Ворог аграрної держави №1

Попри чималі успіхи у розширенні експортних потужностей країни, нові напрямки точок збуту, угоду про асоціацію, збільшення квот, розмаїття лінійки експортованого, всі досягнення євроінтеграційного АПК можуть зійти на пси. Причиною цього на думку Андрія Ярмака є неадекватні заяви лідерів-популістів сусідньої країни. І мова зараз зовсім не про східного сусіда. Українці отримали нового старого ворога. І на думку Ярмака, яку він висловив на сторінці facebook

Торгова війна вже триває, на превеликий жаль. Поляки, на фоні антиукраїнських заяв своїх неадекватних лідерів-популістів, прискіпуються на кордоні до всього, за що тільки можна зачепитися.

Ілюструючи непрості шляхи експорту української продукції, експерт наводить кейс Юлії Шулімової, додаючи, що наразі таких прикладів тисячі.

Кейс последних 2 недель:

Мы новенькие и маленькие. Работаем только на экспорт. Основные клиенты - фарм. заводы работающие с растительным сырьем, пищевые предприятия+трейдеры.

Срочный контракт с немецкой фарм.компанией. Экстракционный завод. 20 тонн сырья и заводу настолько горит, что они оверпрайсят за то, что бы мы сразу перепаковали в нужную тару из которой потом можно высыпать на линию. Сырье на стоке есть.

1. Отправляем образцы на анализы и согласование. Отправить легально по почте или DHL из Украины - слишком долго+запрашивать фитосанитарный сертификат на несчастные 500 г. Для МСБ это убийству подобно. Передают мне в Варшаву, из Варшавы отправляю ПочтаПольска, честно пишу, что сырье на анализы - без проблем отправляют.
2. Ок, требованием отвечает, подписываем спецификации и контракт.
3. Заказываем машину. Подписываем. 2 ночи это перепаковывают и перевешивают с точности до 10 г. каждое тарное место.
4. Аааааааа....только стартуем, кассовый разрыв. Клиент задерживает платеж. Идешь в банк, просишь на коленях кредитный лимит. Работаем 2 квартала, прозрачной МСБ с валютной выручкой дали 0,3% от оборота в гривне.
5. Вытягиваем из собственного кармана. А это как - берешь условные 100 евро, меняешь на 3000 гривен, теряешь на обмене, даешь займ компании. Если молодец и повезет, то вытянешь через год свои 3000 гривен и обратно поменяешь в евро. Вопрос только сколько будет стоить 3000 гривен. 100 евро? 120? 50? 3 евро? А если вы довносите не 100? не 1000? не 10000?
6. День погрузки. 7 утра - звонок. Лимиты выданные на вьезд фур из Украины закончились ночью. 3 дня ищут новую машину. Находят. Кост на доставку вырос на 500 евро. Вдумайтесь: за окном еще полтора месяца экспорта, в ряд стран уже нет лимитов на вьезд и транзит.
7. Фух, отправили.
8. Через 3 дня просыпаешься на 4 утра от звонка водителя (сегодня). Польская карантинка при таможне не пропускает. Вместе с импортером связываетесь с карантинкой. Через 2 часа понимаешь, что в Хелме делается практически то, что когда-то было на границе с Россией и молочкой и дистанционно вы ничего не решите. Едешь в Хелм, часами околачиваете двери и обьясняете, что у вас в инвойсе, контракте, спецификациях, декларации, фирменном бланке импортера с заверениями, не пищевой продукт, а сырье для фарм производства, поэтому эта кипа бумажек которую они запрашивают, на вас не распространяются. И вообще через 48 часов это должно перерабатываться, а оно и так лишних 2 дня простояло в очереди на границе.
9. Через 12 часов машину пропускают. Волочишь мозг и тушку до ближайшего вайфая с ноутбуком.
10. Пишешь очередное письмо банковскому валютному богу: "Валютный Бог, мне пришел свифт через хер знает сколько от клиента, будь милостлив к бренному МСБ-экспортеру, зачисли мне на счет эти деньги, потому что это не от продажи облак небесных, а от тлена земного по такому-то контракту, который мы зарегистрировали еще 2 недели назад".
11. Валютный Бог НБУ в лице менеджера банка по валютному контролю перезванивает: "У вас пробел после дефис в номере контракта, переделайте документ и прикрепите еще раз"
12. Ждешь обязательной продажи валюты. Держишь в уме, что ты не предприниматель, экспортер и умница, а быдло, которое должно стоять в стойле, мычать и жрать кучку силоса, когда дают, то есть нужно в рабочий день попасть в те немощные пару часов с заявкой на продажу валюты. И самое страшное не это. Самое страшное, что если раньше ты хотел обмена валюты на протяжении всего банковского дня, то сейчас готов умолять, чтобы дали еще один банковский час, потому что вы маленькие, вам сложно как-то выживать в такой узкой нормативке.

И единственная мысль 24\7 - выжить и как можно быстрее перерасти с микро в малый, с малого в средний, потому что там есть жизнь.

Я видела жизнь в больших экспортерах. В украинском МСБ жизни экспортерам нет.


Тому, перш ніж планувати експортні чумацькі шляхи, добре зважте свої можливості і доцільність перспектив. А з логістичної точки зору Україна поступово, але ґрунтовно, потрапляє в торговельну ізоляцію.


Дар'я Анастасьєва

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які модні тренди в овочевому сегменті

Про це пише propozitsiya.com.

Причому ці тренди у сегментах свіжих і заморожених овочів не однакові. Наприклад, якщо продукти заморожуються, то важливий не їх товарний вигляд під час приймання, а вигляд у замороженому стані. Наприклад, крива морква або цибуля-порей чи довгі морквини з зеленими «плечиками» – не проблема, якщо їх збираються продавати в замороженому вигляді, адже перед цим їх обов’язково дрібно нарізають.

Та є сегменти ринку, де принцип «Найкраще – на свіжий ринок, гірше – на заморожування» відійшов у минуле. Наприклад, щодо бобових вимоги до якості заморожувальних підприємств мало відрізняються від вимог до товару на свіжому ринку. Є культури, яких більше заморожується, ніж іде на свіжий ринок: наприклад, боби, шпінат, горох.

Сегмент заморожених овочів також відчуває на собі модні тренди, що проявляються на свіжому ринку. І з вигодою для себе використовує. Наприклад, тенденція до вегетаріанства дає змогу не просто продавати більше овочів, а успішно впроваджувати продукти з вищою доданою вартістю – наприклад, готові вегетаріанські бургери замість окремо нарізаних моркви чи бобів, що входять до їх складу. Радує виробників заморожених овочів і те, що до складу вегетаріанських бургерів може входити широкий набір овочів: сочевиця, цвітна капуста, гарбузи, тощо.

Користуються виробники заморожених овочів і трендом до додавання в смузі овочів і пряних трав. Зростає популярність і чисто овочевих смузі, наприклад, капустяного, для яких теж овочі часто закуповують не в свіжому, а в замороженому вигляді.

Не обходить боком заморожені овочі і органічний тренд, особливо сильний у країнах Скандинавії, Німеччині та Бельгії. Також зростає популярність овочів на грилі і навіть смажених овочів. Наприклад, смажений батат все частіше виступає замінником традиційної картоплі. Все популярнішим стає заморожений пастернак, а серед традиційних овочевих культур споживачі все частіше спеціально вибирають місцеву продукцію.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Якою буде рентабельність основних сільськогосподарських культур

Про це поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко. Це майже вдвічі (-43%) нижче порівняно з показниками 2016 року.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, найбільш рентабельним буде виробництво хмелю, ягід, винограду та ріпаку, а серед зернових – вівса та гречки.

Рентабельність виробництва зернових культур зменшиться проти минулого року майже вдвічі і становитиме 20,8%, зазначив академік.

Рентабельність вівса 2017 року очікується на рівні 51,0%, проти 34,4% торік та 21,5% 2015 року.

Рівень рентабельності гречки продовжить знижуватися – зі 100% у 2015 році, 87,5% у 2016 році – до 42,9% цього року.

Рентабельність рису збільшиться проти минулорічних показників в 1,2 разу і становитиме 40,7%.

Рентабельність виробництва ячменю збільшиться майже в 1,6 разу – з 25,4% минулого року до 39,5%.

Продовжить зростати рентабельність виробництва пшениці – до 34,2% проти 31,7% минулого року, та жита – до 30,8% при 24,6% у 2016 році.

Майже удвічі порівняно з показниками 2016 року прогнозується зменшення рентабельності сорго – до 12,9%, утричі – проса, рентабельність якого очікується на рівні 11,3%.

Найбільше знизиться рентабельність виробництва гороху, яка торік сягнула рекордного рівня у 76,8%. 2017 року вона зменшиться у 7,5 разу і становитиме 10,3%.

Рентабельність кукурудзи на зерно знизиться у 5,5 разу і становитиме 8,3% проти 50,3% 2015 року та 45,7% 2016 року.

Серед олійних культур збережеться тенденція до зростання рентабельності виробництва ріпаку. За прогнозом науковців Інституту аграрної економіки, його рентабельність збільшиться до 58,8% – проти 44,9% у 2016 році та 44,3% у 2015 році.

Збережеться тенденція зменшення рентабельності виробництва соняшника – з 80,5% у 2015 році та 63% у 2016 році – до 30,8%, тобто більш, ніж вдвічі проти минулорічного показника.

Рентабельність сої може удвічі зменшитися порівняно з показниками 2016 року і становити 25,4%.

Рентабельність виробництва цукрових буряків зменшиться порівняно з минулорічним результатом майже у 4 рази – до 6,1%.

Рентабельність картоплі, виробництво якої торік було збитковим (-3,2%), збільшиться до 35,2%.

Рівень рентабельності виробництва овочів відкритого ґрунту знизиться з 19,7% 2016 року до 7,4% цього року. При цьому виробництво овочів закритого ґрунту, рентабельність якого минулого року становила 7,7%, збільшиться до 10,9%.

Збережеться тенденція збільшення рентабельності виробництва баштанних продовольчих культур – з 17,1% 2016 року до 36,2% цього року.

Рентабельність виробництва плодів зменшиться порівняно з минулорічними показниками (12,0%) майже в 4,3 разу і становитиме 2,8%.

Рентабельність ягід, яка торік майже в 1,2 разу перевищила показники 2015 року і становила 104%, знизиться до 70,5%.

Рентабельність виробництва винограду продовжить зменшуватися – з 102,3% у 2015 році та 74,6% у 2016 році – до 51,2% цього року.

Рентабельність виробництва хмелю прогнозується на рівні 83,0% проти 100,4% у 2016 році.

Хоча у 2017 році рівень рентабельності переважної більшості культур зменшиться, що пов’язано зі стабілізацією інфляційних процесів у вітчизняній економіці, виробництво усіх видів рослинницької продукції буде рентабельним, підсумував Юрій Лупенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Експерти спрогнозували, наскільки здорожчає хліб

В Україні знову подорожчає хліб.

В Асоціації фермерів та приватних землевласників прогнозують, що наступного року ціни зростуть на 26%. Про це повідомляє ТСН.

Однак, подорожчання не буде різким – по 2% щомісячно. Основна причина – ціна зерна на експорт. Цього року хліб уже подорожчав, що пояснюється зниженням врожаю зернових у світі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Де в Україні найкраща урожайність цукрових буряків

Про це повідомляє прес-служба НАЦУ "Укрцукор".

«Кампанія по збору «солодких» коренів цього року проходить жвавіше, адже на аналогічну дату минулого року було викопано на 6% менше. Всього накопано 13,05 млн т цукрових буряків, за середньої урожайності 452 ц/га. У порівнянні з минулим роком урожайність цукрових буряків зменшилась на  26 ц/га ( або 5%)», - коментує аналітик сировинних ринків та сільського господарства НАЦУ «Укрцукор» Василь Долінський.

Більше половини усіх цукрових буряків зібрали у Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській, Полтавській областях. Вінниччина знову є беззаперечним лідером за обсягами вирощування коренеплодів – валовий збір вже наближається до позначки 2,5 млн т. За лідером слідують Хмельниччина – 1,8 млн т, за нею - Полтавщина та Тернопільщина із валовим збором по 1,4 млн т.

Найкращу урожайність «солодких коренів» зафіксовано на Херсонщині , де дощувальні зрошувальні машини забезпечили 739 ц/га цукрових буряків. Найкращі результати без зрошення отримали господарства в Львівській, Тернопільській, Хмельницькій областях – 540-570 ц/га у заліковій вазі. Найгірші результати показали Харківська, Сумська, Кіровоградська, Полтавська області – 350-390 ц/га.

Нагадаємо, за прогнозами асоціації, валовий збір цукрових буряків досягне 13,8-14,0 млн т.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

З початку року зарплата у сільському господарстві зросла майже на третину

Про це повідомляє прес-служба МінАПК.

Загалом, у січні-вересні цього року середня заробітна зарплата у сільському господарстві склала 5 585 гривень, що 47% більше ніж за аналогічний період минулого року.

Середньомісячна заробітна плата у сільському господарстві, разом із лісовим та рибним господарством, у січні-вересні 2017 року складала 5 863 грн (у січні-вересні 2016 року – 4 060 грн).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview