178171
182818

Водопостачання та водовідведення в сільському господарстві та харчовiй промисловості

25 квітня у Києві, в ТПП України в рамках Конференції «Вода в промисловості» відбудеться панельна дискусія «Водопостачання та водовідведення в сільському господарстві та харчовiй промисловості».

Під час заходу будуть представлені доповіді та обговорення наступних тем:
•    Сучасне європейське та вітчизняне обладнання та технології для водопостачання та водовідведення в сільському господарстві та харчовій промисловості
•    Фінансові механізми підтримки проектів підприємств державою
•    Законодавчі реформи в сфері водокористування
•    Актуальні проблеми забруднення водних ресурсів сільськогосподарською промисловістю

Серед зареєстрованих учасників: Вінницька птахофабрика (МХП), ППР Броварський (ТМ Інделіка), Астарта-Київ, Сигнет Холдинг, Агротрейд, Поділля Агропродукт, Украгроком, Цукорагропром, Міністерство екології та природних ресурсів України, Державна екологічна інспекція України та інші.

Конференція «Вода в промисловості» відбудеться 25 квітня з 10.00 до 16.30 в рамках Міжнародної виставки обладнання та технологій для очищення муніципальних і промислових стічних вод Waste Water Management 2018.

Участь у заході для представників агроіндустрії безкоштовна за попередньої реєстрації!

Детальна інформація та посилання на реєстрацію - на сайті www.wwm-expo.com/ua

В разі виникнення запитань, Ви можете звернутися до організаторів:

Дмитро Радіонов
+38 056 794 33 94, вн. 242
+38 099 288 08 62 (mob. - Viber, WhatsApp, Telegram)
[email protected]
[email protected]

Олена Воєвода
тел.: +38 056 794 33 94, вн. 240
моб.: +38 099 718 28 41
[email protected]
[email protected]

 



Ембарго на російські добрива призведе до зменшення врожаю та виснаження ґрунтів

Результатом цього стане поглиблення проблеми виснаження ґрунтів і скорочення валового збору врожаю.

Про це повідомив заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайло Соколов.

«Початок весни - сезон проведення посівної кампанії та внесення добрив, але українські фермери в цьому році знову внесуть їх значно менше необхідного мінімуму, що веде до виснаження ґрунтів і скорочення валового збору аграрної продукції. За даними ННЦ «Інститут аграрної економіки», кожен гектар українських сільгоспземель щорічно втрачає від 200 до 400 кг поживних речовин», - зазначив Соколов.

За його словами, основною причиною того, що вітчизняні сільгоспвиробники не можуть вносити необхідний об’єм добрив, є їх висока вартість. Так, наприклад, ціни на карбамід та популярну серед українських фермерів аміачну селітру на вітчизняному ринку перевищують світові на 30%. Загальна сума переплати аграріїв за всі азотні добрива, за оцінкою консалтингового агентства «ААА», в 2017 році склала близько 5 млрд грн, або 200 млн долл., що приблизно дорівнює загальному обсягу державної підтримки аграрної галузі на 2018 рік.

Урядове рішення щодо заборони імпорту російських добрив може призвести до ще більшого зростання цін, тоді як частка мінеральних добрив в матеріальних витратах фермерів вже становить близько 30% (33,5% у виробництві пшениці, 25,9% - кукурудзи, 29,1% - ячменю) і продовжує збільшуватися через їх здорожчання.

Монополістом на вітчизняному ринку азотних добрив є група Ostchem, що належить бізнесмену Дмитру Фірташу. Сировиною для виробництва добрив групою Ostchem є російський природний газ та аміак. Відтак, криза на українському ринку мінеральних добрив розпочалась ще у 2015 році, після того як група Ostchem втратила доступ до дешевого російського газу.

«Якщо заяви представників хімічної галузі про те, що заводи Ostchem працюють у збиток, а природний газ в собівартості їх продукції складає 80-90%, відповідають дійсності, Україна вжеплатить за російський газ і аміак, які використовуються у виробництві Ostchem, стільки ж, або навіть більше, ніж могла б платити за готові добрива, вироблені з них», - підкреслює Михайло Соколов.

А відтак подальше посилення заходів, спрямованих проти імпорту добрив, і підвищення цін на них, не має нічого спільного із захистом національних інтересів. Це лише призведе до того, що Україна буде ще більше платити за російський природний газ, нехай і реекспортований з ЄС, або вже готовий російський аміак. Крім того, враховуючи, що Ostchem був створений за рахунок кредиту російському Газпромбанку, гарантованого Газпромом, дане рішення дозволить групі Ostсhem повернути країні-агресору майже 1 млрд дол. боргу за рахунок фермерів, які вимушені переплачувати за добрива.

Єдиний вихід з ситуації, що склалася, - забезпечити українські хімічні підприємства власною сировинною базою за рахунок виробництва азотних добрив з вітчизняного природного газу, або будівництва заводів газифікації вугілля, котрі дозволять робити азотні добрива з українського газового вугілля.

Ваш вибір 'Подобається'.


В Україні набудуть чинності нові правила забою та продажу м'яса

Про те, як це буде відбуватися, розповів голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа в інтерв'ю БизнесЦензор.

Нововведення диктує закон "Про основні принципи і вимоги до безпеки і якості харчових продуктів". У травні 2017 року народні депутати внесли поправку, яка посилює правила забою.

Так, з квітня 2018 року починається частковий перехід на "централізований" забій тварин шляхом зменшення кількості забитих тварин на бойні (подворно) в день. З 1 січня 2025 продукти, отримані в результаті забою не на бойні, планують використовувати виключно для власного споживання або реалізації на ринку в межах 50 кілометрів від місця забою.

На сьогоднішній день в Україні близько 400 боєнь. Географія розташування різна. У деяких випадках максимальний радіус 20 км. Лапа зазначає, що поки мова йде про обмеження кількості "дворового" забою.

"Раніше можна було забивати три голови в день, а тепер три голови в тиждень. Якщо порахувати по три голови в тиждень, то це 150 голів в рік. Якщо забиваєш менше, то можна це робити для себе. Але якщо більше, то мова йде про бізнес, який повинен працювати за правилами ", – вважає глава служби.

Що стосується повної заборони подвірного забою, то поки це тільки законодавча пропозиція.

"Я читав у багатьох ЗМІ, що буде заборона продавати домашнє м'ясо". Відверта брехня. Можна привезти на бійню, забити і потім реалізувати на ринку. Заборони на реалізацію немає. Просто забій повинен проводитися у відповідності з вимогами, які існують у всіх цивілізованих країнах", – вважає чиновник.

За підрахунками Держпродспоживслужби, в середньому 70-80% продукції, яка продається на ринках – це перекупники, які їздять по селах і збирають тварин.

"Немає великої проблеми потім заїхати і забити на бойні. Якщо забиваєш собі, родині, то будь ласка. Не виносиш на ринок – немає проблем. Але коли говоримо про елементи бізнесу, то все повинно бути більш легалізовано. Нецивілізований забій – серйозна загроза для епізоотичної ситуації", – підсумував Володимир Лапа.



На світовому ринку часнику очікується обвал цін

Саме висока пропозиція китайського часнику спровокувала падіння світових цін в минулому році, і схоже на те, що негативний тренд буде зберігатись і в 2018 році ,перш за все, завдяки великим перехідним запасам в Китаї. До речі, сьогодні ціни на часник в Китаї продовжують втримуватись на рекордно низькому рівні, повідомляє «Інфо-Шувар».

«Експортний бум часнику в Китаї в 2015-2016 роках стимулював фермерів усього світу наростити виробництво. Ряд фермерів, які до цього спеціалізувалися на інших овочах, перепрофілювалися і зробили ставку на часник. В результаті 2017-й став провальним для світового ринку часнику», - розповідає один з трейдерів Китаю.

«Цього року на ринок вийшло багато часнику з таких країн, як Домінікана, Пакистан і Бангладеш. Це призведе до зниження експортних цін на китайський часник. Але нижчі ціни в черговий раз можуть простимулювати експорт і, відповідно, зростання виробництва»,- попереджають китайські експерти.

«На поточний момент ми маємо повні склади часнику. Протекціоністська політика ряду країн, які намагаються захистити свого виробника, навряд чи принесе бажаний ефект. Експортні ціни на часник продовжать падіння. Перспективи на наступні два роки навряд чи можна назвати оптимістичними. Наші виробники часнику повинні почати скорочувати площі , інакше ситуація закінчиться світовим колапсом »- пишуть китайські ЗМІ.

Місцеві ЗМІ також наголошують, що сьогодні ціни на часник в Китаї продовжують втримуватись на рекордно низьких позиціях.

Протягом багатьох років китайський часник користується попитом в усьому світі. Обсяг експорту на ринки Південно-Східної Азії є найвищим, а в Європу - найнижчим. Китайський часник в основному експортується під національним брендом через порт Циндао. Основними імпортерами є Центральна і Південна Америка, Південно-Східна Азія та Європа, повідомляє портал Аgroxxi із посиланням на китайські ЗМІ.

Нагадаємо, за даними «Інфо-Шувар» сьогодні минулорічний часник на майданчиках гуртових ринків пропонується по 38-50 грн/кг (1,17- 1,54 EUR/кг) в залежності від якості. Молодий часник виробництва Єгипет гуртом пропонується по 60-75 грн/кг (1,17- 1,54 EUR/кг) . Рік тому ціни були на 15-20 % вищими.

В 2017 році українські фермери вперше зіткнулися з проблемою збуту часнику, влітку на внутрішньому ринку ціни на продукцію обвалились нижче рівня собівартості. На думку фахівців українського ринку,  в 2018 році площі під часником в Україні знов розширяться, тобто, за нормальних погодних умов,  пропозиція українського часнику може в черговий раз збільшитись, а ситуація із цінами погіршитись.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Рада полегшила видачу ліцензій виноробам

Парламентарі 246 голосами підтримали за основу та в цілому відповідний законопроект, передає УНН.

Законопроектом визначено правовий статус малого виробництва виноробної продукції, суб’єкта господарювання, який здійснює за повним технологічним циклом без додавання спирту виробництво та розлив у споживчу тару вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових в об’ємі, що не перевищує 10 тисяч декалітрів на рік, з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва.

Проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку виробництва терруарних вин та натуральних медових напоїв передбачає спрощену процедуру ліцензування виробництва для малих виробництв виноробної продукції на основі декларативного принципу.

Нагадаємо, що за прогнозами Мінагрополітики, дерегуляція у виноробній галузі протягом трьох років може принести в бюджет близько 400 млн грн.

Раніше про необхідності спрощення процедури ліцензування для виноробів неодноразово заявляли учасники ринку. Це сприятиме розвитку галузі та мінімізує корупційну складову, наголошували фахівці.

Загалом, якщо вірити статистиці, то українці стали пити більше вина. А якість вітчизняних винних напоїв не поступається чилійським та аргентинським винам.

До слова, минулого року провідні виноробні країни світу, такі як Італія, Іспанія, Франція, через несприятливі погодні умови зібрали рекордно низький урожай винограду.

За словами експерта Олексія Безуглого, це відобразиться на вартості європейського вина. І на тлі зростання цін на продукцію від ТОП-3 світових експортерів, відкривається “вікно можливостей” для нарощування експорту вина таким країнам, як Грузія, Молдова і Україна.

Вже сьогодні його прогнози підтвердилися — за підсумками минулого року, Україна практично вдвічі наростила експорт вина в країни ЄС.



Ринок землі надасть потужний імпульс українському АПК

Про це в свої доповіді на Конференції світового банку з питань земельних відносин та бідності повідомила заступник Міністра аграрної політики та продовольства Олена Ковальова у Вашингтоні. Вона зазначила, що Уряд продовжує зберігати скасування мораторію на продаж сільгоспземель в переліку пріоритетних завдань та працює над розвитком інфраструктури майбутнього земельного ринку.

Зокрема, Україна стала першою в світі країною, яка на законодавчому рівні запровадила моніторинг земельних відносин. Систему Державного земельного кадастру переведено на технологію Blockchain, що унеможливлює незаконні маніпуляції з даними про земельні ділянки. Запроваджено он-лайн реєстрацію договорів оренди та реєстрації земельних ділянок он-лайн. Також з метою децентралізації розпочато процес передачі земель державної власності об’єднаним територіальним громадам.

«Мета реформи – не продаж заради продажу землі, навіть за найпривабливішими цінами, а створення сильного та сталого фермерства в Україні. Ми спрямували суттєву державну підтримку малим та середнім виробникам, адже від їх розвитку залежить добробут сільських територій», - підкреслила Олена Ковальова.

Вона нагадала, що урядова концепція впровадження ринку земель містить ряд запобіжників, які перешкоджатимуть надмірній концентрації, спекуляціям та спрямовані передусім на захист прав власника земельної ділянки. Так, максимальний розмір с/г земель, що можуть перебувати у приватній власності, обмежено до 200 га для однієї особи, впровадження державного мита у розмірі 50% від грошової оцінки у випадку перепродажу земельної ділянки протягом перших трьох років; продаж державних с/г земель можливий лише через он-лайн аукціони.

«Ми цінуємо допомогу, яку надавали та продовжують надавати міжнародні донори та міжнародна експертна спільнота в реалізації земельної реформи. Сподіваюся, що разом ми зможемо завершити цю роботу та побудувати в Україні відкритий цивілізований ринок земель, який стане основою економічного розвитку держави», - підкреслила Олена Ковальова.

Довідка:

19-та Конференція Світового банку з питань земельних відносин та бідності 2017 проходить з 19 по 24 березня в штаб-квартирі Світового банку в Вашингтоні, США.

Тема цьогорічної конференції – «Стимуляція економіки через відкриття ринку земель».

Українську делегацію, що бере участь у конференції, очолює заступник Міністра агрополітики Олена Ковальова. Всього на заході зареєстровано понад 1900 делегатів.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.