178171

Впровадження і використання геоінформаційних технологій посилюють розвиток АПК

Про це зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова під час відкриття Першої міжнародної конференції з геоінформаційних технологій «GeoDigital Ukraine». Організаторами конференції виступили Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) та ГС «УкрГео».

«Сьогодні новітні технології відіграють дедалі важливішу роль майже в усіх сферах суспільного життя. За останні роки багато реформ Уряду супроводжувалось відповідними IT-рішеннями. Цього року Мінагрополітики запустило такі ресурси як «Поле.Онлайн», де доступні актуальні дані про сільськогосподарські культури у розрізі областей та Геопортал дистанційного зондування Землі, що дає можливість відстежити, зокрема, індекс та прогноз посухи, дощу та пожежонебезпеки, що є надзвичайно важливим для розвитку сільського господарства в Україні», - наголосила Олена Ковальова, подякувавши організаторам та міжнародним партнерам за обмін професійним досвідом.

Вона додала, що завдяки актуальним цифровим даним можна суттєво покращити процеси моніторингу і контролю, підвищити якість управлінських рішень і скоротити час на їх прийняття, забезпечити комплексну розробку стратегій територіального розвитку.

Де в Україні найдорожча та найдешевша молочка

Асоціація постачальників торговельних мереж дослідила по регіонах темпи зростання та падіння цін на молочні продукти з початку року, за січень-квітень. До нього входять по кілограму кисломолочного сиру й сметани, літр молока та двісті грам вершкового масла.

Найдорожчий молочний кошик на Херсонщині та коштує він 241,6грн, а найдешевший на Сумщині – 206,5грн. Різниця між ними 35грн, або 17%. А найбільше набір молочних продуктів подорожчав у Полтавській області – на 7,2%. За цей час молочний кошик зріс в ціні на Полтавщині з 219,9грн у грудні 2018 року до 235,8грн у квітні 2019 року.

Про це у Фейсбук повідомив голова Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

До ТОП-5 регіонів із найбільшим зростанням ще увійшли Буковина, де підвищення ціни відбулося на 7% (із 209,8грн до 224,5грн), Львівщина – на 6,2% (із 206,1грн до 218,8грн), Луганщина – на 5,6% (із 222,2 до 234,6грн) і Житомирщина – на 5,5% (із 197,6грн у грудні 2018р до 208,5грн у квітні 2019р).

З шостого по двадцять перше місця розташувались: Харківська область – на 5,3% (вартість зросла з 214,3грн у грудні 2018р до 225,6грн у квітні 2019р), Київська – на 5% (із 218грн до 229грн), Хмельницька – на 4,8% (із 210,1грн до 220,3грн), Чернігівська – на 4,7% (із 210,4 до 220,4грн), Донецька – на 4,2% (із 221,9грн до 231,3грн), Кіровоградська – на 4,2% (із 219,0грн до 228,3грн), Київ – на 4,2% (226,9грн і 236,4грн відповідно), Івано-Франківська – на 4% (216,7грн і 225,3грн), Черкаська – на 3,2% (із 228,7грн до 236,1грн), Дніпропетровська – на 3% (215,3грн і 221,9грн відповідно), Рівненська – на 2,6% (із 208,7грн до 214,1грн), Одеська – на 2,1% (229,9грн і 234,7грн), Запорізька – на 1,5% (із 221,4грн до 224,8грн), Херсонська – на 1% (із 239,1грн до 241,6грн) і Сумська область – на 0,4% (підвищення відбулося з 205,6грн у грудні 2018р до 206,5грн у квітні 2019р).

Тільки в чотирьох областях цей набір продуктів знизився в ціни, в основному за рахунок здешевлення кисломолочних сирів. До цієї четвірки регіонів, де молочка подешевшала з початку року, входять: Закарпаття – на 2,1% (із 212,9грн у грудні 2018 року до 208,4грн у квітні 2019 року), Тернопільщина – на 1,7% (212,7грн і 209,1грн відповідно), Волинь – на 1,3% (зниження з 215,4грн до 212,5грн) і Миколаївщина – на 0,5% (була ціна 211,3грн, а стала 210,3грн).

За перші чотири місяці 2019 року в середньому по країні молочний кошик подорожчав на 3,4% (із 217,1грн у грудні 2018р до 224,5грн у квітні 2019р).

Ціни на ранню картоплю впали до найнижчого за 3 роки рівня

Тенденція однакова по всій країні, картоплі щодня стає більше, навіть на ринку Західних регіонів, де сьогодні йдуть дощі. Відповідно, продукція стає дедалі доступнішою по ціні, завдяки цьому, попит на неї теж зростає.

За даними інформаційного центру «Інфо-Шувар», сьогодні на найбільшому в Західному регіоні гуртовому ринку ОРСП «Шувар» у Львові можна знайти в будь-якій кількості ранню картоплю від вітчизняних та зарубіжних виробників.

Вітчизняна картопля сьогодні коштує від 9 грн/кг до 17 грн/кг (0,31-0,58 EUR/кг), в залежності від калібру клубнів. Така ціна є мінімум на 30% нижчою від цін попереднього року і на 15% нижчою від цін в кінці травня 2017 року.

Імпортна картопля представлена продукцією виробників Азербайджану та Франції. Така картопля пропонується від 10 грн/кг до 20 грн/кг  (0,34-0,68 EUR/кг), найдешевшою є азербайджанська картопля. Продавці «Шувару» розповідають, що в другій половині травня попит майже повністю змістився в бік вітчизняної продукції, тому, обсяги імпорту скорочуються.

Цікавим є те, що на цьому тижні майже зрівнялися ціни на «ранню» і «стару» картоплю. Як вже повідомлялося раніше, через падіння врожайності та скорочення виробничих площ, ціни на картоплю врожаю 2018 року навесні 2019 року досягли безпрецедентно високих показників. Сьогодні «стара» картопля на «Шуварі» коштує 8-9 грн/кг  (0,27-0,31 EUR/кг). Рік тому «стара» картопля була в 2 рази дешевшою.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Експерти б’ють на сполох: країни не можуть забезпечити своїх громадян здоровим харчуванням

Про це повідомляє прес-служба Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), передає УНН.

"Для вирішення взаємопов'язаних проблем голоду, ожиріння і зміни клімату міжнародному співтовариству необхідно ввести правила і стандарти, які зможуть трансформували продовольчі системи, таким чином, щоб вони виробляли стійким способом здорову і поживну їжу для всіх", - підкреслив він на зустрічі міністрів сільського господарства країн G20 в Японії.

Найгіршою формою неповноцінного харчування є голод, підкреслив гендиректор ФАО. З ним потрібно боротися, вважає він.

"Але це стане можливим лише за допомогою сильного державно-приватного партнерства", - додав Граціану да Сілва.

Серед інших форм неповноцінного харчування - ожиріння. Це захворювання завдає великої шкоди людству, заявив гендиректор ФАО. А основною причиною зростання поширеності ожиріння і надмірної ваги є нездатність продовольчих систем забезпечувати здорове харчування, додав він.

"Сучасні системи харчування не можуть забезпечити людей здоровою їжею і поживними речовинами, необхідними для здорового життя. Вони не орієнтовані на виробництво саме здорової їжі, а просто продовольства. У результаті люди все більше і більше споживають нездорову їжу", - зазначив Граціану да Сілва.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

На Херсонщині вирощують худобу для делікатесних страв

За декілька десятків кілометрів від сьомого дива України, так називають біосферний заповідник Асканія-Нова, заснований Фрідріхом Фальц-Фейном, у селі Тавричанка, розташувалася ще одна перлина —  Державне підприємство Дослідне господарство «Асканійське».

У ДП низка власних фішок, які дуже цінує Національна академія аграрних наук України. Серед них – вирощування тварин, м’ясо яких вважається одним із найдорожчих делікатесів у світі, йдеться про мармурову яловичину. У господарстві утримують шість сотень голів південної м’ясної породи великої рогатої худоби, яку в народі називають «зебу».

До того самого підвиду домашньої худоби походженням з Індійського субконтиненту ці тварини, може й, мають відношення, але досить віддалене – хіба що габаритами, бо, як і справжні зебу, ці бики досягають просто таки гігантських розмірів – до півтори тонни. Цікаво, що південну м’ясну породу великої рогатої худоби на початку 80-х вивели саме на Херсонщині. Це шедевр селекціонерів Інституту тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова «Асканія-Нова». Зебу на асканійський манер поєднала в собі аж 14 порід «родичів» з Європи, США, Канади – країн, які спеціалізуються на вирощуванні копитних гіганитів. В Україні  південну м’ясну породу великої рогатої худоби збережено виключно завдяки ДП ДГ «Асканійське». У господарстві розповідають зворушливу історію, як 15 років тому врятували «зебу» від неминучого знищення. На той час гігантські бики вирощувалися в іншому державному підприємстві – «Асканія-Нова». «Зебу»-ферма з 250-тисячним поголів’ям була під заставою в банку за кредит. Коли ж господарство не змогло віддавати позику, над унікальними тваринами завис дамоклів меч. Тоді породу буквально з-під ножа витягла директор ДП ДГ «Асканійське», Герой України, нині покійна Віра Найдьонова.

-Банк вже  пригнав скотовози — вилучати «зебу» за борги і вивозити на м’ясокомбінат. В академії аграрних наук вхопилися за голови – це ж скільки праці – вчених, тваринників, скільки часу… І тепер на всьому поставити хрест?  

Тому Віра Афанасівна втрутилася в ситуацію. Ми викупили все поголів’я цієї породи, і з того часу «зебу» вирощуються в «Асканійському»,- розповів  директор ДП ДГ «Асканійське» Віктор Найдьонов.

М’ясо асканійського «зебу» називають пісним, як би дивно це не звучало. Просто ця мармурова яловичина зовсім не жирна.
У господарстві розкривають секрет – вся фішка у кормовій базі тварин. Так, якщо домашнє теля одразу ж відлучається від корови і господарі годують його самостійно, то з дитинчатами «зебу» все зовсім по-іншому. Аж до семи місяців теля залишається поряд із матір’ю, харчуючись її молоком, а потім тварина, яка живе у степу, переводиться на трави – природні корми. Завдяки цьому яловичина не жорстка і особлива на смак. Мармурове м’ясо з «Асканійського» замовляють декілька найелітніших ресторанів на Херсонщині. Делікатес, особливо у вигляді стейків, цінують їхні відвідувачі-гурмани.

Втім, вирощують «зебу» не стільки заради м’яса, скільки для розведення та реалізації  племінного поголів’я. До військових подій на сході найактивнішими замовниками «зебу» були господарства Донеччини та Луганщини. Зараз рогаті гіганти користуються великим попитом на Одещині та Прикарпатті.  

У МінАПК прокоментували затримку виплат дотацій фермерам

Про це УНН повідомили у прес-службі Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Там уточнили, що реалізація програм держпідтримки АПК здійснюється відповідно до порядків використання коштів, затверджених постановами Кабміну.

"Порядки визначають механізм використання коштів, а також містять вимоги щодо термінів надання документів, за кожним окремим напрямом державної підтримки, та строків їх розгляду

Нарахування коштів здійснюється виключно за заявницьким принципом, відповідно до прийнятих порядків використання коштів та встановлених термінів", - поінформували у міністерстві.

Отримання коштів залежить від ініціативи самих сільгоспвиробників. Нарахування здійснюється за такою схемою: подав заявку - отримав підтвердження щодо відповідності визначеним критеріям – отримав кошти. При цьому, варто враховувати, що опрацювання заявок, формування реєстрів та направлення коштів потребують певного часу, пояснили у міністерстві.

Виплата дотацій фермерам здійснюється згідно процедури бюджетного процесу, визначеної законодавством, а саме:

  • затвердження помісячного розпису державного бюджету;
     
  • необхідності внесення змін до порядків використання коштів;
     
  • затвердження розподілу коштів між напрямами;
     
  • затвердження паспортів бюджетних програм, тощо.

"На І квартал передбачено лише 2,7% від загального обсягу підтримки", - нагадали у міністерстві.

Раніше повідомлялося, що за перші три місяці 2019 року вітчизняний агросектор не отримав жодних коштів, передбачених державним бюджетом на держпідтримку АПК.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.