Вплив неконтрольованого ринку пестицидів на екосистему України

Круглий стіл ініційований громадською спілкою «Українська промислова асоціація захисту рослин». До участі в обговоренні запрошено представників ГО «Українська промислова асоціація захисту рослин», Міністерства екології,  ФАО (Food and Agricultural Organization), Держпродспоживслужби, ГО «Українська Бізнес Асоціація», ГО «Всеукраїнська екологічна ліга», «Українського клубу аграрного бізнесу», ГО «Фумігаційна Асоціація України», Всеукраїнської молодіжної організації «Студентська республіка», Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин  і Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.  

В ході роботи учасники розглянуть питання регулювання ринку агрохімікатів в Україні та ЄС, доцільності оновлення законодавчої бази, ймовірних наслідків цих  змін для екосистеми нашої країни та їх впливу на здоров’я нації, а також розкриття промислового і наукового потенціалу України та запровадження інновацій на ринку ЗЗР.   

Довідка: Законопроект № 6606 передбачає внесення змін у правила ввезення до України пестицидів. Він скасує вимогу Закону України «Про пестициди і агрохімікати», відповідно до якої обов’язковою умовою завезення та застосування незареєстрованих в Україні пестицидів є документальне підтвердження їх державної реєстрації в країні, де вони виробляються.

Місце проведення: вул. Шовковична, 4, Комітет Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування  та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Початок роботи: 12.00.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Гереги побудують елеватор на місці старої нафтобази «ОККО»

Теґи: 

Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.

Як стало відомо, на придбаній ділянці в 6,6 га вже в поточному році буде побудовано сучасний елеватор для зерна потужністю 100 тис. тонн.

За оцінкою «Епіцентру К», існуючі в Хмельницькій та Вінницькій областях елеватори покривають лише половину потреб цього регіону в зерносховищах. А так як «Епіцентр» з 2015 року активно розвиває аграрний напрям (бренд «Епіцентр Агро»), наявність власних зерносховищ для них стало нагальною потребою.

Нагадаємо, що в 2016 «Епіцентр» придбав 80% «Вінницької аграрно-промислової групи», яка обробляє землю у Вінницькій і Хмельницькій областях.

У компанії відзначають, що економічна ефективність аграрного виробництва багато в чому залежить від наявності власних елеваторів, особливо якщо земельний банк значний. На сьогоднішній день у «Епіцентру К» він становить 110 тис. га.

«Також цього року розглядається можливість розширення Вінницького елеватора на 72 тис. тонн, Закупненського — на 66 тис. тонн і будівництво нового потужністю 120 тис. тонн в смт Вапнярка Вінницької області», — повідомили в «Епіцентр К».

Нагадаємо, що в 2017 році Олександр і Галина Гереги придбали частки у цілому ряді агропромислових підприємств в Київській, Черкаській та Вінницькій областях. У поточному році група «Епіцентр» планує інвестувати 1,4 млрд грн на будівництво і реконструкцію зернових елеваторів і 665 млн грн на оновлення парку сільгосптехніки.

Джерело: agroday.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Посівна-2018: Кукурудзу на зерно вже посіяно на 91% прогнозних площ

Загалом, ярі зернові та зернобобові культури (з кукурудзою) посіяні на площі 6,6 млн га (90% від прогнозних 7,4 млн га). У тому числі посіяно:

- ранніх ярих зернових - 2,2 млн га (94%), (пшениці – 165 тис. га або 94%, ячменю – 1,5 млн га або 93%, вівса – 185 тис. га, або 91% та гороху – 414 тис. га або 98%);

- гречки –57 тис. га (38%);

- проса –26 тис. га (48%).

Продовжуються роботи з посіву технічних культур, які вже проведено:

- цукрових буряків на площі 280 тис га (94%);

- соняшнику на площі 5,2 млн га (94%);

- сої на площі 1,5 млн га (76%).

Довідка:

Для проведення комплексу весняно-польових робіт у 2018 році заявлено та передбачається використати 995 тис. тонн поживних речовин мінеральних добрив. За оперативними даними областей станом на 11 травня 2018 року, з урахуванням перехідних залишків, сільськогосподарськими підприємствами було придбано 1,1 млн тонн поживних речовин мінеральних добрив (112% до заявки).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Держдотації виманили фермерів з тіні

За рік кількість фермерських господарств зросла на 455 одиниць — з 33 682 на 1 листопада 2016 року до 34 137 на 1 листопада 2017 року, пише agroinsider.com.ua.

Найбільш поширена версія причин цієї тенденції (яку, до речі, підтримують і самі фермери) — прийнятий Кабміном курс на розвиток фермерства, зафіксований у відповідній Концепції і підкріплений 1 млрд грн в бюджеті на 2018 рік. Крім того, для фермерів передбачено рекордну кількість програм держпідтримки — компенсація вартості насіння, здешевлення кредитів та екстра-знижки на придбання вітчизняної техніки на рівні 40%.

Водночас, голова Всеукраїнської громадської організації «Рада жінок-фермерів України» Людмила Клебанова передбачає, що причина зростання кількості фермерських господарств може бути викликана легалізацією бізнесу. «Зараз реєструються, і для того, щоб отримати державну дотацію, що можливо тільки в тому випадку, якщо фермер — юридична особа. Також фермери почали орієнтуватися на завоювання ринків збуту — та ж ягода може бути конкурентна, а як її продавати, якщо ти не зареєстрований?», — сказала вона, підкресливши, що значну роль зіграло і надання державою дотацій новоствореним фермерським господарствам. При цьому це не скасовує того, що агробізнес навіть в невеликих і середніх масштабах стає рентабельним, і частина позитивної динаміки викликана органічним приростом кількості фермерських господарств.

«Багато хто розуміє, що краще працювати на себе, ніж на дядю. Попри зростання цін на витратні матеріали та оборотні кошти, попит на сільгосппродукцію — стабільний», — сказала вона.

Ще два роки тому була тенденція до зниження кількості фермерських господарств: порівняльні дані Держслужби статистики на 1 листопада 2014 року і на ту ж дату 2015 року показували скорочення — з 39 428 до 38 850 фермерських господарств. Непрямим підтвердженням тези про те, що збільшення кількості фермерів може бути пов’язано з їх легалізацією, служить те, що, згідно з даними на 1 листопада 2015 року, із загального числа фермерів (майже 39 тис.) Більше 17% обробляли земельні наділи площею до 20 га, а 351 фермер і того менше — до 1 га. Неабияка частка фермерів з цієї кількості — це ті, хто обробляє виключно свій власний земельний пай.

Зокрема, керівник Українського клубу аграрного бізнесу Алекс Ліссітса недавно зазначив, що в Україні останнім часом різко зросла кількість «одноосібників» — селян, які самі обробляють свої паї 2-4 га. Він зазначав, що вони працюють неофіційно, і не платять податків, хоча загальні площі оброблюваних такими «одноосібниками» земель УКАБ оцінив майже в 1 млн га. Якщо процес виведення таких фермерів з тіні продовжиться, їх загальна кількість різко зросте.

Однак, з нинішніми показниками офіційної статистики щодо зростання кількості фермерських господарств згодні не всі. Так, керівник Одеської асоціації фермерів і землевласників Володимир Варбанець вважає, що кількість фермерів в Україні насправді не росте. «Одні — відкриваються, інші — закриваються, але зростання, як такого, немає», — сказав він.

Основною причиною він назвав відсутність вільної землі — вся земля вже розпайована і здана в оренду, а для того, щоб новоспеченому фермеру взяти землю в оренду, потрібно запропонувати власнику більш високу ціну. «А фермер-початківець, де візьме гроші? Він же голий і босий», — вважає Володимир Варбанець.

Голова громадської організації «Всеукраїнська асоціація селян і сільськогосподарських робітників» Василь Клеванський впевнений, що запорука зміцнення і розвитку фермерського класу — розвиток перероблення агропродукції. «У нас в країні немає ні глибокого перероблення сільськогосподарської продукції, немає ні державної підтримки, а те, що дає держава — це мізерні гроші і їх важко отримати. Якщо фермерам на гектар не даватимуть хоча б 3 тис. грн допомоги, вони не виживуть», — сказав він.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

70% аграріїв проти введення ринку землі

Якщо ж ринок доведеться відкривати, більше 55% пропонують впроваджувати обіг земель поступово, починаючи із земель державної та комунальної власності, а потім в рамках пілотного проекту по продажу приватних земельних ділянок в окремих районах.

З 450 присутніх представників аграрних підприємств 94% зацікавлені в купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, проте бояться бути ошуканими.

Враховуючи результати голосування, голова аграрного комітету Олександр Бакуменко закликав аграріїв до спільного обговорення і напрацювання єдиної концепції зняття земельного мораторію: «Потрібно визначити чіткі норми введення ринку землі. Ми уже отримали консолідоване бачення введення ринку від аграрних асоціацій, надалі ми обговорюємо це на робочій групі та передаємо в Кабмін. На базі спільної концепції буде розроблений новий законопроект».

Підтримав дану позицію народний депутат Вадим Івченко, зазначивши, що Україна не готова наразі до відкриття ринку землі.

«На сьогоднішній день 8 млн га земель знаходиться в тіні. Ми не знаємо скільки є в емфітевзисі, скільки йде по розписках. Нам потрібно ще 5 років мораторію для напрацювання ефективної моделі ринку», - відзначив нардеп.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Російський виробник міндобрив йде з українського ринку

Про це ідеться в повідомленні "ЄвроХіму", пише Інтерфакс-Україна.

Раніше в середу "ЄвроХім" розкрив, що вийшов із капіталу "Агроцентр ЄвроХім-Україна".

Вартість операції та її умови не розкриваються.

"Нещодавні дії влади України щодо обмеження постачань добрив іноземними компаніями, а також очікування подальшого погіршення ділової кон'юнктури на цьому ринку зумовили таке рішення групи", - зазначає "ЄвроХім".

"ЄвроХім" має намір продовжити консультації з українською владою про майбутні можливості в Україні через своє європейське представництво, тоді як група зосередить свої зусилля на інших ринках, що зростають.

Восени 2017 року Україна впровадила санкції до низки підприємств групи "ЄвроХім", а також інших російських постачальників добрив. Торговельні обмеження було введено з 29 жовтня 2017 року. Влада мотивувала це тим, що компанії постачали продукцію в "ДНР" і "ЛНР".

У грудні українська влада наклала повну заборону на імпорт гранульованої та кальцинованої аміачної селітри, а також сульфату амонію російського виробництва з 1 березня 2018 року до кінця 2019 року.

"ЄвроХім" повідомляв, що вжив усіх необхідних заходів для переспрямування продукції з ринку України на альтернативні ринки "з мінімальною втратою прибутковості".

"ЄвроХім" - один із найбільших у світі виробників міндобрив. До складу групи входять російські заводи "Невинномиський "Азот", "Новомосковський "Азот", "Фосфорит", "Білоріченські міндобрива" і Ковдорський ГЗК, литовський завод фосфорних добрив Lifosa і завод у Бельгії EuroChem Antwerpen.

Основним акціонером "ЄвроХіму" є Андрій Мельниченко, який контролює через кіпрську AIM Capital SE 90% групи. Ще 10% - у кіпрської Midstream Group Limited, бенефіціаром якої є головний виконавчий директор компанії Дмитро Стрежнєв.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview