Володимир Гройсман ініціює прискорення запуску експортно-кредитного агентства

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман ініціює прискорення запуску експортно-кредитного агентства, яке має стати ефективним інструментом підтримки українського експорту, передусім сегменту продукції з додатковою вартістю. Про це повідомляє прес-служба Кабміну.

Прем’єр-міністр нагадав, що наразі українські виробники освоюють нові ринки фактично самостійно. Разом з тим, запуск інструментів підтримки експортерів дозволить не тільки розширити географію поставок продукції, а й наростити обсяги виробництва, що у свою чергу стане точкою зростання економіки.

При цьому Глава Уряду звернув увагу на те, що розпочинати роботу з підтримки експортерів потрібно якомога швидше – прозоро, зрозуміло і для початку на рівні ключових галузевих виробництв. «Таким чином ми збільшимо обсяги виробництва, а наші міжнародні партнери будуть дивитися на нас по-іншому», - сказав Володимир Гройсман.

Він запропонував вже до кінця січня 2018 року визначити основні параметри роботи ЕКА, а саме – визначити календарний графік запуску агентства та його програмних продуктів, окреслити орієнтовний фінансовий ресурс на 2018-2020 роки з огляду на середньострокове планування, запропонувати формулу переговорів з міжнародними фінансовими організаціями щодо підтримки агентства.

«До кінця січня видаємо відповіді на всі ці питання. Прошу також (урядовців та народних депутатів) об’єднатися, аби ми змогли знайти спільні рішення та точки зростання», - додав Володимир Гройсман.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як покращити експорт української агропродукції – думки експертів

Тільки в Євросоюз Україна відправила аграрної продукції на $1,3 млрд більше в порівнянні з попереднім роком.

Відзначимо, що суттєво зріс експорт не лише традиційних сировинних продуктів, таких як зерно і соняшникова олія, а й продуктів з високою доданою вартістю: ягід, фруктів, сиру та кондитерських виробів.

Найбільші темпи зростання експорту показали такі продукти як цукор (на $121,4 млн), м'ясо птиці ($83 млн), масло ($69,1 млн), крупи ($52,6 млн) та яловичина ($36,1 млн).

У п'ятірку основних покупців української агропродукції за цей період увійшли Індія, Єгипет, Нідерланди, Іспанія та Китай. До країн Азії поставлено понад 42% української продукції, до країн ЄС - 31,9% і до країн Африки - 14,7%.

Проте сьогоднішні обсяги продажів - далеко максимум, на який здатен український агросектор.

Про те, які заходи потрібно вжити для розвитку експорту агропродукції України та як можна збільшити обсяг продажів, НВ Бізнес дізнався у експертів.

Тарас Висоцький, генеральний директор асоціації Український клуб аграрного бізнесу

Ми виступаємо за відкритий ринок земель сільськогосподарського призначення. Агросектор забезпечує близько 15-17% ВВП, у майбутньому може забезпечувати до 25%. Першим кроком для нарощування експорту продукції з більшою доданою вартістю є розвиток тваринництва. У принципі 85% аграрного експорту – рослинництво. Наступний крок – переробляти цю продукцію рослинництва в тваринницьку продукцію. Що для цього потрібно? Перший сигнал від держави – довгострокові правила гри і їх дотримання. Друге – залучення інвестицій як приватними компаніями, так й інвестування державою. І тоді третє – допомога виробникам вийти на продаж на зовнішніх ринках. Є перспективи рекордного аграрного експорту за підсумками року. Частково був ціновий перерозподіл, а також ріст продукції інших сегментів. Виробники однозначно відчули це. Збільшення валютної виручки покращує фінансовий стан виробників-експортерів, і вони вкладаються в розвиток. У перспективі 2-3 років це відчують не тільки виробники, а й сільське населення. Тому що буде розвиток виробництва, додаткові робочі місця, підвищення зарплат. І чим швидше аграрний експорт зростатиме, тим кращим стане фінансовий стан як компаній, так і сільських жителів.

Мар'ян Заблоцький, заступник голови Української аграрної асоціації

У світі залишилось 5 країн, яке ще мають земельний мораторій різного роду. Серед них і Україна. Зараз є 7 млн людей, які підпали під мораторій і втрачають доходи. Мораторій на сільськогосподарську землю точно знижує вартість оренди, тому що немає іншого вибору. Український аграрний сектор щороку росте, здобуває певну додану вартість. Але граничну точку ефективності визначити дуже важко. Ми точно знаємо, що у нас вкладення добрив, використання техніки у 2-3 рази менше, ніж в ЄС. Минулого тижня Верховна Рада прийняла рішення про не відшкодування ПДВ при експорті олійних культур, сировини. Зараз приблизно 85-90% експорту сої відбувається у вигляді сировини. Тоді як переважно інші країни вживають певні заходи для того, щоб утримати сировину всередині країни і експортувати вже готову продукцію. Це один з прикладів тих нових заходів, які були здійснені для того, щоб ми експортували більше сировини з доданої вартістю. Аграрії кожного року здобувають більше ресурсів. З одного боку, вони  збільшують ефективність і продають більше за кордон, але також у них зросли витрати на обробіток земель. 

Наталя Шпигоцька, старший аналітик інвесткомпанії Dragon Capital

Чергове продовження мораторію на продаж сільськогосподарських земель є негативним для нашої країни. Це стримує інвестиції в агросекторі, його розвиток в цілому. Якщо ми говоримо в цілому про сектор, про валову додану вартість на гектар, то потенціал зростання приблизно 30-60%. Як шляхом підвищення ефективності у рослинництві, так і шляхом збільшення секторів з більшою часткою доданої вартості. Перш за все необхідно наростити виробництво продукції з доданою вартістю. Для цього потрібно ввести ринок сільськогосподарських земель. Тому що на даний момент у структурі виробництва в агросекторі домінує рослинництво з часткою 70%. При цьому серед цього рослинництва домінують культури з високим темпом окупності. Тобто поточний статус-кво мотивує проекти з коротким терміном окупності, з низькою часткою доданої вартості.  Оскільки уже останні 4 роки ціни на класичні сільськогосподарські культури, які Україна експортує, залишаються на низькому рівні, у виробників є два ключові шляхи: або шукати нові продукти, нішеві культури, які забезпечуватимуть високі доходи, або підвищити ефективність виробництва зернових та інших культур. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Томати в Україні продовжують дорожчати

Про це повідомляє «АПК-Інформ: овочі і фрукти».

За інформацією учасників ринку, на даний момент томати пропонуються великим оптом в Україні за 50-55 грн/кг (1,52-1,67 євро/кг), що на 19-22% дорожче, ніж тижнем раніше. Ціновий тренд, за словами продавців, є наслідком зростання цін на томати в Туреччині, оскільки пропозиція цієї продукції на турецькому ринку досить обмежена. Позначаються на формуванні цін і проблеми з логістикою через несприятливі погодні умови у ряді областей України, які тягнуть за собою перебої з поставками.

Додамо, що на даний момент ціни на томати в Україні вже перевищують на 38-39% рівень на аналогічний минулорічний період. Однак при цьому гравці ринку не виключають, що темпи подорожчання цієї продукції найближчим часом можуть сповільнитися, оскільки багато покупців вже почали відмовлятися від закупівлі нових партій із-за низького попиту населення.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Арештовані рахунки найбільшого вітчизняного зернотрейдера

На вимогу китайської сторони "Укрексімбанк" заблокував рахунки корпорації у зв'язку з боргами за кредитом. Про це УНН повідомило джерело, близьке до роботи ДПЗКУ.

Корпорація, за його словами, перейшла в аварійний режим роботи, адже напередодні, за розпорядженням КНР, банк в Україні ("Укрексімбанк") заблокував рахунки корпорації, "на яких перебувають китайські гроші".

"За них ДПЗКУ вела торгівлю. А це 70% прибутку. Тепер, коли кошти заблоковані, за вказівкою керівника Гавриша з усіх підприємств корпорації стягуються гроші для розрахунку за поставлений товар. Їм залишили по 25 тис. грн, все інше перевели на рахунки центрального апарату", - розповів співрозмовник агентства.

Така ситуація загрожує зупинкою торгівлі, невиплатою зарплат, нарощуванням боргів і іншими неприємностями, уточнив він.

Як довго кошти можуть перебувати під арештом - невідомо.

Як повідомляв УНН, в цьому місяці ДПЗКУ відвідала урядова делегація Китаю. Представники КНР також зустрілися і з Прем'єр-міністром України В.Гройсманом.

Серед іншого, як писали ЗМІ, метою візиту делегації стали борги ДПЗКУ за півторамільярдним кредитом. Китайська сторона запідозрила небажання корпорації і українського уряду в цілому виконувати взяті на себе кредитні зобов'язання. Приводом для підозр стало виведення активів ДПЗКУ на інше збанкрутіле підприємство (ДАК "Хліб України").

Як писали "Економічні вісті", процес відчуження підприємств зернової корпорації активізувався відразу із призначенням на посаду в.о. керівника ДПЗКУ Дмитра Гавриша. Останній раніше в корпорації ніколи не працював. Однак був найнятим менеджером в компанії екс-регіонала В.Продивуса.

Призначення Гавриша стало несподіванкою для галузі, а його представлення колективу проходило за закритими для журналістів дверима.

Експерти і політики не виключають, що активи ДПЗКУ намагаються вивести з метою подальшої приватизації "за безцінь".

Китайський кредитор в такому разі опиниться в ситуації, коли вимагати подальшого погашення кредиту доведеться у банкрута.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Верховна Рада прийняла закон про безпечність та гігієну кормів

За прийняття відповідного законопроекту №2845 у другому читанні з другої спроби проголосувало 229 народних депутатів, передає БизнесЦензор.

Законопроектом встановлено правові та організаційні основи виробництва, обігу, маркування та подання кормів, регулювання відносин між органами виконавчої влади та операторами ринку кормів.

Також визначені основні терміни, повноваження органів виконавчої влади у зазначеній сфері, принципи і порядок здійснення державного контролю, права та обов'язки операторів ринку кормів, механізм їх державного регулювання виробництва і обігу.

Документом вносяться зміни до законів "Про ветеринарну медицину", "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та деякі інші закони, прийняття яких необхідно для належної реалізації положень "первинного" закону, яким є закон "Про безпеку та гігієну кормів".

Як наголошується в пояснювальній записці до документа, законопроект спрямований на гармонізацію законодавства України з вимогами міжнародних нормативно-правових актів, зокрема, до законодавства Європейського Союзу.

У той же час питання виробництва, експорту, імпорту, використання, пакування, маркування, транспортування, зберігання та введення в обіг кормів, кормових добавок та преміксів, основи забезпечення їх якості та безпеки в Україні законодавчо не врегульовані.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Активісти отримали докази діяльності «Хортиця» на окупованих територіях та сплату податків окупантам

Учасники АТО, активісти  отримали  докази діяльності ТОВ "УДК" - ТМ «Хортиця» на окупованих територіях  та  сплату податків окупантам у ОРДЛО та в Криму  та вважають ТОВ "УДК"-ТМ «Хортиця», що входить до компанії  Global Spirits, причетною до суспільно небезпечних злочинів визначених статтею  258-5 Кримінального кодексу України про фінансування тероризму.
Про це йтиметься на прес-конференції, що відбудеться 22 грудня о 13:15 у прес-центрі "УкрІнформ".
Як стало відомо, в торгівельних мережах Луганська та Донецька продукція  зазначеного виробника вільно продається із так званою «акцизною маркою» невизнаних самопроголошених «республік», діяльність яких кваліфікується, як діяльність терористичних організацій. Наявність марок терористів свідчить про сплату податків на території ЛНР/ДНР  та фінансову підтримку терористичної діяльності. 
Учасники АТО вже звернулися до народних депутатів та правоохоронних органів та очикують реакцію і невідкладних дій. 
Якщо їх не почують обіцяють діяти методами Майдану та звільняти полиці супермаркетів від  цієї продукції.
Крім того члени спілки військовослужбовців -  ветеранів,  учасників бойових дій,  учасників АТО та поліцейських вимагають від  ДФС скасувати ліцензію на торгівлю алкогольною продукцією та заборонити рекламу у ЗМІ. 
Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview