Волоський горіх, фундук, шипшина: як нішеві культури вивели кооператив на високі прибутки

Горіховий бізнес – це можливість заробляти десятки тисяч доларів на рік лише на кількох гектарах землі. Так стверджують у інвестиційному кооперативі «Горіх Причорномор’я» – першому господарстві в Україні, яке в промислових масштабах вирощує волоський горіх, фундук і шипшину.

Про це повідомляє Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва.

Інноваційний підхід щодо комбінації цих нішевих культур дозволяє інвестиційному садівничому кооперативу отримувати стабільні прибутки та виходити на зовнішні ринки.

Саду «Горіх Причорномор’я», що на Одещині, вже більше 5 років. За цей час кооператив розрісся до 110 га та зібрав усі сорти української та європейської селекції фундука. Також це єдиний сад, який вирощує і продає волоський горіх української селекції.

Волоський горіх
У господарстві переконані, що горіх, який вирощується в Україні, має цінніші властивості і він смачніший порівняно з американським горіхом. Ціна волоського горіха залежить від кольору: чим світліший, тим дорожчий.

Інвестиційний кооператив «Горіх Причорномор’я» має спеціальне обладнання, на якому чорний горіх роблять білим, і це дає можливість переробляти будь-яку сировину, що є в їхніх партнерів-постачальників. Кооператив співпрацює з фермерами, бере горіх у них на переробку і допомагає його вигідно реалізувати.

Шипшина
Керівник кооперативу «Горіх Причорномор’я» Павло Тулба стверджує, що вирощування цієї непримхливої культури забезпечує високу маржинальність бізнесу, особливо як культури для змішаного саду, в парі з волоським горіхом.

Схеми посадки в цьому господарстві передбачають 100-відсоткову механізацію, щоб максимально знизити кількість персоналу при збиранні врожаю. Крім того, дуже важливо налагодити переробку шипшини, адже весь секрет успіху – у створенні доданої вартості.

Рентабельність бізнесу
«Горіх Причорномор’я» – це модель бізнесу вертикальної інтеграції: кооператив має
– тепличний комплекс, де виробляється посадковий матеріал,
– поля, де вирощується продукція,
– завод, який продукцію переробляє.

У господарстві звертають увагу, що з кожним роком собівартість вирощування саду знижується. До моменту зіткнення крон дерев ґрунт під горіхами можна використовувати. «Горіх Причорномор’я» вирощує трюфель на коренях фундука, отримуючи прибуток з кожного сантиметра землі.

Джерело: landlord.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як на Запоріжжі створили успішний виноградник за 3 роки

Із нуля за три роки в ягідному господарстві Ніка, розташованому в Токмацькому районі Запорізької області, створили успішний виноградник. Справляє враження техніка, що тут працює, – сконструйована власноруч та пристосована спеціально під потреби господарства, повідомляє на своїй сторінці у Фейсбук Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва.

Ягідне господарство «Ніка» спеціалізується на вирощуванні столового винограду, суниці садової, малини. Також займається виробництвом посадкового матеріалу та домашнім виноробством.

Господарство постійно бере участь у виставці «Золоте гроно винограду», виходило переможцем у різних номінаціях на конкурсах «Золоте гроно України» у 2016, 2017 та 2018 роках.

Тут працюють справжні ентузіасти, які своїми руками не лише обробляють землю, а й конструюють техніку, пристосовану під особливості вирощування продукції саме в цьому господарстві. На відео – саморобні обприскувач та дробалка для винограду.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Коли їжа стає розкішшю: хліб в золоті

В даний час найдорожчим хлібобулочним виробом у світі є продукт пекарні Хуана Мануеля Морено (Juan Manuel Moreno), вартістю €192 (Малага, Іспанія), пише Зерно.

Чому так дорого, що, з золота? Саме! Звичайно, це не золотий батон, а цілком собі круглий хлібець, покритий золотою пудрою, вагою приблизно в 400 г. На смакові якості золоте покриття не впливає, але зате як стильно, красиво й пафосно... для тих, хто знає толк в гедонізмі.

Не обходиться тут і без милих, але цілком пояснюваних примх: за рецептом, при виготовленні хліба треба використовувати чисту воду. А де її брати, з сучасною екологією, питається? В Ісландії. Саме звідти привозять воду, яку змішують з таємничою закваскою.

В пекарні Хуана Мануеля Морено є і інші три види хліба, подешевше. У їх складі також міститься золота і срібна пудра. Найдешевший продукт обійдеться в €98.

Основними клієнтами пекаря є підприємці і мільйонери, які живуть в Costa del Sol. Також іспанська пекарня пропонує 167 видів борошняних виробів простіше, не класу люкс, але від цього не менш привабливих для любителів потішити рецептори.

Свій продукт тут знайти нескладно, складно не згубитися, адже пекарня пропонує хліб з пшеничного та кукурудзяного борошна, а також жита, проса, вівса, гречки і кіноа. Борошно завозиться з Бельгії, Німеччини і Голландії, а також з Кадіса і Севільї.

Хуан Мануель опинився в списку кращих пекарів за версією Ruta del Buen Pan 2018. А ще якихось 10 років тому він працював на узбережжі Costa del Sol... кур'єром. Коли сім'я його дружини вирішила закрити пекарню, де трудилися з 1940 року, Хуан Мануель вирішив, що потрібно щось робити. Зараз він домігся успіху, і вже збирається розширювати дистриб'юторську мережу. Причому хліб він планує продовжувати випікати вручну, так як головне для нього, за його ж словами — «зберегти суть».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Козина ферма заробляє на заняттях йоги сотні тисяч доларів

Секрет розкритий. Кози доброзичливі, розумні, м’які і зовсім не смердять. Принаймні, це стосується кіз, які отримують гроші від клієнтів, що відвідують заняття йогою в Корваллісі (штат Орегон, США), пише agro.guide.

Так, американці платять по $35 за заняття йогою з козами. Напевно тому, що це приємно і весело. Поки ви скручуєтеся в незвичайних фігурах, козенята стрибають по вашій спині, роблячи копитцями масаж. Це відволікає, ви втрачаєте рівновагу, зосередженість, але приносить масу задоволення.

Ідея проводити заняття з козами прийшла маркетологу Лейні Морс. Вона почала їх проводити в 2016 році.

Раніше Морс ніколи не мала справи з козами, але завжди про них мріяла. За кілька років до цього вона купила копію книги «Козівництво для чайників» і обзавелася двома тваринами. Зараз у неї невелике стадо.

В перший рік своєї діяльності, 2016-й, Морс заробила $160 тис. За підсумками 2018-го вона розраховувала подвоїти цю цифру і вийти в прибуток.

Про те, що кози знімають стрес, Морс дізналася разом з друзями, які відвідували її ферму. Одним з гостей виявився інструктор йоги.

Вид на гори і кози, що бігають навколо, налаштовували на заняття. Так і виникла ідея козойоги.

Лейні Морс використала свої навички маркетингу та піару і зробила кілька фотографій того першого заняття козойогою, відправивши їх у Modern Farmer.

«Протягом декількох хвилин вони зв’язалися зі мною і сказали: «Ми повинні зробити історію про це». Історія вийшла і змінила її життя. «Ви ніколи не знаєте, яка ваша ідея може стати вірусною. Це схоже на американські гірки, які рухаються зі швидкістю 100 миль/год, і ви не можете зійти».

До того часу, коли у Морс був повністю запущений бізнес, в списку на заняття назбиралося понад 2300 людей. Спочатку вона спілкувалася з ними через Facebook, але незабаром придумала платформу для реєстрації, щоб навести порядок у цьому процесі.

Бізнес ріс настільки швидко, що Морс покинула свою роботу в листопаді 2017 року. Позичила у друга $75 000, щоб розширити свою справу і покрити витрати.

«Я розраховувала, що вкладуся в $50 000, – каже вона, – але насправді виявилося в три рази більше».

Морс тримає нігерійських карликових кіз, мініатюрних тварин, які максимально важать 30-40 фунтів. Іноді вона залучає до заняття козенят, залишаючи для них ласощі на спині або животі клієнта. Коли козенята стають занадто великими, щоб стрибати на людей, вони просто бігають навколо класу або сидять поблизу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як у волинських теплицях вирощують модну ягоду

У Маневицькому лісгоспі, що на Волині, вирощують лохину в теплиці. І переконують – це рідкість, мовляв, зазвичай ягода росте лише на відкритому ґрунті, - пише Перший.

Однак у тепличному садівництві є своя перевага – плоди з’являються раніше, - каже інженер побічного користування лісгоспу Ірина Остапчук.

На території державного підприємства працює теплиця. Чотири роки тому тут посадили 75 кущів високорослої лохини. Минулого року вона дала перші плоди.

«По суті це експеримент, тому що лохина непристосована для закритого ґрунту. На вулиці вона добре росте, а в тепличних умовах її ніхто не вирощує. Але ми спробували і побачили в цьому переваги – плоди у таких умовах достигають на місяць раніше», - розповідає вона.

Також минулого року у лісгоспі заклали відкриту плантацію лохини. Тоді посадили 1500 кущів, які почнуть давати ягоди за кілька років. Тут, у Маневицькому лісовому господарстві, працює власний консервний цех, тож є можливість переробляти плоди.

«Лохина багата на вітаміни, має противірусну, жарознижувальну дію, покращує зір. Останнім часом вона стає все популярнішою», - каже Ірина Остапчук.

Окрім цього у теплиці вирощують декоративні рослини – самшит, ялівець, туї, квіти кислиці та бегонії до 8 березня, зелень – салат, петрушку, кріп. Усе це продають мешканцям Маневицького району на ярмарках.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна на "Зеленому тижні": посилення міжнародної співпраці та національного бренду

Повернення України як повноцінного учасника з національним павільйоном на виставку «Зелений тиждень» поглиблює міжнародне ділове партнерство та економічні зв’язки, розширює географію постачання українських товарів на світові ринки, посилює позитивний імідж та національний бренд «Ukraine Now».

«Цей захід – унікальна можливість міждержавного нетворкінгу та місце, де можна звірити глобальні тренди і відповідно до них визначити напрями розвитку галузі», - прокоментував в.о. Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк.

У перші дні виставки Українська делегація провела десятки міждержавних переговорів з аграрними міністрами ЄС. Крім того, відбулися двосторонні зустрічі з представниками Світового Банку, Союзу Фермерів ФРН, Федерації індустрії продовольства та напоїв ФРН, Федерального Міністерства продовольства і сільського господарства ФРН.

Як голова делегації, Максим Мартинюк взяв участь у зустрічі з Федеральним канцлером д-ром Ангелою Меркель в рамках Глобального форуму з питань продовольства та сільського господарства. Ангела Меркель виступила перед іноземними Міністрами сільського господарства з промовою про значення цифрових технологій для майбутнього сільського господарства.

Мінагрополітики висловило свою вдячність усім компаніям, які долучилися до організації української участі на «Зеленому тижні» у форматі національного павільйону та його фінансуванні. Серед них: багаторічний лідер українського ринку з виробництва та експорту меду «Асканія-Пак», виробник мінеральних вод і постачальник устаткування «Альтаір», виробник заморожених хлібобулочних виробів Chanta Mount, торгова компанії «Екона», яка популяризує веганські продукти, МХП, компанія «Чумак», «Верес», «Фаворит Фудз», Волинський бровар, Перша приватна броварня, Шабо. Окрема подяка була висловлена державним холдингам - ДПЗКУ, Аграрний фонд, Артемсіль, Укрспирт, а також оператору українського павільйону - Промфінінвест і Фуд корт сервіс - за гідне представлення української кухні.

Повноцінна присутність України на одній з найбільших і найпрестижніших агропромислових виставок у світі, в якій бере участь 61 країна, є унікальною нагодою підтримувати позитивний імідж держави та просувати національний бренд Ukraine Now.

Довідка:

«Україна на Зеленому тижні в цифрах»:

• 1200 кв. м – площа національного павільйону

• 56 компаній – українські учасники Grüne Woche-2019

• 21 напрямок українського аграрного бізнесу представлений

• 19 000 кг зразків української продукції

• Понад 400 000 відвідувачів виставки за 10 днів

• 90 000 відвідувачів-торгових партнерів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview