Вимоги до виробництва цукру приведено у відповідність до європейських

Проект документу проходив тривале обговорення з профільними та галузевими асоціаціями, науковцями, виробниками, експертами. Відповідний наказ Мінагрополітики від 02.11.2017 № 592 зареєстровано в Мін’юсті 27 листопада 2017 року за № 1434/31302.

Даний документ містить термінологію та вимоги до деяких видів цукрів (зокрема, екстра білого, білого, напівбілого цукру), призначених для споживання людиною.

«Вимоги до виробництва цукру, крім того, що адаптовані до європейських, відповідають положенням Кодексу Аліментаріус (міжнародні харчові стандарти ФАО/ВООЗ). Це важливо з огляду на розширення експорту цукру: минулого маркетингового року було експортовано 769 тис. тонн, а з початку поточного сезону (вересень-листопад) - 126,2 тис. тонн» – зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України О.Ковальова.

Наказ передбачає перехідний період, вступає в силу з 01 вересня 2022 року.

Питання виробництва та реалізації на внутрішньому ринку інших цукрів, у тому числі коричневого, регулюються на рівні технічної документації суб’єктів господарювання та встановлених вимог до безпечності харчових продуктів.

Порівняння вимог наказу із нормами ДСТУ

 

ДСТУ 4623:2006

Вимоги, затверджені наказом

 

Цукор першої категорії

Екстра білий цукор:

поляризація  – не менше ніж, %

99,7

99,7

масова частка інвертного цукру – не більше ніж, %

0,04

0,04

масова частка вологи – не більше ніж, %

0,1

0,06

тип забарвлення – не більше ніж, балів

6

4

вміст золи  – не більше ніж, %

  – не більше ніж, балів

0,027

15

0,0108

6

кольоровість у розчині – не більше ніж

45 одиниць ICUMSA

22,5 одиниць ICUMSA

 

 

Цукор другої категорії:

Білий цукор (цукор):

поляризація  – не менше ніж, %

99,7

99,7

масова частка інвертного цукру – не більше ніж, %

0,04

0,04

масова частка вологи – не більше ніж, %

0,14

0,06

тип забарвлення – не більше ніж, балів

8

9 балів

вміст золи  – не більше ніж, %  

0,04

кольоровість у розчині – не більше ніж

60 одиниць ICUMSA

 

Цукор третьої категорії:

 

поляризація  – не менше ніж, %

99,61

 

масова частка інвертного цукру – не більше ніж, %

0,05

 

масова частка вологи – не більше ніж, %

0,1

 

вміст золи  – не більше ніж , %

0,04

 

кольоровість у розчині – не більше ніж

104 одиниць ICUMSA

 

 

 

 

 

Цукор четвертої категорії:

Напівбілий цукор

поляризація  – не менше ніж, %

99,5

99,5

масова частка інвертного цукру – не більше ніж, %

0,065

0,1%

масова частка вологи – не більше ніж, %

0,15

0,1%

вміст золи  – не більше ніж

0,05

 

кольоровість у розчині – не більше ніж

195 одиниць ICUMSA

 

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як зміняться ціни на продукти на початку 2018 року

Про це ГолосUA повідомив президент Асоціації фермерів і приватних землевласників України Іван Томич.

«При будь-якому розкладі ситуації хліб у нас буде дорожчати і далі», - заявив експерт.

Іван Томич уточнив, що в наступному році хліб буде дорожчати в межах 25%, можливо, плюс-мінус 5%.

«У найближчі три-чотири місяці тільки гречка в нашій країні дорожчати не буде. Цей продукт залишиться в тій же ціні або, можливо, навіть дешевше», - прогнозує експерт.

За словами голови Асоціації фермерів, для подорожчання цукру зараз немає ніяких підстав.

«Абсолютно ніяких причин для зростання цін на цукор в найближчі три-чотири місяці в Україні немає. А ось у травні-червні наступного року цукор почне рости в ціні – приблизно на 10-15%», - пояснив Іван Томич.

Експерт прогнозує, що гонку цін на продукти протягом зимового періоду очолить «молочка» з причини того, що в Україні сильно скоротилося поголів'я худоби, до того ж з 1 січня 2018 року набуває чинності заборона на продаж молока 2-го сорту, що штучно підштовхне вгору ціни на молочні продукти.

«Вже взимку молочка «стрибне» так, що ми цього просто не очікуємо. Однозначно і молочна і м'ясна продукція і далі буде зростати в ціні», - заявив Іван Томич.

Він додав, що протягом зимового періоду здорожчають деякі овочі і фрукти, далі ціни будуть залежати від врожаю наступного року.

«Протягом зими я прогнозую зростання цін на фрукти до 20%», - уточнив президент Асоціації фермерів.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні стрімко дорожчають огірки

Українські тепличні комбінати напередодні новорічних свят активно піднімають ціни на тепличні огірки. Вже зараз ці овочі відвантажують за ціною в 2,5 рази більшою, ніж за цей період минулого року, пише hyser.com.ua.

Експерти констатують, що тільки за останні дні на українських ринках огірки подорожчали на 20-33%. Так, зараз кілограм цих овочів обійдеться українським покупцям в 40-42 гривні за кілограм. Такий ціновий показник є рекордним для цього періоду за всю історію незалежності України.

Стрімке подорожчання тепличних огірків на українських ринках, за словами експертів, спровоковане істотним дефіцитом даної продукції. Справа в тому, що більшість тепличних підприємств України вже завершили сезон реалізації продукції.

Також незначним є імпорт огірків, які везуть на українські ринки Туреччини. За словами трейдерів, поставки цієї продукції нестабільні із-за несприятливих погодних умов у цій країні, які вплинули на обсяги врожаю.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні пропонують створити Національну земельну установу

Щоб зняти напругу з земельними питаннями, необхідно створити нову Національну земельну установу. Про це у своїй статті для DT.UA пише доктор економічних наук Олександр Ковалів.

"Аграрний сектор економіки, як і інші, не може розвиватися автономно — без комплексної політики держави... Національна земельна установа буде мати свій бюджет і рентний банк у своєму складі і виконувати багатоцільові функції та завдання. Передбачається, що кошти у вигляді прибутку (доходу) від права на загальнонаціональну власність, які будуть надходити в бюджет Національного земельного установи України, мають зараховуватися на спеціальні рахунки у таких пропорціях: на державному рівні — 30%; на обласному рівні та рівні республіки Крим — 10; на районному (в розрізі рад базового рівня) — 60%, а з територій міст обласного підпорядкування, м. Києва і м. Севастополя — у пропорціях: на державному рівні — 40%; на рівні міст (в розрізі рад базового рівня, якщо такі будуть існувати) — 60", - пропонує автор.

Кошти структури будуть використовуватися на реалізацію реформ.

"Засоби повинні використовуватися в основному на заходи з реалізації реформ, в тому числі на підтримку і стимулювання ініціатив фізичних осіб, будуть спрямовуватися на реалізацію національної регуляторної політики проведення земельної реформи і грати роль стимулятора розвитку господарської ініціативи, підприємництва і оздоровлення навколишнього середовища", - вважає автор.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії готуються до протестів через бюджет на 2018 рік

Про це під час прес-конференції заявили представники найбільших аграрних асоціацій України: Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР), Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ), Аграрного союзу України, Української аграрної конфедерації, Української зернової асоціації, а також галузевого об’єднання профільних асоціацій Всеукраїнського аграрного форуму, інформує прес-служба ВАР.
 

«В цьому році Уряд вирішив не враховувати пропозиції аграрних асоціації щодо державного бюджету і напрямків розвитку, а те, що проголосоване сьогодні вночі, випадає за рамки розуміння. У виробників олійних культур вкрали близько 10 млрд грн, скасували квазі-акумуляцію ПДВ. Наші члени вимагають виходити на протести», - сказав голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков.

Він пояснив, що лише норма про скасування відшкодування ПДВ при експорті призведе до падіння закупівельних цін на олійні культури на внутрішньому ринку на 20%. При цьому аграрії-виробники продовжать сплачувати ПДВ і понесуть загальні прямі втрати на близько 10 млрд грн.

У готовності організовувати акції протесту Аграрний союз України підтримали і представники інших асоціацій. «Наші учасники сприймають події останніх 24 годин дуже жорстко. Нас, аграріїв, просто «кинули», обманули і використали», - сказав заступник голови ВАР Михайло Соколов.

Він пояснив, що відшкодування ПДВ при експорті зернових та олійних культур і квазі-акумуляція ПДВ (єдиний механізм державної допомоги без корупції) були запроваджені, щоб компенсувати аграріям втрату спеціального режиму оподаткування ПДВ, який був скасований на вимогу Міжнародного валютного фонду.

«Вчора у нас забрали відшкодування ПДВ при експорті і протягом року де-факто обманули з дотацією. Тобто все, що обіцяли дати замість скасування спецрежиму, все забрали за один рік», - сказав заступник голови ВАР.

Народний депутат, член Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин Іван Мірошниченко повідомив, що висунуті на голосування норми стали «повним сюрпризом для народних депутатів», адже Уряд при підготовці проекту бюджету на 2018 рік та змін до Податкового кодексу не просто не залучав до роботи профільні асоціації, а й ігнорував пропозиції народних депутатів. Фінальну версію запропонованих урядом змін до законодавства народні обранці отримали за 15 хвилин до початку голосування.

«Озвучена аграрними об’єднаннями реакція абсолютно адекватна. Багато депутатів були шоковані ситуацією, що склалася. Як так можна без обговорення з галуззю, де працюють мільйони людей, просто взяти і відібрати в них 10 млрд грн і покласти до кишень інших? Ми зі свого боку вже працюємо над тим, щоб внести законопроект про скасування цих положень. У будь-якому разі ми будемо консолідувати свої дії з асоціаціями», - сказав Мірошниченко, уточнивши, що законопроект має бути внесений до Верховної Ради наступного тижня.

Генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Тарас Висоцький у свою чергу зазначив, що крім фінансових втрат у розмірі близько 10 млрд гривень, правка вплине на імідж України як надійного торговельного партнера: «Очікуються штрафні санкції та незадоволення збоку іноземних партнерів, оскільки більшість угод вже укладені. Крім того, це вплине на погіршення відносин з нашим стратегічним партнером - Європейським Союзом, оскільки 90% експорту ріпаку йшло в ЄС».

Тарас Висоцький також зазначив, що ця правка означає зниження прибутку для аграріїв, які посіяли ріпак: «Враховуючи, що перероблений ріпак на світовому ринку не користується високим попитом, ми можемо знищити галузь ріпаку в Україні. За 2-3 роки ріпак виведуть із сівозміни, бо вирощувати його стане невигідно. Це ще один доказ того, що довгострокове інвестування в Україну дуже ризиковане. Зважаючи на всі ці зміни, одне можемо заявити однозначно, ми будемо боротися до останнього, це ще не кінець», - резюмував він.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки податківці виплачують відшкодувань? (Інфографіка)

Якщо концептуально питання із бюджетним відшкодуванням вирішено: як його отримати? Відомо, що бюджетне відшкодування виплачується не всім одразу, а в межах коштів на казначейському рахунку. Практика відшкодування насправді досить непогана у поточному році, особливо після того, як був впроваджений новий реєстр, податківці звітують на своєму сайті, що за станом на 1 листопада 2017 року, виплачено 97,3 млрд гривень. Цифра вражаюча, особливо, якщо порівнювати із минулорічними показниками: 52,3 млрд гривень. Навіть з урахуванням інфляційної складової і валютних коливань, очевидно, що цьогорічний показник значно вищий.

 

 

Урядовці наголошують на тому, що новий реєстр претендентів на бюджетне відшкодування - є їхнім головним антикорупційним надбанням. Але, незважаючи на це, все ще залишається цифра трохи більше півмільярда гривень, які лишаються невідшкодованими. Причина цього полягає у:

  • наявністі судових спорів;

  • необхідності перевірок за нововиявленими обставинами;

  • інформації від правоохоронних органів стосовно підприємств, які претендують на бюджетне відшкодування.

 

Чинники, що впливають на отримання підприємствами бюджетного відшкодування:

  • планові та позапланові перевірки підприємств (тільки по Києву більше 12,5 тис підприємств було перевірено у поточному році);

  • блокування податкових накладних;

  • тимчасовий реєстр заяв, поданих до 1 лютого 2016 року;

  • відшкодування ПДВ правонаступникам.

Вдосконалення на думку Інни Шершун потребують нові критерії віднесення до великих платників податків. На сьогодні такими критеріями є: обсяг доходу (1 млрд гривень) і сума сплачених податків. З огляду на те, що змінюється економічна ситуація, є валютні коливання, видається справедливим, що такі показники застарілі і мають бути збільшені. Підприємствам складно змінювати податковий орган, на обслуговуванні в якому вони знаходяться, тому показники слід переглянути. Також уваги потребує посилення роботи з дефінізацією ринку землі.

 

 

Запис прямої трансляції виступу Володимира Мужевича, керівника юридичного департаменту АГРОПРОДСЕРВІСУ, щодо невирішених питань земельного законодавства, можна переглянути на нашій сторінці в facebook

 

Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для AgroReview

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview