяна Гетьман.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Нагодуємо ЄС: набули чинності нові торговельні преференції для України

З 1 жовтня 2017 року набули чинності нові торговельні преференції Європейського Союзу для України, пише РБК-Украина.

Тепер експорт із України в Євросоюз більшості видів сільськогосподарської продукції буде проходити без застосування митних зборів, повідомляє прес-служба представництва ЄС в Україні.

Поки зняття торгових обмежень стосується лише кількох видів сільськогосподарської продукції. Експорт української пшениці, ячменю і кукурудзи в Євросоюз без сплати митних зборів стане можливим із 1 січня 2018 року. "Серед сільськогосподарської продукції Україна отримає можливість збільшити кількість безмитного експорту до ЄС пшениці, кукурудзи, ячменю, вівсяних та ячмінних круп і гранул. Ця пропозиція також сприятиме безмитному експорту до ЄС більшої кількості томатів, натурального меду та виноградного соку", - заявили в представництві Євросоюзу.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

У Херсоні відкриють інноваційну сімейну ферму

У Голопристанському районі відкриють сімейну ферму, пише khersondaily.com.

Ферма є інноваційною через те, що вона обладнана молокопроводом з автоматичним миттям, механічною системою видалення гною, професійною лабораторією з контролю якості сировини. 

Окрім того, на території ферми обладнано навчальний клас, дана сімейна ферма стане навчальним майданчиком для потенційних сімейних фермерів Херсонської та Миколаївської областей.   

Відкриття заплановано на 4 жовтня 2017 року.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українське пиво завойовує світові ринки

За перше півріччя 2017 року експорт з України безалкогольних напоїв з цукром виріс майже на 25%, а пива - на 75% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Про це повідомляють експерти Центру підтримки експорту при Українському союзі промисловців і підприємців (УСПП), повідомляє «Дело».

У грошовому вираженні експорт українських безалкогольних напоїв з цукром склав близько $21 млн. Пива за вказаний період було продано на зовнішні ринки на $13,5 млн.

На думку віце-президента УСПП, координатора Центру підтримки експорту при УСПП Дениса Краснікова, збільшення експорту українських напоїв відбулося завдяки ефективній роботі виробників зі світовими торговельними мережами і розширенню ринків збуту продукції.

«Міжнародні торгові мережі по достоїнству оцінили наші напої у співвідношенні «ціна-якість», - говорить Красніков. - Особливо відзначив би активну позицію виробників у питанні розширення і освоєння нових ринків. Якщо по тій же «безалкоголці», яка експортувалася майже у 80 країн світу, раніше це були в основному країни СНД (63% експорту), то тепер українські постачальники активно працюють на ринках Європи (Польща + 90%, Латвія + 24%, Німеччина + 6%), а також Азії і Африки, збільшивши свої поставки в ці країни в 2,5 рази».

Значно краще йдуть справи у експортерів солодового пива, які підвищили експорт своєї продукції на 75%. Пиво експортується майже у 60 країн світу, серед яких основна частка припадає на держави СНД - 82%, зокрема, Білорусь і Молдову.

При цьому, як відзначають в Центрі підтримки експорту, поступово пивовари розширюють експортні ринки, зокрема, за рахунок Алжиру, Гани та ПАР. Зростає експорт до Грузії (+ 139%), Литву (+ 23%), Ізраїль (+ 72%) і Китай (+ 28%).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Компанія T.B. Fruit планує підкорити ринок пектину

Про це розповів керівник компанії Тарас Барщовський в інтерв’ю польському інтернет-порталу Sadyogrody, пише AgroTimes.

Будівництво мають завершити наприкінці 2018 - початку 2019 років.

Плановий обсяг інвестицій – близько 25 млн євро. Річна переробна потужність заводу – 200 тис. тонн яблук і 7-8 тис. тонн суниці.

Пектин отримуватимуть із вижимків, що є відходами при виготовленні яблучного соку. Підприємство планує використовувати як вижимки з власного виробництва, так і купувати сировину на інших переробних заводах Польщі.

Яблука містять близько 0,5% пектину, а в сухих вижимках його вміст сягає 10%.

Тарас Барщовський пояснив, що виробництво пектину є окупним лише тоді, коли обсяг виготовленої продукції сягає 1 тис. тонн.

Щоб отримати таку кількість готової продукції, знадобиться близько 250 тис. тонн яблук.  Оскільки в ЄС нині небагато компаній, здатних переробити зазначені обсяги яблучної сировини, у T.B. Fruit вважають виробництво пектину перспективним напрямком.

Довідка:

Холдинг T.B. Fruit – виробник фруктових соків-концентратів. Під садами (яблуня та вишня) зайнято понад 1,4 тис. га. Компанія має вісім заводів із переробки фруктів та овочів, два з яких – у Польщі, один – у Молдові, решта – в Україні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview