Врожаї зростають другий рік поспіль. Якою буде реакція фінансового сектору на успіхи аграріїв?

У 2018 році українські аграрії зібрали 70 млн тонн зернових, станом на 1 жовтня 2019 обсяг виробництва зернових та зернобобових культур зріс на 15%. Ростуть і інші показники – площа збору (зростання на 3%), урожайність з 1 Га зібраної площі (на 12,4%).

При цьому варто відмітити, що деякі області України зазнали значних втрат врожаю у зв’язку із засухою в період дозрівання зерна, на цей факт звертали увагу фермери з Одеської, Херсонської, Харківської областей.

Також, згідно опитування, що проводилося Держкомстатом з приводу очікувань сільськогосподарських підприємств у ІV кварталі 2019 року щодо перспектив розвитку їх ділової активності, агровиробники відзначають фактори, що стримують сільськогосподарську діяльність: недостатній попит, погодні умови, нестача робочої сили, нестача матеріалів, устаткування та фінансові обмеження.

Як зазначив начальник Управління розвитку агробізнесу АО «БАНК АЛЬЯНС» Андрій Дальчанин, зараз агровиробники зосереджені на збереженні своїх площ та отриманні стабільного прибутку, що дозволить їм оперативно здійснювати викуп паїв у пайщиків. «З огляду на ситуацію з ринком землі, очікувати на диверсифікацію виробництва або значні зміни в напрямку виробництва не доводиться», — розповідає експерт.

Також, не зважаючи на рекордні врожаї, банкіри не очікують на дострокове закриття кредитних угод. «При поточних умовах фінансування та можливостях зберігання врожаю, дострокове закриття кредитних угод буде незначним в загальному обсязі. Втім незалежно від збереження тенденції на зростання врожаю, банки будуть вдосконалювати й продукти фінансування агровиробників, й процеси. «Все повинно працювати як злагоджений механізм, який непомітний клієнту, але є надійним. Наприклад, ми не прагнемо охопити весь спектр продуктів, що є на ринку, але готуємо до випуску ще 2-3 продукти, що дозволять нашим клієнтам отримати додаткові переваги», — підсумовує Андрій Дальчанин.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні зростають площі під енергетичними культурами

Плантації енергетичних культур, які спеціально вирощують для використання в якості біопалива та / або подальшого виробництва енергії, збільшуються через значне подорожчання викопного палива і недостатню кількість природніх запасів, зауважують експерти, пише agroday.com.ua.

Енергетичні верба і тополя, павлонія, а також міскантус та сорго набувають популярності серед аграріїв, зауважує кандидат економічних наук Юрій Кернасюк. “Якщо сорго, міскантус, світчграс та інші енергетичні рослини є вже досить відомими серед українських аграріїв, то, наприклад, павловнію почали вирощувати лише останні два роки,» – зазначає науковець.

Павловнія – це швидкоросле дерево, яке має високі показники тепловіддачі і придатне для використання в якості сировини для виробництва паливних брикетів та пелет.

Павлонію, яка здатна поглинати велику кількість вуглецю СО2 та запобігати ерозії ґрунту, можна вирощувати на бідних поживними речовинами й забруднених ґрунтах.

Один саджанець павловнії коштує 150 гривень вроздріб та 60 гривень оптом. В середньому на 1 гектарі можна вирощувати до 1000 дерев і це обійдеться приблизно у  600-1500 гривень.

За даними Держстату, за останні 10 років частка енергії, яку отримують від біопалива і відходів у загальному енергоспоживанні України зросла більш ніж втричі. Передбачається, що до 2030 року цей показник становитиме близько 5,6-10%

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Одеський припортовий завод продадуть наприкінці 2020 року

Про це розповів голова Фонду державного майна України Дмитро Сенниченко, пише agroportal.ua.

«Було змінено директора «Одеського припортового заводу» і на минулому тижні змінено наглядову раду. Вже місяць на об»єкті працює інвестиційний радник — системна американська компанія та юристи. Незважаючи на це, ми забезпечили безперебійну роботу підприємства», — зазначає Дмитро Сенниченко.

За його словами, ПАТ «Одеський припортовий завод» наразі має проблеми з боргами, які накопичилися в попередні роки.

«Але в нас є бачення і стратегія, як очистити цей актив і вивести його, щоб він був куплений інвестором з меншим ризиком», — підкреслив Дмитро Сенниченко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Полтаві депутати побилися через ринок землі

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на місцеве видання КОЛО.

Так, конфлікт між депутатами почався в ході формування порядку денного, в якому планувалося узгодити звернення до президента Володимира Зеленського про неприпустимість відкриття ринку землі.

Депутат Полтавської облради Ірина Степаненко висловилася проти запропонованого регламенту, її підтримали ряд колег, в той же час у голови облради Олександра Біленького також знайшлася підтримка. Депутат Полтавської облради Руслан Ляшко напав на одного з колег з кулаками.

Також противники прийняття регламенту звернули увагу, що система голосування Рада в облраді ще не пройшла сертифікацію.

Через 20 хвилин депутатам вдалося узгодити звернення до президента, спікера Ради і прем'єр-міністра.

Додамо, згідно з результатами нового опитування, 58% українців не підтримують запровадження ринку землі.

Як повідомлялося раніше, закон про ринок землі у першому читанні підтримали "слуги народу" й 13 позафракційних нардепів.

Також Президент України Володимир Зеленський  у відеозверненні знову наголосив, що перед другим читанням до законопроекту про відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення буде внесено норму про можливість продажу землі іноземцям лише після проведення всеукраїнського референдуму, а також буде зменшено граничний ліміт із концентрації землі в одних руках.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Орієнтиром стане вартість оренди: як формуватиметься ціна землі

Такий підхід цілком виправданий, оскільки сьогоднішня вартість оренди вже враховує всі важливі характеристики земельної ділянки.

Landlord аналізував ситуацію та з’ясовував, за якою ціною буде продаватися земля в Україні.

Зрозуміло, що нормативна оцінка земель, яка фігурує в законодавстві, може бути базою для оподаткування, або держава Україна за допомогою цього механізму встановлюватиме мінімальну ціну реалізації сільгоспугідь (за аналогією з тією ж Францією). Але до ринкової ціни нормативна оцінка прямого відношення не має і не повинна мати — адже в жодному документі неможливо врахувати всі чинники, які формують попит на конкретну ділянку.

Але, як вважає партнер, керівник галузевої практики агропромислового сектора KPMG в Україні Олександр Гаврилюк, вже зараз у країні існує й цілковито діє справедливий ринковий механізм визначення цін на землю. За його словами, очікується, що в цілому ціна буде формуватися на базі вартості оренди ділянки (або аналогічної ділянки) у визначеній ринком пропорції.

Універсальність і зручність саме цього механізму полягає в тому, що вартість оренди вже враховує важливі чинники, які впливають на ціну ріллі:

кліматичну зону,
продуктивність землі,
історію використання ділянки,
розташування по відношенню до інфраструктури — портів, елеваторів, залізничних станцій тощо.

На жаль, повної достовірної інформації щодо цін оренди земельних паїв не існує. В Україні є лише одна база даних результатів земельних аукціонів «СЕТАМ» на право оренди земельних ділянок державної власності. Нагадаємо, що пілотний проєкт OpenMarketLand був запущений ДП «СЕТАМ» і Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) терміном на один рік, який нещодавно минув.

«Пілотний проєкт дозволив нам дослідити ринок та виявити значний платоспроможний попит на українську землю. Найдорожча — у Черкаській і Кіровоградській областях, далі — Полтава та Вінниця», — наголосив генеральний директор ДП «СЕТАМ» Віктор Вишньов.

І, як додав заступник голови ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» Денис Марчук, пілотний проєкт довів: оренда землі в Україні не дешева, міф було розвіяно. Вже зараз оренда коштує $50–300 за гектар на рік, тому і побоювання щодо купівлі землі за безцінь є безпідставними.

Додамо, згідно з результатами нового опитування, 58% українців не підтримують запровадження ринку землі.

Як повідомлялося раніше, закон про ринок землі у першому читанні підтримали "слуги народу" й 13 позафракційних нардепів.

Також Президент України Володимир Зеленський  у відеозверненні знову наголосив, що перед другим читанням до законопроекту про відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення буде внесено норму про можливість продажу землі іноземцям лише після проведення всеукраїнського референдуму, а також буде зменшено граничний ліміт із концентрації землі в одних руках.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Потрібен чіткий механізм компенсації фермерам ставок за земельними кредитами

Про це заявив колишній виконувач обов'язків міністра агрополітики Максим Мартинюк, пише УНІАН.

Він пояснив, що кредити для придбання землі, як правило, видаються на термін близько 30 років. Водночас українське законодавство поки не дає ніяких гарантій того, що фінансова підтримка фермерів, які візьмуть кредити на придбання землі, буде збережена хоча б у середньостроковій перспективі. «Наприклад, в цьому році ця схема буде працювати, тому що є відповідний рядок в бюджеті. А в наступному вона буде? Де гарантії того, що ця підтримка збережеться протягом усього терміну дії кредиту? Немає таких гарантій », - сказав він.

На думку Мартинюка, таку гарантію можна було б прописати в Бюджетному кодексі - не менше певної суми або відсотка ВВП направляти для компенсації процентних ставок за кредитами, узятими для придбання землі. Наразі уряд планує компенсувати відсоткові ставки за кредитами на землю з коштів, які передбачені в бюджеті на 2020 рік на державні програми підтримки сільського господарства - 4 млрд грн. 

Однак Мартинюк нагадав, що в цьому році на держпідтримку було виділено значно більше - 6,3 млрд, і гроші призначалися відразу на кілька програм - на підтримку садівництва, тваринництва, на закупівлю фермерами вітчизняної техніки. Але новий уряд зупинив фінансування програм, і з запланованих 6,3 млрд грн буде виділено лише 4 млрд грн.

Тому, на думку Мартинюка, запланованих на 2020 рік 4 млрд грн держпідтримки явно недостатньо, щоб за рахунок цих грошей ще й компенсувати відсоткові ставки за кредитами на придбання землі.

«Тільки продаж вітчизняної техніки з цих 4 млрд грн вибере 1 млрд. Ще 300-400 млн грн піде на садівництво. І ми ще думаємо, що з цих грошей будемо компенсувати якісь кредити? », - вважає він.  Крім того, незрозуміло, який орган буде розпорядником коштів, виділених на компенсацію процентних ставок.

За словами Максима Мартинюка, необхідність створення такої фінансової установи лежить на поверхні, але наразі уряд про це нічого не говорить. 

Додамо, згідно з результатами нового опитування, 58% українців не підтримують запровадження ринку землі.

Як повідомлялося раніше, закон про ринок землі у першому читанні підтримали "слуги народу" й 13 позафракційних нардепів.

Також Президент України Володимир Зеленський  у відеозверненні знову наголосив, що перед другим читанням до законопроекту про відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення буде внесено норму про можливість продажу землі іноземцям лише після проведення всеукраїнського референдуму, а також буде зменшено граничний ліміт із концентрації землі в одних руках.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview