Володимир Зеленський хоче відкрити ринки в маленьких містах

Ринки у великих населених пунктах України мають лишатися закритими у зв'язку з карантином, тоді ж як у невеликих містечках і селищах до цього питання необхідно поставитися ретельніше і, можливо, дозволити роботу базарів.

Про це на селекторній нараді з лідерами регіонів України заявив 25 березня президент Володимир Зеленський.

За його словами, небезпеку або необхідність цих ринків можна визначити лише на місцях. Президент зазначив, що подібні торгові майданчики служать місцем поширення коронавірусної інфекції, яка несе особливу небезпеку для людей старшого віку, які переважно і купують продукти на базарах.

"Великі ринки треба закривати одразу. Але раптом у маленьких містечках немає магазинів, і ці базарчики є основним джерелом харчових продуктів, треба думати, як вийти з такої ситуації. Біля ринків можуть бути патрулі, які, наприклад, обмежуватимуть кількість людей. Прошу регіони поставитися до цього питання відповідально", – підкреслив Зеленський.

Нагадаємо, Кабінет міністрів України ввів загальнонаціональний карантин з 12 березня до 3 квітня, але, не дочікуючись його завершення, 25 березня карантин продовжили ще на місяць – до 24 квітня. 

Джерело: Сьогодні

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Під час пандемії спирт стане українською міжнародною валютою

Україна допоможе Італії та іншим країнам, що потерпають від короновірусу, постачанням етилового спирту, на основі якого виготовляють дезінфікуючі засоби. Про це заявив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, повідомляє прес-служба МВС.

Він нагадав, що нещодавно на засіданні уряду було ухвалено рішення про заборону експорту спирту, на основі якого виготовляють усі дезінфікуючі засоби.

«Також прийнято рішення відкрити усі спиртзаводи, і вони працюватимуть у повній мірі. Це необхідно кожному, і скоро ці дезінфектори будуть у кожного за доступною ціною», - сказав міністр.

За його словами, після насичення внутрішнього ринку, експорт спирту дозволять, щоб допомогти Італії та іншим країнам у забезпеченні дезінфікуючими засобами.

«Спирт -  наша міжнародна валюта, якою ми зможемо допомогти італійцям, коли ми в найближчі дні наситимо свій ринок спиртом і дизінфікуючими засобами», - додав Аваков.

Джерело: УНІАН

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Уряд під час карантину дозволив оптову торгівлю харчовими продуктами, ЗЗР та ветпрепаратами

Про це йдеться в постанові № 211 Кабміну.

Зазначимо, що зміни спрямовані на те, щоб уникнути в Україні дефіциту поставок продуктів харчування до магазинів. Відтепер заборона не буде поширюватися на: продаж насіння і садивного матеріалу; продаж пестицидів і агрохімікатів; продаж кормів для тварин; діяльність медичної та ветеринарної практики; роботу ветеринарних аптек; оптову торгівлю харчовими продуктами.

Зазначимо, що в Україні надалі діє заборона на роботу суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення.

Джерело: Agravery.com

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ягідний бізнес може серйозно постраждати від коронавірусу

Аналітики EastFruit звертають увагу учасників ягідного бізнесу на можливі складнощі зі збутом продукції, якщо карантин не буде скасовано.

«Досвід Італії показує, що в часи жорсткого карантину продажі швидкопсувної продукції знижуються. Так як люди намагаються якомога рідше виходити з будинку і відвідувати торгові точки, то продажі таких товарів, що швидко псуються, як суниця садова, вже зараз різко знижуються. Замість суниці, споживачі Італії воліють купувати більше цитрусових, яблук та інших товарів, які можна зберігати тиждень і більше в домашніх умовах. При цьому зниження цін не робить істотного впливу на стимулювання продажів, так як в даному випадку ключовою причиною зниження попиту є абсолютно інший фактор. Тим не менш, італійські фермери ціни все-таки знижують, тому що й експортні відвантаження утруднені, з урахуванням серйозних проблем з логістикою», - зазначає Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

Експерт також відзначає, що ситуація в Україні та інших країнах Східної Європи з продажем ягід, може бути ще гірше, ніж в Італії через специфіки роздрібної торгівлі.

«За різними оцінками, продажі суниці садової в Україні та Молдові через мережі супермаркетів і магазини роздрібної торгівлі ледь перевищують 4-5% від обсягу продажів, а в Грузії – навіть менше. В Італії через супермаркети та інші форми організованої роздрібної торгівлі, продається більш 60-70% всієї ягоди. Заборона роздрібних ринків в деяких регіонах України може бути справжньою катастрофою для реалізації свіжої ягоди, і це може торкнутися, насамперед, суниці садової, якщо карантин триватиме до початку сезону», - зазначає Андрій Ярмак.

Що ж стосується ягоди для заморозки, то й тут можуть бути певні проблеми. Справа в тому, що в минулому сезоні багато виробників в Україні переоцінили обсяги ринку і перспективи ціноутворення на заморожену суницю садову. Збільшення відвантажень замороженої суниці садової в ЄС з країн Північної Африки призвело до падіння цін і стагнації ринку. Тому, навіть зараз, у деяких підприємств є непродані залишки ягоди з 2019 року. Тому, можливо, що ціни на ягоду для заморозки не будуть дуже високими. А якщо ще і пропозиція на свіжому ринку знизиться, і збільшиться пропозиція ягоди для переробки, то ціни можуть знизитися ще більш істотно.

«Не варто також забувати і про зниження доходів населення, яке вже сталося внаслідок різкого зниження ділової активності. Ягоди не є ключовим і незамінним продуктом для небагатого споживача, а значить, їх споживання майже точно знизиться. Навіть якщо до моменту початку збирання жимолості, суниці, малини, чорниці та ожини скасують карантин, то купівельна спроможність населення буде істотно нижче, ніж у 2019 році. І цей фактор теж буде чинити істотний тиск на ціни», - прогнозує економіст ФАО.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки заробляють заготівельники березового соку в Україні

Як розповів головний лісничий ДП “Прилуцьке лісове господарство” Валентин Сурай, за нинішній сезон їм вдалося зібрати 80 тонн. Могли б зібрати і більше, але на підприємствах уже почали відмовлятися приймати сировину через її надлишок.

Ставка літра соку для прилуцького лісгоспу становила 2 гривні 88 копійок. Однак лісівники кажуть, що здача соку дає невеликий прибуток.

“Ми возили сік своїм транспортом, винаймали його спеціально для транспортування. Тобто частина коштів пішла на це. Окремо ми платили людям, які збирали цей сік. У результаті залишається досить невелика сума, яку ми потім направляємо на потреби лісгоспу”, – розповів Валентин Андрійович.

Цей сезон для лісництва видався менш урожайним, ніж минулий. У 2019-му за такий же період вдалося зібрати 124 тонни. За словами Валентина Сурая, це пов’язано з погодними умовами, адже через нічні холоди сік ішов лише вдень.

Щодо прийому соку від населення, то головний лісничий району каже, що їхня організація укладала договір із фірмою-виробником напоїв. Сік збирали лише на спеціально виділених ділянках, а завод вимагав від лісництва сертифікат якості на сировину. А прості люди навряд чи зможуть виконати ці вимоги.

 

SEEDS.org.ua 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чи зможуть сільгоспвиробники провести польові роботи в умовах надзвичайної ситуації

Навіть в найзапекліших військових конфліктах є період, який називається хлібне перемир'я. Він означає режим припинення вогню для того, щоб сільгоспвиробники з обох сторін могли провести посівні або збиральні роботи. Але з пандемією неможливо домовитися. Пік захворювання коронавірусів в Україні припаде на першу половину квітня і співпаде з розпалом посівних робіт, які і без того блокуються або як мінімум обмежені карантином.

Другий рік поспіль в Україні настає супер-рання весна, яка зміщує початок посівних робіт. Цього року про «наступ» весни говорити взагалі некоректно – фактично, зими в 2019-2020 так і не було, що дозволило почати аграрний сезон значно раніше традиційних термінів. На 19 березня вже було засіяно близько 600 тис га або 4% від прогнозованого – переважно в південних і центральних областях.

За оцінками «Інституту аграрної економіки», виробництво валової продукції рослинництва в 2020 р зменшиться, в порівнянні з минулим роком на 5,1%. Найбільший спад обсягів виробництва прогнозується по озимій пшениці – до 24,2 млн т (-12,5%), кукурудзі на зерно – до 32,2 млн т (-10,3%).

Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Тарас Висоцький, який відповідає за АПК, заявив, що урожай може бути на 10 млн тонн менше, ніж в минулому році: 65 млн т. проти 75,2 млн т. Домінувати як і в попередніх сезонах будуть культури, що гарантують рентабельність: соняшник, кукурудза, соя.

Однак навіть ці, досить скромні за українськими мірками показники, можуть лишитися недосяжними.

Особливість нинішнього агросезону не тільки в рекордно ранньому старті, але і умовах, в яких він проходить. Поширення пандемії коронавірусу українська влада поки блокує карантином, який передбачає самоізоляцію і роботу онлайн – тобто форматом, апріорі неможливим для сільгоспвиробників. А якщо враховувати, що пік пандемії Україна буде проходити в середині квітня, то спровокований нею режим НС може і зовсім поставити під загрозу не тільки весняну кампанію, але і весь агросезон.

Поки пандемія, якщо винести за дужки людський фактор, лише побічно торкнулася агросектору. Разом з усією непродуктовим роздрібом під заборону потрапила робота магазинів, які торгують насінням, саджанцями, добривами та іншими ресурсами виробництва. Далеко не всі сільгоспвиробники, особливо з числа дрібних, можуть замовити їх дистанційно, тому в деяких регіонах місцева влада зняла ембарго на торгівлю цією категорією продукції – наприклад, Львівська міськрада 18 березня прийняла рішення, яким дозволила працювати магазинам, які торгують насінням.

Скачок курсу долара – за тиждень гривня втратила 20% вартості – поки не позначився на агробізнесі і не вплинув на вартість ресурсів. Всі прив’язані до курсу товарні категорії – засоби захисту рослин, міндобрива були закуплені галуззю ще до карантину і дефіциту по ключових напрямах немає.

Найбільший ризик на цьому етапі агробізнес бачить в логістиці. «Найскладніша ситуація з логістикою, якщо не дай бог введуть обмеження на переміщення, – каже експерт з агротехнологічних питань Олексій Сергієнко. – Багато аграріїв застосовують механізований спосіб, переміщаючи техніку з поля на поле, з району в район, чи між областями. А з такою погодою кожна секунда дорога, треба працювати 24/7, щоб заощадити вологу в ґрунті».

Карантинні обмеження таким чином поки лише по дотичній зачепили АПК. Однак у міру наростання чисельності випадків захворювання і необхідності імітувати бурхливу боротьбу з пандемією влада може піти на жорсткіші обмеження.

«Як представники стратегічної агропромислової галузі, ми не можемо допустити зриву посівної або зупинки роботи тваринницьких ферм або відвантаження нашої продукції з цукрового і соєпереробного заводів, – написав генеральний директор агропромхолдингу «Астарта» Віктор Іванчик. – Звичайно, зміни в робочому режимі, пов’язані з загальнонаціональним карантином в Україні, стали справжнім викликом. Ми всі адаптуємося до нових умов, міняємо способи взаємодії, шукаємо внутрішніх резервів для того, щоб зберігати спокій і особисту продуктивність ….».

«Робота сільгоспвиробників значно ускладнена. Повідомлення про це ми вже отримуємо з багатьох регіонів, – вказав глава Аграрного союзу Геннадій Новіков, зазначивши, що якщо аграрії не зможуть працювати, Україна може постати перед серйозною продовольчою кризою". 

Вимога особливих умов для агровиробників сприймається двояко: з одного боку, АПК з огляду на його внесок в національну економіку на рівні 16% ВВП може вимагати максимального сприяння.

Мінімальний цикл виробництва в АПК становить півроку, який формує ресурс на весь сезон – маркетинговий рік, який стартує в липні і триває до червня наступного року, тобто надходження на ринок нового врожаю.

Соціальна складова питання також висока: від сільгоспвиробників залежать 4,5 млн пайовиків, які отримують орендну плату за свої паї – правда, сумнівно щоб селянами ризикнули не виплатити оренду, коли конкуренція за хороші ділянки висока та ще ж зважаючи на невизначеність з ринком землі. Плюс 3 млн осіб прямо зайняті в сільському, рибному та лісовому господарстві плюс сезонні робітники. Але при цьому в торгівлі зайнято майже 4 млн осіб – і це тільки ті, яких «бачить» Держстат.

Експорт продукції АПК за минулий рік склав $ 22,15 млрд за імпорті $ 5,73 млрд. Аграрії – найбільші постачальники валютної виручки в Україну. Але знову-таки для економіки не менше важлива підтримка малого і середнього бізнесу, що працює на внутрішньому ринку – і саме цей прошарок виявилася блокований карантином.

Тому вимоги аграріїв про можливість працювати (безумовно, правомочні і справедливі) відкривають для представників інших галузей можливість поставити закономірне питання «Чим ми гірші?».

Джерело: Букви

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview